Самовіли

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Самовіли, також самодіви — міфологічні постаті в народних віруваннях південних слов'ян, подібні до українських русалок і мавок.

Відомі також і під назвою «віли». В українській літературі образ віли вивела Леся Українка в поемі «Віла-посестра».

Описана як чарівна дівчина з розпущеним волоссям і крилами, одягнена у чарівне плаття: хто відніме у неї плаття, тому вона підкорялася. Віла може літати, як птах, живе у горах та володіє колодізями та озерами (має здатність “зачиняти” воду). Якщо відняти у віли крила, вона втрачає здатність літати і стає звичайною жінкою. Ноги у неї козячі, конячі або віслючі, вона закриває їх довгим білим платтям. До людей, особливо до чоловіків, ставиться приязно, допомагає ображеним та сиротам. Якщо її розгнівати, може жорстоко помститися, навіть вбити поглядом. Віла вміє лікувати, пророкувати смерть, але і сама не безсмертна.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Самодіва Це незавершена стаття зі слов'янської міфології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.