Година

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Год)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
одиниця часу
не SI-одиниці, що згадуються у SI і UCUM derived unitd
Година
Одна година від опівночі (або полудня) до 1-ї години на годиннику з 12-годинним аналоговим циферблатом
Загальна інформація
Система одиниць не SI-одиниці, що згадуються у SI
Одиниця часу
Позначення год, h
Перерахунок в інші системи
1 год, h в... дорівнює...
   основних одиницях SI:    3660 с
CMNS: Година у Вікісховищі


Годи́на (позначення: год, h) — одиниця вимірювання часу. Година не є одиницею SI, але її використання допускається спільно з SI[1][2]. За сучасним визначенням, година дорівнює 3600 секунд або 60 хвилин. У розмовній мові слово година може означати також певний період часу, певну пору, певний момент.

Історія

[ред. | ред. код]

Година як одиниця часу спочатку використовувалася стародавніми цивілізаціями (у тому числі в Єгипті, Шумері, Індії та Китаї) як дванадцята частина періоду між сходом і заходом сонця, або як 1/24 усієї доби. В обох випадках цей поділ відображав широке використання дванадцяткової системи числення. Значення числа «12» пояснюється числом щорічних циклів місяця і числом кісток пальців на одній руці (по три в кожній з чотирьох пальців; береться до уваги можливість порахувати 12 кісток пальців за допомогою великого пальця). Крім того, широко розповсюджена тенденція до аналогічного запису даних (12 місяців, 12 знаків зодіаку, 12:00, дюжина).

Давньоєгипетській цивілізації приписується створення поділу ночі на 12 частин, хоча було багато варіантів протягом століть. Астрономи Середнього царства (9-ї і 10-й династій) завдяки спостереженням зір створили поділ спочатку на 36 частин, потім, однак, він був спрощений до поділу на 24 частини (використовуючи 24 зорі, 12 з яких визначало період ночі).

Ранні визначення години відрізнялися залежно від наступних чинників:

  • 1/12 часу від сходу до заходу сонця. У результаті години літнього дня були довшими, ніж зимового, залежно від географічної широти і навіть, деякою мірою, від місцевих погодних умов (що впливають на заломлення світла в атмосфері). З цієї причини, ці години часто називали періодичними, сезонними або нерівними — такими термінами послуговувалися римляни, греки та євреї, схоже називали їх китайці та японці. Відповідно, слід було корегувати показання годинника щоранку і щовечора, орієнтуючись на положення сонця;
  • 1/24 видимої сонячної доби (між півднями першого і другого дня або між заходами сонця). У результаті таких розрахунків години змінювалися в залежності від довжини видимого дня протягом року. Годинники, призначені для відображення цих годин, повинні були бути скоригованими кілька разів на місяць;
  • 1/24 середніх сонячних діб. Добре сконструйований за таким принципом годинник практично ніколи не вимагав коригування. Це визначення, однак, втратило свою актуальність у зв'язку зі зміною обертання Землі.

Відлік годин

[ред. | ред. код]
Доба — 24 години

Існують різні способи відліку годин.

  • У стародавніх і середньовічних культур, коли розділення на день і ніч було набагато важливіше, ніж в епоху широкого використання штучного світла, відлік годин починався на світанку. Так, світанок визначав початок першої години, південь припадав на 6-ту годину, а захід наставав наприкінці 12-ї. Це означало, що довжина годин залежала від пори року. Цей тип лічби іноді називають на астролябіях і астрономічних годинниках «вавилонським» годинником. Ця система також використовується в юдейському праві (Галаха).
  • Відповідно до так званих італійських годин, 1-ша година починалася на заході сонця (або в кінці сутінок, приміром, через пів години після заходу сонця, залежно від місцевих звичаїв). Години були пронумеровані від 1 до 24. Наприклад, у Лугано сонце в грудні сходило о 14-й годині, а південь припадав на 19-ту. У червні сонце сходило о 7-й годині, а південь припадав на 15-ту. Захід сонця завжди припадав на кінець 24-ї години. Цей спосіб відліку годин давав кожному змогу легко сказати, скільки часу вони мають до кінця роботи без ужиття штучного освітлення. Він широко використовувався в Італії з XIV століття до середини XVII століття, вживався також у Польщі і на теренах сучасної Чехії.
  • Середньовічний ісламський день починався на світанку. Перша денна молитва повинна була бути промовлена між світанком і заходом сонця.
  • У сучасній 12-годинній системі відлік годин починається опівночі, а потім опівдні. Годинники пронумеровані: 12, 1, 2, …, 11. Сонячний південь припадає на 12-ту годину з точністю до 15 хвилин. У рівнодення Сонце сходить близько 6-ї ранку і заходить близько 6-ї вечора.
  • У сучасній 24-годинній системі відлік годин починається опівночі. Годинники бути пронумеровані від 0 до 23. Сонячний південь припадає приблизно на 12:00, також з точністю до 15 хвилин. У рівнодення Сонце сходить приблизно о 6:00, а заходить близько 18:00.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 вересня 2023.
  2. ↑ Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 вересня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Година
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Година
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Година&oldid=41489421