Клан Гатрі

Клан Гатрі (шотл. — Clan Guthrie, гельск. — Gutraidh) — клан Гухрі, клан Гутрайд — один з кланів рівнинної частини Шотландії — Лоуленду. Є версія, що гельська назва клану Гутрайд в перекладі з гельської мови означає «вітряне місце».

Гасло клану: Sto pro veritate — Я стою за правду (лат.)

Вождь клану: Олександр Гатрі (шотл. — Alexander Guthrie) — ХХІІ вождь клану Гатрі.

Історична резиденція вождя клану: Замок Гатрі (шотл. — Guthrie Castle).

Сучасна резиденція вождя клану: Рим, Італія.

Історія клану Гатрі

Походження клану Гатрі

Назва клану Гатрі виникла від назви місцевості де цей клан жив — від землі Гатрі, що в Ангусі. Топонім Гатрі є одним із найдавніших топонімів в Ангусі. Походження цієї назви незрозуміле. Судячи по всьому назва виникла ще до приходу кельтів, індоєвропейців в Шотландію і ця земля отримала свою назву від якогось невідомого неіндоєвропейського племені чи народу. Існує легенда, що назва походить від давнього короля, що в цих місцях ловив рибу, і три рибини потрапили до кишки (gut) голодного монарха. Є версія, що гельська назва клану Гутрайд в перекладі з гельської мови означає «вітряне місце».

В історичних документах клан Гатрі вперше згадується в 1178 році. Король Шотландії Вільям Лев подарував землі Гухерін (гельск. — Gutherin) абатству Арброах (гельск. — Arbroath). Потім ці землі придбав королівський соколоносець, що і став засновником клану Гатрі.

ХІІІ — XIV століття

Лерд Гатрі був відправлений у Францію в 1299 році, щоб переконати Вільяма Воллеса повернутися до Шотландії. Місія була успішною і Гатрі висадився з Воллесом в землі Монтроз, що в Ангусі. Давні грамоти на володіння землею були втрачені кланом Гатрі, але історики говорять, що вожді клану Гатрі отримали титул барона від короля Шотландії Девіда ІІ.

XV століття

У серпні 1442 року вождь клану Гатрі — Олександр Гатрі згадується в грамотах щодо володінь Олександра Сетона, лорда Гордона, лорда Кейт. Олександр Гатрі придбав землі Кінкалдрум (гельск. — Kincaldrum) біля Форфарі в 1446 році і ставназиватися Байллі Форфар (гельск. — Baillie Forfar). Сер Девід Гатрі був зброєносцем короля Шотландії, капітаном варти і був призначений лорд-скарбником Шотландії в 1461 році. Він також отримав грамоту з великою королівською печаткою, з дозволом побудувати замок Гатрі в 1468 році і в 1473 він був призначений лордом головним суддею Шотландії. Девід Гатрі значно збільшив свої маєтки і заснував церкву в Гатрі, що була підтверджена папською буллою в 1479 році.

XVI століття

Син Девида — сер Олександр Гатрі був убитий в битві під Флодден у 1513 році. У 1567 році вождь клану Гатрі підтримав Джеймса VI у боротьбі проти його матері Марії Стюарт. Приблизно в той же час клан Гатрі воювали з сусіднім кланом Гардайн (Гардін). Вождь клану Гатрі — Олександр Гатрі був убитий під Інверпеффер людьми клану Гардайн і клан Гатрі почав помсту. Ворожнеча і війна між кланами Гатрі та Гардайн тривала до 1618 року. Клан Гатрі отримав помилування від короля за вбивство людей клану Гардайн.

XVII століття

На початку XVII століття виникла суперечка щодо посади вождя клану та власності, аж поки Джон Гатрі — єпископ Мореї став ХІ вождем клану Гатрі. Джон Гатрі був висвячений в місті Перт і став на чолі церкви святого Гілеса в Единбурзі в 1621 році. Він оселився в палаці Спайні в 1623 році і був висвячений на єпископа Мореї. Під час громадянської війни в Шотландії він був змушений віддати свій замок армії полковника Монро і оселитися в своїх володіннях в Гантрі. Його третій син — Андрій підтримав під час війни Джеймса Грема — І маркіза Монтроз, потрапив у полон під час битви під Філіфау (шотл. — Philiphaugh). Андрій Гантлі був засуджений до смерті і страчений в січні 1646 року. Дочка Андрія Гантлі — Бетія вийшла заміж за спадкоємця — Френсіса Гатрі Гагі, в результаті цього назва і маєтки клану Гатрі залишилися за кланом Гатрі.

Люди клану Гатрі в той час відігравали не абияку роль в релігійному житті Шотландії. Вони були затятими прихильниками вчення Лютера та пресвітеріанства і вороже ставились до римо-католицької церкви. Вони були готові віддати життя за свої переконання і наголошували, що вони «тримають меч в одній руці, а Біблію в іншій».

Джеймс Гатрі — вождь клану Гатрі був міністром Ковенанторів, став одним з перших мучеників цього руху. Він був висвячений в міністри Лаудер в 1638 році і переїхав до Стерлінгу в 1649 році. Він проповідував відкрито проти релігійної політики короля і був позбавлений посади в Генеральній асамблеї церкви Шотландії. Він продовжував проповідувати свої ідеї, був схоплений і страчений у 1661 році.

XVIII — ХІХ століття

Історично у клані Гатрі було дві гілки — дві септи — основна Гатрі Гатрі та побічна — Гатрі Галкертон (Halkerton). У XVIII століття бічна гілка Галкертон претендувала на титул барона та вождівство в клані по праву колишніх спадкових королівських соколоносців. Але у 1747 році септі Галкертон було відмовлено у цьому праві.

Джон Дуглас Гатрі служив у кавалерії під час єгипетської компанії Британської армії у 1882 році. Він одружився з Мері — дочкою Дункана Девідсона Туллоха.

Підполковник Іван Гатрі був останнім вождем клану Гатрі, що жив у замку Гатрі. Він народився 1886 року, був видатним військовим — командиром 4-го батальйону «Чорної варти» і був нагороджений Військовим Хрестом.