Квінквірема: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
уточнення |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Квінквірема'''<ref>{{книга|автор= |заголовок=Конспект лекцій з дисциплини "Історія мореплавства" Для студентів усіх спеціальностей|посилання=http://kma.ks.ua/ua/images/2_library/methodical/sudovod/department/humanities/maritime_history/maritime1.pdf |відповідальний= |місце=Херсон |видавництво= |рік=2014 |том= |сторінок= |сторінки= |isbn=|ref =}}</ref> ({{lang-la|quinquiremis}}, від {{lang-la2|quinque}} — «п'ять» і {{lang-la2|remus}} — «весло», буквально «п'ятивесельна») або '''пентера''' — бойовий корабель з трьома рядами весел, більший за розмірами від [[Трієра|трієри]]. Його весла керуються двома, двома і одним веслувальниками(2+2+1). Кількість весел в одному ряді доходила до 25. Для узгодження веслування застосовувалося канатне з'єднання весел одного ряду і упори, які обмежували величину гребка. |
'''Квінквірема'''<ref>{{книга|автор= |заголовок=Конспект лекцій з дисциплини "Історія мореплавства" Для студентів усіх спеціальностей|посилання=http://kma.ks.ua/ua/images/2_library/methodical/sudovod/department/humanities/maritime_history/maritime1.pdf |відповідальний= |місце=Херсон |видавництво= |рік=2014 |том= |сторінок= |сторінки= |isbn=|ref =}}</ref> ({{lang-la|quinquiremis}}, від {{lang-la2|quinque}} — «п'ять» і {{lang-la2|remus}} — «весло», буквально «п'ятивесельна») або '''пентера''' — бойовий корабель з трьома рядами весел, більший за розмірами від [[Трієра|трієри]]. Його весла керуються двома, двома і одним веслувальниками (2+2+1). Кількість весел в одному ряді доходила до 25. Для узгодження веслування застосовувалося канатне з'єднання весел одного ряду і упори, які обмежували величину гребка. |
||
Традиційно назву інтерпретують так, ніби корабель мав п'ять рядів [[весло|весел]] з кожного |
Традиційно назву інтерпретують так, ніби корабель мав п'ять рядів [[весло|весел]] з кожного борту. Однак це малоприйнятне пояснення з технічної точки зору. Окрім того, не збереглося жодного зображення з більш як трьома рядами весел. Більше того, з джерел відомо, що спорядити квінкірему з веслами було дешевше, ніж трирему, яка дійсно мала 3 ряди весел, з чого логічно випливає, що при більших розмірах весел на квінкіремі було менше, тож не було ніякого сенсу розташовувати їх аж в п'ять рядів. Зараз квінкірему інтрепретують як важке гребне судно з двома чи навіть одним рядом весел, на яких сиділо 5 гребців з кожного борту на кожну гребну секцію. Тобто або 5 гребців на кожному веслі, або ж 2 та 3 гребців на двох веслах. |
||
Ніс і корму квінквіреми прикрашали [[Акростоль|акростолем]]. Кормова частина корабля була оточена навісною галереєю з |
Ніс і корму квінквіреми прикрашали [[Акростоль|акростолем]]. Кормова частина корабля була оточена навісною галереєю з [[балюстрада|балюстрадою]], під якою зазвичай підвішувалась шлюпка. Квінквіреми мали дві щогли з бойовими марселями. Вітрильне озброєння складалося з великих прямих вітрил, які використовувалися тільки на переходах при попутному вітрі. |
||
Часто оснащувалися [[Абордажний |
Часто оснащувалися [[Абордажний крук|абордажним вороном]]. На відміну від більш примітивної трієри, квінквірема могла піти на таран, пробивши корабель ворога наскрізь. |
||
Перші пентери почали будувати ще фінікійці. Вони брали участь в обороні [[Тіра]] від військ [[Александр Македонський|Александра Македонського]] в IV ст. до н. е. |
Перші пентери почали будувати ще фінікійці. Вони брали участь в обороні [[Тіра]] від військ [[Александр Македонський|Александра Македонського]] в IV ст. до н. е. |
||
Будівництво квінквірем в Римі було розпочато в часи [[Перша Пунічна війна|Першої Пунічної війни]], після того як шторм викинув на узбережжя Італії аналогічне карфагенське судно, тому що дієри і трієри не могли впоратися із багатоповерховими тяжкими кораблями Карфагена, борт яких, захищений купою весел, був недоступний для таранного удару, відносно легких римських дієр. Квінквереми використовувались в ході [[Друга Пунічна війна|Другої Пунічної війни]] у кінці 3 ст. до н. е. |
Будівництво квінквірем в Римі було розпочато в часи [[Перша Пунічна війна|Першої Пунічної війни]], після того як шторм викинув на узбережжя Італії аналогічне карфагенське судно, тому що дієри і трієри не могли впоратися із багатоповерховими тяжкими кораблями Карфагена, борт яких, захищений купою весел, був недоступний для таранного удару, відносно легких римських [[бірема|дієр]]. Квінквереми використовувались в ході [[Друга Пунічна війна|Другої Пунічної війни]] у кінці 3 ст. до н. е. |
||
== Технічні характеристики == |
== Технічні характеристики == |
||
Версія за 16:14, 25 січня 2020
Квінквірема[1] (лат. quinquiremis, від quinque — «п'ять» і remus — «весло», буквально «п'ятивесельна») або пентера — бойовий корабель з трьома рядами весел, більший за розмірами від трієри. Його весла керуються двома, двома і одним веслувальниками (2+2+1). Кількість весел в одному ряді доходила до 25. Для узгодження веслування застосовувалося канатне з'єднання весел одного ряду і упори, які обмежували величину гребка.
Традиційно назву інтерпретують так, ніби корабель мав п'ять рядів весел з кожного борту. Однак це малоприйнятне пояснення з технічної точки зору. Окрім того, не збереглося жодного зображення з більш як трьома рядами весел. Більше того, з джерел відомо, що спорядити квінкірему з веслами було дешевше, ніж трирему, яка дійсно мала 3 ряди весел, з чого логічно випливає, що при більших розмірах весел на квінкіремі було менше, тож не було ніякого сенсу розташовувати їх аж в п'ять рядів. Зараз квінкірему інтрепретують як важке гребне судно з двома чи навіть одним рядом весел, на яких сиділо 5 гребців з кожного борту на кожну гребну секцію. Тобто або 5 гребців на кожному веслі, або ж 2 та 3 гребців на двох веслах.
Ніс і корму квінквіреми прикрашали акростолем. Кормова частина корабля була оточена навісною галереєю з балюстрадою, під якою зазвичай підвішувалась шлюпка. Квінквіреми мали дві щогли з бойовими марселями. Вітрильне озброєння складалося з великих прямих вітрил, які використовувалися тільки на переходах при попутному вітрі.
Часто оснащувалися абордажним вороном. На відміну від більш примітивної трієри, квінквірема могла піти на таран, пробивши корабель ворога наскрізь.
Перші пентери почали будувати ще фінікійці. Вони брали участь в обороні Тіра від військ Александра Македонського в IV ст. до н. е.
Будівництво квінквірем в Римі було розпочато в часи Першої Пунічної війни, після того як шторм викинув на узбережжя Італії аналогічне карфагенське судно, тому що дієри і трієри не могли впоратися із багатоповерховими тяжкими кораблями Карфагена, борт яких, захищений купою весел, був недоступний для таранного удару, відносно легких римських дієр. Квінквереми використовувались в ході Другої Пунічної війни у кінці 3 ст. до н. е.
Технічні характеристики
- Водотонажність: понад 200 т.
- Довжина: 45 м.
- Ширина: 6 м.
- Осадка: 2,5 м.
- Екіпаж: 250 осіб.
Примітки
 | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (грудень 2018) |