Сякухаті
Сякуха́ті, варіант транслітерації шякуха́чі (яп. 【尺八】, しゃくはち) — японський музичний духовий інструмент у вигляді бамбукової флейти. Завезений в Японію з танського Китаю у VIII столітті. Назва інструмента означає «один шяку і вісім сунів» і позначає його стандарту довжину — 54,5 см. Існує понад два десятки різновидів інструмента. Найпоширенішим з них є звичайна сякухаті, що має 5 отворів. Основні школи гри оформилися в XVIII — ХІХ столітті. Найбільшими з них є Кінко, Мьоан і Тодзан.
Діапазон[ред. | ред. код]
Діапазон сякухаті починається ре першої октави, п'ять отворів на інструменті забезпечують гру у пентатонічному звукоряді. Проте використання специфічних технік, що мають назву кері або мері, сутність яких полягає у зміні кута вдування повітря, дозволяє змінювати висоту звуку в межах одного тону і більше. Крім того виконавець може прикривати отвори лише наполовину або на третину, що також позначається на висоті і забарвленні звуку. Існують і інші різновиди інструменту, наприклад довжиною 2,4 сяку (приблизно 73 см), з діапазоном від ля малої октави.
Жанри[ред. | ред. код]
Традиційними для цього інструменту музичними жанрами є:
- Основні мелодії (【本曲】, хонкьоку) — основі твори для шякухачі, зокрема для буддистських медитацій.
- Мелодії з шямісеном (【三曲】, санкьоку) — виконується в ансамблі з кото і шямісеном
- Нові мелодії (【新曲】, шінкьоку) — сучасний жанр, увібрав європейські традиції
Твори[ред. | ред. код]
Сучасні виконавці на шякухачі грають різноманітний репертуар включно з європейською класичною і джазом. Нижче наведено кілька творів популярної музики, в яких використовується звук шякухачі:
| Рік | Виконавець | Альбом | уточнення |
|---|---|---|---|
| 1974 | Tangerine Dream | Phaedra | «Sequent C'» [весь трек] |
| 1983 | Osamu Kitajima | Face to Face | «Tracks 2,3,5,7,9» [Tacoma Records TAK-7107] |
| 1985 | Tangerine Dream | Le Parc | «Yellowstone Park» [0:00–0:05, 2:23–2:50] |
| 1985 | Tangerine Dream | Legend OST | «Opening» [0:00–0:30] |
| 1985 | Tangerine Dream | Legend OST | «Unicorn Theme» [0:00–0:10] |
| 1985 | Dire Straits | Brothers in Arms | «Ride Across the River» [0:00-0:06] |
| 1985 | Echo & the Bunnymen | Songs to Learn & Sing | «Bring On the Dancing Horses» [0:45-0:53 і в наступних приспівах] |
| 1985 | Wang Chung | To Live and Die in L.A. (OST) | «Wake Up, Stop Dreaming» [???–???] |
| 1985 | Tears for Fears | Head Over Heels (single) | «When in Love with a Blind Man» (b-side) [0:44-0:54, 1:32-1:36, 1:45-1:56] |
| 1986 | Shriekback | Oil and Gold | «Coelocanth» [уся пісня] |
| 1986 | Coil | Horse Rotorvator | «The First Five Minutes After Death» [1:15–1:45, 2:38–3:38, 4:30–до кінця]. |
| 1986 | Peter Gabriel | So | «Sledgehammer» [0:00–0:16, 3:16–3:34] |
| 1987 | Coil | Gold Is the Metal | «The First Five Minutes After Violent Death» [0:30–1:30, 2:45–3:45, і т. д.] |
| 1987 | Coil | Unnatural History III | «Music for Commercials»: Liqueur [0:41–1:26] Natural Gas [03:15-04:00] |
| 1987 | Roger Waters | Radio K.A.O.S. | «Me or Him» [0:09–0:22, 1:27–1:35, 2:06–2:20, і т. д.] |
| 1987 | Rush | Hold Your Fire | «Tai Shan» |
| 1988 | And Also the Trees | The Millpond Years | «The Sandstone Man» [0:33–0:39, 3:25–4:36] |
| 1988 | Sade | Stronger Than Pride | «Love Is Stronger Than Pride» [0:28–0:33, 2:08–2:14, 2:28–2:33, 3:08–3:30, etc.] |
| 1989 | The Sugarcubes (Björk's ex-band) |
Here Today, Tomorrow, Next Week! | «Pump» [2:06-2:22] |
| 1990 | Enigma | MCMXC a.D. | «Sadeness (Principles of Lust, Part 1)» [1:14–1:54, 2:56–3:16] |
| 1991 | Klaus Schulze | Beyond Recall | «Airlights» [0:00–0:05, 0:15–0:20, 0:40–0:50, 1:00–1:05, etc.] |
| 1992 | Snap! | Exterminate! | «Exterminate! Feat. Nikki Harris» [2:20-2:52, etc.] |
| 1993 | Dave Brubeck | Late Night Brubeck | «Koto Song» [4:30–9:50]-Bobby Militello's flute emulation |
| 1993 | Future Sound of London | Cascade | «Cascade 1» [2:05–6:25] + «Cascade 6» [1:40–2:15], opener/closer tracks |
| 1994 | Future Sound of London | Lifeforms | «Little Brother» [4:00-5:13 (end)], closer track |
| 1994 | Klaus Schulze as Richard Wahnfried |
Trancelation | «The End-Someday» [2:17–2:36] |
| 1995 | Michael Bolton | Greatest Hits (1985-1995) | «Can I Touch You… There?» [0:00–0:04, 3:26–3:50, 4:24–5:07] |
| 1995 | Juno Reactor | Beyond the Infinite | «Samurai» [scattered throughout] |
| 1996 | Toshio Iwai | SimTunes | Piper, blue «bug» available voice, Low C3 to C5 |
| 1998 | Symphony X | Twilight in Olympus | «Lady of the Snow» [0:00-0:26] |
| 2001 | Incubus | Morning View | «Aqueous Transmission» and «Circles» |
| 2001 | John Zorn | The Gift | «Samarkan» [1:17-6:39] actual instrument |
| 2003 | Linkin Park | Meteora | «Nobody's Listening» [0:00–2:57] |
| 2004 | Autumn Tears | Eclipse | «At a Distance» [0:32–0:56, 1:19–2:15, 2:37–3:04, 3:47–4:15] |
| 2010 | Andrea Carri | Partire | «Dove Andremo?» [0:31–1:21] |
| 2011 | Zenithrash | Restoration Of The Samurai World | «Ritual», «Harakiri», «The Samurai Metal» |
| 2012 | Adam Tucker | Music by Peter Hallock | «Night Music» |
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Сякухаті // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сякухаті
| ||||||||||||||
