Брянка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Брянка
Branka coa.png Flag of Bryanka.png
Герб Брянки Прапор Брянки
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Луганська область
Район/міськрада Брянківська міська рада
Код КОАТУУ 4410500000
Засноване 1696
Статус міста з 1962 року
Населення 47512 (01.01.2013)[1]
Агломерація Алчевсько-Стахановська
Площа 63,5 км²
Густота населення 764 осіб/км²
Поштові індекси 94100—94190
Телефонний код +380-6443
Координати 48°29′05″ пн. ш. 38°40′40″ сх. д. / 48.48472° пн. ш. 38.67778° сх. д. / 48.48472; 38.67778Координати: 48°29′05″ пн. ш. 38°40′40″ сх. д. / 48.48472° пн. ш. 38.67778° сх. д. / 48.48472; 38.67778
Водойма Лозова
Відстань
Найближча залізнична станція Авдакове
До обл./респ. центру
 - фізична 46 км
 - залізницею 60 км
 - автошляхами 55 км
До Києва
 - фізична 628 км
Міська влада
Адреса 94100, Луганська обл., м. Брянка, пл. Леніна, 9, 5-11-77
Веб-сторінка Офіційний сайт Брянківської міської ради

Бря́нка — місто обласного підпорядкування у Луганській області, загальною площею 354 га, розташоване у південно-східній частині Донецького кряжа, на відстані 59 км від обласного центра — міста Луганська. Через місто проходить автомагістраль Луганськ — Сєверодонецьк. У місті розвинута мережа залізниць: на території міста знаходиться тупикова станція Авдакове — відгалуження ліній Красний Лиман — Родакове, а також станція Ломуватка Донецької залізниці. Пріоритетним напрямком розвитку міста протягом його існування була вугільна промисловість. Державна підтримка вугільної промисловості значно скоротилася, що привело до закриття 6 шахт у місті.

Історія[ред.ред. код]

Засновано у 1696 році. У 1730 році князь С. М. Терентьєв придбав хутори Яр Кам’яний і Проток Гріценков, завіз сюди своїх кріпаків, побудував хати і заснував село Лозова за назвою р. Лозовий. У 1763 році з’явилося село Краснопольєвске по імені поміщика Краснопола, який тут оселився. У 1776 році серб секунд-майор Павло Міоковіч отримав три тисячі десятин родючої землі поблизу р. Лозовій і заснував велике село, назвавши його за свого імені Павловкою. Розташовані неподалік один від одного села Лозова, Павлівка і Петрівка (яка належала Ганні Міоковіч) утворили в 1787 році велике село Лозова-Павлівка. Родючі ріллі та пасовища сприяли виробництву зерна, розвитку сільських промислів — вінокуренного, маслоробного, народних ремесел — бондарного, ковальського, портняжного, ткацтва і торгівлі. У Лозовій-Павловці проводилися багатолюдні ярмарки, базари. Діяв ряд майстерень та промислових артілей, що і визначило створення Лозовопавловської волості, для чого в Лозовій-Павловці були побудовані адміністративні будівлі волосного центру.

Місто Брянка історично і економічно склалося як шахтарське місто. Соціально-економічний стан міста обумовлений в основному цим фактором. Орієнтація промисловості міста на вугільну галузь. Перші вугільні копі Брянковського рудника а також кілька коксових фабрик почали видобуток вугілля в 1851 році, що сприяло розвитку робітничих селищ. У місті Брянка до 1995 року існувало 12 вугільних шахт, а до 2006 року залишилося 3 шахти. У 1913 році населення становило 19 тис. осіб, а в 2006 році близько 40 тис. осіб.

На початку двадцятого століття був заснований Брянковскій рудник і суспільство банківських кам’яновугільних шахт та рудників. Утворилося велике місто Кадіевка (Стаханів), куди увійшли Кіровськ, Брянка та інші.

З 1963 року Брянка — місто обласного підпорядкування.

Населення[ред.ред. код]

47512(2013)

У останній третині ХХ ст. чисельність населення Брянки постійно зменшувалася – з 77,6 тис. осіб у 1959 р. до 64,8 тис. осіб у 1989 р. і 64 тис. осіб у 1991 р.

Освіта[ред.ред. код]

Технолого-економічний технікум, 2 професійно-технічних училища, 16 шкіл[2], 1 дитячо-юнацька спортивна школа.

У місті Брянка в районі балки Стара Замковка заповіданий скельний масив — унікальне природне утворення, назване в народі «Мар’їна скеля». Це перший за останні 25 років в регіоні геологічний пам’ятник природи. Проект організації пам’ятника природи був розроблений з ініціативи екологічної організації «Печеніги» і Брянківської міської ради. Необхідність створення заповідника викликана неорганізованим видобутком дикого каменю-піщанику.

Особистості[ред.ред. код]

У місті народився Гребенник Кузьма ЄвдокимовичГерой Радянського Союзу.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]