Ленінський район (Крим)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ленінський район
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Автономна Республіка Крим
Код КОАТУУ: 122700000
Утворений: 1921 року
Населення: 62997 (на 1.08.2013)
Площа: 2919 км²
Густота: 21.7 осіб/км²
Тел. код: +380-6557
Поштові індекси: 98200—98246
Населені пункти та ради
Районний центр: Леніне
Міські ради: 1
Селищні ради: 2
Сільські ради: 24
Міста: 1
Смт: 2
Села: 64
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 98200, Автономна Республіка Крим, Ленінський район, смт. Леніне, вул. Пушкіна, 22, 4-06-54
Голова РДА: Степанов Валерій Степанович
Голова ради: Петріщев Анатолій Дмитрович

Ле́нінський райо́н (рос. Ленинский район, крим. Yedi Quyu rayonı) — район АР Крим. Адміністративний центр — смт Леніне. Населення району становить 63 272 жителів (на 1.08.2012).

Загальні відомості[ред.ред. код]

Розташований у східній частині Криму. Займає значну частину Керченського півострова, на півночі омивається Азовським, на півдні — Чорним морями.

Населення — 63,3 тис. чоловік, в тому числі: росіян — 61,4 %, українців — 17,1 %, кримських татар — 16,2 %, інших національностей — 5,3 %.

Природні ресурси[ред.ред. код]

Рельєф Керченського півострова поділяється на дві частини, розмежовані невисоким Парпацьким гребенем. Південно-західна частина — полого-хвиляста рівнина, одноманітний характер рельєфу якої перемежуєтся ізольованими висотами (Кончек, Дюрмень, грязьова сопка Джау-Тепе). Для північно-східної частини характерний хвилясто-грядковий рельєф із вапняковими гребенями, їх подекуди завершують горби з рифовими вапняками (рифовий мис Казантип). В улоговинах, які розділяють еліптичні за формою пасма, подекуди підносяться характерні для півострова сопки грязьових вулканів.

Корисні копалини району: залізняк, скляна сировина, облицювальні камені, керамзитова сировина. Мінеральні солі озера Сиваш і соляних озер (зокрема, Тобечицького і Узунларського) — важлива сировинна база хімічної промисловості.

У районі — декілька місць із запасами лікувальних грязей (озера Чокрак, Узунларське, Тобечицьке, Кояське), мінеральні грязі Булганацьких грязьових сопок багаті на метан і сірководнем. На території Ленінського району відкрито понад 150 мінеральних джерел, зокрема — Баксинські сірчановодневі джерела, група вуглекислих джерел «Сеїт-елі», сірчановодневе джерело «Каралар». Поширені каоліноподібні глини, відкриті родовища лікувальної блакитної глини.

Розробку нафтових родовищ ведуть українсько-канадська фірма «Кримтехаснефть» і вітчизняний «Чорноморнафтогаз». У 1999 р. в Азовському морі відкрито крупне родовище газу — Північно-Казантипське.

Історія[ред.ред. код]

На початку ХХ ст. територія сучасного Ленінського району входила до складу Керч-Єнікальського градоначальства, Сараймінської, Петровської і Владиславівської волостей Феодосійського повіту Таврійської губернії Російської імперії.

Багатонаціональне населення Керченського півострова становило понад 40 тис. чоловік.

Радянська влада була встановлена тут у січні 1918, але незабаром війська Української Національної Армії та німецькі війська відновили українську незалежність на півострові. Однак у листопаді 1920 р. частини Червоної Армії вступили на територію півострова, радянська влада була встановлена на довгий термін.

У грудні 1920 р. Петровська і Сараймінська волості разом із територією градоначальства одержали статус окремого повіту з центром у м. Керч.

У січні 1921 р. волості були ліквідовані, на їх місці утворилися Петровський (з липня 1921 р. — Ленінський) і Керченський райони у складі повіту, який із жовтня 1921 р. був перетворений на Керченський округ у складі Кримської АРСР.

У жовтні 1923 р. округ реорганізований в Керченський район, а райони, що входили до складу округу, — ліквідовані.

У жовтні 1930 р. район почав іменуватися Ленінським, а його центром стало с. Ленінське. Одночасно Ленінському району була передана частина територій району Феодосії.

Після закінчення військових дій 1918–1920 рр. селяни одержали землю, окремі господарства об'єдналися в сільгоспартілі, комуни, суспільства. У колишніх економіях утворювалися радгоспи.

У 1925 р. в районі налічувалося 16 артілей, у 1931-м — 94 колгоспи. У ході культурного будівництва відкривалися клуби, будинки-читальні, велася боротьба з неписьменністю. Разом із тим закривалися церкви і мечеті. Діяли національні школи і сільради у німців, болгар, євреїв.

Багатонаціональне населення Ленінського і Маяк-Салінського районів у 1939 становило 51630 осіб.

Бойові дії Другої світової війни на території Керченського півострова охопили період із 4 листопада 1941 по 12 квітня 1944 р. з двома періодами окупації (листопад-грудень 1941 р. і травень 1942 — квітень 1944 р.).

Фашисти створили на території району 7 концтаборів. За період війни 16 населених пунктів були зруйновані, зникли з карти півострова.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради і 24 сільських рад, які підпорядковані Ленінській районній раді та об'єднують 68 населених пунктів[1].

Населення[ред.ред. код]

Національний склад населення району за переписом 2001 р.[2]

чисельність частка, %
росіяни 38 168 54,8
українці 15 950 22,9
кримські татари 10 784 15,5
білоруси 892 1,3
татари 324 0,5
вірмени 311 0,4
молдавани 205 0,3
узбеки 132 0,2
греки 124 0,2
німці 110 0,2

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[3]

російська кримсько
татарська
українська білоруська вірменська
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН 70,4 14,8 10,6 0,4 0,2
м. ЩОЛКІНЕ 76,9 0,5 9,3 0,1
смт ЛЕНІНЕ 74,7 13,2 9,0 0,4 0,2
смт БАГЕРОВЕ 79,5 8,9 9,3 1,0 0,1
ОСТАНІНСЬКА сільрада 75,2 13,4 10,5 0,2
БАТАЛЬНЕНСЬКА сільрада 65,5 23,0 8,7 0,3 0,9
БЄЛІНСЬКА сільрада 69,9 18,1 10,4
ВИНОГРАДНЕНСЬКА сільрада 44,5 33,0 21,0 0,1
ВОЙКОВСЬКА сільрада 67,8 23,3 6,4 0,6
ГЛАЗІВСЬКА сільрада 75,0 8,0 13,8 0,7 0,2
ГОРНОСТАЇВСЬКА сільрада 63,0 17,3 17,7 1,5
ЗАВІТНЕНСЬКА сільрада 76,3 9,4 13,1 0,3 0,1
ІЛЛІЧІВСЬКА сільрада 54,3 31,4 13,2 0,2 0,3
КАЛИНІВСЬКА сільрада 58,2 27,8 13,3 0,2
КІРОВСЬКА сільрада 64,7 25,5 5,8
КРАСНОГІРСЬКА сільрада 54,6 32,7 9,4 0,5 1,7
ЛЕНІНСЬКА сільрада 78,2 13,8 6,8 0,2 0,1
ЛУГІВСЬКА сільрада 55,9 17,9 20,5 0,1
МАРФІВСЬКА сільрада 72,8 17,7 7,7 0,2 0,2
МАР`ЇВСЬКА сільрада 67,7 9,9 11,0 0,4 2,5
МИСІВСЬКА сільрада 82,4 2,2 14,7 0,3
НОВОМИКОЛАЇВСЬКА сільрада 70,2 17,4 11,7 0,1
ОКТЯБРСЬКА сільрада 70,7 14,0 11,8 0,1 2,7
ПРИОЗЕРНІВСЬКА сільрада 71,8 17,2 8,7 0,5 0,1
СЕМИСОТСЬКА сільрада 66,5 14,8 16,4 0,9 0,1
УВАРІВСЬКА сільрада 69,2 14,3 14,9 0,2 0,8
ЧЕЛЯДІНІВСЬКА сільрада 86,0 5,7 6,2 0,1 1,5
ЧИСТОПІЛЬСЬКА сільрада (00120729000) 54,9 33,1 9,6 0,4 0,2

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Нині в районі функціонують 31 загальноосвітних школи, професійно-технічне училище, економічний ліцей; 3 лікарні, 7 лікувальних амбулаторій, 46 фельдшерсько-акушерських пункти; 25 будинків культури, 6 клубів, 34 бібліотеки, школа мистецтв, 2 музичних школи, 3 спортивних федерації, 3 спортивних клуби, 2 ДЮСШ. У районі працюють Музей історії Ленінського району, етнографічний музей, 8 шкільних музеїв; чотири відділення банків. Зареєстровані 10 мусульманських і 19 православних релігійних об'єднання.

На території району розташовані: 4 пансіонати, 36 баз відпочинку, 6 дитячих оздоровчих таборів. Пам'ятки архітектури: Арабатська фортеця (XIII–XVII ст.), Арабатська оборонна смуга (XVI–XVII ст.).

Пам'ятки[ред.ред. код]

У Ленінському районі Криму нараховується 115 пам'яток історії та монументального мистецтва, всі — місцевого значення.

Пам'ятки археології:

  • Аккосів (Турецький) вал (I тис. до н. е.),
  • курган Темир-гора (VII ст. до н. е.),
  • городище Савроматій (II–III ст. н. е.),
  • городище Кітей (IV ст. до н. е. — IV ст. н. е.),
  • городище Акра (IV ст. до н. е. — I ст. н. е.),
  • городище Куль-Тепе (I–IV ст. н. е.),
  • городище Ілурат (I–III ст. н. е.),
  • поселення Золоте (II–I ст. до н. е.),
  • городище Кіммерік (VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.),
  • городище Михайлівське (I ст. до н. е. — IV ст. н. е.),
  • курган Куль-Оба, курган Кара-Оба,
  • поселення Семенівка (III ст. до н. е. — III ст. н. е.).

У районі встановлені 27 пам'ятних знаків на честь загиблих односельців в роки Другої світової війни і 1 пам'ятний знак землякам воїнам-інтернаціоналістам.

У районі розташовані 5 рекреаційних зон: Арабатська стрілка, Казантипська затока, о. Чокрак, г. Опук, мис Чауда. Створені 2 природних заповідника.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Крим Це незавершена стаття з географії Криму.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.