Ясенове Друге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ясенове Друге
Церква в Ясенові
Церква в Ясенові
Церква в Ясенові
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Громада Зеленогірська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51120070110057627
Основні дані
Засноване 1880
Населення 1919
Площа 3,657 км²
Густота населення 524,75 осіб/км²
Поштовий індекс 66510
Телефонний код +380 4864
Географічні дані
Географічні координати 47°53′27″ пн. ш. 30°00′39″ сх. д. / 47.89083° пн. ш. 30.01083° сх. д. / 47.89083; 30.01083Координати: 47°53′27″ пн. ш. 30°00′39″ сх. д. / 47.89083° пн. ш. 30.01083° сх. д. / 47.89083; 30.01083
Середня висота
над рівнем моря
102 м
Водойми р. Кодима, балка Яр Гертій
Місцева влада
Адреса ради Одеська область, Подільський район, 66513, смт Зеленогірське, просп. Миру, 41
Карта
Ясенове Друге. Карта розташування: Україна
Ясенове Друге
Ясенове Друге
Ясенове Друге. Карта розташування: Одеська область
Ясенове Друге
Ясенове Друге
Мапа
Мапа

CMNS: Ясенове Друге у Вікісховищі

Ясено́ве Друге — село Зеленогірської селищної громади у Подільському районі Одеської області. Населення становить 1919 осіб. Лежить на північному заході Одеської області, в східній частині Подільського району по лівому берегу річки Кодими. Відстань від обласного центру — міста Одеси — 185 км, від залізничної станції Заплази — 9 км. Колишня Ясенівська сільська рада займала 10 тисяч га землі, з них — 6 тисяч га сільськогосподарського призначення, сосновий бір площею 22 га, ставок в с. Ясенове Перше, по територіям обох сіл протікають притоки р. Кодими, права — Ізвора, ліва — Гардева.

Географія[ред. | ред. код]

У селі балка Яр Гертій впадає у річку Кодиму.

Важливі історичні події[ред. | ред. код]

  1. 1686 рік — перші поселенці (поляки) на лівому березі Кодими.
  2. 1761 рік — перша письмова згадка про село під назвою Ясенове, в якому на той час було 20 хат .
  3. 1791 рік — побудова кам'яного вівтаря Свято-Покровського храму Бердянським полком суворівських військ.
  4. 1848 рік — відкрита перша церковно-приходська школа.
  5. 1879 рік — побудова дерев'яної церкви в с. Ясенове Перше
  6. 1905—1907 рік — створення революційного гуртка
  7. 1912 рік — відкриття школи та лікарні (на честь цих подій посаджено дуба, який росте біля школи 95 років.)
  8. 1913 рік — святкування 300-ліття царського дому Романових, хресний хід в селі на честь цієї події.
  9. 1915 рік 11 листопада — зустріч царя Миколи ІІ, на залізничній станції Балта. З Ясенового та навколишніх сіл були направлені делегації з найповажніших людей.
  10. 1918 рік — встановлення радянської окупації, перший поділ землі в селі за декретом «Про Землю»
  11. кінець 1918 — початок 1920 рр. — період Визвольних змагань, в селі діяв загін самооборони під керівництвом Косого Арона
  12. 1920 рік — остаточне встановлення радянської окупації.
  13. літо 1920 року — спроба повстання проти радянської окупації, організатор — Комиш Павло Нестерович.
  14. осінь 1920 року. — другий поділ землі на селі, на члена сім'ї наділяли по 2 гектари землі.
  15. 1925 рік — виникло перше колективне товариство по обробітку землі «Згода», яке придбало перший трактор «Фордзон».
  16. 1924—1926 рр. — Ясенове було районним центром Першомайської округи (з 1923 Балтської[1]) Одеської губернії.[2][3][4]
  17. 1927 рік. — побудовано перший дерев'яний міст через Кодиму
  18. 1929-30 рр. — в селі було 9 колгоспів
  19. 1932-33 рр. — Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 96 жителів села[5].
  20. 1934—1942 — створення першої МТС, майстерні розміщались в приміщенні церкви.
  21. 1941—1944 рр.- окупація села румунськими військами.
  22. 1942 рік — відкриття церкви.
  23. Березень 1944 р. — звільнення села від німецько-румунських окупантів.
  24. 1948 рік — перший пам'ятник воїнам-визволителям села. Братська могила.
  25. 1951 рік — посаджено парк навколо братської могили в центрі села.
  26. 1951—1953 роки- посаджено сосновий бір площею 22 гектари.
  27. 1957 рік — колгосп ім. Мічуріна відкрив Будинок культури, голова колгоспу Рожкован Каленик
  28. 1958—1961 рр. — були об'єднані всі колгоспи Ясенове та Познанки.
  29. 1960-ті роки — в центрі села побудовано ситроцех.
  30. 1960 рік — відкриття сільського краєзнавчого музею.
  31. 1970 рік — побудовано нове приміщення лікарні (головний лікар Кобись Ю. Й.)
  32. 8 травня 1970 року — побудоване окреме приміщення для музею.
  33. 1973 рік — житель села Булаховський Микола брав участь у Всесвітньому фестивалі молоді та студентів в м. Берлін.
  34. 1975 рік — побудоване нове приміщення відділення зв'язку
  35. 1976 рік — встановлено телефонну станцію на 50 номерів
  36. 1977 рік — побудовано нове приміщення школи (директор Луцкевич Г. Д.)
  37. 1978 рік — краєзнавчому музеєві присвоєно звання Народного
  38. 1980-81 рік — побудовано новий міст через Кодиму.
  39. 1981-85 рр. — в селі прокладено дороги (голова к-пу Лабуш В. І.)
  40. 1980 рік — побудовано новий Будинок культури в с. Ясенове Перше.
  41. 1980р — побудовано новий пам'ятник воїнам-визволителям (голова сільської ради Панасюк В. В.)
  42. 1990 рік — відокремилось с. Познанка в самостійну територіальну громаду.
  43. 1996 рік — розпаювання колгоспних земель, видача сертифікатів на землю.
  44. 2002—2006 роки- виготовлення державних актів на землю.
  45. 23.12.2003 р. — розпад СВК ім. Кобися
  46. 17.11.2003 р. — посаджено новий парк біля пам'ятника воїнам-визволителям та встановлено нову огорожу.
  47. 03.11.2005 року — встановлено хрест на місці церкви в с. Ясенове Перше.
  48. 2006 рік — розпад СВК «Куйбишева»
  49. 2006-07 рр. — встановлено цифрову телефонну станцію на 384 номери.
  50. 2006-07 рр. — газифікація села.

Сучасність[ред. | ред. код]

У селі розташовані: Ясенівська ЗОШ 1-2 ступенів, амбулаторія, аптека ВАТ «Фармація», ветеринарна лікарня, сільська бібліотека, відділення зв'язку, ЦЕЗ Укртелекому на 448 номерів, Свято-Покровська церква, Ясенівський народний краєзнавчий музей, Будинок культури — в с. Ясенове Перше. Через село іде автодорога Т 1603, що сполучає з м. Балта та Кривим Озером і Первомайськом Миколаївської області, по якій відбувається рух громадського транспорту.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2223 особи, з яких 962 чоловіки та 1261 жінка.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1916 осіб.[7]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 94,06 %
молдовська 2,92 %
російська 2,76 %
білоруська 0,10 %
болгарська 0,05 %

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Карта административного деления Одесской губернии, 1923 (рос.)
  2. Постанова ВУЦВК № 310 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Одещини»
  3. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 304 від 26 листопада 1924 «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМСРР і про районування де-яких районів Балтської округи»
  4. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 70 від 3 лютого 1926 «Про зміну адміністративно-територіяльного поділу Першомайської округи»
  5. Ясенове Друге. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  9. Про назву 11 батальйону територіальної оборони Київської області — «Київська Русь». Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 21 вересня 2018. 
  10. Н. С. Радіонова. Лис Віктор Мілентійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.

Посилання[ред. | ред. код]