Фураж
Фура́ж — у сільському господарстві вегетативні частини (листя, стебла, деколи корінь) за винятком плодів і насіння вирощених однорідних рослин або сумішей рослин, які використовуються як свіжі так і консервовані (як правило, шляхом сушіння) для годування тварин (великої рогатої худоби, кіз, овець, коней, а також свиней, верблюдів, качок, гусей, кролів). Корм рослиноїдних тварин. Рослинний матеріал з'їдений на випасі.[1]
Історично термін означав тільки рослини, що з'їдаються тваринами безпосередньо на пасовищах; рослинні залишки, або незрілі зернові культури; хоча тепер використовується більш вільно і включає подібні корми тварин: сіно або силос.[2] Фураж для жуйних тварин в основному вирощується у вигляді постійних або тимчасових пасовищ. Більшу частину фуражу складають: кормова кукурудза, трава природних луків і культурних сіножатей та пасовищ.[3] Споживання фуражу відбувається як безпосередньо під час випасу протягом вегетаційного періоду трав, так і у вигляді силосу або сіна, соломи чи сінажу.
Етимологія
Термін походить від старофранцузького слова германського походження fourrage — що в буквальному перекладі звучатиме як «солом'яне місце» (подібно як фр. stockage — «зберігання, сховище»).
Енергетична цінність фуражу
Енергетична цінність фуражу (як і всіх кормів) оцінюється по-різному. Найширше використовуваний у минулому (а в Україні і до тепер) підхід, що має як умовні одиниці, так звану вівсяну кормову одиницю — енергію, що міститься в одному кг вівса.
Методи збереження
Для задоволення потреби тварин в будь-який час року, необхідно зберегти корм. Деякі методи:
- природна сушка — при виробництві сіна;
- зневоднення (обезводнення) — при виробництві збезводнених гранульованих кормів;
- силосування — спосіб мокрого зберігання, заснований на кислому бродінні (більш-менш контролюється зберігання мокрих щільно затрамбованих силосних ямах).
Пасовищні рослини
Кормові рослини складаються в основному з пасовищних трав, в другу чергу з бобових і інших видів вирощуваних рослин. Види рослин, які використовуються для виробництва кормів і називають кормовими культурами (кормовими рослинами).
Примітки
- ↑ Fageria, NK (1997). Growth and Mineral Nutrition of Field Crops NY, NY: Marcel Dekker. С. 585.
- ↑ Fageria, NK (1997). Growth and Mineral Nutrition of Field Crops NY, NY: Marcel Dekker. С. 583.
- ↑ Растительный белок/Пер. с фр. В. Г. Долгополова; Под ред. Т. П. Микулович. — М.: Агропромиздат, 1991. — 684 с.: ил. ISBN 5-10-001276-5 (ссср) ISBN 2-85206-239-9 (Франция) (с.:20)
Посилання
- (відео) Міні-устаткування для упаковування циліндричних тюків сіна
- (відео) Автоматизований (на гужовій тязі) збір сіна і формування прямокутних тюків