Яковина Юліан Іванович

Яковина Юліан Іванович
Народився	24 лютого 1953(1953-02-24) (71 рік) Перегінське, Перегінська селищна громада, Україна
Громадянство	Україна
Національність	Українець
Діяльність	режисура, документалістика, громадська діяльність.
Мова творів	українська
Напрямок	документальні фільми, українське кінознавство, кінорежисура.
Жанр	кіно, фото, АРТ, публіцистика, поезія, проза, художнє мистецтво
Сайт: yulian.videostudio.if.ua

Юліан Іванович Яковина (24 лютого 1953(19530224), смт. Перегінське, Станіславської, нині Івано-Франківської області) — український громадський діяч, кінооператор, режисер, засновник та голова Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України, член Координаційної Ради відділень, осередків та організацій НСКУ, засновник Івано-Франківської молодіжної навчальної «Студії Кіномистецтв», автор документальних фільмів, фотохудожник, колекціонер.

Біографія

Народився 24 лютого 1953 року в селищі міського типу Перегінське, де на той час працювали його батьки. В тому ж році сім'я повертається до міста Станіслава (сьогодні Івано-Франківська). Мати Яковина Тереза Петрівна — уроджениця міста Калуш Станіславської області, педагог за фахом. Батько — Яковина Іван Данилович родом із села Мостище (Калуський район), інженер, товарознавець.

Ранні роки

Найяскравішими подіями того часу Юліан вважає День святого Миколая та безліч дарованих йому дитячих книжечок від батьків та тітки Орисі, які зберігає до цього часу. В 1958 році вперше знайомиться з кінематографом, переглядаючи фільми на домашньому кінопроєкторі типу 16КПЗЛ1. З 1960 року розпочинає навчання в Станіславській середній школі №13. Того ж року вступає в Станіславську дитячу музичну школу №1 по класу баяна (педагог-М. Суттягіна). Першою творчою роботою вважає створений ним шкільний літературний твір у двох частинах — «Мої літні пригоди у бабусі» ще в третьому класі. В 1966 році вперше знайомиться з конструкцією аматорської кінокамери сімейства «Кварц», та купує для навчання книжки серії «Бібліотека кінолюбителя». Надалі продовжує навчання в дитячій музичній школі, де організовує репетиції музичного гурту з учнями цієї ж школи: Ярославом Литвинським, Володимиром Яцолою (в подальшому відомим українським композитором та музичним керівником відомого в колишньому СРСР ВІА «Гуцулочки»).

Юність. Початки творчості

В 1968 році закінчує навчання в Івано-Франківській дитячій музичній школі № 1 та продовжує навчатись в дев'ятому класі середньої трудової політехнічної школи № 5 м. Івано-Франківська. Цікавиться творчістю світових музичних гуртів того часу, здійснює перші для себе магнітофонні записи, що стали при нагоді в подальшому.

В 1970 році створює музичний гурт. Спільно з членами гурту конструює та виготовляє музичні інструменти— електрогітари. В складі гурту виконує власні композиції та інтерпретації композицій Beatles, Creedence. Перші концерти гурту відбувалися на молодіжних вечірках рідного міста в приміщеннях технікуму фізкультури та швейно-галантерейної фабрики. В 1970 році закінчує середню школу № 5 та поступає на стаціонарне відділення газонафтопромислового факультету Івано-Франківського технічного інституту нафти і газу. Вперше відвідує столицю Латвії - Ригу, де проживає його дядько Левко. Там глибоко проймається духом та культурою народів Прибалтики… В 1971 році за власним бажанням полишає інститут та влаштовується до призову в армію помічником в технологічний цех Івано- Франківського шиноремонтного заводу. Його перший запис в трудовій книжці датується 19 квітнем 1971 року.

Роки становлення

З 03 травня 1971 року по 23 травня 1973 року проходив службу в рядах збройних сил колишнього СРСР. Там, у військовій навчальній частині містечка Сад-Гора, Чернівецької області у 1971 році офіційно проявляє власну громадянську позицію щодо захисту курсантів від сержантського свавілля. По завершенню армійської служби в м. Володимир-Волинський, що на Волині, в серпні 1973 року поступив на вечірнє відділення механічного факультету Івано-Франківського інституту нафти і газу. Відразу ж влаштовується учнем-фрезерувальником в інструментальний цех приладо-будівного заводу м. Івано-Франківська, де в подальшому здобуває високий кваліфікаційний розряд фрезерувальника. З 1973 року стає членом обласного клубу кіноаматорів м. Івано-Франківська, де знайомиться й товаришує зі Станіславом Щербатих (в подальшому відомим в Україні бардом під псевдонімом «Тризубий Стас». Спільно з ним, зі звичайної аматорської кінокамери, конструює кінознімальний апарат для зйомок фільмів широкоекранного формату, та вдосконалює станок і камеру для зйомок мультиплікації. В 1976 році, як співавтор, бере участь у створенні фільму-концерту «В зелених Карпатах» (кіностудія «Верховина», диплом другого ступеню Всесоюзного фестивалю в Москві, 1976 р.). В тому ж році створює авторський документальний фільм «Кардинг — 74» (Диплом, приз обласного фестивалю, 1976 рік.). В 1979 році отримує диплом інженера-механіка та направляється заводом на викладацьку роботу в Івано-Франківське технічне училище № 1. З квітня 1980 року працює на Івано-Франківському заводі «Автоливмаш» в спеціальному конструкторському бюро, де конструює, здійснює дизайн та впроваджує у виробництво товари народного споживання. В 1981 році народна аматорська кіностудія "Верховина" обласного науково-методичного центру народної творчості, представляє на суд глядачів регіону документальні фільми Юліана Яковини: «Кардинг-74», «Кримські ескізи» (диплом, приз обласного кінофестивалю, 1981 р.). Як співавтор, бере також участь у створені документального фільму кіностудії «Верховина»: «Відроджені мелодії» (диплом Лауреата, золота медаль, приз Республіканського кінофестивалю в Києві, 1977 р.; срібна медаль, диплом Всесоюзного фестивалю, Москва, 1977 р.; диплом, приз 16-го Міжнародного фестивалю країн Латинської Америки, Буенос-Айрес, Аргентина, 1989 р.). З 1982 року співпрацює з кіностудією «Верховина» у створенні регіонального кіножурналу «Новини культури». Там же продовжує творчу співпрацю зі своїм товаришем Володимиром Біланом — знаним на Прикарпатті редактором музичних передач, диктором обласного радіо. З кінця вересня 1982 року по 1988 рік працює конструктором у відділі головного конструктора Івано-Франківського арматурного заводу на запрошення дирекції заводу. Відвідує з вирішенням виробничих питань найбільші машинобудівні заводи колишнього СРСР: АЗЛК (Москва), АвтоВАЗ (Тольятті, Самарська області), ГАЗ (Нижній Новгород), Арсенал (Київ), інші. На початку 1980-х років стає учасником проведення першої дискотеки в місті Івано-Франківську. В 1981 році бере уроки живопису у відомого художника Прикарпаття Ореста Заборського, дружні стосунки з яким підтримуються і понині. З 1986 року бере участь в андеграундних презентаціях в м. Івано-Франківську оригіналів вінілових платівок американської популярної співачки Донни Саммер, диско-гурту з колишньої ФРН Boney M., популярної інструментальної музики Space (французький гурт) та інших. Глибоко проникається творчістю українських гуртів «Опришки», «Кобза», та українських композиторів Володимира Івасюка та Володимира Яцоли. За час роботи у відділі головного конструктора Івано-Франківського арматурного заводу брав участь у конструюванні та впровадженні у виробництво товарів спортивного, культурно-побутового та інших призначень. Зреалізувує власні проєкти з екстремального туризму: «По непрохідним стежинам гори Ай-Петрі (Крим)», «Зимові стежки Говерли» (Карпати), «По Дністру на байдарках» (Прикарпаття), «Схили на Поляні Любові» (Карпати), «На підйомниках гір Тянь-Шань» (Ташкент, Узбекистан)…

Професійна кінематографічна діяльність

З 1 січня 1988 року очолює народну кіностудію «Верховина» управління культури Івано-Франківського міськвиконкому. З 1 квітня 1988 року більш поглиблено вивчає кінорежисуру та драматургію (педагоги В.Горпенко, Є.Загданський) в Київському інституті підвищення кваліфікації працівників культури Міністерства культури України. В цьому ж році засновує одну з перших в Україні молодіжну навчальну «Студію кіномистецтв» при народній кіностудії «Верховина» з власноствореною однорічною програмою навчання. Як художній керівник кіностудії «Верховина» зміцнює творчий склад колективу за рахунок випускників новоствореної «Студії кіномистецтв» сьогодні відомих на Прикарпатті Марії Артиш, Анни Кирпан, Марії Вайно. В цьому ж році знімає документальні фільми: «Свято міста мого», «Гуморина — 88», (дипломи Обласного конкурсу 3-го фестивалю народної творчості, 1990 р.). В 1989 році фотомистецькі творчі роботи Юліна входять до каталогу виставки «Народному фотоклубу „Ватра“-20 років». В 1989 році створює та очолює один з перших виробничих кооперативів міста «Конвалія».

В 1990 році здобуває диплом Лауреата Всесоюзного фестивалю слайд-фільмів «Хортиця-90» (м. Запоріжжя) за серію слайдів про Крим та Карпати. В тому ж році знімає авторський документальний фільм «Узбецькі замальовки», продовжуючи серію започаткованих ним фільмів-подорожей (диплом 1-го ступеня Всеукраїнського фестивалю кіновідеофільмів «Сто років світового кіно» м. Луцьк, 1995 р.). В 1991 році ініціює в м. Івано-Франківську виставку фотографії наймолодшого фотографа України, власниці диплому асоціації Парі — Насті Федоренко (3 роки, м. Донецьк), виставки якої проходили в США, Японії, Китаї. В лютому 1990 року поступає в Московський Заочний Народний Університет мистецтв на курс «Техніки кінозйомки» кінофотофакультету, який успішно закінчує наприкінці 1993 року (майстерня Григорія Озерського). з 1991 по 1992 рік працює кореспондентом газети «Педагог Прикарпаття». (Головний редактор — Є.Гордиця), на сторінках якої висвітлює культурно-мистецькі події того часу для студентів Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В.Стефаника.

Творчість за час незалежної України

В 1992 році створює авторський документальний фільм «Реквієм», який розповідає про перезахоронення жертв репресій в урочищі Дем'янів Лаз (диплом, приз Всеукраїнського кінофестивалю пам'яті Івана Миколайчука, 1993 р., м. Луцьк; третє місце, приз Всеукраїнського фестивалю краєзнавчих фільмів, де особливо тепло відізвався про фільм Скуратівський Василь Тимофійович — відомий український етнограф 1993 р., м. Лубни на Полтавщині; грамота Всеукраїнського фестивалю присвяченого 100-річчю від дня народження О. Довженка, 1994 р., м. Чернігів). Особисто знайомиться з Марічкою Миколайчук та кінорежисерами: В. Образом, М. Ткачуком, В. Вітром, Ю. Терещенко. В 1992 році завершує роботу з питань можливості подальшого функціонування аматорських кіностудій України, що залишилися після розпаду СРСР. В цьому ж році ініціює святкування 25 річчя народної кіностудії «Верховина», та виходу у світ ювілейного видання книжечки «Радість творчості». Успішно співпрацює з п. Мартою Когутяк — тогочасною завідувачкою управління культури Івано-Франківського міськвиконкому. З кінця 90-х років по 2007 рік працює під пресингом колишньої міської влади, де чиняться перепони розвитку молодіжного та аматорського кінематографу міста.

В 1993 році загальними зборами колективу Центрального народного дому № 1 управління культури Івано-Франківського міськвиконкому був обраний головою страйкового комітету по захисту даного приміщення від зазіхань колишньої влади, щодо передачі цього історичного приміщення іншій організації. В грудні 1995 року обирається членом Ради Федерації народної кінотворчості України, що була реанімована при Спілці кінематографістів України. В 1996 році обирається Повноважним представником Федерації по Івано-Франківській області. За час плідної роботи у складі Ради Федерації спільно зорганізовує :

— Міжнародний фестиваль некомерційних кіно-відеофільмів «Сашко». (м. Київ. 1994 р.).

— Всеукраїнський фестиваль некомерційних фільмів присвячений 5-річчю Незалежності України та 100-річчю Українського кіно (м. Хмільник, Вінницька обл., 1996 р.).

— Перший Всеукраїнський фестиваль некомерційних фільмів екологічної тематики (м. Ізмаїл, Одеської обл., 1997 р.).

— Всеукраїнський фестиваль некомерційних фільмів «Гей, фільмарі» (Київ, 1997 р., 1999 р., 2003 р.).

— Фестиваль аматорського мистецтва Прикарпаття (м. Івано-Франківськ, 1999 р.).

В 1995 році на кіностудії «Верховина» започатковує серію кіновідеофільмів «Творчі особистості Прикарпаття» та бере, як художній керівник, безпосередню участь: «Майстер» (про маестро, старійшину фотохудожників Прикарпаття — Степана Назаренка, 1995 р.; Диплом 1-го ступеня Всеукраїнського фестивалю кіно-відеофільмів аматорських та некомерційних студій, 1995 р. м. Луцьк); «Асоціації» (про місцевого оригінального художника — Зеновія Проціва, 1999 р.; Диплом 1-го ступеня Всеукраїнського фестивалю некомерційного кіномистецтва «Гей, фільмарі» м. Київ. 2003 р.); «Сонячні лабіринти» (про талановиту керамістку Любов Румянцеву з Івано-Франківська, 2001 р.; Диплом 1-го ступеня Всеукраїнського фестивалю некомерційного кіномистецтва «Гей, фільмарі!» м. Київ. 2003 р.).

В липні 1996 року в міській газеті «Світ молоді» у світ друком виходить збірка його білих віршів «Знаки твоїх кроків». В 1997 році Юліана Яковину приймають у члени спілки кінематографістів України, (м. Київ). Членський квиток отримує з рук голови спілки — Михайла Бєлікова в Синій залі Будинку кіно м. Києва. В тому ж році вперше на теренах Прикарпаття зорганізовує професійний Івано-Франківський осередок спілки кінематографістів України. Загальні збори осередку обирають його головою. Тоді ж ініціює творчі програми та стає автором основних напрямків розвитку осередку: розвиток молодіжного кіновідеомистецтва, документального кіновідеомистецтва, кінодраматургійного мистецтва регіону. В 1999 році Юліан Яковина ініціює та створює «Регіональну перспективну програму Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України по сприянню розвитку молодіжного, дитячо-юнацького кіновідеомистецтва, створення молодіжних, дитячо-юнацьких телевізійних програм» (1999—2001 р., 2002—2005 р., 2006—2010 р.).

Згідно з цією програмою він успішно зреалізовує власні проєкти з питань захисту, збереження та розвитку: єдиної в регіоні дитячої анімаційної студії «Мрія». с. Рожнів, Косівського р-ну, (проєкт 1998—2014 р.), міського кінотеатру ім. Т. Шевченка, як кінотеатру дитячо-юнацького спрямування (проєкт 1998—2004 р.), навчальної молодіжної «Студії кіномистецтв» управління культури Івано-Франківського міськвиконкому (проєкт 2002—2008 р.), дитячої телепередачі «Галочка» ОТБ «Галичина»(проєкт 1998—2003 р.), міської відеотеки — однієї з найкращих відеотек України, де проводилися творчі заходи зі шкільною та студентською аудиторією (проєкт 1999—2002 р.). Позицію захисту цих творчих колективів регіону Юліан Яковина обрав не випадково, оскільки вчергове зустрівся з бюрократією колишніх високопосадовців та проявами їх невідповідності вимогам того часу. У 2000 році на базі Івано-Франківського телебачення «Канал 402» знімає силами «Студії кіномистецтв» одну з серій телевізійного циклу «Архіви музики». Як автор сценарію до фільму «Альпіністи Прикарпаття», в цьому ж році здобуває диплом Міжнародного кінофестивалю туристичних фільмів «Вітер мандрів» (м. Київ). У 2000 році, як художній керівник, виводить кіностудію «Верховина» у ранг найкращих народних колективів України (лист-звернення колишньому голові міста від голови Національної спілки кінематографістів України, Академіка Академії кіномистецтв України, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка — Михайла Бєлікова). У 2000 році — делегат 3-го з'їзду Національної спілки кінематографістів України (м. Київ). У 2000 році сприяє написанню та виходу у світ кіносценарію психологічної драми «Чоловік в кредит…» — лауреата Всеукраїнського конкурсу романів та кіносценаріїв «Коронація слова» в м. Києві (автор М. Вайно — випускниця «Студії кіномистецтв» кіностудії «Верховина»). У 2001 році сприяє виходу в світ кіносценаріїв, об'єднаних в одну книжку «Свекрушина», продовжуючи реалізовувати один з основних напрямків осередку — розвиток кінодраматургійного мистецтва Прикарпаття. У вересні 2002 року очолює журі 12-го Міжнародного гуцульського фестивалю в жанрі «Фотокіномистецтво» (м. Косів, Івано-Франківської обл.). У 2002 році зорганізовує святкування 35-річчя народної кіностудії «Верховина» (м. Івано-Франківськ), поповнюючи творчий склад кіностудії випускниками «Студії кіномистецтв»: відомими в подальшому Ольгою Копач, Мар'яном Бушаном, Ігорем Васютою. У 2003 році ініціює святкування 15-ї річниці заснованої ним молодіжної навчальної «Студії кіномистецтв», представляючи найкращі дипломні кінороботи студійців на Всеукраїнському фестивалі некомерційного кіно «Гей, фільмарі» (м. Київ, 2003 р., диплом 1-го ступеня "За найкращий фільм, створений дітьми за всі роки діяльності «Студії Кіномистецтв»). Бере участь у Всеукраїнському фестивалі молодіжного кіно та телебачення «Кришталеві джерела» (АР Крим, 2004 р., диплом за фільм «Екскурсія», автор Мар'ян Бушан).

В тому ж році організовує в місті «Тижні молодіжного кіно Студії кіномистецтв». У 2004 році занесений до першої Української кіноенциклопедії «Кіномистецтво України в біографіях», (АВДІ, Київ, 2004 р.) У 2005 році, в рамках створеної ним молодіжної програми з розвитком кіно, зреалізовує власний «Кінематографічний проєкт підтримки розвитку дітей та молоді міста», який здобуває грошовий гранд Благодійної Фундації імені Короля Юрія (м. Івано-Франківськ). У 2005 році 4-м з'їздом Національної спілки кінематографістів України обирається членом правління Національної спілки кінематографістів України.

До 2005 року ініціює прийом у члени спілки ще двох членів осередку: Марію Вайно, та Ірину Григулевич. У 2005 році, з нагоди святкування 10 річчя Івано-Франківського видавництва «Нова Зоря», Юліан Яковина отримує з рук директора і головного редактора «Нової Зорі» о. Ігоря Пелехатого ювілейний каталог видавництва, до якого входять кінодраматургійні твори осередку, котрі ініціював до видавництва Юліан Яковина.

У 2006 році спільно з Івано-Франківським театром кіно «Люм'єр» зорганізовує молодіжний проєкт «Цифрова Відеостудія — „Студія кіномистецтв“» та ряд молодіжних кінопроєктів: «Студія кіномистецтв на Херсонському кінофестивалі „Кинокімерія“», «Прикарпатський кіновернісаж»… У 2006 році ініціює та впроваджує в життя один з найкращих власних молодіжних кінопроєктів «Фолькетнофільм» (спільно з ГО «Мистецька формація „Форумс“, журналом „Пластилін“). У сквері біля обласного Художнього музею, за допомогою відеопроєкції на стіні давнього муру глядачі мали змогу переглянути справжній феєрверк відеофільмів осередку фольклорно-етнографічного спрямування. В цьому ж році очолює журі 16-го Міжнародного фестивалю гуцулів в номінації „КіноФото“, (смт. Печеніжин), де знайомиться з Василем Нагірним — режисером Коломийського телебачення „Незалежне телебачення краю“ та запрошує його в Івано-Франківський осередок НСКУ. В цьому ж 2006 році ініціює спільно з обласною бібліотекою для юнацтва проєкт „День Українського кіно“, який стає постійно діючим. У 2006 році, на запрошення творчої молоді міста, в знак протесту міській владі за невиконані нею обіцянки по створенню „Центру сучасного мистецтва“, Юліан Яковина знімає відеофільм „Альтернатива“, про молодіжну акцію „Виставки в закинутому будиночку“, яка мала значний резонанс на той час…

У 2006 році Обласна газета „Галичина“ запрошує Юліана Яковину до складу журі фіналу П'ятого фотоконкурсу „Обличчя Галичини“-2006», де обиралася міс (преса-імідж) "Обличчя «Галичини». В цьому ж році ініціює та впроваджує власний проєкт «Фолькетнофільм», який проходив у рамках 2-го фестивалю народного прикладного мистецтва «Прикарпатський Вернісаж» (Грамота Ради з туризму Карпатського регіону Івано-Франківському осередку НСКУ). Даний проєкт з часом продовжився в аудиторіях університетів, ліцеїв та залах бібліотек міста. Згідно власно створених програм захисту та розвитку аматорських кіноколективів регіону, спільно з обласною ГО «Молодіжною Мистецькою Формацією „Форумс“», зорганізовує та бере безпосередню участь зі всіма аматорськими кіноколективами регіону у Всеукраїнському фестивалі «Кінокімерія» (м. Херсон, 2006 р). Від Івано-Франківська на «Кінокімерію» представляє учасників молодіжної «Студії кіномистецтв» з їх дипломними кінострічками (спеціальний приз від Михайла Іллєнка наймолодшому кінематографісту фестивалю — Миколці Карпику, 12 років). З нагоди Дня Українського кіно, спільно з Обласною бібліотекою для юнацтва, Юліан Яковина зорганізовує зустріч з наймолодшим учнем «Студії кіномистецтв» Миколою Карпиком (12 років) — учасником та призером Всеукраїнського кінофестивалю аматорського кіно «Кінокімерія-2006» за відеофільм «Ліляна», (м. Херсон). У 2006 році Юліан Яковина знімає авторський документальний відеофільм «Портрети», про неординарну творчу Прикарпатську родину Гутів із селища міського типу Солотвино, що на Івано-Франківщині (Спеціальний диплом 5 Всеукраїнського фестивалю екранних мистецтв «ДНІПРО-СІНЕМА» — «за глибоке розкриття теми художніми кінематографічними засобами», м. Діпропетровськ, 2009 р.). В цьому ж році голова Івано-Франківського осередку Національної спілки кінематографістів України, член Правління НСКУ — Юліан Яовина нагороджує Дипломами осередку: міське радіо «Вежа»107,0 ФМ" (за цикл передач на кінематографічну тематику: «Вінілове кіно», «Камера з Володимиром Кацалком», «Новий Вавилон»); Обласну газету «Галичина» (за співпрацю в популяризації Українського Національного кінематографу); ВО «Івано-Франківськкіновідеопрокат» (за вдале проведення в кіномережі області постійно діючих тематичних кінопоказів, свят, фестивалів); Народного артиста України Сергія Романюка — члена Івано-франківського осередку НСКУ (за значний вклад у розвиток Національного кінематографу України). У 2006 році Юліан Яковина, як художній керівник кіностудії «Верховина», ініціює кіностудією відеозйомку фільму «Проекти», про молодіжний проєкт ленд-арту «Сіль землі», що був представлений ГО "Молодіжною мистецькою Формацією «Форумс» на фестивалі в Шешорах. А новостворені фільми «Альтернатива» (авт. Ю.Яковина) та «Проекти» (авт. І.Васюта) подає на Міжнародний молодіжний фестиваль «Драбина» в номінацію «Кінотеатр» (м. Львів, 2006 р.).

У 2007 році спільно з директором театру кіно «ЛЮМЄР» — п. Лідією Шкрібляк реалізовує проєкт: «Молодіжна навчальна „Студія кіномистецтв“ — студія цифрових технологій». В цьому ж році, як художній керівник народної кіностудії «Верховина» управління культури Івано-Франківського міськвиконкому, ініціює та проводить творчий звіт кіностудії « Верховина» з нагоди 40-річчя, та завершує 19-й випуск учнів молодіжної навчальної «Студії кіномистецтв», створеної ним в 1988 році. У 2007 році бере участь в Міжнародній мистецькій виставці Львівського Осіннього Салону «Високий Замок» (м. Львів, Палац Мистецтв, 2007 р.), де його експериментальні художні фототвори входять і до каталогу виставки Салону. У 2008 році через певні обставини змушений був передати керівництво «Верховиною» та «Студією кіномистецтв» своєму колезі — Ярославу Яновському. Залишаючись і надалі головою Івано-Франківського осередку НСКУ та членом Правління НСКУ, зосереджує свою увагу на більш глобальних проєктах осередку з питань подальшого розвитку екранних мистецтв на Прикарпатті та України в цілому. Підводить перші підсумки 10 — ти років творчоі діяльності Осередку на території міста, регіону. Особливо виокремлює Юліан Яковина визначальні для міста, регіону проєкти, що були реалізовані членами Івано-франківського осередку НСКУ: "Дитяча телепередача «Галочка» (ОТБ «Галичина», авт. В.Кукуруза); пізнавальна телепередача «Вулиця» (ОТБ «Галичина», автор В. Кукуруза); створення та видання високодуховних кінодраматургійних творів-лауреатів: «Чоловік в кредит», «Свекрушина», «Ти мій син», «Француаза», «Кусень світу».(авт. Марія Вайно); відкриття єдиного в Україні музею одного фільму: "Хати-музею кінофільму «Тіні забутих предків», фестивалю Гуцульських фільмів знятих на Гуцульщині (ініціатор — Ірина Григулевич); успішна реалізація проєкту «Регіональна перспективна програма по сприянню розвитку молодіжного, дитячо-юнацького кіновідеомистецтва, створення молодіжних, дитячо-юнацьких телепрограм» (1999—2001 рр.; 2002—2005 рр.; 2006—2010 рр.; авт. Ю.Яковина). В2008 році Юліан вітає свого учня «Студії кіномистецтв» Маряна Бушана — студента Київського національного університету кіно і телебачення з перемогою на фестивалі під відкритим небом «Відкрита ніч» (м. Київ, диплом "за найкращий студентський фільм — «Вирвані листки»). У 2008 році в обласній газеті «Освітянське слово» виходять декілька дослідницьких статей Юліана Яковини під рубрикою — «На допомогу вчителю» («Мистецтво бути кіноглядачем»: «Декілька ремінісценцій з історії Українського кіно»; «Естетичне переживання. Образне бачення»; «Світло, колір, звук»). В січні 2008 року в Народному домі «Просвіта» проходить презентація авторського відеофільму Юліана Яковини «Портрети» та зустріч з героями фільму — творчою сім'єю Гутів з с. Солотвино, Богородчанського р-ну. У 2008 році Голова Національної Спілки кінематографістів України Борис Савченко нагороджує Юліана Яковину Грамотою «За багаторічне самовіддане служіння десятій музі…». З нагоди Дня Українського кіно Обласна бібліотека для юнацтва запрошує Юліана Яковину на зустріч з учнями шкіл, ліцеїв м. Івано- Франківська (презентація авторського фільму «Портрети»). Обласне радіо транслює інтерв'ю з Юліаном Яковиною з нагоди 10-ти річчя Івано-Франківського осередку НСКУ. У вересні 2008 року він також ініціює участь членів творчого активу осередку в Івано-Франківському конкурсі кінофільмів «Молодіжне альтернативне кіно» за головуванням члена Національної спілки кінематографістів України — Олеся Саніна (організатор конкурсу арт-клуб «Химера»).

З 2008 року входить до складу журі обласного дитячого фотоконкурсу, який щорічно організовує Івано_Франківський державний центр науково-технічної творчості учнівської молоді.

У 2009 році відзначає дипломами членів осередку, які брали участь в Івано-Франківському фестивалі короткометражного відео «КУБ», (диплом Я.Яновському «За вагомий внесок у розвиток сучасних видів кіномистецтва Прикарпаття: артхаузу та відеоарту». В цьому ж році за сприяння Осередку у Київському видавництві «Дивослово» вийшла нова редакція кінодраматургійного твору М. Вайно «Чоловік в кредит». Не менше своєї уваги Юліан Яковина зосереджує і на подальшому розвитку та популяризації екранних видів мистецтв міста, регіону — зокрема напрямку створення документальних фільмів з історії краю. З приходом в Осередок запрошених Юліаном Яковиною режисерів: Василя Нагірного («Незалежне телебачення краю», м. Коломия, 2006 р.) та Мирослава Бойчука («Студія документального кіно Мирослава Бойчука», м. Івано-Франківськ, 2012 р.), роль Осередку в розвитку кінодокументалістики регіону, стала значно значимішою. До речі, творчість Василя Нагірного відразу ж заінтригувала Юліана Яковину глибоким знанням матеріалу, доступністю викладу цього матеріалу, неабиякою працездатністю режисера (в творчому доробку Василя Нагірного понад 200 фольклорноетнографічних та історичних відеофільмів!).

У 2009 році на прохання ГО "Молодіжна Мистецька Формація «ФОРУМС» Юліан Яковина створює проєкт рекомендованого курсу основ кіновідеомистецтва для навчання студійців у відеошколі, яку планували відкрити при «ФОРУМС» в м. Івано-Франківську. В цьому ж році здобуває Спеціальний диплом «За глибоке розкриття теми художніми кінематографічними засобами у фільмі „Портрети“» на 5 Всеукраїнському фестивалі екранних мистецтв «Дніпро-Сінема» (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), а Івано-Франківське представництво Українського ТВ «Каналу 24» зорганізовує інтерв'ю з ним. У вересні 2009 року з нагоди 115 річниці від Дня народження О. П. Довженка та святкування Дня Українського кіно, спільно з Обласною бібліотекою для юнацтва, ініціює та проводить зустріч з молоддю, демонструє документальний фільм «Олександр Довженко. Роздуми після життя.» та ділиться власними спогадами про поїздку в с. Сосницю, Чернігівської області, де народився О. П. Довженко. В листопаді 2009 року з ініціативи Івано-Франківської газети «Вечірній Івано-Франківськ» у світ виходить стаття журналістки Марти Войцехівської про творче життя Юліана Яковини — «Голова Івано-Франківського осередку НСКУ Юліан Яковина: Мусимо ростити нових Олександрів Довженків, Іванів Миколайчуків, Тризубих Стасів щоб ходити своєю землею з гідно піднятою головою». В цьому ж році ініціює творчу зустріч члена Івано-Франківського осередку — Марії Вайно з творчою елітою міста в приміщенні художньої галереї «Пан-Арт» (тема зустрічі — "Творчість та кінодраматургія Марії Вайно). У жовтні 2009 року Юліан Яковина запрошується на перше засідання голів регіональних осередків з новообраним головою Правління НСКУ — Сергієм Тримбачем і обирається рішенням 4-го пленуму Правління НСКУ — членом Координаційної ради відділень, осередків та організацій НСКУ (м. Київ). Хоча осередки Спілки носять статус професійних осередків — Юліан Яковина на засіданнях Правлінь НСКУ піднімав питання реанімування Федерації народної кінотворчості України при НСКУ. У 2009 році при Спілці створюється альтернатива ФНКУ — Комісія сприяння кіноаматорству в Україні НСКУ, до складу якої обирається і член Івано-Франківського осередку НСКУ — Ірина Григулевич. Юліан Яковина опираючись на таку увагу Спілки щодо ролі аматорських кіноколективів в Україні, поширює цей статус і на збережені Осередком аматорські кіностудії регіону. В цьому ж році він з Іриною Григулевич представляють чотири аматорських колективи регіону на п'ятому Міжнародному фестивалі аматорського кіно «КІНОКІМЕРІЯ» (м. Херсон), який за сприяння також і Ірини Григулевич одержав статус повноправного члена Міжнародного союзу непрофесійного кіно (УНІКА) при ЮНЕСКО.

У 2010 році Юліан Яковина ініціює участь кінематографістів Осередку у трьох Міжнародних фестивалях: «Золотий Витязь» (м. Москва, Росія, диплом, кубок фестивалю художньому кінофільму «Рахіра» за О.Кобилянською «за вірність традиціям Українського поетичного кіно» — авт. М.Бушан); «Дніпро-Сінема» (Дніпропетровськ, Україна, спеціальний диплом відеофільму «Чотири пори року» «за вдале іміджеве представлення рідного міста (Коломиї) засобами телемистецства» — авт. В.Нагірний, «Незалежне телебачення краю», Коломия; диплом Лауреата, спеціальний приз в номінації «Професійне кіно» художньому кінофільму «Рахіра» — авт. М.Бушан); «КіноЛев» (м. Львів, Україна, диплом фестивалю фільму «Рахіра» «за найкращий короткометражний художній фільм» — авт. М.Бушан). В цьому ж році відеофільм Юліана Яковини «Портрети» представляє Прикарпаття на святі «Ніч у Луцькому замку» (м. Луцьк). У 2010 році Юліан Яковина спільно з Ігорем Васютою — членом Осередку, створюють при івано-франківському осередку НСКУ «Експериментальну артлабораторію кінематографу та фотографії», та беруть участь в мистецьких проєктах: «КОРОБКА», «Виставка люмінографії» (власний проєкт), що мали значний резонанс у культурномистецькому житті міста.

У 2011 році у творчому житті Юліана Яковини відбувається значна подія — поїздка в м. Чернівці на урочисті заходи, присвячені 70 річчю від дня народження видатного українського кіноактора, режисера, сценариста — Івана Миколайчука. Перебуваючи в складі делегації від Національної спілки кінематографістів України, Юліан Яковина вперше потрапляє в с. Чорторию (відвідує хатину, де народився Іван, зустрічається з родиною Івана Миколайчука, знайомиться особисто з товаришем Івана — Михайлом Махалатюком — фотохудожником та Іваном Снігурем — художником, колекціонером, товаришем відомого Українського кінорежисера Сергія Параджанова. В пам'ять Івана Миколайчука Юліан Яковина спільно з кіноклубом «Маяк» присвячують цикл «Зустрічей з Прикарпатським кінематографом», а з нагоди Дня Українського кіно у вересні цього ж року спільно з Обласною бібліотекою для юнацтва зорганізовує зустріч з школярами міста в культурно-мистецькому центрі «Є». У 2011 році Юліан Яковина вчергове представляє регіон на двох кінофестивалях: Міжнародному — «Золота пектораль-2011» (м. Трускавець, Україна, головний приз «Золота пектораль» за найкращий короткометражний фільм «Рахіра» — авт. М.Бушан); Всеукраїнському фестивалі екранних мистецтв «Дніпро-Сінема» (м. Дніпропетровск, диплом Лауреата за відеофільм «Карпатські тунелі» — авт. В. Нагірний; диплом фестивалю за ігровий відеофільм «Нитка Аріадни» — авт. М.Бушан). В цьому ж 2011 році випускник «Студії кіномистецтв» Юліана Яковини — Марян Бушан — стипендіат програми національного центру культури «Gaude Polonia» (Польща), завдяки якій навчається і успішно закінчує Вищу школу кінорежисури Анджея Вайди. Відразу ж у світ виходять два інтерв'ю Юліана Яковини з М.Бушаном та В. Нагірним у газеті «Світ молоді» та «Галичина». У 2011 році за головування Юліана Яковини у місцевому видавництві «Місто НВ» у світ виходять нові кінодраматургійні твори М.Вайно: «Кусень світу», «Француза», об'єднані в одну книжку «Шкіци на одвірках» (Лауреат Обласної премії ім. В. Стефаника в галузі літератури, м. Івано-Франківськ, 2013 р.). У 2012 році випускниця «Студії кіномистецтв» Юліана Яковини — Маряна Глинська за сприяння стипендіальної культурної програми США завершує трирічне навчання в Школі мистецтв при Техаському технічному університеті (спеціалізація — фотографія, відео; США). Створена Юліаном Яковиною «Експериментальна артлабораторія кінематографу та фотографії» в 2012 році презентує для міста два проєкти: « Програма відеоарту», присвячена 115 річчю першого кіносеансу в м . Івано Франківську; (куратор Я. Яновський; гранд-кафе Театру Кіно «Люмєр», КМЦ «Є»), та «Мобіл-арт — цифровий живопис» (персональна виставка Юліана Яковини фотографій на скляних блоках; виставкова зала ТЦ «Галереї Бастіон», м. Івано-Франківськ). З нагоди трьохрічного ювілею створеної Юліаном Яковиною «Експериментальної артлабораторії кінематографу та фотографії», ОДТРК «Карпати» (п. Наталія Асатурян) зорганізовує з ним сорокахвилинну радіотелепередачу. В цьому ж році презентує Прикарпаття на 8 Міжнародному фестивалі екранних мистецтв «Дніпро-Сінема» ім. Данила Сахненка (м. Дніпропетровск, спеціальний диплом фільму «Моє слово» за вдале створення телепортрету сучасного українського письменника — Степана Процюка, авт. В.Кукуруза, ОТБ «Галичина»; диплом фестивалю документальним відеофільмам: «Жовква», «Жидачів», «Розділ», авт. В.Нагірний, «Незалежне телебачення краю», м. Коломия). Аматорське ж відеомистецтво краю 2012 року, Юліан Яковина представив трьома колективами: кіностудія «Верховина» (диплом Міжнародного фестивалю аматорських фільмів «Кінокімерія» за серію фільмів відеоарту, м. Херсон; кіностудія «Полонина» с. Яблуниця, (дипломи цього ж фестивалю за серію фільмів, присвячених святам та обрядам Верховинщини); кіностудія «Черемош», с. Рожнів (диплом Лауреата Міжнародного фестивалю екранних мистецтв «Дніпро-Сінема» за анімаційну стрічку «Протест», авт. група дітей студії; м. Дніпропетровськ, 2012 р.). До 115 річниці першого кіносеансу в м. Станиславові (сьогодні Івано-Франківську), Юліаном Яковиною, на замовлення місцевого видавництва «Лілея НВ», підготовлений до видавництва рукопис з п'яти частин — «Екранне мистецтво Івано-Франківська». В цьому ж році з нагоди Дня Українського кіно, спільно з Обласною бібліотекою для юнацтва, Юліан представляє школярам міста дитячу шкільну кіностудію ім. О.Довбуша із селища Річка Косівського р-ну, на чолі з її легендарним засновником та керівником — Володимиром Григорчуком. До святкування Дня міста та 100-річчя розвитку мистецтва відеоарту у світі, Юліан Яковина на базі «Експериментальної артлабораторії кінематографа та фотографії», спільно з кіностудією «Верховина», організовують проєкт: «Міжнародна програма відеоарту», у конкурсній частині якої взяли участь країни: США, Бразилія, Іспанія, Італія, Німеччина, Румунія, Сербія, Україна (Івано -Франківск, м. Львів).

У 2013 році Івано — Франківський осередок НСКУ, спільно з відділом літератури з мистецтва Обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка, зорганізовують проєкт: «Івано-Франківському осередку НСКУ-15 років!». У рамках цього проєкту, Юліан Яковина, вперше презентує для регіону значну дослідницьку працю свого колеги по Осередку Мирослава Бойчука — відеофільм «Франкове Прикарпаття» (перші дві частини; «Студія документального кіно Мирослава Бойчука», м. Івано-Франківск, 2013 р.). «На подив присутніх…» — підкреслює Юліан Яковина, «… на презентації фільму серед всіх представників влади регіону, була присутня тільки влада міста…» Окрім відеофільму «Франкове Прикарпаття» (диплом Міжнародного фестивалю екранних мистецтв «Дніпро-Сінема», м. Дніпропетровськ, 2013 р.), Юліан Яковина представляє ще й власний кінематографічний проєкт «Портрети…», куди входять тематичні фільми, створені членами Осередку, що розповідають про творчих особистостей краю: письменника Степана Процюка («Моє слово», авт В.Кукуруза, ОТБ « Галичина», 2012 р.); творчу родину Гутів з смт Солотвино («Портрети», авт. Ю.Яковина, кіностудія «Верховина», м. Івано-Франківськ, 2007 р.); малярки Наталії Захарчук, фотохудожника Валерія Дідорака, поета Андрія Малащука, скульптора Романа Захарчука, художника Мирослава Ясінського («Осінь-2012», авт. В.Нагірний, «Незалежне телебачення краю», м. Коломия). На завершення творчого вечора «Івано-Франківському осередку НСКУ-15 років» Юліан Яковина нагородив подяками Осередку за сприяння у популяризації Українського Національного кінематографу: ТВ "Канал «24», ОТБ «Галичина», ОбласнаТРК «3-Студія», телеканал ТРК «Вежа», ОДТРК «Карпати» (п. Наталію Асатурян), Обласну газету «Галичина» (п. Лесю Тугай), Театр Кіно «Люмєр» (п. Лідію Шкрібляк), Обласну універсальну наукову бібліотеку ім. І.Франка (відділ літератури з мистецтва), подякував за гостинність всьому творчому колективу Бібліотеки в особі її директорки п. Людмили Бабій. Міський голова м. Івано-Франківська Віктор Анушкевичус нагородив Івано -Франківський осередок НСКУ Подякою, яку урочисто вручив Юліану Яковині перший заступник мера міста — Михайло Верес. В цьому ж році, з нагоди урочистостей Осередку, Юліана Яковину запрошують на ітервю: ОДТРК «Карпати», ТРК «Вежа». У 2013 році Юліан Яковина, спільно зі «Студією документального кіно Мирослава Бойчука», проводять презентації новостворених високохудожніх відеофільмів, що стали своєрідною віхою в подальшому розвитку документальної відеотворчості Прикарпаття: «Франкове Прикарпаття» (авт. М.Бойчук,); «З чистих джерел» (авт. М. Бойчук, Ольга Терешкун); «Життя в ефірі» (авт. М.Бойчук, відеофільм присвячений пам'яті неординарної особистості Прикарпаття — журналісту Романові Боднарчуку). В жовтні 2013 року Юліан Яковина ініціює участь Прикарпатських режисерів-членів Осередку, в Міжнародному фестивалі екранних мистецтв «Дніпро-Сінема» ім. Д.Сахненка (м. Дніпропетровськ, диплом фестивалю за відеофільм «Франкове Прикарпаття», авт. М.Бойчук; Спеціальний диплом, приз відеофільму «З чистих джерел», автори — М.Бойчук, О.Терешкун; диплом фестивалю відеофільму «Осінь-2012», авт. В.Нагірний «Незалежне телебачення краю», м. Коломия). В тому ж році, Обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка, вручає Юліану Яковині, створений відділом літератури з мистецтва бібліотеки, відеофільм «Правда часу», що був сформований з архіву Яковини, про його творчу діяльність в Івано- Франківському осередку НСКУ за період 1997—2013 рр. До Дня Українського кіно, Юліан Яковина, спільно з Обласною бібліотекою для юнацтва, організовують для школярів міста творчу зустріч з п. Марією Вайно — Лауреатом ВФ «Коронація слова», міської премії ім. І.Франка, Обласної премії ім. В.Стефаника в галузі літератури, поетесою, прозаїком, драматургом, членом Івано-Франківського Осередку НСКУ. У 2013 році Юліан Яковина представляє Прикарпатських кіноаматорів на Міжнародному фестивалі аматорського кіно «Кінокімерія». (м. Херсон, диплом фестивалю кіностудії «Верховина» за серію відеоарту, авт. Я, Яновський; диплом фестивалю за цикл відеофільмів про вшанування селом Яблуниця свят та обрядів на Верховинщині авт. Дроняк).

У листопаді 2013 року, в рамках святкування 15-річчя Івано-Франківського осередку НСКУ, з ініціативи Осередку, при залученні управлінь культури міста та області, Юліан Яковина організовує один з найкращих своїх проєктів: "Фестиваль фільмів-лауреатів Міжнародного фестивалю екранних мистецтв «Дніпро-Сінема» 2010—2013 рр., де до уваги глядачів залу «Гранд-Кафе» Театру Кіно «Люмєр», представляє найкращі відеофільми, створені режисерами Осередку. Даний захід проводився ще і в підтримку Майдану в Києві, оскільки Осередком був презентований новий відеокліп «Архангел Михаїл», у виконанні відомого українського співака Тараса Житинського (ідея, відео зйомки, монтаж кліпу — Мирослав Бойчук). У 2013 році в творчому житті Юліана Яковини відбуваються ще дві важливі події: участь у виставці абстрактного мистецтва, що проходила в ТЦ «Галерея Бастіон» (м. Івано-Франківськ), та презентації книжечки (художнє оформлення Ю. Яковини) місцевої юної поетеси — Христини Пастух (зала обласної юнацької бібліотеки). В цьому ж році, в місцевому видавництві «Тіповіт», виходить у світ книжка Літературного Альманаху № 1 «Відсутність адресата. Від Франківська до Вроцлава» (упорядники Євген Баран, Наталія Ткачик), в художньому оформленні Юліана Яковини.

Посилання

• Офіційний сайт
• http://ru.calameo.com/read/0028207914bbaf7fbc1a6