Фердинанд I (імператор Священної Римської імперії)

Фердинанд I Габсбург
Diuina fauente clementia Romanorum electus imperator semper augustus ac Germaniae, Hungariae, Dalmatiae, Croatiae, Sclauoniae, Ramae, Seruiae, Galitiae, Lodomeriae, Bulgariaeque etc rex, infans Hispaniarum, archidux Austriae, dux Burgundiae, Brabantiae, Stiriae, Carinthiae, Carniolae, marchio Morauiae, dux Lucemburgae ac superioris et inferioris Silesiae, Virtembergae et Thekae, princeps Sueuiae, comes Habspurgi, Tirolis, Ferretis, Kiburgi et Goritiae, landtgrauius Alsatiae, marchio sacri Romani imperi, supra Anasum, Burgouiae ac superioris et inferioris Lusatiae, dominus marchiae Sclauonicae, Portus Naonis et Salinarum etc.
Імператор Священної Римської імперії
Правління	1558-1564
Коронація	14 березня 1558
Попередник	Карл V Габсбург
Наступник	Максиміліан II Габсбург
Інші титули	Король Німеччини Король Богемії Король Угорщини Король Хорватії Король Галичини та Володимирії Герцог Штирії Герцог Каринтії Герцог Крайни Ерцгерцог Австрії
Біографічні дані
Релігія	католицька церква
Народження	10 березня 1503(1503-03-10) Алькала-де-Енарес
Смерть	25 липня 1564(1564-07-25) (61 рік) Відень
Поховання	Собор святого Віта, Прага, Чехія
Дружина	Анна I
Діти	Єлизавета, Максиміліан, Анна, Фердинанд, Марія, Мадлен, Катерина, Елеонора, Маргарита, Варвара, Карл, Олена, Іоанна
Династія	Габсбурги
Батько	Філіп I Вродливий
Мати	Іоанна I (королева Кастилії)
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Фердинанд I Габсбург (10 березня 1503 — 25 липня 1564) — імператор Священної Римської імперії у 1556-1564 роках. Король Німеччини, Угорщини, Богемії, Далмації, Хорватії, Славонії, Рами, Сербії, Галичини, Володимерії, Болгарії тощо.

Походив з династії Габсбургів, його обрано імператором після зречення його брата Карла V.

Біографія

Молодість та шлях до імператорської влади

Імператор Фердинанд на портреті руки Боксбергера

Народився Фердинанд у родині Філіпа I Вродливого та Іоанни Кастильської і Арагонської у місті Алькала-де-Енарес. Він був молодшим братом короля Іспанії та імператора Священної Римської імперії Карла V. Тому із самого початку не мав реальних шансів отримати імператорську корону. Довгий час Фердинанд залишався в Іспанії. Якісь перспективи стати незалежним володарем давав шлюб із Анною, сестрою короля Угорщини та Богемії Людовіка II, укладений 25 червня 1521 року. Згідно з договором, укладеним разом із шлюбом, у випадку смерті Людвіка II Фердинанд мав успадкувати його королівства.

Складна ситуація у Німеччині (боротьба з лютеранськими князями та протистояння з Францією у Нідерландах і Бургундії) змусила імператора Карла V шукати надійну опору. Тому 28 квітня 1521 року було укладено Вормський, а 7 лютого 1522 року Брюссельський договори між Карлом V та його братом Фердинандом стосовно розподілу володінь. З цього моменту Фердинанд став правителем ерцгерцогства Австрія, Штирія, Каринтія, Крайна (Вормська угода), Вюртенберга (віднятий Карлом V у його власників за перехід у лютеранство) й Тіроль (Брюссельська угода). З цього моменту Карл все більше довіряв своєму братові, хоча не наділив значними політичними повноваженнями. У 1522-1530 роках Фердинанд представляв інтереси Карла V, коли той був у цей час в Італії.

Після загибелі брата дружини Людовика II у битві з османами при Могачі (29 серпня 1526 року) Фердинанд став королем Угорщини (17 грудня 1526 року у Пресбурзі) та Чехії (Богемії) (23 жовтня 1526 року у Празі). Але з цього часу Габсбурги вимушені протистояти сильній Османській імперії на європейському континенті, що відволікало значні матеріальні, людські та фінансові ресурси.

Невдовзі після цього — 5 січня 1531 року в Кельні Фердинанда обрано римським королем — це був перший крок до звання імператора Священної Римської імперії. Рішення Карла V щодо коронування Фердинанда було продиктоване значними труднощами в управлінні величезними територіями, підвладними Габсбургам. По-друге політична ситуація вимагала постійної присутності в Німеччині представника габсбурзької династії для збереження своєї ваги та авторитету імператорської влади. Проте Фердинанд на випадок відсутності Карла V у Німеччині не мав права приймати принципових рішень, його роль зводилася до функцій адміністратора.

Але цей час Фердинанд використав для налагодження особистих відносин із курфюрстами, іншими князями та герцогами імперії, вільними містами тощо. Крім того, в очах німецьких володарів політична слабкість Фердинанда мала цінність. В умовах релігійної боротьби курфюрсти не бажали бачити на імператорському троні сильного правителя зі значними економічними та військовими ресурсами. Цього у Фердинанда було замало, до того ж залежність від німецьких князів посилилась за рахунок натиску османів.

Але не все було гаразд у спадкових володіннях Фердинанда. Тут він стикнувся із протидією заможної шляхти та лютеран. У 1534 році австрійські війська були розбиті та вигнані з Вюртемберга. Фердинанд вимушений був погодитися повернути це герцогство колишнім власникам. Крім того, загрозу становила Османська імперія, які під час походів брала в облогу вже Відень (1529) та Грац (1532).

Проте політика на налагодження мира між католицькими та протестантськими князями знову підвищила авторитет Фердинанда у Німеччині. До того ж Фердинанд здобув підтримку імперського лицарства, захищаючи його інтереси проти великих феодалів. У 1540 році Карл V повернувся до Німеччини й відразу влада Фердинанда стала номінальною. Але він продовжував налагоджувати стосунки з курфюрстами та впливовими князями. У 1546 році Фердинанд видав одну свою доньку за герцога Альбрехта Баварського, а іншу за Вільгельма V Юліх-Клеве-Берзького. У 1550 році Карл V розробив план спадкової імперії, згідно з яким йому мав наслідувати Фердинанд, тому син Карла Філіп, а потім син Фердинада Максиміліан. Проте вже у 1551 році стало зрозумілим, що курфюрсти не підтримують обрання Філіпа імператором й навіть римським королем.

Разом з тим все більше невдач зазнавав його брат Карл V, в першу чергу у боротьбі із Францією. Тому 5-7 травня 1556 року відбулося зречення Карла V на користь Фердинанда.

Правління

Фердинанд став імператором Священної Римської імперії, коли йому вже було 53 роки. Офіційно на рейхстазі у Франкфурті у 1558 році. Основними напрямками його діяльності були — збереження релігійного миру в імперії та передача влади своєму синові — Максиміліану. Нарешті у 1562 році у Тренто він домігся обрання Максиміліана римським королем (28 листопада), а 30 листопада відбулася коронація Максиміліана II.

25 липня 1564 року Фердинанд I помер у Відні. Його поховано 20 серпня 1564 року у Празі, у соборі Святого Вітта.

Сім'я

Дружина

Анна I Ягеллонка (1503—1547), донька Владислава II, короля Угорщини та Богемії.

Родовід Анни Ягеллонки:

• Данило І (1201—1264), Король Русі, Великий князь Київський
• Лев I Данилович (1228—1301), Король Русі, Великий князь Київський
• Юрій І Львович (1252—1308), Король Русі, Великий князь Київський
• Анастасія Галицька, донька короля Русі Юрія І
• Ольгерд (1296—1377), Великий князь Литовський + Уляна Олександрівна (1325–1391), дочка Анастасії Юріївни (Галицької)
  • Владислав II Ягайло (1362—1434), Король Польщі і Русі, Великий князь Литовський + Софія Гольшанська, донька Великого князя Київського А. Ольшанського
    • Владислав III Варненчик (1424–1444), Король Польщі (1434–1444) та Угорщини (1440–1444)
    • Казимир IV Ягеллончик (1427–1492), Великий князь Литовський (1440–1492), Король Польщі (1447–1492) Володар і Спадкоємець Русі + Єлизавета Габсбург
      • Владислав II Ягеллончик (1456–1516), король Чехії (1571–1516), король Угорщини (1506–1516) + Анна де Фуа
        • Анна Ягеллонка (1503–1547), Королева Чехії, Угорщини + Фердинанд I Габсбурґ

• 
  Анна

Діти

1. Єлизавета (1526—1545), дружина Сигізмунда II Августа Ягеллона, короля Польщі, великого князя Литовського
2. Максимілан ΙΙ (1527—1576)
3. Анна (1528—1590), дружина Альбрехта V, герцога Баварського
4. Фердинад (1529—1595), герцог Тірольський
5. Марія (1531—1581), дружина Вільгельма V Юліх-Клеве-Берзького
6. Мадлен (1532—1590)
7. Катерина (1533—1572), дружина Франческо III Гонзаго, герцога Мантуї та Монферрата, другий шлюб з Сигізмундом II Августом Ягеллоном, королем Польщі, великого князя Литовського
8. Елеонора (1534—1594)
9. Маргарита (1536—1567)
10. Іоанн (1538—1539)
11. Барбара (1539—1572), дружина Альфонсо II Есте, герцога Феррари, Модени та Реджіо
12. Карл (1540—1590), герцог Середньоземельний (Штирії, Каринтії та Крайні)
13. Урсула (1541—1543)
14. Олена (1543—1574)
15. Іоанна (1547—1578), дружина Франческо I Медичі, великого герцога Тосканського

• 
  Єлизавета
• 
  Максиіліан II
• 
  Анна
• 
  Фердинанд
• 
  Марія
• 
  Мадлен
• 
  Катерина
• 
  Елеонора
• 
  Маргарита
• 
  Іоанн
• 
  Барбара
• 
  Карл
• 
  Урсула
• 
  Олена
• 
  Іоанна

Цікаві факти

Девізом Фердинанда були слова «Fiat justitia et pereat mundus» («Нехай впаде світ, але здійсниться правосуддя»).

Джерела

(нім.)

• Ernst Laubach: Ferdinand I. als Kaiser. Politik und Herrscherauffassung des Nachfolgers Karls V. Aschendorff, Münster 2001, ISBN 3-402-05165-6. (нім.)
• Alfred Kohler: Ferdinand I. 1503—1564. Fürst, König und Kaiser. C. H. Beck, München 2003, ISBN 3-406-50278-4. (нім.)
• Richard Reifenscheid: Die Habsburger in Lebensbildern, Piper Verlag 2007, ISBN 978-3-492-24753-5(нім.)

Посилання

• Фердинанд I // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Попередник Карл V Габсбург

Імператор Священної Римської імперії 1558-1564

Наступник Максиміліан II Габсбург

Попередник Людвік II Ягеллончик

Король Богемії 1526-1564

Наступник Максиміліан II Габсбург

Попередник Лайош II Ягеллончик

Король Угорщини 1526-1564 до 1540 разом з Яношем I з 1540 разом з Яношем II

Наступник Максиміліан II Габсбург

Попередник Людвік II Ягеллончик

Король Хорватії 1526-1564

Наступник Максиміліан II Габсбург

Попередник Карл V Габсбург

Король Німеччини 1531-1564 до 1556 разом з Карлом V

Наступник Максиміліан II Габсбург

Попередник Анна I Ягеллонка оскаржувалося іншими претендентами

Король Галичини та Володимирії титулярний 1521-1564

Наступник Максиміліан II Габсбург оскаржувалося іншими претендентами

Попередник Карл I Габсбург

Герцог Штирії 1521-1564

Наступник Карл II

Попередник Карл I Габсбург

Герцог Каринтії 1521-1564

Наступник Карл II

Попередник Карл I Габсбург

Герцог Крайни 1521-1564

Наступник Карл II

Попередник Карл I Габсбург

Ерцгерцог Австрії 1521-1564

Наступник Максиміліан II Габсбург