Брянка
| Брянка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна |  Україна |
||||
| Регіон | Луганська область | ||||
| Район/міськрада | Брянківська міська рада | ||||
| Код КОАТУУ | 4410500000 | ||||
| Засноване | 1696 | ||||
| Статус міста | з 1962 року | ||||
| Населення | ▼48509 (01.01.2011)[1] | ||||
| Агломерація | Алчевсько-Стахановська | ||||
| Площа | 63,5 км² | ||||
| Густота населення | 764 осіб/км² | ||||
| Поштові індекси | 94100—94190 | ||||
| Телефонний код | +380-6443 | ||||
| Координати | 48°29′05″ пн. ш. 38°40′40″ сх. д. / 48.48472° пн. ш. 38.67778° сх. д.Координати: 48°29′05″ пн. ш. 38°40′40″ сх. д. / 48.48472° пн. ш. 38.67778° сх. д. | ||||
| Водойма | Лозова | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Авдакове | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 46 км | ||||
| - залізницею | 60 км | ||||
| - автошляхами | 55 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 628 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 94100, Луганська обл., м. Брянка, пл. Леніна, 9, 5-11-77 | ||||
| Веб-сторінка | Офіційний сайт Брянківської міської ради | ||||
Бря́нка — місто обласного підпорядкування у Луганській області, загальною площею 354 га, розташоване у південно-східній частині Донецького кряжа, на відстані 59 км від обласного центра — міста Луганська. Через місто проходить автомагістраль Луганськ — Сєверодонецьк. У місті розвинута мережа залізниць: на території міста знаходиться тупикова станція Авдакове — відгалуження ліній Красний Лиман — Родакове, а також станція Ломуватка Донецької залізниці. Пріоритетним напрямком розвитку міста протягом його існування була вугільна промисловість. Державна підтримка вугільної промисловості значно скоротилася, що привело до закриття 6 шахт у місті.
Зміст |
Історія [ред.]
Засновано у 1696 році. У 1730 році князь С. М. Терентьєв придбав хутори Яр Кам’яний і Проток Гріценков, завіз сюди своїх кріпаків, побудував хати і заснував село Лозова за назвою р. Лозовий. У 1763 році з’явилося село Краснопольєвске по імені поміщика Краснопола, який тут оселився. У 1776 році серб секунд-майор Павло Міоковіч отримав три тисячі десятин родючої землі поблизу р. Лозовій і заснував велике село, назвавши його за свого імені Павловкою. Розташовані неподалік один від одного села Лозова, Павлівка і Петрівка (яка належала Ганні Міоковіч) утворили в 1787 році велике село Лозова-Павлівка. Родючі ріллі та пасовища сприяли виробництву зерна, розвитку сільських промислів — вінокуренного, маслоробного, народних ремесел — бондарного, ковальського, портняжного, ткацтва і торгівлі. У Лозовій-Павловці проводилися багатолюдні ярмарки, базари. Діяв ряд майстерень та промислових артілей, що і визначило створення Лозовопавловської волості, для чого в Лозовій-Павловці були побудовані адміністративні будівлі волосного центру.
Місто Брянка історично і економічно склалося як шахтарське місто. Соціально-економічний стан міста обумовлений в основному цим фактором. Орієнтація промисловості міста на вугільну галузь. Перші вугільні копі Брянковського рудника а також кілька коксових фабрик почали видобуток вугілля в 1851 році, що сприяло розвитку робітничих селищ. У місті Брянка до 1995 року існувало 12 вугільних шахт, а до 2006 року залишилося 3 шахти. У 1913 році населення становило 19 тис. осіб, а в 2006 році близько 40 тис. осіб.
На початку двадцятого століття був заснований Брянковскій рудник і суспільство банківських кам’яновугільних шахт та рудників. Утворилося велике місто Кадіевка (Стаханів), куди увійшли Кіровськ, Брянка та інші.
З 1963 року Брянка — місто обласного підпорядкування.
Населення [ред.]
У останній третині ХХ ст. чисельність населення Брянки постійно зменшувалася – з 77,6 тис. осіб у 1959 р. до 64,8 тис. осіб у 1989 р. і 64 тис. осіб у 1991 р.
Нині - 61,4 тис. осіб, із них 28,5 тис. чоловіків і 32,9 тис. жінок.
Освіта [ред.]
Технолого-економічний технікум, 2 професійно-технічних училища, 16 шкіл[2], 1 дитячо-юнацька спортивна школа.
У місті Брянка в районі балки Стара Замковка заповіданий скельний масив — унікальне природне утворення, назване в народі «Мар’їна скеля». Це перший за останні 25 років в регіоні геологічний пам’ятник природи. Проект організації пам’ятника природи був розроблений з ініціативи екологічної організації «Печеніги» і Брянківської міської ради. Необхідність створення заповідника викликана неорганізованим видобутком дикого каменю-піщанику.
Особистості [ред.]
У місті народився Гребенник Кузьма Євдокимович — Герой Радянського Союзу.
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
|
||||||||
|
||||||||||
