Міусинськ
Міусинськ | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Міусинський заказник | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Область | Луганська область | ||||||||
Район | Ровеньківський район | ||||||||
Громада | Хрустальненська міська громада | ||||||||
Засноване | 1887 | ||||||||
Статус міста | з 1965 року | ||||||||
Населення | ▼ 4668 (01.01.2017)[1] | ||||||||
Площа | 18,07 км² | ||||||||
Густота населення | 258 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 94533-94536 | ||||||||
Телефонний код | +380-6432 | ||||||||
Координати | 48°04′21″ пн. ш. 38°54′00″ сх. д.H G O | ||||||||
Водойма | р. Міус, Балка Боржник | ||||||||
Назва мешканців | міусинча́нин, міусинча́нка, міусинча́ни | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Красний Луч | ||||||||
До станції | 10 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- автошляхами | 72 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Рада | Міусинська міська рада | ||||||||
Адреса | 94533, Луганська обл., Краснолуцька міськрада, м. Міусинськ, вул. Октябрська, 15 | ||||||||
Міський голова | Скоробогатов Віктор Миколайович | ||||||||
Міусинськ у Вікісховищі
|
Міуси́нськ (до 1965 — Ново-Павлівка, Новопавлівське) — місто в Україні, в Хрустальненській міській громаді Ровеньківського району Луганської області.
Засноване як село Ново-Павлівка у 1887 році. Селище міського типу з 1938 року. Місто і назва з 1965 року.
Назва[ред. | ред. код]
Міусинськ виник як селище енергетиків Штергрес і під цією назвою існував досить довго. Його і зараз багато хто називає по-старому.[джерело?] Поселення отримало назву Міусинськ в 1956 році, яка походить від назви річки Міус.[2]
Географія[ред. | ред. код]
Місто Міусинськ знаходиться на березі річки Міус в місці впадання в неї приток Балки Боржник та Глухої. На річці Міус створено водосховище. На заході від Міусинська пролягає кордон з Донецькою областю. Через місто проходить автомобільна дорога Н21. На півночі місто майже впритул примикає до міста Хрустальний.
Відстань шосейними шляхами до Луганська — 72 км,[3] фізична відстань до Києва — ~638,4 км.[4]
Сусідні населені пункти:[4]
Історія[ред. | ред. код]
За даними 1859 року у власницькому селі Новопавлівське, окружному центрі Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 2060 осіб (1068 чоловіків та 992 жінки), налічувалось 326 дворових господарств, існувала православна церква, відбувалось 2 ярмарки на рік[5].
Станом на 1873 рік у слободі Новопавлівка (Вознесенська), центрі Новопавлівської волості, мешкало 3163 особи, налічувалось 453 дворових господарства та 19 окремих будинків[6].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2866 осіб (1476 чоловічої статі та 1390 — жіночої), з яких 4192 — православної віри[7].
8 серпня 2014 року в часі збройного протистояння українських військових та озброєними прибічниками ЛНР останні були вибиті з Міусинська[8], у бою розвідгрупи з терористами загинув вояк ДУК Андрій Прищеп'юк. 12 серпня у бою під Міусинськом загинув сержант 30-ї бригади Віктор Наливайко. Однак 15 серпня контроль над містом був втрачений[9]. 18 серпня українські сили вели позиційні бої з терористами — бойовики намагалися контратакувати і відбити території, які були відвойовані українськими військовими[10].
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом населення 2001 року у Міусинську проживало 6029 осіб.[11]
1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 2001 | 2006 | 2011 | 2014 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
5,1 тис. | 6501 | 9987 | 8291 | 7828 | 7,4 тис. | 6029 | 5432 | 4999 | 4732 |
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 42,3 % |
російська | 56,95 % |
вірменська | 0,41 % |
білоруська | 0,08 % |
румунська | 0,03 % |
Економіка[ред. | ред. код]
Видобування мармуру, шахта ДВАТ «Шахта «Міусинська» ДП «Донбасантрацит», Штерівська ДРЕС (ліквідована), Штерівський завод кріпильних виробів. Штерівський енергетичний технікум.
Органи влади[ред. | ред. код]
Місцеві органи влади представлені Міусинською міською радою, яка входить до складу Луганської області України.
Міський голова — Скоробогатов Віктор Миколайович. До міської ради входить 25 депутатів.[13]
Освіта[ред. | ред. код]
У місті діє Штерівський енергетичний технікум, який заснований у 1931 році. Навчально-виховний процес забезпечують 36 викладачів та майстрів виробничого навчання. Він є єдиним технікумом такого профілю в Луганській області. Матеріально-технічна база технікуму складається з: навчального корпусу, лабораторії, чотирьох майстерень, бібліотеки, двох гуртожитків, спортивного та тренажерного залів.
Технікум входить в комплекс з Донецьким Національним технічним університетом і Харківською інженерно-педагогічною Академією. Тісно співпрацює з підприємствами енергетики України. Надає робочі місця випускникам. Направляє на подальше навчання за профільними спеціальностями на пільгових умовах до ВНЗ комплексу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Коваль А. П. Знайомі незнайомці: Походження назв поселень України. — Київ: Либідь, 2001.
- ↑ Облікова картка м. Міусинськ на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 08.08.2014. Процитовано 30.07.2014.
- ↑ а б місто Міусинськ — Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- ↑ рос. дореф. Область Донскаго Войска. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1864 — 100 с., (код 1139)
- ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 231)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-54. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Українські військові взяли під контроль стратегічно важливий населений пункт. Архів оригіналу за 10 серпня 2014. Процитовано 10 серпня 2014.
- ↑ Міусінськ знову під контролем терористів. Еспресо TV. 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 4 червня 2021.
- ↑ Терористи намагаються контратакувати сили АТО у Міусинську. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 18 серпня 2014.
- ↑ а б Динаміка чисельності населення міст України. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 30 липня 2014.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Луганська область (у % до загальної чисельності населення) - 044 РАЙОНИ ТА МІСТА ОБЛАСНОГО ЗНАЧЕННЯ, Рік, Вказали як рідну мову. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- ↑ Облікова картка Міусинської міської ради на сайті ВРУ. Архів оригіналу за 08.08.2014. Процитовано 30.07.2014.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт Верховної Ради України
- Штерівський завод кріпильних виробів
- Красний Луч. Міський портал
Література[ред. | ред. код]
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.
|
|
|
|