Христофор (Смирнов)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Христофор
Народився8 (20) лютого 1842
Q4130579?, Юхновський повіт, Смоленська губернія, Російська імперія
Помер1921
Вязьма, Смоленська губернія, Російська СФРР
Країна Російська імперія
 РСФРР
Діяльністьсвященник
Alma materКиївська духовна академія
Науковий ступіньмагістр богослов'яd
Посадаєпископ
Конфесіяправослав'я

Єпископ Христофор (в миру Феодор Олексійович Смирнов; 8 лютого 1842, село Вішки, Юхновський повіт, Смоленська губернія — 1921) — російський, литовський та український релігійний діяч. Духовний письменник. Магістр богослов'я.

Єпископ Російської православної церкви (безпатріаршої). В Україні — випускник Київської духовної академії 1869; єпископ Подільський і Брацлавський РПЦ (б) (1900—1903).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї диякона Смоленської єпархії РПЦ, білоруського походження. Початкову освіту отримав в Смоленській духовній семінарії. 1869 закінчив Київську духовну академію.

2 грудня 1870 затверджений у ступені магістра богослов'я.

З 30 січня 1871 року — доцент Київської духовної академії з археології та літургіки. З 28 жовтня 1877 — екстраординарний професор.

27 березня 1883 пострижений у чернецтво.

13 квітня висвячений у сан ієродиякона, 14 квітня — у сан ієромонаха.

3 червня призначений ректором Тамбовської духовної семінарії, а 17 липня возведений у сан архімандрита.

З 13 червня 1885 року — ректор Віфанської духовної семінарії.

З 30 липня 1886 — ректор Московської духовної академії.

25 травня 1887 хіротонізований у Троїце-Сергієвій Лаврі в єпископа Волоколамського, вікарія Московської єпархії.

Залишив після себе ряд невирішених проблем: професура висловлювала своє невдоволення тим, що діяльність колишнього ректора порушувала сформовану раніше атмосферу; студентству не приділялося належної уваги, що призводило до випадків аморальної поведінки.

13 грудня 1890 звільнений від управління єпархією і ректорства і призначений керуючим Воскресенського Новоієрусалимського монастиря.

З 19 грудня 1892 року — єпископ Ковенський, вікарій Литовської єпархії.

З 6 червня 1897 року — єпископ Єкатеринбурзький і Ірбітський.

З 29 березня 1900 року — єпископ Подільський і Брацлавський.

З 26 листопада 1903 року — єпископ Уфимський і Мензелинський.

17 жовтня 1908 звільнений на спокій через хворобу, згідно з проханням, з місцеперебуванням у Вяземському Спасо-Предтеченському монастирі Смоленської єпархії.

Учасник Помісного собору Російської православної церкви 19171918 років.

Праці

[ред. | ред. код]
  • «Богослужение апостольского времени». «ТКДА» 1873, № 4.
  • «Апокалипсис, как литургический памятник апостольской эпохи». «ТКДА» 1874, № 10.
  • «Происхождение и литургический характер таинств». «ТКДА» 1874, № 12, 1875, № 1.
  • «Богослужение христианское со времени апостола до IV века». Киев, 1876.
  • «Учение древней церкви о Лице Господа Иисуса Христа». (До первого Вселенского собора). Тамбов, 1885.
  • «К Божией Правде». Петроград.
  • «Св. Афанасий сидящий, Патриарх Константинопольский». «Русск. Паломн.» 1915, № 38, с. 604—605.
  • «Древне-христианская иконография, как выражение древне-церковного веросознания». М. 1887. «Прав. Обозрен.» 1886.
  • «Образ Иисуса Христа». М. 1887. «Твор. Св. Отцев», 1886.
  • «Жизнь Иисуса Христа в памятниках древне-христианской иконографии». М. 1887.
  • «Иконография у дохристианских народов». М. 1887.
  • «Происхождение и значение праздника Рождества Христова». Киев, 1887.
  • «Общий взгляд на историю церковной иконографии».
  • «Описание коллекции древних русских икон, приобретенных церковно-археологическим обществом для церковно-археологич. музея при Киевской духовной академии в 1875 году покупкою у Моск. почетн. гражд. Сорокина». Вып. 1-й, Киев, 1883.
  • «Гимн Климента Александрийского».
  • «Предостережение св. Иустина Философа». «Рус. Паломн.» 1916.
  • «Спасительный голос». «Воскр. Благ.» 1905, № 10, с. 1.
  • «Совершишася». «Воскр. Благ.» 1905, № 12, с. 6.
  • «Евхаристия». «Воскр. Благ.» 1905, № 13, с. 1.
  • «О молитве». «Воскр. Благ.» 1905, № 14, с. 11.
  • «Царство Христово». «Воскр. Благ.» 1905, № 15, с. 1.
  • «Господи, кто верова слуху нашему». «Воскр. Благ.» 1905, № 15, с. 15.
  • «Поминайте Воскресшего Господа». «Воскр. Благ.» 1905, № 16, с. 1.
  • «Блажени не видевши и веровавше». «Воскр. Благ.» 1905, № 17, с. 1.
  • «Беседа Иисуса Христа с женою Самарянкой». «Воскр. Благ.»1905, № 20, с. 1.
  • «Наше призвание». «Воскр. Благ.» 1905, № 21, с. 4.
  • «О путях и судах Божиих» «Воскр. Благ.» 1905, № 22, с. 1.
  • «Великое чудо». «Воскр. Благ.» 1905, № 23, с. 8.
  • «Путь Христо» «Воскр. Благ.» 1905, № 24, с. 1.
  • «Не отлучайтесь от Иерусалима» «Воскр. Благ.» 1905, № 25, с. 1.
  • «Закон и благодать» «Воскр. Благ.» 1905, № 26, с. 1.
  • «Чадо света» «Воскр. Благ.» 1905, № 27, с. 1.
  • «О Церкви Христовой» «Воскр. Благ.» 1905, № 28, с. 10.
  • «Преображение Господа и человеческая жизнь». «Воскр. Благ.»1905, № 31, с. 1
  • «Неверие — погибель народ». «Воскр. Благ.» 1905, № 32, с. 1.
  • «Благодать Божия» «Воскр. Благ.» 1905, № 35, с. 1.
  • «Начало христианских праздников». «Воскр. Благ.» 1905, № 36, с. 1.
  • «Разумное служение» «Воскр. Благ.» 1905, № 38, с. 1.
  • «Покров Пресвятыя Богородицы» «Воскр. Благ.» 1905, № 39, с. 1.
  • «Бодрствуйте» «Воскр. Благ.» 1905, № 39, с. 13.
  • «В чём счастье» «Воскр. Благ.» 1905, № 41, с. 1.
  • «Прекраса неправды» «Воскр. Благ.» 1905, № 44, с. 1.
  • «Об исполнении обязанностей» «Воскр. Благ.» 1905, № 45, с. 1.
  • «На чём строить жизнь» «Воскр. Благ.» 1905, № 46, с. 1.
  • «Мир с миром или со Христом» «Воскр. Благ.» 1905, № 47, с. 1.
  • «Заветы узника» «Воскр. Благ.» 1905, № 48, с. 1.
  • «Что сотворю?» (Слово в неделю 26-ю по Пятидесятнице). «Воскр. Благ.» 1905, № 49, с. 1.
  • «На зов Божий» «Воскр. Благ.» 1905, № 50, с. 1.
  • «С Богом ли мы?» (Слово в день Рождества Христова) «Воскр. Благ.» 1905, № 52, с. 1.
  • «Два слова при освящении церквей». (Из «Литовских Епарх. Вед.» Вильно 1894 г.). «Церк. Вестн.» 1895, № 37, с. 1182.

Посилання

[ред. | ред. код]