Метрополітен Буенос-Айреса
| Метрополітен Буенос-Айреса Subte de Buenos Aires |
|
|---|---|
| Інформація | |
| Країна | |
| Місто | Буенос-Айрес |
| Дата відкриття | 1 грудня 1913 |
| Довжина ліній | 48,4 км |
| Кількість станцій | 79 |
| Кількість ліній | 6 |
| Пасажиропотік за добу | 1,5 млн. осіб |
| Пасажиропотік за рік | 328,5 млн. осіб (2011)[1] |
| Схема ліній | |
Метрополітен Буенос-Айреса (ісп. Subte de Buenos Aires) — система ліній метрополітена в Буенос-Айресі, столиці Аргентини. Перша лінія метро була відкрита 1913 року і, таким чином, була першою у Південній Америці і Південній півкулі.
Зміст |
Історія[ред.]
Обговорення спорудження системи підземного транспорту у Буенос-Айресі розпочалося наприкінці XIX ст., оскільки трамваї, які функціонували у місті з 1870 року, були перевантажені.
1909 року міська рада Буенос-Айреса підписала контракт з Англо-Аргентинською трамвайною компанією (CTAA) на спорудження і експлуатацію впродовж 80 років трьох ліній метрополітена:
- від Травневої площі до будівлі Першої хунти (нині лінія А)
- від Констітусьйон до Ретіро (нині лінія С)
- від Травневої площі до Палермо (нині лінія D)
Компанія збудувала лише одну лінію. Перша лінія метро, яка проходила від Травневої площі до площі Місерере, була відкрита 1 грудня 1913 року. 1 квітня 1914 року лінію було добудовано до станції Ріо-де-Жанейро, а 1 липня — до будівлі Першої хунти.
1912 року компанія Lacroze Hermanos здобула право на спорудження другої лінії метро, яка нині називається B. Лінію було відкрито 17 жовтня 1930 року.
1933 року Іспано-американська компанія громадських робіт і фінансів (CHADOPYF) почала будівництво решти ліній метрополітену.
З 1939 року метрополітен був у віданні Транспортної корпорації міста Буенос-Айреса, з 1952 року — Головної адміністрації транспорту Буенос-Айреса, з 1963 року — установи Метрополітен Буенос-Айреса.
1994 року за рішенням тодішнього президента Карлоса Сауля Менема метрополітен було віддано у концесію фірмі Metrovías S.A.
Режим роботи[ред.]
З 1913 року метрополітен Буенос-Айреса працював до першої ночі з перервами між потягами у 4 хвилини. Цей режим роботи зберігався до 1994 року, коли метро було приватизоване. Новий власник змінив часи роботи, мотивуючи це тим, що йому необхідний час для модернізації ліній. Проте колишній графік роботи метрополітену так і не повернули, і зараз він закривається у 11-12 годин вечора і відкривається о п'ятій ранку[2].
Лінії метрополітену[ред.]
Метрополітен Буенос-Айреса складається з шести ліній, названих латинськими літерами і кольорами, які мають довжину 56,6 км. Уся мережа є повністю підземною. Також проектуються три нових лінії. Разом з ними довжина шляхів метрополітену буде становити 75 км і буде містити 127 станцій.
| Лінія | Колір | Відкриття |
Перша черга |
Сьогодні | Довжина, км |
Станції | Пасажирів на день**[3] |
|||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Лінія A | Блакитний | 1913 | Травнева площа - площа Місерере | Травнева площа - Карабобо | 8,5 | 16 | 307 188 | |||
| Лінія B | Червоний | 1930 | Кажао - ім. Федеріко Лакросе | ім. Леандро Н. Алема - Лос Інкас | 10,9 | 15 | 412 882 | |||
| Лінія C | Синій | 1934 | Констітусьйон - Північна діагональ | Констітусьйон - Ретіро | 4,4 | 9 | 338 618 | |||
| Лінія D | Зелений | 1937 | Кафедральний собор - Трибунал | Кафедральний собор - Тукуманський конгрес | 11,0 | 16 | 440 384 | |||
| Лінія E | Фіолетовий | 1944 | Констітусьйон - ім. Генерала Уркіси | ім. Болівара - площа віце-королів | 9,2 | 15 | 135 549 | |||
| Лінія H | Жовтий | 2007 | Онсе - Касерос | Коррієнтес - Шпиталь | 5,0 | 8 | 23 853 | |||
| **на квітень 2009. | ||||||||||
| Лінія | Колір | Відкриття |
Перша черга |
Довжина, км |
Станції | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Лінія F | Вишневий | Невідомо | Констітусьйон - пл. Італії* | 8,6* | 13* | |||||
| Лінія G | Невідомо | Невідомо | Ретіро - ім. Доблесного Сіда* | 12,5[5] | 15 | |||||
| Лінія I | Оранжевий | Невідомо | пл. Італії - Парк Чакабуко* | 6,6* | 9* | |||||
| *Згідно з додатком I закону № 670. | ||||||||||
Станції[ред.]
-
Див. також: Список станцій метрополітену Буенос-Айреса
Станції, позначені сірим, ще не добудовані
Пересадки[ред.]
Перші три лінії метрополітену Буенос-Айреса A, B і C не перетиналися між собою. Після побудови Лінії D стали можливими пересадки за додаткову плату. З 1 червня 1956 року усі пересадки безкоштовні.
У мережі можливі такі пересадки:
- Лінія A:
- На станції Перу: на лінії D і E.
- На станції Ліма: на лінію С.
- На станції пл. Місерере: на лінії H.
- Лінія B:
- На станції Карлос Пельєгріні: на лінії D і C.
- На станції Пуейрредон: на лінію H.
- Лінія C:
- На станції Північна діагональ: на лінії D і B.
- На станції Травнева вулиця: на лінію A.
- На станції Індепенденсья: на лінію E.
- Лінія D:
- На станції Кафедральний собор: на лінії A і E.
- На станції 9 липня: на лінії B і C.
- Лінія E:
- На станції Болівар: на лінії A і D.
- На станції Індепенденсья: на лінію C.
- На станції Жужуй: на лінію H.
- Лінія H:
- На станції Коррієнтес: на лінію B.
- На станції Онсе: на лінію A.
- На станції Умберто I: на лінію E.
Оплата[ред.]
Перші білети на метро були аналогічними до тих, що використовувалися у трамваях того часу. Їх перевіряли на вході на станцію і забирали на виході. З відкриттям другої лінії метро (В) у 1930-х роках на вході поставили турнікети, що приймали звичайні монети, які були в обігу. Згодом ця система оплати була замінена жетонами (ісп. cospel), які ввели 4 січня 1962 року. 16 вересня 2000 року були введені магнітні картки Subtepass і безконтактні картки Subtecard. Деякий час жетони і картки співіснували. З повним переходом на картки турнікети були демонтовані.
Проїзд у метро Буенос-Айреса коштує 1 песо 10 сентаво. Учні середніх шкіл і технікумів мають право купувати проїзний на 40 днів за 22 песо. Студенти мають право купувати проїзний на 35 днів і 44 поїздки за 39 песо. Пенсіонери мають право на безкоштовний проїзд у будні з 05:00 до 07:00 і з 10:00 до 16:00, а також у свята і вихідні, за умови отримання спеціального проїзного. Школярі мають право на безкоштовний проїзд у будні, за умови що вони отримали спеціальний проїзний і вдягнені у шкільну форму. Безкоштовно пересуватися у метро можуть інваліди[6].
Рухомий склад[ред.]
Загалом рухомий склад метро Буенос-Айреса налічує 645 одиниць, зокрема[7]:
- З 1980-х років у метрополітені Буенос-Айреса почали використовувати машини Fiat Materfer аргентинського виробництва. Спочатку вони експлуатувалися на лінії D, потім на лінії Е, а на початку 1990-х їх знову повернули на лінію D. Зараз ці машини використовуються на лініях D і А.
- 1995 року було закуплено 128 потягів Mitsubishi для лінії В
- На лінії С їздять машини, які вироблені у японському місті Нагоя. До того з 1930-х років використовувалися німецькі Siemens/Orenstein & Koppel.
- На лінії Н використовуються машини Siemens
- На лінії D поряд з Fiat Materfer використовують потяги Alstom, які виготовляють у місті Ла-Плата
- На лінії А також використовуються 95 бельгійських La Brugeoise 1913 року виробництва[8]
-
Потяг Siemens
Цікаві факти[ред.]
- У метро Буенос-Айреса працює спеціальний телеканал SubTV, який транслює інформаційні програми і відеокліпи
- З 2007 року у метро доступний безкоштовний доступ до мережі Інтернет через Wi-Fi
- У метро Буенос-Айреса працюють 4500 осіб
- У метро Буенос-Айреса працюють 214 ескалаторів і 50 ліфтів
- При будівництві метро було знайдено рештки мамонтів, мастодонтів і гліптодонів, які передали в музей
- На момент спорудження метрополітену у Буенос-Айресі цей вид транспорту мали лише 12 міст світу: Лондон (1863), Афіни (1869), Стамбул (1875), Відень (1893), Будапешт (1896), Глазго (1897), Париж (1900), Бостон (1901), Берлін (1902), Нью-Йорк (1904), Філадельфія (1907) і Гамбург (1912). Метро Буенос-Айреса стало 13-м у світі і було відкрите 1913 року.
- Середня швидкість потягів на лініях A, B, C, E, H 60 км/год і 80 км/год на лінії D
- У метро Буенос-Айрес знаходиться більше 400 витворів мистецтва (фресок, мозаїк, скульптур). Деякі станції визнані пам'ятками культури[9].
Посилання[ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Buenos Aires Metro |
- Сайт про метро Буенос-Айреса(англ.)(ісп.)
- Метрополітен Буенос-Айреса на Urbanrail.net(англ.)
- Інтерактивна мапа
- Метрополітен Буенос-Айреса(ісп.)
- Офіційний сайт Метрополітена Буенос-Айреса(англ.)(ісп.)
- Про метро на сайті міста Буенос-Айрес (ісп.)
- Сайт союзу працівників метро(ісп.)
- Про метро в атласі Буенос-Айреса
- Найстаріший вагон метро Буенос-Айреса зсередини
Примітки[ред.]
- ↑ http://www.metrovias.com.ar/V2/MetroviasNumeros.asp?op=11&Item=3&Lang=
- ↑ http://www.enelsubte.com/noticias/presentan-proyecto-el-subte-funcione-la-noche-1246
- ↑ «Кількість пасажирів метрополітену Буенос-Айреса».
- ↑ Лінії, які планують збудувати (2008)
- ↑ http://www.clarin.com/ciudades/Macri-quiere-nueva-subte-chinos_0_313768689.html
- ↑ http://www.metrovias.com.ar/v2/PasesAbonos.asp?op=3&Item=5&Lang=
- ↑ http://www.metrovias.com.ar/V2/MetroviasNumeros.asp?op=11&Item=3&Lang=
- ↑ http://www.busarg.com.ar/subte_a.htm
- ↑ http://www.sbase.com.ar/es/index.php/patrimonio-cultural
