Їжачок вухатий

Їжачок вуха́тий, або їжак вухатий (Hemiechinus auritus) — ссавець роду Їжачок (Hemiechinus) родини їжакові (Erinaceidae), мешканець степової смуги. Їжачок вухатий завдовжки (голова й тіло) 120-270 мм, хвіст 10-50 мм, вага ≈ 340 г, вуха довші половини довжини голови.

Таксономічна характеристика

Один з двох видів роду Їжачок (Hemiechinus), єдиний вид цього роду у фауні Європи. Один з 2 видів родини Erinaceidae у фауні України. У працях до І половини XX ст. вид відносили до роду Їжак (Erinaceus).

У складі цього виду розрізняють декілька підвидів, зокрема:

• Hemiechinus auritus albulus
• Hemiechinus auritus auritus
• Hemiechinus auritus aegyptius
• Hemiechinus auritus libycus
• Hemiechinus auritus megalotis

Поширення

Мапа поширення їжачка вухатого в Україні

Ареал охоплює степи та пустелі Євразії (Передкавказзя, Кавказ, Закавказзя, Серед. Азія), північну Африку. В Україні відмічений кількома знахідками на півдні Донецької та в Луганській області.

Місця перебування — степові місцевості — схили, крейдяні відслонення, яри. Зустрічається на піщаних борових терасах.

Стан популяцій в Україні

Чисельність в Україні незначна. Причини зміни чисельності — розорювання степів, застосування пестицидів тощо; наявність ворогів — лисиць, тхорів, куниць, сов, канюка.

Особливості біології

молоде їжаченя

їжак білочеревий (для порівняння)

Веде нічний спосіб життя. Живе в норах; як тимчасові схованки використовує ямки в землі, щілини між камінням тощо. Зі зниженням температури повітря стає малорухливим, а після випадання снігу залягає у зимову сплячку (5—6 місяців).

Живиться безхребетними і дрібними хребетними (комахами, ящірками, зміями, гризунами), а також яйцями птахів, які гніздяться на землі; іноді — рослинами.

Парується в кінці березня — квітні. Тривалість вагітності і кількість виводків не встановлено. Виводки з 4 — 8 малят зустрічаються в кінці квітня — вересні. Статевозрілим стає у віці близько року.

Цікаво, що серце їжака б'ється зі швидкістю 200 ударів на хвилину, а під час зимової сплячки 20 ударів на хвилину .

Заходи охорони

Їжачок на поштовій марці Білорусі

Занесено до Червоної книги України (1980, 1994, 2009). Статус охорони — III категорія.

Колись, до зникнення з території України охоронявся в Українському степовому та Луганському природних заповідниках.

Розмноження у неволі: відловлені вагітні самиці у неволі народжували і вигодовували малят. У Київському зоопарку одержано три покоління їжаків вухатих (1989–1991 рр.).

Посилання

• Абелєнцев В. І., Підоплічко І. Г., Попов Б. М., 1956;
• Їжак вухатий (Червона книга) [Архівовано 28 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156. — (Праці Теріологічної школи, випуск 9).
• Крыжановский В. И. Жежерин В. П., 1979;
• Громов И. М., Баранова Г. И. Каталог млекопитающих СССР. Плиоцен — современность, 1981.
• Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 2. — С. 178. — ISBN 0801857899.
• Шевченко С. М. Їжак вухатий (Hemiechinus auritus Gmelin, 1770) [Текст] : [монографія] / Шевченко С. М. ; за ред. проф. Гойчука А. Ф. — Житомир : Полісся, 2011. — 264 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 228–262. — 300 экз. — ISBN 978-966-655-579-6.