Малнівська Воля
село Малнівська Воля | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Яворівський район |
Громада | Мостиська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46140030320088751 |
Основні дані | |
Засноване | 1993 |
Населення | 594 |
Площа | 13,65 км² |
Густота населення | 43,52 осіб/км² |
Поштовий індекс | 81311Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 29 серпня 2022.{{cite web}} : Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Телефонний код | +380 3234 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°54′19″ пн. ш. 23°07′11″ сх. д. / 49.90528° пн. ш. 23.11972° сх. д.Координати: 49°54′19″ пн. ш. 23°07′11″ сх. д. / 49.90528° пн. ш. 23.11972° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
213 м |
Водойми | річка Безіменна |
Відстань до обласного центру |
81 км |
Відстань до районного центру |
16 км |
Найближча залізнична станція | Мостиська Перші |
Відстань до залізничної станції |
16 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 81300, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Мостиська |
Карта | |
Мапа | |
Малнівська Во́ля — село в Україні, у Мостиській міській громаді Яворівського району Львівської області. Населення становить 594 особи. Орган місцевого самоврядування — Мостиська міська рада.
Селом тече річка Безіменна.
У 1989 році назву села Мальнівська Воля було змінено на одну літеру.
За податковим реєстром 1589 року село належало до Перемишльського староства, були 4 і 1/2 лану (коло 112 га) оброблюваної землі, корчма і піп з 1/2 лану оброблюваної землі[1] (отже, вже тоді в селі була церква). До 1772 року Малнівська Воля входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
У 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів та увійшло до складу австрійської провінції Галичина.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» у 1880 році Малнівська Воля перебувала у складі Мостиського повіту Королівства Галичини і Володимирії, було 1002 мешканці (на землях фільварку — 52 мешканці), майже всі — греко-католики, за винятком 46 римо-католиків[2].
Після окупації поляками ЗУНР село входило до Мостиського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 роках — у складі ґміни Малнув. У 1928 році греко-католики збудували дерев'яну церкву святої Великомучениці Параскеви[3]на місці давнішої (з 1640 року), яка була парафіяльною церквою Краковецького деканату Перемишльської єпархії. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1420 осіб, з них 1340 українців-греко-католиків, 20 українців-римокатоликів, 50 поляків, 10 євреїв[4].
Після поділу Польщі 1939 року між СРСР та Третім Рейхом село ввійшло в адміністративні структури Радянського Союзу (Мостиський район Дрогобицької області УРСР).
- Байдала Степан (1881 —1946) — службовець, громадсько-політичний діяч, державний повітовий комісар ЗУНР.
- Дуцько Іван Андрійович (1867—1933) — український священик та композитор.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. — Cz. 1.. — Warszawa: Główny skład u Gebethnera i Wolffa, 1902. — S. 16. (лат.)
- ↑ Małnowska Wola // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 36. (пол.)
- ↑ Церква Покрови Пр. Богородиці (1928). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 51.
- Прогноз погоди в с. селі Малнівська Воля. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 29 серпня 2022.
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |