Візова політика Узбекистану
Візова політика Узбекистану (узб. Oʻzbekistonning viza siyosati / Ўзбекистоннинг виза сиёсати) один з напрямків зовнішньої політики цієї країни.
Карта[ред. | ред. код]
Не потрібна віза[ред. | ред. код]
Громадяни наступних 17 країн можуть відвідати Узбекистан без візи:
|
90 днів 60 днів 30 днів |
Туркменистан — жителі Дашогузької та Лебапській області Туркменістану мають право в'їжджати на Хорезмську та Бухарську області Узбекистану, а також на ряд прикордонних районів Кашкадар'їнської області та Автономної Республіки Каракалпакстан Узбекистану без візи строком до 3 днів протягом місяця, під час Уараза-байрам і Курбан-байрам безвізовий в'їзд дозволено два рази на місяць, але не більше 7 днів[1].
Безвізовий режим також поширюється на власників дипломатичних паспортів Бразилії, Китаї та В'єтнаму. Був підписаний у лютому 2017 року угоду про взаємних безвізових поїздок для власників дипломатичних паспортів з Кувейтом і досі не ратифікований.
Спрощена візова політика[ред. | ред. код]
Відвідувачі з правомочних країн і територій можуть отримати багаторазові візи на термін до 1 місяця і не вимагає туристичний ваучер або запрошення з Узбекистану. Візи видаються протягом наступних 2 робочих днів. Спрощена форма візової політики поширюється громадянам наступних країн:
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Візову анкету можна заповнити онлайн, роздрукувати і подати через дипломатичну місію. Транзитна віза також доступна для всіх національностей на строк до 72 годин, для яких немає запрошення або туристичного ваучера не потрібно[2].
Власники підтвердження візи (штампа), видана Міністерством закордонних справ Узбекистану, можуть отримати візи по прильоту в Ташкентський Міжнародний аеропорт. Узбекистан планує ввести систему електронних віз з 1 липня 2018. В Узбекистані планується ввести 72-годинний безвізовий транзит з 1 травня 2018 року. Список країн буде затверджено постановою Уряду.
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ С ВИЗАМИ И БЕЗ…. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 27 березня 2018.
- ↑ Evisa mfa.uz. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 27 березня 2018.