Палац латинських архієпископів
| Палац латинських архієпископів | |
|---|---|
| м. Львів, Площа Ринок, 9 | |
| |
| Архітектор | Ян Покорович |
| | |
| Початок будівництва | 1634 |
| Реконструйовано | 1845 |
| | |
| Тип споруди | житловий |
| Архітектурні стилі | класицизм |
Палац латинських архієпископів — житловий будинок на площі Ринок, 9 у Львові. Пам’ятка архітектури національного значення в комплексі (охоронний номер 326/8).
Ділянку під будівництво палацу архієпископів правитель Королівства Русі — князь Владислав Опольчик подарував у 1375 (або 1376[1]) році латинському єпископу Матвію з Егера. З того часу ділянка («ґрунт») та будинки на ній належали католицьким архієпископам. У XIV столітті місто не поспішало віддавати ділянку Галицькому архієпископу РКЦ Бернарду, який наклав на Львів інтердикт — заборону відправляти релігійні обряди, потім відлучив місто від церкви. Львів'яни поскаржились Папі, який відлучив Бернарда від церкви. Інтердикт та відлучення зняв латинський архієпископ Перемишля Ерік[1].
Будинки на цьому місці стояли з XIV століття. В 1405 і 1420 роках тут мешкав великий князь Свидригайло, якого приймали вином і дарунками[2].
Відомо, що існував будинок у 1527–1634 роках.
Сучасний будинок, який ще називають «архієпископський палац», був зведений за сприяння латинського архієпископа Львова Станіслава Ґроховського[3] на місці попередніх у 1634 році (Гроховський відмовлявся відбути «інгрес» на посаду архієпископа, поки не завершили коштовні роботи з оформлення фасаду палацу[4]) і займає дві ділянки (архітектор Ян Покорович). Протягом століть був помешканням королів Польщі.[5]
В XVII ст. це була одна з найпишніших кам'яниць, що належала латинським архієпископам.
У 1845 році будинок був значно перебудований: фасад перероблений у стилі віденського класицизму, добудований четвертий поверх.
Протягом певного часу, зокрема, в 1908 році, тут діяло казино урядників[6].
З 1957 року у будинку розміщується міська бібліотека для юнацтва.
Остання реставрація проводилася у 1980-их. Станом на квітень 2014 року, наявні тріщини в зовнішньому тинькуванні.
Будинок цегляний, тинькований, прямокутний, видовжений в плані, чотириповерховий.
Займає дві ділянки і тому має широкий шестивіконний фасад з пласкими пілястрами і фігурними обрамленнями вікон.
На першому поверсі зберігся масивний портал XVII століття з двома декоративними коринфськими колонами. За доби СРСР була знищена пам'ятна таблиця порталу про смерть 1673 у будинку короля Михайла Корибут-Вишневецького.
Від колишнього архітектурного декору на фасаді залишився тільки портал з двома колонами, що підтримували мармурову таблицю з фундаційним написом.
- ↑ а б Мельник Б. Вулицями старовинного Львова… — С. 69.
- ↑ Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 39.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 72. (пол.)
- ↑ Łoziński W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi w pierwszej połowie XVII wieku — Lwów : nakładem księgarni H. Altenberga, 1904. — T. 2. — S. 21.
- ↑ Мельник Б. Вулицями старовинного Львова… — С. 70.
- ↑ Komunikaty // Kurjer Lwowski. — № 1908. — 32 (20 stycz.). — S. 4. (пол.)
- Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 54.
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. — Львів : Світ, 2001. — 272 с. — ISBN 966-603-048-9.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — ISBN 5-7745-0316-X.
