Стад де Франс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Стад де Франс
Finale Coupe de France 2010-2011 (Lille LOSC vs Paris SG PSG).jpg


Стадіон UEFA категорії 4

Місцезнаходження Сен-Дені, Франція
Координати 48°55′28″ пн. ш. 2°21′36″ сх. д. / 48.92444° пн. ш. 2.36000° сх. д. / 48.92444; 2.36000
Побудований 1995 - 1998
Відкритий 28 січня,1998
Власник Консорціум Стад де Франс
Покриття трав'яне
Ціна 364 млн. євро[1]
Архітектор Мішель Макарі
Омерік Зублена
Мішель Режембаль
Клод Константіні
Команда (-и) Франція Збірна Франції з футболу
Франція Збірна Франції з регбі
Місткість 81 338
Розміри поля 105х70 м
Сайт Офіційний сайт(фр.)

«Стад де Франс» (фр. Stade De France) — багатофункціональний стадіон у північному передмісті Парижа в комуні Сен-Дені, найбільша спортивна арена Франції. Вміщає 81 338 глядачів і є шостим за місткістю стадіоном у Європі. На ньому свої домашні матчі проводять Національна збірна Франції з футболу та Збірна Франції з регбі.

«Стад де Франс» був відкритий 28 січня 1998 року Президентом Французької Республіки Жаком Шираком під час товариського футбольного матчу Франція - Іспанія. Стадіон побудовано для Чемпіонату світу з футболу 1998 року, який приймала Франція, щоб замінити «Парк де Пренс», який вважався занадто малим. Назву національного стадіону «Стад де Франс» («Стадіон Франції») запропонував Мішель Платіні, який на той час займав пост Співголови оргкомітету Чемпіонату світу ФІФА 1998.

Ця споруда розрахована на різні спортивні події: футбол, регбі, легка атлетика, автоспорт. «Стад де Франс» входить до найвищої четвертої категорії стадіонів УЄФА, тому на ньому відбувалися фінали Ліги чемпіонів УЄФА у 2000 та 2006 році, проходив Чемпіонат світу з легкої атлетики 2003, Кубок світу з регбі 2007. Париж претендував на проведення Олімпійських ігор 2012 року і представляв «Стад де Франс» як місце проведення фіналів футбольних матчів Олімпіади, але поступився Лондону.

На внутрішній арені «Стад де Франс» використовується як домашній стадіон паризьких клубів регбі «Stade Français» та «Racing Métro 92», відбуваються матчі за Кубок французької Ліги з футболу, Кубок французької Ліги з футболу серед жінок, Кубок Франції з футболу, Чемпіонат Франції з регбі (Топ 14). Стадіон також використовується для музичних концертів, шоу та інших спортивних і неспортивних заходів. Тут виступали, зокрема, The Rolling Stones, Пол Маккартні, Мадонна, U2, Muse, Coldplay, Мілен Фармер.

Об'єкт є державною власністю і управляється спеціальним консорціумом «Стад де Франс».

Історія[ред.ред. код]

Обговорення будівництва національного стадіону у Франції виникло в результаті відбору країни на проведення Чемпіонату світу| 1998 року 2 липня 1992 року. В результаті відбору, держава і Федерація футболу Франції взяли на себе зобов'язання побудувати стадіон місткістю понад 80 000. Вперше за 70 років після будівництва Олімпійського стадіону «Ів дю Мануар» Франція знову будувала стадіон спеціально до певної події. Проект стадіону розробили архітектори Мішель Макарі, Омерік Зублена, Мішель Режембаль, Клод Константіні. Державна рада Франції гарантувала фінансування будівництва. Дозвіл на будівництво був підписаний 30 квітня 1995 року.[2][3] Маючи 31 місяць, щоб завершити стадіон, будівництво розпочалося 2 травня 1995 року. Закладання першого наріжного каменя відбулося через п'ять місяців - 6 вересня. Через рік після початку спорудження понад 800 000 м² земляних робіт було виконано і залито бетону майже 180 000 м³. Встановлення даху, який коштував 45 мільйонів євро, та пересувної платформи зайняло більше часу, ніж один рік.

На стадії проектування стадіон французькою мовою називали «Grand Stade» («Гранд Стад», «Великий стадіон»). 4 грудня 1995 року, Міністерство спорту запустило конкурс на кращу назву нового стадіону. Стадіон був офіційно названий «Стад де Франс» після того, як Міністерство вислухало пропозицію легендарного французького футболіста Мішеля Платіні.

Стадіон був відкритий 28 січня 1998 року під час товариського футбольного матчу Франція - Іспанія. Гра відбулася в присутності 78 368 глядачів, зокрема, Президента Франції Жака Ширака. Франція перемогла з рахунком 1–0, завдяки забитому на 20-й хвилині голу Зінедіна Зідана.[4] Через пів-року Франція перемогла Бразилію і вперше здобула титул Чемпіона світу з футболу. Збірна Франції з регбі провела свій перший матч на новій головній арені країни 2 лютого, 5 днів після її відкриття. Це була гра проти національної команди Англії. Перемогу здобула Франція з рахунком 24–17, в присутності 77 567 вболівальників.[5]

«Стад де Франс» приймав фінал Ліги чемпіонів УЄФА 24 травня 2000 року. У матчі при 78 759 глядачах іспанський клуб Реал Мадрид переміг співвітчизників з клубу Валенсія із рахунком 3–0. В 2003 році на «Стад де Франс» відбувся Чемпіонат світу з легкої атлетики. У 2006 році стадіон знову приймав фінал Ліги чемпіонів УЄФА, в якому іспанська (Барселона перемогла англійський Арсенал з рахунком 2:1.

Збірна України з футболу на «Стад де Франс»[ред.ред. код]

Національна Збірна України з футболу грала на головній спортивній арені Франції чотири рази, отримавши від господарів три поразки і одну нічию.

2 червня 2007 року під час матчу збірних Франції та України на «Стад де Франс» було встановлено на даний момент абсолютний рекорд відвідуваності в домашніх матчах французької команди: 80 051 глядач.

Дата Матч Рахунок Раунд Глядачі Голи
27 березня 1999 Франція Франція — Україна Україна 0:0 ВЧЄ-2000 78 500
6 червня 2004 Франція Франція — Україна Україна 1:0 ТМ 72 000 1:0 - Франція Зінедін Зідан (89')
2 червня 2007 Франція Франція — Україна Україна 2:0 ВЧЄ-2008 80 051 1:0 - Франція Франк Рібері (57'), 2:0 - Франція Ніколя Анелька (71')
19 листопада 2013 Франція Франція — Україна Україна 3:0 ВЧС-2014 77 098 1:0 - Франція Мамаду Сако (22'), 2:0 - Франція Карім Бензема (34'), 3:0 - Франція Мамаду Сако (72')

Архітектура[ред.ред. код]

«Стад де Франс» розташований на місці колишнього газового заводу, 1920 р.

«Стад де Франс» має пересувне покриття, під яким знаходяться бігові доріжки для легкої атлетики.[6] Стадіон був розроблений, зокрема, за допомогою програмного забезпечення для моделювання натовпу для того, щоб отримати точні спостереження про те, як він буде виглядати повністю розробленим.

Стадіон був побудований без підземної теплотраси через побоювання таких робіт на місці, де колись був газовий завод, тому під час відкриття стадіону поле було трохи промерзлим, але гра, незважаючи на це, відбулася. У 2012 році через схожі обставини матч Турніру шести націй між Францією та Ірландією був скасований.

Дах[ред.ред. код]

Остання частина металічної конструкції даху, 1997 р.

Архітектори Мішель Макарі, Емерік Зублена, Мішель Режембаль і Клод Константіні спроектували арену еліптичної форми діаметром 274 метри, особливістю якої є незвичайний дах площею 6 гектарів, що підсвітлюється вночі . Сяючий у темряві «Стад де Франс» є однією з візитівок багатої на архітектурні шедеври французької столиці. Будівництво даху коштувало понад 45 мільйонів євро. Його еліптична форма символізує універсальність спорту у Франції. Площа - шість гектарів, а вага - 13 000 тонн, що багатьма людьми вважається технічним дивом. Дах був розроблений таким чином, щоб легко захистити 80 000 глядачів від несприятливих погодних умов, але без покриття ігрового поля. Все світлове і звукове обладнання включає в себе 550 прожекторів і 36 блоків по 5 динаміків, які розташовані всередині, щоб уникнути перешкод видимості. Тоноване скло в центрі зменшує контрастність і розподіляє природне світло. Воно відфільтровує червоне та інфрачервоне випромінювання, проте, пропускає синє і зелене світло, що є необхідним для газону.

Усередині стадіону[ред.ред. код]

Роздягальні[ред.ред. код]

«Стад де Франс» пропонує спортсменам найкращі і найкомфортніші у Франції умови. Всі приміщення, відведені для них, перебувають на заході від газону і до них можна дістатися безпосередньо на автобусі. Вони включають в себе гостьову, контрольний пункт, дві роздягальні 1200 кв.м. кожна(футбол та регбі), спортивна роздягальня площею 400 кв.м., два суддівські роздягальні, дві кімнати для апеляції, два опалювальні приміщення, офіси для делегатів, місцева рада, медпункт, кімната допінг-контролю. Також є приміщення, спеціально розроблені для артистів: кімнати відпочинку, репетиційний зал для музикантів, хорів; кімната для зберігання костюмів, зона відпочинку, місце для інструментів тощо. Дизайн роздягалень був розроблений Мішелем Платіні.

Трибуни[ред.ред. код]

Трибуни «Стад де Франс» під час змагань із легкої атлетики, 2010 р.

«Стад де Франс» є найбільшим модульним стадіон у світі з трьома галереями.

1 рівень трибун може опускатися на 15 футів, покриваючи доріжки для бігу і стрибків у довжину. Переміщення триває 80 годин, для цього процесу залучають 40 людей, які працюють 20 годин на добу.

Доступ до галереї можливий через 22 мости. Там на 3 рівні знаходяться ресторани, розважальні центри, магазини і служба безпеки.

18 сходів ведуть глядачів до верхньої галереї, розташованої на рівні 6.

Евакуація 80 000 глядачів відбувається менш ніж за 15 хвилин.

Поле[ред.ред. код]

Ігрове поле займає площу 9 000 квадратних метрів (120 метрів у довжину та 75 у ширину), а загалом трав'яне покриття має 11 000 м². Майже мільярд насіння вперше було посіяно на полі у 1997 році. Сьогодні трава поставляється в рулонах 1,20 м х 8 м. Заміна поля триває три дні підготовки і п'ять днів встановлення. Це відбувається кілька разів на рік, залежно від стадії програмування. На відміну від багатьох інших стадіонів, «Стад де Франс» був побудований без опалення під полем, оскільки стадіон знаходиться на місці старого газового заводу,[7]і були побоювання, що це може призвести до вибуху.

Гігантські екрани[ред.ред. код]

У зв'язку з політикою оновлення інфраструктури, у вересні 2006 року на «Стад де Франс» встановили два нові величезні екрани. Вони займають по 196 м² кожен, що на 58% більше за попередні, встановлені у 1998 році. На даний час екрани «Стад де Франс» вважаються найбільшими у Європі. Нові гігантські екрани, кожен з яких складається з 4 423 680 світлодіодів, що робить трансляцію зображення значно динамічнішою і яскравішою.

Концерти[ред.ред. код]

Концерти найвідоміших світових зірок у Франції зазвичай відбуваються на «Стад де Франс». Першими на новому стадіоні виступили легендарні The Rolling Stones.

Рік Дата Артист(и) Розігрів Турне/Назва концерту Глядачі Додаткові уточнення
1998 25 липня Велика Британія The Rolling Stones Жан-Луї Обер Bridges to Babylon Tour Перший концерт на стадіоні.
5 вересня Франція Джонні Холлідей 215 215 Запис CD Stade de France 98 Johnny allume le feu.
6 вересня
11 вересня
1999 19 червня Канада Селін Діон Dany Brillant Let's Talk About Love World Tour 162 903 Зйомка DVD/VHS, CD Au cœur du stade.
20 червня
2000 5 липня США Тіна Тернер Джо Кокер Twenty Four Seven Tour
2001 22 червня Австралія AC/DC The Offspring, Pure Rubbish Stiff Upper Lip World Tour
2002 21 вересня Франція Французькі реп-виконавці Kery James Psy 4 de la Rime, Ärsenik, Fonky Family, Kool Shen, Joeystarr, B.O.S.S., Oxmo Puccino Urban Peace Французький хіп-хоп концерт.
2003 24 травня США Брюс Спрінгстін та the E Street Band The Rising Tour
9 липня Велика Британія The Rolling Stones Stereophonics Licks Tour
2004 24 червня Велика Британія Пол МакКартні 2004 Summer Tour
2005 9 липня Ірландія U2 Starsailor, Snow Patrol Vertigo Tour 160 349
10 липня Snow Patrol, The Music
2006 28 липня Велика Британія The Rolling Stones Razorlight A Bigger Bang Tour 62 761
2007 16 червня Starsailor
22 червня Велика Британія Джордж Майкл 25 Live
29 вересня Велика Британія The Police Fiction Plane The Police Reunion Tour 157 906
30 вересня
2008 17 травня Франція Émile et Images Lio, Jean-Pierre Mader, Rose Laurens, Сабріна Салерно, Desireless, Jeanne Mas, Partenaire Particulier, Début de Soirée, Вів'єн Саваж, Cookie Dingler, Jean Schultheis, Philippe Cataldo, Річард Сандерсон, Murray Head, Opus, Léopold Nord & Vous, Kazino, Raft RFM Party 80 Концерт зірок 1980-х.
5 липня Франція David Guetta Tiësto, Carl Cox, Жоакім Гарро, Мартін Сольвейг Unighted 2008 Концерт хауз музики.
29 серпня Нідерланди Андре Р'є
20 вересня США Мадонна Боб Сінклер Sticky & Sweet Tour 138 163
21 вересня
4 жовтня Франція Rohff Kenza Farah, Sinik, Booba, Soprano, Psy4 De La Rime, TFL, Léa Castel, Kery James, Rim'K, Mala, Tunisiano, Sefyu Urban Peace 2 Французький хіп-хоп концерт.
2009 16 травня Франція Kassav'
29 травня Франція Джонні Холлідей Tour 66 Запис CD Tour 66 : Stade de France 2009.
30 травня
31 травня
12 червня Австралія AC/DC The Answer, Café Bertrand Black Ice World Tour
27 червня Велика Британія Depeche Mode M83 Tour of the Universe 65 005
4 липня Франція David Guetta Armin van Buuren, Sven Vath, Axwell, Steve Angello, Cathy Guetta Unighted Energized Концерт хауз музики.
11 липня Ірландія U2 Kaiser Chiefs 360° Tour 186 544
12 липня
11 вересня Франція Мілен Фармер Mylène Farmer en tournée 163 457 Зйомка CD/DVD/Blu-ray N°5 on Tour.
12 вересня
2010 11 червня Велика Британія Muse Editors, The Big Pink, I Am Arrows The Resistance Tour
12 червня Kasabian, White Lies, DeVotchKa
18 червня Австралія AC/DC Slash, Killing Machine Black Ice World Tour
26 червня Франція Indochine Putain de stade CD/DVD.
18 вересня Ірландія U2 Interpol 360° Tour 96 540
2011 11 червня Manu Dibango, Petit Pays, Fally Ipupa, Jessy Matador, Passi, Werrason, Patience Dabany, Sekouba Bambino, Mory Kanté, Alpha Blondy, Magic System, Meiway, Mokobé, Oumou Sangaré, Negro pou la vi, Coumba Gawlo, Baaba Maal Nuit Africaine Концерт африканських артистів.
22 червня США The Black Eyed Peas David Guetta The Beginning
24 червня Наталія Кіллс
25 червня
30 червня США Prince Welcome 2
2012 12 травня США Metallica Gojira, The Kills 2012 European Black Album Tour
15 червня Франція Джонні Холлідей
16 червня
17 червня
30 червня США Red Hot Chili Peppers The Vaccines I'm With You World Tour
14 липня США Мадонна Мартін Сольвейг, will.i.am The MDNA Tour 62 195
2 вересня Велика Британія Coldplay Marina and the Diamonds, Charli XCX Mylo Xyloto Tour 77 813 Запис Coldplay Live 2012 CD/DVD/Blu-ray. Rihanna вийшла на сцену на дві пісні.
22 вересня США Lady Gaga Lady Starlight, The Darkness Born This Way Ball 70 617
2013 8 червня Барбадос Rihanna David Guetta, WE ARE GTA Diamonds World Tour Ріанна наймолодша з тих, хто виступав на стадіоні.
15 червня Велика Британія Depeche Mode Douglas McCarthy The Delta Machine Tour 67 103
21 червня Велика Британія Muse Paramore, fun. The 2nd Law Tour 150 936
22 червня Biffy Clyro, Dizzie Rascal, Polly Money
29 червня США Брюс Спрінгстін та E Street Band Wrecking Ball Tour 61 867
22 серпня США Eminem Kendrick Lamar, Earlwolf, Earl Sweatshirt, Tyler, The Creator, Slaughterhouse 71 542
21 вересня Велика Британія Роджер Вотерс The Wall Live 69 119
28 вересня Франція Sexion d'Assaut IAM, Orelsan, Psy 4 De La Rime, Stromae, La Fouine, Youssoupha Urban Peace 3 Французький хіп-хоп концерт.
2014 26 квітня США Джастін Тімберлейк The 20/20 Experience World Tour
13 червня Велика Британія The Rolling Stones 14 On Fire
20 червня Велика Британія One Direction Where We Are Tour
21 червня
27 червня Франція Indochine Black City Tour
28 червня

Орендарі[ред.ред. код]

«Стад де Франс» не має регулярного орендаря, окрім національних збірних команд з футболу і регбі. Неодноразові спроби переконати професійні футбольні або регбі клуби поки не вдалися. «Парі Сен-Жермен» залишається на «Парк де Пренс» через тиск інвесторів та уряду Парижу. Тим не менш, паризький клуб регбі «Stade Français» вже зарекомендував себе як напіврегулярний орендар. Він розпочав проводити тут свої домашні матчі 15 жовтня 2005 року грою проти Тулузи. Президент команди публічно заявив, що клубу доведеться продавати від 25000 до 30000 квитків, щоб вийти на рівень беззбитковості. За три тижні до матчу 61 000 квитків були продані, встановивши рекорд Франції за продажем квитків на матч для будь-якого виду спорту, в тому числі футболу. Остаточна відвідуваність досягнула 79454, побивши національний рекорд відвідуваності.

Навіть при відсутності регулярної команди-орендаря доходи стадіону значно зросли в 2007 році, так як він широко використовувався під час Кубку світу з регбі, зокрема, приймав чвертьфінал і фінал турніру.

Футбольна команда Лілль зіграла тут всі свої "домашні" матчі під час сезону 2005-06, і в Лізі чемпіонів УЄФА, і в Кубку УЄФА, оскільки, її власний стадіон був тоді під реконструкцією. Стад де Франс двічі приймав фінал Ліги Чемпіонів: 2000 ( Реал Мадрид - Валенсія 3:0) і 2006 (Барселона - Арсенал 2:1).

Доступ[ред.ред. код]

Вид на «Стад де Франс» з річкового каналу Сен-Дені, 2012 р.

«Стад де Франс» розташований на перехресті автомобільних маршрутів A1 і A86, але їхати туди на машині не рекомендується, оскільки стадіон був побудований з дуже обмеженою кількістю паркувальних місць, тому громадський транспорт, зокрема, метро вважається основним засобом, щоб дістатися до стадіону. Дістатися до стадіону можна також по річковому каналу Сен-Дені .

Громадський транспорт[ред.ред. код]

Станція Лінія, маршрут
Ла-Плен – Стад де Франс RER B
Стад де Франс – Сен-Дені RER D
Сен-Дені – Порт де Парі 13-та лінія Паризького метрополітену
Ла-Плен – Стад де Франс RATP 139, 153, 173, 239, 253
Сен-Дені – Порт де Парі RATP 153, 154, 168, 170, 239, 253, 254, 255, 256, 268
Делоне – Рімет RATP 239, 253

Посилання[ред.ред. код]

Зовнішні посилання[ред.ред. код]