Tatra T3

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Татра T3
Трамвай Татра T3 в місті Хемніц
Проект, р. 1960
Випускався, рр. 1961—1997
Екземпляри 14 113
Маса без пасажирів, т 16
Максимальна швидкість, км/год не менше 65
Ширина колії 1000/1435/1524
Місткість, чол
Місць для сидіння 23
Стоячих місць 110
Розміри
Довжина, мм 14 000
Ширина, мм 2500
Висота, мм 3050
Двигун
Керування 4 × TE 022
Потужність, кВт 40

Татра T3 - трамвайні вагони, що виготовлялися підприємством ЧКД-Прага з 1960 по 1997 рік. Всього було виготовлено 13 991 вагон. В основному вони були популярні в Центральній та Східній Європі, включаючи СРСР. В обмежених кількостях трамваї цієї моделі поставлялися в деякі інші соціалістичні країни.

При проектуванні передбачалося, що трамваї Татра T3 повинні були мати пасажиромісткість не меншу, ніж вагони Татра T2, і при цьому бути не складнішими у виробництві. Вагони поставлялися в усі міста Чехословаччини. Понад 1000 таких трамваїв було поставлено в Прагу. Татра T3 досі є основним типом трамвайних вагонів у багатьох чеських містах, причому вагони що були у вжитку у Чехії продаються до транспортних підприємств України. Багато вагонів даного типу було модернізовано. Число варіантів модернізації дуже велике.

Татра T3

Конструктивні особливості[ред.ред. код]

Вагони сімейства «Tatra» не мають пневматичного обладнання. Тому обладнання складається з механічного та електричного. До механічного відносять: кузов, ходові частини, гальмівні пристрої та допоміжне механічне обладнання. Механічне устаткування включає гальмівні пристрої та систему опалення та вентиляції кузова.

Кузов вагона має жорстку суцільнометалеву несучу конструкцію і складається з рами і штампованих дахових і бортових шпангоутів з привареними до них листами бічної обшивки і даху. Передня і задня носові стінки вагона виготовлені з самозатухаючого склопластику.

Модифікації[ред.ред. код]

На заводі випускали кілька модифікацій для певних країн.

Tatra T3SU[ред.ред. код]

(SU - Soviet Union, Радянський Союз).

Так само як і T2SU, до 1976 року вагони T3SU поставлялися в модифікації без середніх дверей - на їх місці встановлювалися два додаткових ряди сидінь. З переходом на безкондукторне обслуговування почали поставлятися вагони з середніми дверима. Кабіна керування була ізольована від салону жорсткою перегородкою.

Деякі вузли вагонів були допрацьовані для роботи в складних кліматичних умовах, характерних для Росії. В СРСР були поставлено в цілому 11 368 вагонів T3SU. Це унікальний випадок - поставка вагонів цього типу в Радянський Союз стала найбільшою в світі серією однакових трамваїв, проданих в одну країну. Однак даний факт мав і зворотний бік: СРСР як основний замовник заводу ЧКД занадто довго вимагав одного і тільки одного типу вагона, що сильно уповільнило розробку нових серій, і перш за все T5.

Починаючи з 1963 року, вагони Татра T3 поставлялися в Москву, а згодом ще в 33 міста СРСР. Крім Москви, Барнаула, найбільше вагонів отримали Київ, Харків, Одеса, Волгоград, Куйбишев, Свердловськ.

Tatra T3SUCS[ред.ред. код]

(SUCS - Soviet Union-modified Czechoslovakia)

Схема вагона

Виробництво оригінальної моделі T3 припинилося в 1976 році (за винятком двох вагонів для Кошице в 1980 році). Однак у зв'язку з тим, що на початку 1980-х була потрібна заміна значного числа T1 та T2, що вичерпали свій термін експлуатації, неготовністю перспективної моделі KT8D5, більш високою ціною базової моделі T3 із застарілою ТІСУ TV1 (і з небажанням транспортного управління переплачувати за застарілу модель), було прийнято рішення про поставку для Чехословаччини експортної моделі з класичним електроустаткуванням - ще більш застарілим, зате дешевим.

Таким чином з'явилися T3SUCS, експортна модифікація на візках європейської колії. Оскільки доопрацювання KT8D5 затягнулося набагато довше, ніж розраховували, виробництво T3SUCS тривало аж до 1989 року.

Конструктивно T3SUCS практично не відрізняється від експортного виконання T3SU.

З 2012 року вагони T3SUCS що були у вжитку почали роботу в містах України: Харків, Одеса, Київ.

Tatra T3D[ред.ред. код]

(D - Deutschland, Німеччина)

Сцепка трамваїв Татра T3А (Київ)

Вагони, призначені для НДР. З 1968 року поставлялися в Карл-Маркс-Штадт (Хемніц), і з 1973 - в Шверін. Експлуатувалися в поїздах за схемою мотор + мотор, мотор + мотор + причіп і мотор + причіп. Як причепи використовувалися аналогічні вагони B3D без тягового електрообладнання. Максимальна швидкість потягу з причіпними вагонами була 55 км/год проти 65 у поїздів зі всіма моторними вагонами.

На початку 10-х років XX-сторіччя почали роботу у Дніпропетровську.

Tatra T3YU[ред.ред. код]

(YU - Yugoslavia, Югославія)

Дводверні Татри T3 (Одеса)

Вагони, призначені для Югославії. Поставлялися з 1967 по 1969 рік в Сараєво і відрізнялися розташуванням пантографа - він знаходився не над переднім, а над заднім візком. З 1968 року вагони даної модифікації, адаптовані для колії 1000 мм, почали поставлятися в Осієк (вже з традиційним розташуванням пантографа). 4 вагони останньої поставки (в 1982 році) мали обладнання, аналогічне T3D, і тому могли експлуатуватися з причіпними - разом з ними були поставлено 4 причіпних вагони B3YU.

Tatra T3R[ред.ред. код]

(R - Romania, Румунія)

У салоні трамвая Tatra T3SUCS (Прага)

50 вагонів для міста Галац поставки 1971-1974 років. Електрообладнання під напругу 750 В.

Tatra T3RF[ред.ред. код]

(RF - Russian Federation, Росія)

Вагони, призначені для Росії. Останні вагони вироблені компанією ЧКД перед банкрутством в 1997-1999 рр.. шляхом глибокої модернізації кузовів вагонів Tatra T3. Всього було виготовлено 8 вагонів для поставки в Іжевськ та Самару, однак через економічну кризу 1998 року, замість чотирьох вагонів, Самара викупила лише два. Два вагони Т3RF, що лишилися в Чехії, в 2002 році викупила транспортна компанія Брно вже після банкрутства ЧКД (для Брно вагони були модернізовані і проходили по документації як T3R-BN1).

У модернізацію за типом T3RF були включені кузов та дизайн від вагона T3R, з електроустаткуванням від T3M.3.

Модернізація трамваїв Татра T3[ред.ред. код]

Модернізований трамвай в Брно

У багатьох містах Чехії, Словаччини, а також колишнього СРСР, Східної Німеччини, Румунії та Югославії, трамвайні вагони T3 прижилися. До них звикли і водії, і обслуговуючий персонал, і пасажири. У багатьох містах, наприклад, у Москві, Волгограді, в Одесі та Харкові, була організована надійна ремонтна база для цих вагонів. Міська влада вирішила, що їй буде набагато вигідніше не купувати нові трамваї, а модернізувати Татри T3. Залежно від міста, депо та інших факторів модернізація включає:

  • Корінну реставрацію кузова,
  • Установку нових тягових двигунів,
  • Установку тиристорно-імпульсної або транзисторної системи управління,
  • Переобладнання пасажирського салону.

Модернізації[ред.ред. код]

Tatra KT3[ред.ред. код]

Вагон КТ3 в Києві

Татра КТ3 - це позначення однієї з модернізації трамваїв Т3 чехословацького виробництва.

Візок КТ3 (схоже як напр. Татра К3R-NT), змонтований з двох трамваїв Татра Т3. У середину вставлена ​​секція зі зниженим рівнем підлоги, а два зчленування з'єднують центральну секцію з першою й третьою. Крім цього, встановлено систему керування типу ТВ Прогрес, модернізовані салон і кабіна водія трамвая. Трамвай отримав також нові склопластикові маски спереду і ззаду. Пантограф і двері заміні не піддавалися.

Tatra T3AS[ред.ред. код]

Татра Т3AS - тип трамвая, який виник в результаті модернізації чехословацького трамвая Татра Т3.

У 2000 і 2001 роках трамваї Т3 були модернізовані. Наприклад, №7707, цей трамвай був вироблений як тип Т3 у 1976 році. Підприємство Pars Nova з міста Шумперк ​у 2000 році модернізувало цей трамвай у тип Т3АС.

Концепція Татри Т3АС дуже схожа на трамвай Т3С. Кузов залишився колишнім, оновилися внутрішня обробка і кабіна водія. Трамвай отримав новий половинний пантограф, було встановлено чотири двері. Крім цього, була змінена передня і задня стінка. Ця модифікація трамвая поставлялася тільки в Братиславу.

Модернізація в Німеччині[ред.ред. код]

Докладніше: Tatra T3DC

Вагони даної серії є результатом глибокої модернізації. У другому вагоні поїзда видалена кабіна, замість неї встановлений маневровий пульт, розсувні двері, нові вікна з відкидними кватирками, у першому вагоні за рахунок половини перших дверей розширена кабіна, встановлені електронні маршрутні табло над лобовим склом, середніми дверима та в торці вагона, напівпантограф, тристорно-імпульсна система керування, в салоні замінені сидіння і встановлені теплові гармати. Модернізація Т3 до Т3DC проводилася на підприємстві Siemens AG в 1993-1995 роках. У 2005-2006 роках переважна більшість цих вагонів були виведені з експлуатації в Німеччині й почали масово продаватися в міста колишнього СРСР.

Модифікації в Москві[ред.ред. код]

Модернізований трамвай в Нижньому Новгороді

У Москві вагони Татра T3 модернізують на трамвайному ремонтному заводі «ТРЗ» ГУП «Мосгортранс» з 1998 року. Модернізовані на заводі «ТРЗ» вагони різняться такими позначками (серіями):

  • ТМРП-1 (Татра Модернизированная Российскими Предприятиями). У 1998 рік Трамвайно-ремонтним заводом, у співпраці з ЗАТ «Агентство інвестицій у промисловість» і ТОВ «НВП Технічний центр МЕТ», на базі вагону Т3 № 2813 був виготовлений експериментальний модернізований вагон серії ТМРП-1. Вагон ТМРП-1 відзначався новим дизайном передньої й задньої торцевих частин і поворотно-зсувними дверима. На вагоні була застосована тиристорно-імпульсна система керування ТІСУ МЕРА-1 і візки виробництва УКВЗ. Управління вагоном здійснювалося за допомогою ручного контролера. Після проведення в депо ім. Баумана випробувань і виявлення певних технічних і конструктивних недоробок, вагон не був допущений до експлуатації з пасажирами і переданий музею міського пасажирського транспорту. Виходячи з першого невдалого досвіду, в 1999 рік з вагона Т3 № 3303 Краснопреснєнського депо і вагона Т3 № 2924 Депо ім. Баумана були виготовлені наступні два вагони серії ТМРП-1. Вагони відрізнялися від експериментального, зокрема дизайном передньої та задньої торцевих частин і пультом управління. Вагон № 2924 почав працювати в Депо ім. Баумана на маршруті № 11, а потім на маршруті № 17. Вагон № 3303 випробовувався в Краснопреснєнському трамвайному депо на маршруті № 27 без пасажирів і згодом був переданий в депо ім. Баумана, де отримав бортовий номер 2301. Одночасно вагону 2924 був наданий номер 2302. Обидва вагони мали постійні проблеми з ТІСУ МЕРА-1 і вже в 2003 році були усунуті з експлуатації. Згодом вагони були відправлені на завод «ТРЗ», де були повторно модернізовані до серії МТТЧ з поверненням вагонів класичного дизайну Татра Т3.
  • МТТМ (Модернизированная Татра ТРЗ Москва). Варіант модернізації вагонів Татра Т3 з електрообладнанням угорської компаніїGANZ-Transelektro (за винятком вагона № 3343, що має електрообладнання TV-Progress, аналогічне вагонів серії МТТЧ). Роки виробництва: 2002-2004. Модернізовані вагони Т3 серії МТТМ експлуатуються в Краснопреснєнському трамвайному депо (№ 3). Бортові номери: 3343-3354 і 3356-3367. Вагони не пристосовані для роботи з системі багатьох одиниць. У зв'язку з припиненням компанією GANZ-Transelektro виробництва обладнання для електротранспорту, депо має проблеми з запасними частинами для електрообладнання вагонів МТТМ. Є плани щодо поступової заміни угорського електрообладнання на російське (АСК або ЕПРО).
  • МТТА (Модернизированная Татра ТРЗ Асинхронний привід). Варіант модернізації вагонів Татра Т3 з тяговим приводом змінного струму й асинхронними електродвигунами. Виготовлено десять вагонів з бортовими номерами 3355 із заводським 1, 3390 із заводським 2, 3465 із заводським 5, 3466 із заводським 6, 3467 із заводським 7, 3468 із заводським 8, 3469 із заводським 9, 3470 із заводським 10 для Краснопреснєнського трамвайного депо (№ 3). Вагон 3355 випущений в 2004 році і обладнаний тяговим приводом ЕПРОТЕТ-300, виробництва ЗАТ "Фірма «ЕПРО» (Санкт-Петербург). Вагон 3390 випущений в 2006 році і був обладнаний тяговим приводом Дінас-301А виробництва заводу «Динамо» (Москва). В експлуатації обладнання Дінас-301А показало себе вкрай невдало і в 2009 році силами заводу «ТРЗ» було замінено на ЕПРОТЕТ-300, аналогічне використовуваному на вагоні № 3355. У 2010 році виробництво вагонів серії МТТА відновлено. Нові вагони, на відміну від 3355 і 3390, мають можливість роботи по системі багатьох одиниць.
  • МТТД (Модернізірованная Татра Трз Дінамо). Варіант модернізації вагонів Татра Т3 з електрообладнанням Дінас-309Т виробництва заводу «Динамо» (Москва). Модернізовані вагони Т3 серії МТТД експлуатуються в трамвайному депо ім. Апакова (№ 1). Бортові номери: 1300 (дослідний, випущений в 2003 році) і 1301-1318 (випущені в 2005 році). В основному працюють за маршрутом А. За системою багатьох одиниць ходити не можуть. В експлуатації обладнання Дінас-309Т показало себе вкрай невдало, а в зв'язку з ліквідацією виробництва на заводі «Динамо» депо не має можливості купувати запасні частини для електрообладнання. Частина вагонів простоює через несправність електрообладнання. У 2008 році на заводі «ТРЗ» на вагонах № 1307 і 1309 електрообладнання Дінас-309Т було замінено на ТП-1, виробництва ЗАТ «Автоматизовані системи та комплекси» (Єкатеринбург), після чого дані вагони отримали позначення МТТЕ. Надалі планується поступове переустаткування залишилися вагонів МТТД в серію МТТЕ.
Модернізований вагон Татра МТТЧ
  • МТТЧ (Модернізірованная Татра Трз Чехія; МТТЧ на сайті ТРЗ). Варіант модернізації вагонів Татра Т3 з електрообладнанням TV-Progress виробництва фірми CEGELEC (Чехія). Роки виробництва: 2004-2009. Усього випущено 124 вагона. Експлуатуються в Краснопресненському трамвайному депо (№ 3) з бортовими номерами: 3368-3389 і 3391-3464, і Депо ім. Апакова (№ 1) з бортовими номерами: 1319-1346. За винятком вагонів 3368-3389, вагони можуть експлуатуватися двухвагонний поїздами по системі багатьох одиниць. У трамвайному депо ім. Апакова все МТТЧ ходять по СМЕ на 1-му і 26-му маршрутах.
  • МТТЕ (Модернізірованная Татра Трз Екатерінбург). Варіант модернізації вагонів Татра Т3 з електрообладнанням виробництва заводу ЗАТ «Автоматизовані системи та комплекси» (Єкатеринбург). У 2008 році на раніше модернізованих вагонах МТТД № 1307 і 1309 була проведена заміна електрообладнання Дінас-309Т на ТП-1, виробництва ЗАТ «Автоматизовані системи та комплекси» (Єкатеринбург), після чого дані вагони отримали позначення МТТЕ і зчеплені двухвагонний поїздом по системі багатьох одиниць (СМЕ). Надалі планується поступове переустаткування залишилися вагонів МТТД в серію МТТЕ.
  • KT3R («Кобра») (депо ім. Баумана (№ 2) № 2300, маршрут № 17) - зібраний на ТРЗ на базі двох кузовів T3 (поставлених з Чехії), має 2 вузла зчленування і середню низькопідлоговий секцію.

В 2001 та 2002 рік ах виготовлялися вагони ТМРП-2 і ТМРП-2М. Вони надійшли в Краснопресненській трамвайне депо (№ 3). Зараз через відсутність запчастин частина вагонів були повністю перероблені в МТТЧ (включаючи заміну кабіни і задньої частини), частина очікують модернізації. Вагон МТТЧ № 3403, колишній ТМРП-2 (або 2М?), Зберіг оригінальну задню частину. Не так давно у зв'язку з ненадійністю і одиничним випадком випадіння людини з вагона оригінальних дверей планетарного типу на все немодернізованих ТМРП були встановлені ширмового двері від вагонів Татра T3. До 2008 року в Москві залишилося всього два ТМРП - № 3333 і 3341. 11 лютого 2008 в вагон № 3341 врізалася вантажівка «ЗіЛ», сталася пожежа і вагон більше не зміг самостійно їздити. Незабаром зламався інший ТМРП - № 3333 і, через деякий час, був відправлений на ТРЗ, де був модернізований і проданий в Нижній Новгород, в якому став до ладу з бортовим номером 2662[1].

Модифікації в Києві[ред.ред. код]

У Києві першою модернізованою Татри T3 став вагон депо ім. Шевченка 6007. Модернізація полягала в установці чеської тиристорно-імпульсної системи керування виробництва «ČKD Trakce as», про що свідчив напис на борту вагона. В 1997 році вагон 6007 був списаний і утилізований в 2000.

Другим через понад 5 років був вагон 5778 з Лук'янівського депо: на нього була встановлена ​​транзисторна система керування (ТрСК) «Прогрес». Це був початок модернізації Татр T3 в Києві. Незабаром деякі вагони депо ім. Красіна серії 59xx були капітально відремонтовані й оснащені ТрСК «Прогрес», отримавши неофіційну назву «Татра T3 Прогрес». Ця модернізація була проведена Дарницьким депо, де вагони й залишилися для експлуатації. Такі вагони зовні трохи відрізняються від звичайних Татр T3 дизайном кабіни та задньої частини, однак головною відмінністю є саме ТрСК. В наш час[Коли?] всі «Прогреси» належать Дарницькому ТРЕД.

Крім звичайних модернізованих Татр T3, в Києві є десять вагонів типу Татра KT3UA № 401 ÷ 410 (в плані 20 таких трамваїв для швидкісних ліній), які прозвали «Коброю». Кожен з таких вагонів виготовлений з двох вагонів Татра T3 зі вставкою нової середньої секції з низькою підлогою. Основні роботи по вагону були виконані в Чехії на підприємстві «Pars Nova as», а остаточно вагон був дороблений у Дарницькому депо. Аналогічно виготовлена ​​«Кобра» для Кривого Рогу. В наш час[Коли?] нові «Кобри» виготовляє Київський завод електротранспорту у співпраці з чеськими фахівцями. Київські «Кобри» працюють на реконструйованій лінії швидкісного трамвая (маршрути № 1, 2, 3).

Модифікації в Одесі[ред.ред. код]

Модернізація вагонів «Татра Т3» проводиться силами трамвайних депо №1 і №2, а також Одеського вагоноремонтного заводу. Роботи були розпочаті в 2001 році і проводяться відповідно до Програми розвитку міського транспорту. До 2010 року мали бути модернізовані 96 вагонів (1/3 всього парку). Таким чином, Одеса стала третім містом на території колишнього СРСР після Москви та Риги, де проводилась корінна модернізація цих вагонів з продовженням їх терміну служби на 15 років. На відміну від московських вагонів ТМРП, зовнішній вигляд одеських вагонів змінюється незначно.

У процесі модернізації реставрується кузов, установлюються нові маршрутні покажчики з дистанційним керуванням, в тому числі задній у верхній частині кузова, не передбачений на вагонах цієї моделі; вагони обладнуються тиристорно-імпульсною системою управління виробництва Чехії. Повністю оновлюється інтер'єр салону (нові сидіння, які відтепер встановлюються в один ряд з кожного боку, нові поручні й оздоблення) і кабіни, в салоні встановлюється світлодіодне інформаційне табло з інформацією про вулицю, по якій прямує вагон, і чергову зупинку, а також автоінформатор. Водій має тільки ввести спеціальний параметр відповідного маршруту, і на всіх зовнішніх покажчиках буде відображений потрібний маршрут прямування, а в пасажирському салоні на табло буде висвітлена актуальна вулиця та наступна зупинка. Також за заданими параметрами проводиться автоматичне оголошення зупинок.

Вперше в Одесі на модернізованих вагонах застосовано напівпантограф. На перших вагонах встановлювалися пантографи імпортного виробництва, складання яких проводиться за допомогою електроприводу. Починаючи з вагона 4062, використовуються напівпантографи українського виробництва з ручним складанням. Але там, де з роботою справлявся електромотор, зараз не можуть впоратися троє дужих чоловіків, не кажучи вже про жінок. Та й самі витончені напівпантографи виявилися вельми крихкими й ненадійними в роботі (незважаючи на досить якісну підвіску контактної мережі в Одесі), і після поломок замінюються на звичайні одеські «бугелеграфи». Починаючи з 2003 року, напівпантографи на нових вагонах більше не застосовуються.

Вагони початку не були призначені для роботи у складі поїздів, проте декілька вагонів в 2005 р. і 2008 р. зберегли роз'єми низьковольтних ланцюгів. У 2008 р. був ненадовго складений перший поїзд із модернізованих вагонів 3331 і 2976, другий поїзд з вагонів 2948 і 2978 так і не вийшов на маршрути - вагони ходять поодинці. Інформація взята з сайту «Одеса на колесах». [1]

У цей час модернізовано 106 вагонів, в експлуатації знаходяться 104 вагони, оскільки 2 згоріли (4020, 4077) і замість них відновлені інші вагони (4024 став 4020, 3311 став 4077). Станом на березень 2011 року в процесі модернізації перебувають 2 вагони, ще кілька вагонів у черзі.

Модифікація в Ризі[ред.ред. код]

У Ризі трамвай використовує штанговий струмоприймач, і устаткування зроблені під тролейбусні, т.ч. щоб трамваю переключити рейкову стрілку йому потрібно спочатку пройти по стрілці тролейбусного типу (приклад можна подивитися тут: трамвайна стрілка)

Модифікації в Харкові[ред.ред. код]

На Харківському вагоноремонтному заводі кілька вагонів Tatra T3 переробили в моторно-вантажні платформи (нижче, 2 ілюстрації ліворуч), один вагон переобладнаний в лабораторію контактної мережі (ВКМ-0403).

T3ВПА - пасажирська модифікація вагона Tatra T3 розроблена в 2008 році. У вагоні встановлена ​​тиристорно-імпульсна система управління на базі обладнання Siemens. Двері планетарні, в комбінації 2-2-2. Салон освітлюється двома лініями люмінесцентних ламп. Примітний факт, в червні 2009 року, при передачі в лінійну експлуатацію в Салтівське депо, помилилися при нанесенні номери, і перший вагон отримав номер 4110, а не 4101. Протягом 2 років було побудовано 4 вагони, в цей час виробництво зупинено. Вагон 4110 з квітня 2011 року експлуатується з непрацюючими середніми дверима.

Tatra T3 в Ризі
з штанговим струмоприймачем

Модифікація в Донецьку[ред.ред. код]

Трамваї модернізували засобами вагоноремонтної майстерні. Усього перебудові піддалося два вагони: 4136 [2] і 4155 [3]. Були демонтовані мотор-генератори і прискорювачі, деяка частина електроніки перемістилася в салон.

У процесі модернізації відреставрований кузов, встановлені нові маршрутні покажчики, вагони обладнані тиристорно-імпульсною системою управління українського виробництва. Повністю оновився інтер'єр салону (нові сидіння, нові поручні й оздоблення) і кабіна водія.

Модифікації в Орлі[ред.ред. код]

Починаючи з осені 2008 р. проведена компанія з розконсервації партії простоюють з поломками трамваїв. В квітні 2009 рік а перший модернізований трамвай № 038 Tatra T3SU, аналогічний московському МТТЧ (єдина відмінність - орловські модернізати не можуть працювати по СМЕ), вийшов на лінію. Жодне трамвайне підприємство Центральної Росії, крім Орловського ТТП, за таке не бралося і не береться. Модернізовані Татри обладнуються сучасним чеським обладнанням TV Progress виробництва компанії «Cegelec», що дозволяє економити електроенергію до 50% і подовжує термін служби трамвая на 10 років. На початку червня 2009 на лінії з'явився другий модернізований трамвай № 054, який до 90-х років працював другим причіпним вагоном по СМЕ з трамваєм № 053, що залишилися в консервації. № 054 з'явився в незвичній, різко відрізняється забарвленням - білий і блакитний колір. Спереду вагона, де зазвичай розташовується бортовий номер завдано герб міста Орла. На борту вагона красується напис «Наша праця-тобі, улюблене місто!". Одночасно з № 054 змінив стандартну забарвлення і № 038. Небесно-блакитна-біле забарвлення стала відмітною ознакою модернізованих орловських трамваїв. До жовтня 2009 року на орловських лініях вже працювало 5 повністю відновлених і модернізованих трамваїв Tatra T3SU: № 038, 054, 014, 019, 021. У цвинтарному куточку залишилося 7 вагонів, що підлягають відновленню: № 005, 006, 012, 020, 022, 030, 053. Закуплені запчастини закінчилися, але керівництво ТТП планує з часом відновити всі трамваї.

Недоліки трамваїв Татра T3[ред.ред. код]

  • Розміри трамваїв невеликі, пасажиромісткість не вища, ніж у автобусів.
  • Високий рівень підлоги.
  • У салонах шумно через роботу мотор-генератора (служить для перетворення 600 В в 24 В для низьковольтних ланцюгів).
  • Кабіна водія дуже тісна і в деяких навчальних вагонах (там, де вона розрахована на додаткове крісло учня) загороджує половину передніх дверей.
  • Залипання пальців прискорювача (з жаргону трамвайників: «вагон стріляє») через кидки напруги в контактній мережі, внаслідок чого вагон різко стартує або гальмує.
  • Низькі вікна. Пасажиру, що стоїть, необхідно нагинатися, щоб подивитися у вікно. Також вузькі "підвіконня" незручні для того, щоб на них спиралися пасажири, які сидять.

Література[ред.ред. код]

  • Іванов М. Д. Трамвайні вагони T-3. — М.: «Транспорт», 1977. — 240 с.

Примітки[ред.ред. код]

  1. «Москва. Краснопресненській трамвайне депо». Міський електротранспорт. Архів оригіналу за 2012-02-19. 


Посилання[ред.ред. код]