Елла Фіцджеральд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

(Перенаправлено з Фіцджеральд Елла)
Перейти до: навігація, пошук
У Вікіпедії є статті про інших людей з прізвищем Фіцджеральд (значення)

Елла Фіцжеральд (Ella Jane Fitzgerald , 25 квітня 1918, Ньюпорт-Ньюс, шт. Вірджинія — 15 червня 1996, Беверлі-Хіллс, шт. Каліфорнія) - Найвидатніша джазова вокалістка, що одержала звання "першої леді американської пісні", "першої леді джазу". Ніжне й легеня вібрато, властивому її голосу, перетворювало кожну пісню в ліричний монолог, а величезний діапазон і віртуозний скет надавали неймовірну енергію кожному виступу. В основному виконувала джазові стандарти (найвдаліші - Lady, Be Good; How High The Moon; Mr. Paganini; Mack The Knife), рідше співала блюзи.

У дитинстві вчилася танцювати й мріяла про кордебалет. Співати почала в 14 років у нью-йоркському клубі Opera House і в 1934 році стала переможницею на конкурсі в Гарлемі. В 1937 році за рекомендацією Бенні Картера почала виступати з танцювальним оркестром Чіка Уебба. Перший успіх принесла пісня на власні слова "A-Tisket, A-Tasket" (1938), наступні хіти - Sing Me A Swing Song, If Dreams Come True, Undecided.

Після смерті Уебба протягом трьох років (1939-42) очолювала біг-бенд, але удержати оркестр не змогла. В 1942-46 працювала з різними музикантами, підшукувала для акомпанементу вокальну групу, але вся її подальша кар'єра пов'язана з антрепризою Нормана Гренца (з 1946). Успіх принесли організовані Гренцом виступи й записи із тріо Оскара Пітерсона (в 1948-52 вокалістка була замужем за контрабасистом Реєм Брауном), з Діззі Гіллеспі, з оркестром Каунта Бейсі. В 1956-58 за підтримкою Гренца записала подвійні альбоми з піснями самих популярних американських композиторів (Гершвіна, Керна, Портера, Роджерса, Еллінгтона, Арлена, Мерсера). Співробітничала з багатьма видатними музикантами й виступала в самих великих концертних залах миру.

поштова марка із зображенням співачки(2007р.)

На початку 70-х років покинула сцену через різку втрату зору, але після декількох складних операцій продовжила виступи. В останні роки життя співала, сидячи в інвалідному кріслі. Найчастіше їй акомпанувало тріо (піаністи Пол Сміт або Томмы Фланаган, гітарист Джо Пас, контрабасист Кетер Беттс). Одержала багато різних нагород, в 1986 стала почесним доктором Єльського університету. Знялася в кінофільмах "Блюз Піта Келлі" (1955), "Сент-луїс-блюз" (1958) і інших.

[ред.] Деякі записи

  1. Ella And Louis (1956)
  2. Ella And Louis Again (1956)
  3. Like Someone In Love (1957)
  4. The Best Of Ella (1958)
  5. Ella In Berlin (1960)
  6. Ella Swings Brightly With Nelson (1962)
  7. Ella Swings Gently With Nelson (1962)
  8. The Best Of Ella Fitzgerald (1962)
  9. The Best Of Ella Fitzgerald(1988)
  10. Ultrimate Ella Fitzgerald (1998)
  11. "Елла Фіцджеральд" (1975)
  12. "Елла Фіцджеральд. Карнегі-холл, 5 липня 1973 року" (1976)
  13. "Танці в Савойе" (1988)
  14. "Елла Фіцджеральд співає добутку Дюка Еллінгтона" (1991)


[ред.] Посилання

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%BB%D0%B0_%D0%A4%D1%96%D1%86%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4
Особисті інструменти