Каміль Стефко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 22 січня 2022, заснована на цій версії.
Каміль Стефко
пол. Kamil Stefko
Ім'я при народженніКаміль Іґнаці Стефко
Народився8 квітня 1875(1875-04-08)
Золочів, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер17 лютого 1966(1966-02-17) (90 років)
Вроцлав, Польська Народна Республіка
ПохованняSaint Lawrence Cemetery, Wrocławd
Діяльністьправник, адвокат, суддя, викладач університету
Галузьправо[1], civil procedural lawd[1], Q113958160?[1] і justice and judicial activitiesd[1]
Alma materЛьвівський університет
Знання мовпольська[1]
ЗакладЛНУ ім. І. Франка
ЧленствоПольське наукове товариство у Львові
ПосадаРектор Львівського університету
Термін1933—1934
ПартіяДемократична партія[d]
БатькоМіхал Стефко[pl]
МатиКаміла Лемох
Нагороди
золотий хрест Заслуги Командорський хрест ордена Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі медаль «10-річчя Народної Польщі»

Каміль Іґнаці Стефко (пол. Kamil Ignacy Stefko; нар. 8 квітня 1875, Золочів — пом. 17 лютого 1966, Вроцлав) — польський правник, професор та ректор Львівського[2] та Вроцлавського економічного університетів.

Життєпис

Каміль Стефко народився 8 квітня 1875 року в Золочеві, в сім'ї Міхала та Каміли Стефко[3]. Його мати була дочкою чеського математика Іґнаца Лемоха. Дитинство пройшло у Самборі, де Каміль Стефко у 1892 році закінчив гімназію[4]. Закінчив правничий факультер Львівського (1897) та Берлінського університетів (1899).

У 1902 році Каміль Стефко отримав ступінь доктора права, а в 1907 — габілітувався з цивільного процесу на підставі дисертаційної роботи «Про застосування австрійського цивільного процесу» (пол. «O omieszkaniu wedle austryackiej procedury cywilnej»). Був окружним суддею у Бродах з 26 серпня 1899 до 31 серпня 1901 року, працював помічником адвоката до канцелярії крайового адвоката в Тернополі з 1 січня 1902 до 1 вересня 1903 року, керував адвокатською конторою у Львові.

З 1910 по 1916 рік Каміль Стефко був надзвичайним професором, а у 1916—1939 роках — звичайним професором Львівського університету. У міжвоєнний період Каміль Стефко також був директором наукового інституту права слов'янських народів Львівського універститету.

У червні 1933 року відбулися вибори ректора Львівського університету, на яких переміг Марцелій Хлямтач. Однак міністр відмовився затвердити його на посаді. На повторних виборах переміг Генрик Гальбан, який і став ректором. Проте через хворобу він не міг виконувати обов'язки, і після його смерті 13 грудня 1933 року, Каміль Стефко був призначений виконувачем обов'язків ректора.

Після приходу большевиків, у травні 1940 року, Каміль Стефко переїхав зі Львова до Варшави[5].

У 1947 року Каміль Стефко був серед тих, хто створив Вищу школу економіки у Вроцлаві, а згодом співорганізатором та першим ректором Економічного університету (1947—1950)[6].

Каміль Стефко помер 17 лютого 1966 року у Вроцлаві, де й був похований.

Доробок

  • «Дипломатичне звільнення від юрисдикції в цивільних справах» / «Dyplomatyczne zwolnienia od jurysdykcyi w sprawach cywilnych», 1938
  • «Основні принципи польського цивільного процесу» / «Główne zasady polskiej procedury cywilnej», 1919
  • «Погляд на історичний розвиток виконавчого законодавства» / «Rzut oka na historyczny rozwój prawa egzekucyjnego», 1916

Примітки

  1. ↑ а б в г д Czech National Authority Database
  2. ↑ Ігор Бойко, Володимир Коссак, В. Кахнич. Місце і роль кафедри цивільного права та процесу у структурі юридичного факультету Львівського університету: історія і сучасність
  3. ↑ В. Кахнич. Відомі цивілісти на юридичному факультеті Львівського університету (з кінця ХІХ — середини ХХ століть)
  4. ↑ Poczet Rektorów Wyższej Szkoły Handlowej Wyższej Szkoły Ekonomicznej i Akademii Ekonomicznej we Wrocławiu 1947—2007. Wrocław: Wydawnictwo Akademii Ekonomicznej im. Oskara Langego we Wrocławiu, 2007, s. 11. ISBN 978-83-7011-871-6.(пол.)
  5. ↑ Kamil Stefko — człowiek i dzieło // Księga pamiątkowa ku czci Kamila Stefki. — Warszawa; Wrocław: Państwowe wydawnictwo naukowe, 1967. — S. 5–7(пол.)
  6. ↑ Вроцлавський економічний університет. Історія

Джерела

  • Золочівщина. Постаті: бібліографічний довідник / Упорядник Юрій Юречко. — Львів: Святогорець, 2019. — 324 с., іл.
  • Степан Білостоцький. Каміль Стефко (1875—1966) — представник Львівсько-Вроцлавської школи цивільного права // П'ята наукова конференція «Історичні пам'ятки Галичини», 2010, Львів.

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каміль_Стефко&oldid=34366395