Ленівка
| село Ленівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Громада | Китайгородська сільська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 69 |
| Площа | 0,275 км² |
| Густота населення | 250,91 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32392 |
| Телефонний код | +380 3849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°39′16″ пн. ш. 26°52′01″ сх. д. / 48.65444° пн. ш. 26.86694° сх. д.Координати: 48°39′16″ пн. ш. 26°52′01″ сх. д. / 48.65444° пн. ш. 26.86694° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32385, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Китайгород, вул.Центральна,70 |
| Карта | |
  Ленівка | |
 Ленівка | |
| Мапа | |
| |
Ле́нівка — село в Україні, у Китайгородській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Географія[ред. | ред. код]
Село Ленівка розкинулось на подільській височині в південно-західній частині України, за 22 кілометри автодорогами від міста Кам'янець-Подільський. Неподалік Ленівки тече річка Студениця.
Клімат[ред. | ред. код]
Ленівка знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, але діяльність людини призводить до поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту. Для покращення ситуації варто було б відновлювати екосистеми та лісові насадження.
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване найймовірніше в другій половині XX століття, рахується наймолодшим населеним пунктом громади.[1]
З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Дерев'янської, Калачковецької, Китайгородської та Колодіївської сільських рад село увійшло до Китайгородської сільської громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
Наразі станом 2017 рік на все село мешкає лише декілька сімей, їхні промисли – бджільництво та збір грибів.
Населення[ред. | ред. код]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 67 осіб.[3]
Згідно перепису 2015 року в селі мешкало 59 особи, у 2017 році нараховувалось уже 58 осіб.
Мова[ред. | ред. код]
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову за даними перепису 2001 року.
Охорона природи[ред. | ред. код]
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».
Релігія[ред. | ред. код]
- Церква Свято-Дмитр. (вул. Північна, 1А, УПЦ МП)
Світлини[ред. | ред. код]
 | Ця стаття недостатньо ілюстрована. |
Див. також[ред. | ред. код]
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ГРОМАДА, БАГАТА НА ТАЛАНТИ І БІДНА НА НАСЕЛЕННЯ.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ ВВРУ, 2015, № 47, стор. 2413
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |