Нараїв (Тернопільський район)

село Нараїв
	Герб
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Нараївська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040310010012711
Основні дані
Засноване	1443
Населення	▼ 789 (2018)
Площа	8,042 км²
Густота населення	223.7 осіб/км²
Поштовий індекс	47513
Телефонний код	+380 3548
Географічні дані
Географічні координати	49°31′45″ пн. ш. 24°46′27″ сх. д. / 49.52917° пн. ш. 24.77417° сх. д.
Водойми	річка Нараївка, струмки: Раковиця, Грабовиця
Найближча залізнична станція	Бережани
Місцева влада
Адреса ради	с. Нараїв, Бережанський р-н, Тернопільська обл, 47513
Сільський голова	Здебський Євген Григорович
Карта
	Нараїв
	Нараїв
Мапа
	Нараїв у Вікісховищі

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 10 лютого 2022, заснована на цій версії.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Нараїв.

Нара́їв — село в Україні, у Нараївській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 5 квітня 2019 року центр Нараївської сільської ради, якій були підпорядковані села Дуляби і Шайбівка. До Нараєва належать хутори Запуст (30 осіб), Колонія (близько 40 буд.), Чверті (80 осіб); Михальська і Станіславчик (нині незаселені).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Нараївської сільської громади^[1]

Розташоване на берегах річки Нараївки. Населення — 789 осіб (2017). Дворів — 662^[2]. Через село проходить територіальна дорога Т 2007.

Географія

У селі є вулиці^[3]: Вулиця, Запуст, Зацерква, Колонія, Кордон, Кулеби хутір, Кут, Лани, Макарівка, Молодіжна, Підзамче, Потік, Раковиця, Серединка, Ступник, Центральна та Чверті. У селі струмки Раковиця та Грабовиця впадають у річку Нараївку.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Нараїв розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Нараєва
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,4	0,0	4,8	12,8	18,9	22,0	23,4	22,8	18,4	12,6	5,5	0,7	11
Середня температура, °C	−4,3	−2,9	1,3	8,0	13,6	16,7	18,1	17,4	13,4	8,2	2,7	−1,8	7
Середній мінімум, °C	−7,1	−5,7	−2,2	3,3	8,3	11,5	12,8	12,0	8,4	3,8	−0,1	−4,2	3
Норма опадів, мм	33	32	35	50	78	91	96	72	57	40	38	42	664
Джерело: climate-data.org

Історія

Археологічні знахідки

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури та часів Київської Русі.

Польський період

Перша писемна згадка 1443 р. як містечко — власність М. Нарайовського^[4]. Міколай Нарайовскі (Нарайовський) — або його нащадок, або однофімілець — був одружений з 1592 р. Катериною Дідушицькою — молодшою сестрою дружини Корнякта Костянтина Анни^[5]) тоді ж мало магдебурзьке право.

Внаслідок набігів татар (1480, 1520 р.) занепало. У 17 столітті — власність Сенявських, у 18 — Потоцьких.

1626 року внаслідок нападу татар Нараїв-місто було зруйноване на 47 %, а Нараїв-село на 66 %^[6].

1638 р. більшість будівель згоріло.

Під час інвентаризації 1658 року згадано фортецю, що мала 2 вежі та 2 брами. 1709 року Нараїв зруйнували війська Шмигельського.

Австрійський період

1830 р. у містечку була епідемія холери (зберігся так званий холеричний цвинтар).

Діяли «Просвіта», «Сільський господар» та інші товариства, кооператив.

Міжвоєнний період

Сучасний Нараїв був утворений з двох окремих населених пунктів: Нараїв-Місто та Нараїв-село. У міжвоєнний період вони утворювали окрему сільську гміну Нараїв-Місто.

Друга світова війна

Московські окупанти в червні 1941 року закатували 19 нараївців, 15 iз 19 замордованих були вiком до 23 рокiв^[7].

У квітні 1945 р. поблизу Нараєва в відбувся бій сотні УПА «Полтавці» з підрозділами НКДБ.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району^[8].

Символіка

Герб

У лазуровому полі посередині срібна троянда^[9].

Населення

Населення села^[10]:


Рік	Число осіб	Українців та греко-католиків	Поляків та римо-католиків	Євреїв
1900	3990	2307	663	1006
1939	▲ 5650	▲ 3140	▲ 1435	▼ 805
2002	▼ 1880	-	-	-
2018	▼ 1317	-	-	-

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким^[11]:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська		99,78
російська		0,17
молдовська		0,06

Пам'ятки

Поблизу села є гідрологічна пам'ятка природи — Витік річки Нараївка.
Церква Воздвиження Чесного Хреста (1830, кам'яна).
Військовий цвинтар часів 1-ї Світової війни.

Пам'ятники

жертвам більшовицько-комуністичного режиму (1990, скульптор В. Римар).
Тарасу Шевченку (скульптор М. Лозинський).
пам'ятний хрест на честь скасування панщини у 1848 році.
символічні могили:
- Борцям за волю України (1990).
- на місці загибелі 7-ми членів ОУН (1991, с. Кулеби).
- 5-ти вояків УПА (1992, х. Запуст).
воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965).

Скульптура архангела Михаїла

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташована в центрі села.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлена із каменю (ХІХ ст.).^[12]

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1—3 ступенів, Будинок культури, бібліотека, АЗП-СМ, відділення зв'язку.

У травні 2016 року в селі відкрито поліцейську станцію, де працюватиме шість поліцейських, які обслуговуватимуть Нараїв та навколишні села.^[13]

Відомі люди

Народилися

І. Різник — художник,
Левко Різник — український письменник, грунтознавець, громадський діяч
Мойше Надір (1885—1943) — єврейський письменник ,
Михайло Димет — український культурний і громадський діяч, меценат .
Луї Мюлсток (1904—2001) — канадський живописець.

Перебували

політичний діяч Карл І (1887—1922; останній імператор Австро-Угорщини, беатифікований Римо-католицькою церквою),
український релігійний діяч Андрей Шептицький.

Див. також

Кулебська трагедія

Примітки

↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 19 жовтня 2021.
↑ Офіційний сайт Бережанської районної ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
↑ Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.
↑ http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VI/902
↑ Dzieduszyccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
↑ Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183
↑ Володимир Гонський. Ще один етап геноциду. Як убивали в'язнів у тюрмах 1941 року // Історична правда, 6 вересня 2012.
↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
↑ Українська геральдика
↑ Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
↑ Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
↑ Поліцейська станція запрацювала на Бережанщині на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 23 травня.

Джерела

Л. Артеменко, М. Окопний. Нараїв // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 600–601. — ISBN 966-528-199-2.
Narajów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 901. (пол.) — S. 901—903. (пол.)

Посилання

Нараїв у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Теми у Вікіджерелах^?
	Нараїв у Вікісховищі^?

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 19 жовтня 2021.

[2] Офіційний сайт Бережанської районної ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[3] Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020.

[4] ttp://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_VI/902

[5] Dzieduszyccy (01) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)

[6] Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605—1633 na Ruś Czerwoną. — ст. 22-29, 45, 183

[7] Володимир Гонський. Ще один етап геноциду. Як убивали в'язнів у тюрмах 1941 року // Історична правда, 6 вересня 2012.

[8] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[9] Українська геральдика

[10] Володимир Бемко. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49-56

[11] Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область

[12] Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.

[13] Поліцейська станція запрацювала на Бережанщині на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 23 травня.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

п о р Міста магдебурзького права на Тернопільщині
XIV століття	Теребовля (1387) Бучач (1393)
XV століття	Дрищів (1420) • Жуків (1420) • Кременець (1438) • Нараїв (1443) • Скала (1448) • Червоногород (1448) • Бедриківці (1453) • Золотники (1485)
XVI століття	Філіпковці (1505) • Бучач (1515повторно) • Ягільниця (1518) • Язловець (1519) • Залізці (1520) • Бережани (1530) • Борки (1530) • Куропатники (1531) • Чортків (1532) • Підгайці (1539) • Озерна (1542) • Тернопіль (1548) • Устя-Зелене (1548) • Будзанів (1549) • Товсте (1549) • Горожанка (1550) • Сухостав (1553) • Бариш (1559) • Гусятин (1559) • Копичинці (1564) • Андріїв (1568) • Попівці (1568) • Козлів (1577) • Золотий Потік (1578) • Хоростків (1578) • Микулинці (1595) • Скалат (1600)
XVII століття	Голгочі (1610) • Струсів (1610) • Касперівці (1619) • Вербів (1620) • Лідихів (1621) • Борщів (1629) • Новий Бжезь (1646) • Зборів (1689) • Окопи Святої Трійці (1700)
XVIII століття	Гримайлів (1720) • Товсте (1720) • Завалів (1729) • Заліщики (1766) • Мельниця (1767) • Почаїв (1778)

Нараїв (Тернопільський район)

Зміст