Очікує на перевірку

Єфросинія Полоцька

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єфросинія Полоцька
Народилася1104[2]
Полоцьке князівство
Померла25 травня 1167[1] або 25 травня 1173[2]
Єрусалим, Єрусалимське королівство[2]
ПохованняПолоцьк
КраїнаПолоцьке князівство
Діяльністьчерниця
Знання мовдавньоруська
Титулкнязь
Посадаігумен
Конфесіяправослав'я
БатькоСвятослав Всеславич
МатиСофія Володимирівна[d]
Брати, сестриГордислава Святославна, Василько Святославич, Вячко Святославич і Давид Святославич (князь Вітебський)

Єфросинія Полоцька — полоцька княжна з династії Ізяславичів (Рогволодовичів), черниця, у миру Предслава Святославна (біля 1105 — 1173), одна з найосвіченіших жінок ХІІ століття. Свята. День пам'яті 23 травня (5 червня).

Походила з полоцької династії Ізяславичів була донькою полоцького князя Святослава Всеславича[3] і княжни Софії[4] та правнучкою в п'ятому поколінні святого рівноапостольного князя Володимира Великого

Джерела

[ред. | ред. код]

Основним джерелом свідчень про життя і духовний подвиг Єфросинії Полоцької стала агіографічна повість, що називається «Повість житія і представлення святої і блаженної і преподобної Єфросинії, ігумені монастирів Святого Спаса і Пречистої Його Матері, що в місті Полоцьку». Твір є цінним пам'ятником старобілоруської літератури. Повість дійшла до наших часів більш ніж в ста списках XVI — XX століть в шести редакціях.

Автор повісті невідомий. Скоріш за все це був монах — людина близька по духу Преподобній Єфросинії, сучасник ігумені, що добре знав її життя, подвиги та наміри. Можливо автором була її сестра і соратниця Євпраксія, що провела поруч з Єфросинією довгі роки.

Біографія

[ред. | ред. код]
20 рублів Білорусі присвячені Єфросинії Полоцькій

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Народилась Предслава близько 1105 року. Місце її народження достовірно невідоме. З дитячих років вона була навчена читанню Псалтиря та інших книг Священного Писання[5]. Любов до книжного навчання поєднувалася в неї із старанною молитвою, зовнішня краса — з цнотливістю і глибокою зосередженістю. Слава про її мудрість і красу розповсюдилася далеко за межі Полоцької землі. Коли княжні виповнилось 12 років[6], батьки вирішили віддати її заміж. Багато князів просили руки Предслави, проте всі пропозиції про шлюб вона відкидала. Одного разу, дізнавшись, що батьки хочуть обручити її з одним із знатних князів, вона таємно пішла з дому в обитель, де була настоятелькою її тітка, ігуменія Романія (вдова князя Романа Всеславича). Не зважаючи на молодість і красу Предслави, ігуменія не злякалася можливого гніву її батьків, призвала священномонаха та повеліла йому постригти молоду княгиню в чернечий образ під іменем Єфросинія (з грецької мови — «радість») на честь Єфросинії Александрійської.

В чернецтві

[ред. | ред. код]

З благословення єпископа Полоцького Ілії юна черниця стала жити при Софійському соборі, наслідуючи тим самим перебування Пресвятої Богородиці в Єрусалимському храмі. Тут вона не тільки вивчала книги в бібліотеці собору, але й займалася їх переписуванням. Виручені від продажу книг гроші преподобна Єфросинія таємно роздавала бідним.

Одного разу у сні святій Єфросинії з'явився Ангел Господній, який велів їй заснувати обитель недалеко від Полоцька в містечку під назвою Сільце. Це видіння повторилося ще двічі. З тим же повчанням Ангел з'явився і єпископу Полоцкому Ілії. Через деякий час при князі Борисі Всеславичу в 1125 році — єпископ Ілія з належним торжеством передав святій Єфросинії Преображенський храм в Сільці для заснування при ньому жіночого монастиря. Вирушивши туди, преподобна Єфросинія узяла з собою тільки свої книги — «весь свій маєток».

Фрагмент фрескового розпису Спасо-Преображенського храму[7].

Поступово, рік за роком, Спасо-Преображенський монастир розширювався[8], кількість його насельниць зростала. З часом тут були пострижені в чернецтво сестри преподобної Єфросинії: рідна — Євдокія (у миру Гордислава) і двоюрідна — Євпраксія (у миру Звенислава). Преподобна вчила молодих послушниць грамоти, переписування книг, співу, шиття й інших ремеслел, щоб з юності вони знали Закон Божий і мали навички до працьовитості. Заснована святою Єфросинією при монастирі школа сприяла швидкому зростанню обителі. Через деякий час невеличка дерев'яна церква вже не вміщала всіх хто молиться і ігуменія заклала нову церкву кам'яну Святого Спаса, що була зведена за 30 тижнів. Інтер'єр церкви Спаса був багато прикрашений фресковим розписом. Храм зберігся до нашого часу, проте в XIX столітті у зв'язку з проведеним ремонтом зовнішній вигляд Спаської церкви значно змінився.

Предметом особливого піклування Преподобної Єфросинії був заснований нею Богородицький монастир. Для нього свята просила Патріарха Константинопольського Луку і візантійського імператора Мануїла прислати їй список з чудотворної Ефеської ікони Божої Матері[9], колись написаний святим євангелістом Лукою.

Свою просвітницьку діяльність і працю з облаштування монастиря свята Єфросинія суміщала з турботою про примирення сусідів, запобігаючи сваркам і розбратам між князями, боярами і простими людьми. Усім охочим жити благочестиво преподобна давала духовні поради. Знаючи силу її молитви, багато хто приходив до неї по духовну допомогу і знаходили її.

Останні роки. Смерть

[ред. | ред. код]

На схилі віку преподобна Єфросинія, передчуваючи швидку кончину, бажала поклонитися Живоносному Гробу Господньому. Доручивши монастир управлінню своєї сестри Євдокії, вона разом з іншою сестрою Євпраксією і племінником Давидом вирушила в Святу Землю. Після паломництва до святинь Константинополя вона прибула до Єрусалиму. Поклонившись Гробу Господньому, свята Єфросинія прийняла мирну і блаженну кончину в руському монастирі на честь Пресвятої Богородиці в Єрусалимі 23 травня 1173 року. (За іншими відомостями, вона була похована в обителі святого Феодосія в паперті храму Пресвятої Богородиці).

3 жовтня 1187 року Єрусалим завоював султан Саладін, який зажадав від християн в п'ятидесятиденний термін покинути місто, заздалегідь викупивши своє життя. Ченці монастиря, повертаючись на батьківщину, узяли з собою святі мощі білоруської княжни, які були перенесені ними в Києво-Печерську Лавру. У 1910 році мощі преподобної Єфросинії були урочисто перенесені в Полоцьк, в заснований нею монастир, де вони покояться в даний час.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
Золота монета
Пам'ятник у Полоцьку

У 1984 році Єфросинія Полоцька була зарахована до Собору Білоруських Святих. Її ім'я носять церкви в міста Саут-Рівер (США) і Торонто (Канада). Щорічно в Полоцьку на початку липня відмічається день народження святої. Організовується служба, винесення Єфросинівського хреста. На цьому заході завжди присутній митрополит Мінський і Слуцький, Патріарший екзарх всієї Білорусі.

Полоцький міськвиконком прийняв про присвоєння міській школі № 18 імені преподобної Єфросинії. Заходи на честь видатної землячки регулярно організовуються у всіх культурно-просвітницьких установах Полоцька. В Полоцьку і Мінську білоруській святій встановлено пам'ятники.

Білоруська Православна Церква заснувала орден преподобної Єфросинії Полоцької.

4 червня 2001 року Національним банком Білорусі в обіг були випущені пам'ятні монети номіналом 20 (срібна, якості «пруф») і 1 (мідно-нікелева якості «пруф-лайф») білоруських рублів з нагоди 900-річчя від дня народження Єфросинії Полоцької. Монети були відчеканені на Монетному дворі Польщі у Варшаві накладом по 2000 штук кожна.

28 листопада 2008 року Банк Білорусі випустив в обіг золоті пам'ятні монети номіналом 50 білоруських рублів «Преподобна Єфросинія Полоцька».

У 2003 році Заслужена артистка Республіки Білорусь Анжеліка Агурбаш випустила сингл «Присвячення Єфросинії Полоцькій».

Канонізація

[ред. | ред. код]

Свята і у Католицизмі і у Православ'ї.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Энцыклапедыя гісторыі Беларусі ў 6 тамах. Том 3Мінск: Беларуская Энцыклапедыя імя Петруся Броўкі, 1996. — С. 358. — ISBN 978-985-11-0041-1
  2. а б в г Левшун Л. В. ЕВФРОСИНИЯ ПОЛОЦКАЯ // Большая российская энциклопедия. Электронная версияБольшая российская энциклопедия, 2016.
  3. Різні джерела подають і Святослав і Георгій. Проте це одна людина. У нього подвійне ім'я — Святослав-Георгій (скоріш за все Святослав при народженні і Георгій при хрещенні)
  4. Деякі історики вважають, що княжна Софія була онукою Ярослава Мудрого
  5. В Житії не вказується де отримувала освіту княжна, скоріш за все її навчав хто-небуть з духовенства — священик чи монах, чи, можливо в школі при якомусь монастирі
  6. Саме з такого віку дівчинка тоді рахувалась нареченою
  7. Деякі дослідники вважають, що на фресці зображена сама Єфросинія Полоцька
  8. Пізніше він став називатись Спасо-Єфросинінським
  9. Ікона відома також під назвою Корсунської

Література

[ред. | ред. код]
  • Ефросиния Полоцкая. Мінськ. «ФУАинформ» 2007. ISBN 978-985-6721-69-7(рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]