Академік Вернадський
| антарктична станція | |
|---|---|
Український прапор на станції |
|
| Статус | Постійна |
| Країна | |
| Дата заснування | 1953 |
| Населення | 10 (зимою) — 24 осіб |
| Веб-сайт | АКАДЕМІК ВЕРНАДСЬКИЙ |
| Координати | 65°14′44″S 64°15′28″W / 65.245678° пд. ш. 64.257825° зх. д. |
Акаде́мік Верна́дський (до 1996 — Фараде́й (англ. Faraday Station)) — єдина українська антарктична станція, розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Заснована у 1953 році як британська станція «Фарадей»; в лютому 1996 року була придбана Україною за символічну ціну в один фунт стерлінгів у Британії і була передана Англійським Антарктичним Товариством та перейменована на «Академік Вернадський» на честь видатного українського вченого академіка Володимира Івановича Вернадського, першого президента НАН України.
Проведення наукових досліджень на Шостому континенті — це головне призначення української антарктичної станції «Академік Вернадський». Для виконання цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру.
Метою Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011—2020 роки є забезпечення проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в Антарктиці, ефективного функціонування антарктичної станції «Академік Вернадський», виконання Україною міжнародних зобов'язань відповідно до Договору про Антарктику та науково обґрунтованої оцінки перспектив освоєння біологічного та мінерально-ресурсного потенціалу регіону.
Зміст |
Кліматичні умови [ред.]
Клімат на станції — морський субантарктичний, тобто відносно м'який, оскільки Південний океан[1] діє як акумулятор тепла. Середня температура влітку близько 0 °C, взимку не нижче від −18 °C. Зниження температури повітря взимку відбувається, коли південний вітер приносить охолоджені маси повітря з континентальної Антарктиди. Взимку характерні часті вітри понад 30-35 м/с. Близько 300 днів на рік — опади (сніг), небо безхмарне лише 25-30 днів[2].
Мінімальна температура, зафіксована на станції — −47 °C[3].
Історія [ред.]
Наукова база на Аргентинських островах поблизу Антарктичного півострова заснована під час Британської експедиції на Землю Ґреяма в 1934—1937 роках. Як постійно діюча метеообсерваторія, база почала працювати на острові Вінтер з 1947 року. Упродовж зимівлі 1953—1954 років станція була перенесена на мис Марина острова Галіндез. Після 1953 року тут було зведено ще декілька будівель, а більшість з них з'явилася протягом 1979—1980 років. У 1984 році було споруджено також невеликий будиночок аварійної бази — хатина Расмуссена.
У 1992 році, після розпаду Радянського Союзу, Росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій СРСР і відмовила Україні в передачі однієї із них. Упродовж лютого-серпня 1992 року направлено ряд ініціативних листів вчених і спеціалістів, звернень установ і організацій до державних органів щодо необхідності відновлення і продовження Україною діяльності в Антарктиці.
3 липня 1992 року Президент України Леонід Кравчук видав указ про участь України в дослідженнях Антарктики. У серпні 1992 року Верховна Рада схвалила документи про приєднання України до Антарктичного договору, а 26 жовтня 1993 року утворено Центр антарктичних досліджень (згодом — Український антарктичний центр), який очолив Петро Гожик.
У листопаді 1993 року Великобританія розповсюдила серед посольств пропозицію про передачу станції «Фарадей» на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній з держав, які ще не мали станцій на континенті. У березні-квітні 1994 року Ю. Оскрет і А. Чебуркін їздили у Кембридж для знайомства з роботою Британської антарктичної служби (БАС). В рамках цього А. Чебуркін з'їздив на станцію Фарадей. У серпні 1994 року БАС утверджується в намірі передати станцію «Фарадей» Україні, пропонуючи відрядити 4 фахівців для докладного вивчення систем забезпечення станції, наукової роботи і апаратури, дизельного господарства і систем зв'язку. У серпні-вересні 1994 року проходить 23-а сесія Організації країн Антарктичного договору, на якій Україну було прийнято до організації.
21 листопада 1994 року фонд «Відродження» виділив 12000 доларів на проект «Україна повертається в Антарктиду». 5 грудня 1994 року група у складі Ю. Оскрета (забезпечення станції), Г. Міліневського (наукові програми), О. Люшнівського (зв'язок) і В. Гергієва (дизельне господарство) відбула на станцію Фарадей. Вони були на станції з 17 грудня 1994 року по 15 лютого 1995 року. 20 липня 1995 року в Лондоні Посол України Комісаренко Сергій Васильович підписав міжурядову угоду, а директор ЦАД Петро Гожик — Меморандум між ЦАД і БАС про передачу антарктичної станції Фарадей Україні не пізніше 31 березня 1996 року.
Перша експедиція пройшла успішно. За високий професіоналізм, виявлений в екстремальних умовах Антарктики при виконанні завдань Першої української антарктичної експедиції Указом Президента України у квітні 1998 року орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагороджено Г. П. Міліневського (начальника станції), орденом «За мужність» ІІІ ступеня В. Г. Бахмутова (геофізика) і Л. С. Говоруху (гляціолога). На станції залишилась пам'ятка зі списком учасників Першої антарктичної експедиції.
Споруди станції [ред.]
Весь комплекс будівель встановлено на кам'яній основі острова Галіндез. Більшість з них були зведені протягом 1979—1980 років. На території станції розташовані:
- два модулі з немагнітного матеріалу, де встановлені магнітометри
- аерологічний павільйон (використовується також як гараж для чотирьох снігоходів)
- будиночок ДНЧ-лабораторії
- стара генераторна з двома холодильниками, де розміщено столярну майстерню,
- будівля аварійної бази, яка пристосована під склад антен та запасів продуктів.
В 1984 році було споруджено також невеликий будиночок аварійної бази на півострові за 9 км від станції — хатина Расмуссена. Джерелом електроенергії на станції є три дизельгенератори Broadcrown/Volvo-Penta, потужністю 100 кВт кожний.
На станції під час зміни експедицій може працювати до 24 осіб, а штат зимівників складає зараз 10 осіб.
Каплиця святого рівноапостольного князя Володимира [ред.]
У 2011 році на станції зведено Капличку святого рівноапостольного князя Володимира. Її освятив архієпископ Львівський і Галицький Августин. Капличка є найпівденнішою культовою спорудою у світі (Церква Святої Трійці на російській станції «Беллінсгаузен» та Капличка святого Іоана Рильського на болгарській станції «Святий Климент Охридський» розташовані північніше)[4][5].
Наукові експедиції [ред.]
| Назва | Початок | Закінчення |
| I Українська антарктична експедиція | 23 січня 1996 | 15 травня 1997 |
| II Українська антарктична експедиція | 18 січня 1997 | 31 травня 1998 |
| III Українська антарктична експедиція | 24 січня 1998 | 19 березня 1999 |
| IV Українська антарктична експедиція | 18 лютого 1999 | 25 травня 2000 |
| V Українська антарктична експедиція | 21 лютого 2000 | 20 лютого 2001 |
| VI Українська антарктична експедиція | 24 січня 2001 | 7 травня 2002 |
| VII Українська антарктична експедиція | 22 грудня 2002 | 23 лютого 2003 |
| VIII Українська антарктична експедиція | 4 лютого 2003 | 25 березня 2004 |
| IX Українська антарктична експедиція | 28 лютого 2004 | 13 квітня 2005 |
| X Українська антарктична експедиція | 19 березня 2005 | 16 лютого 2006 |
| XI Українська антарктична експедиція | 21 січня 2006 | 19 березня 2007 |
| XII Українська антарктична експедиція | 27 лютого 2007 | 3 березня 2008 |
| XIII Українська антарктична експедиція | 12 лютого 2008 | 12 квітня 2009 |
| XIV Українська антарктична експедиція | 17 березня 2009 | 5 квітня 2010 |
| XV Українська антарктична експедиція | 17 березня 2010 | 26 березня 2011 |
| XVI Українська антарктична експедиція | 26 березня 2011 |
Напрямки наукових досліджень [ред.]
- Океанографічні та біоресурсні
- Гідрометеорологічні
- Фізика полярного геокосмосу і сонячно-земних зв'язків
- Ядерно-фізичні дослідження Землі та атмосфери
- Геолого-геофізичні
- Біологічні (системне дослідження структури та функцій антарктичних біоценозів)
- Медико-фізіологічні
Результати виконання Державної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2002—2010 роки [ред.]
У культурі [ред.]
У 2006 році Національний Банк України видав ювілейну монету «10 років антарктичній станції Академік Вернадський». На реверсі зображено абрис Антарктиди та в центрі нуля напису «10 років» зірочкою позначено географічне розташування станції.
Станцію зображено на марках:
- «Перша українська антарктична експедиція», 1996 рік, 20 купонів
- «Антарктична станція Академік Вернадський», 2009 рік, 3 гривні 30 копійок
|
Ювілейна монета
|
Марка «Перша українська
антарктична експедиція» |
Марка «Антарктична станція Академік Вернадський»
|
Лист, відправлений зі стації
|
Примітки [ред.]
- ↑ за українськими науковцями, Тихим океаном, оскільки Україна не визнає виділення Південного океану
- ↑ Довідка про метеоумови на станції «Академік вернадський». Офіційний сайт Національного антарктичного наукового центру
- ↑ Материк со всеми удобствами // Вокруг света. Украинское издание. — (листопад 2010) (11 (2842)) С. 102-103.
- ↑ АНТАРКТИДА-УКРАЇНА. У найпівденнішій точці Землі наші полярники-науковці моляться у власній каплиці. Православіє в Україні
- ↑ КИЇВ. Предстоятель Української Православної Церкви вручив нагороди благодійникам, які сприяли зведенню каплиці в Антарктиді. Офіційний сайт Української православної церкви
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Vernadsky Station |
- Державна програма проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки
- Постанова, Програма, Паспорт, Заходи від 03.11.2010 № 1002. Про затвердження Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки
- КОНЦЕПЦІЯ Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки
- сайт Національного Антарктичного Наукового Центру: Історія станціі
- Антарктична станція «Академік Вернадський»
- Історія станції Академік Вернадський (Фарадей)
- Проект EM1U (англ.)
- Антарктична зима. Національний антарктичний науковий центр гальмує співробітництво з іноземними дослідниками. Дана РОМАНЕЦЬ. «Україна молода»
- Антарктика — прежде всего научный полигон (рос.)
- Четырнадцатая вернулась (рос.)
- "Ъ'": Кабінет міністрів притягує до полюса
Див. також [ред.]
Координати: 65°14′44″ пд. ш. 64°15′28″ зх. д. / 65.2456778° пд. ш. 64.2578250° зх. д.
