Янош Арань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Янош Арань
Arany János
Barabas-arany.jpg
Народження 2 березня 1817(1817-03-02)[1][2][3][4]
  Салонта, Біхор, Румунія
Смерть 22 жовтня 1882(1882-10-22)[1][2][3][4] (65 років)
  Будапешт, Угорщина[5]
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of Hungary.svg Угорщина
Alma mater Реформатський колегіум Дебрецена
Мова творів угорська[6]
Рід діяльності мовознавець, поет, письменник, журналіст, перекладач
Член
Дружина Юліанна Ерчеї[d]
Діти Julianna Arany[d] і Ласло Арань
Нагороди та премії
Королівський угорський орден Святого Стефана
Автограф: Arany János aláírása.png

CMNS: Янош Арань на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах
S:  Роботи у  Вікіджерелах
Могила Яноша Араня

Янош Арань (угор. Arany János; 1 березня 1817, Надьсалонт — †22 жовтня 1882, Будапешт) — найвідоміший угорський епічний поет 19 століття; друг Шандора Петефі; учасник революції 18481849. Історичні поеми (Толді), балади, лірика; переклади творів Шекспіра та Арістофана.

Батько поета і фольклориста Ласло Араня.

Творчість[ред.ред. код]

Перший твір — сатира «Втрачена конституція» (1845).

Арань брав участь у революції 1848—1849 років, редагував газету «Друг народу».

Найкращий його твір — поема «Толді» (1847—1879). В баладі «Уельські барди» (1857) оспівує мужність патріотів, які не схиляються перед чужоземними загарбниками, висуває ідею національного визволення народу і виступає проти монархічної сваволі.

Поеми, роман у віршах, елегії, балади, ліричні вірші Араня глибоко демократичні за змістом. Араню належать перші переклади творів Гоголя угорською мовою.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]