Арахіс культурний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арахіс культурний (Arachis hypogaea)
Арахіс культурний (Arachis hypogea)
Арахіс культурний (Arachis hypogea)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Magnoliophyta
Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: бобові (Fabaceae)
Підродина: Faboideae
Триба: Aeschynomeneae
Рід: Арахіс (Arachis)
Вид: Арахіс культурний
Біноміальна назва
Arachis hypogaea
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Arachis hypogaea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Arachis hypogaea
EOL logo.svg EOL: 641309
IPNI: 474933-1
ITIS logo.svg ITIS: 26463
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3818

Арахіс культурний, арахіс підземний або земляний горіх (Arachis hypogaea) — однорічна трав'яниста рослина роду Арахіс родини бобових з прямостоячим або сланким стеблом.

Загальні відомості[ред. | ред. код]

Типова квітка родини Fabaceae

Рослина висотою 25-40 см, з гіллястим стеблом і опушеними прямостоячими листям. Квітки дрібні, в коротких багатоквіткових китицях. Плодоносні квітки розташовані в нижній частині стебел і під землею, у верхній частині ташуються безплідні квітки. Метеликовий вінчик квітки п'ятипелюстковий, жовтий, жовто-помаранчевий або білий. Після запліднення всі елементи квітки відмирають, а плодоніжка з зав'яззю починає рости, повертаючись вниз, заглиблюється в ґрунт, де із зав'язі розвиваються плоди коконоподібної форми. Вони покриті сітчастою оболонкою з одним (або 2-3) перехопленням посередині. У плодах міститься від однієї до трьох насінин, покритих тонкою, рожевою або червонувато-коричневою оболонкою.

Походить з Бразилії та росте у дикому вигляді в Південній Америці. Широко культивується в Індії, Китаї, Африці, США, глибоко ввійшов до культури цих країн. Вирощується також у Закавказзі, Середній Азії; в Україні — в степовій, частково в лісостеповій зонах. В Україні перші посіви були зроблені в районі Одеси.

Цвіте з червня-липня до осені. Плоди дозрівають у вересні-жовтні. З лікувальною метою використовують насіння.

Плоди арахісу культурного розвиваються в землі на особливих пагонах (гінофорах), які утворюються з надземних квіток і заривають зав'язь у ґрунт. Боби арахіса їстівні та містять багато білків (24—35 %), олії (43— 65 %), вуглеводів (15—20 %) і вітаміну B1. З арахісу одержують дуже цінну харчову олію, яку застосовують у кондитерській, консервній, маргариновій промисловості. Вижимки також використовують у кондитерській промисловості. Стебла і листки арахісу — добрий корм для худоби. Урожайність з одного гектару — 10—20 ц бобів і 30—40 ц сіна; при зрошенні — до 40 ц бобів і 50 ц сіна.

Хімічний склад[ред. | ред. код]

У насінні арахісу міститься до 53 % олії, до складу якої входять гліцериди арахінової, лігноцеринової[en], стеаринової, пальмітинової, олеїнової та інших кислот, 37 % білка, алкалоїди арахін і конарахін, глюкеніни, близько 21 % крохмалю, цукор, сапоніни, амінокислоти, пурини, вітаміни В (особливо в шкірці насіння). Є пантотенова кислота, біотин.

Механізм для збору плодів
Продаж арахісу в м. Ухань (Китай)
Зібрані стебла арахісу біля сільського будинку недалеко Ухань

Застосування[ред. | ред. код]

В медицині[ред. | ред. код]

Гемостатичну дію арахісу підземного було виявлено у хворих, що страждають на гемофілію. У 1957 р. Французький вчений професор Будро[уточнити], сам страждав гемофілією, випадково виявив благотворний вплив арахісу підземного на свій організм. Потім при самоспостереженні і спостереженні інших хворих він встановив, що при вживанні в їжу земляних горіхів в сирому або злегка підсмаженому вигляді, або масла із них протягом двох днів — припинялися гемофілічні кровотечі. Професор Будро зазначав, що ослаблення клінічних симптомів гемофілії під впливом арахісу не залежало від часу згортання крові і, попри це, хворі цим захворюванням виліковувалися без будь-якого іншого лікування.

Арахіс також рекомендується дітям, що страждають ексудативним діатезом. І. 3. Акопов рекомендує приймати арахіс підземний хворим гемофілією у вигляді сирих або злегка підсмажених плодів (50-150 г) 3 рази на день за півгодини до їжі або приймати по 1 столовій ложці 3 рази на день до їжі арахісове масло всередину, але без скасування фармакотерапевтичних засобів, назначених лікарем-куратором.

У фармацевтичній промисловості масло використовують для приготування різних ліків, а насінням арахісу можна замінювати солодкий мигдаль для приготування емульсії. Є повідомлення про те, що зерна арахісу виявилися ефективними при лікуванні дітей, що страждають геморагічним діатезом (захворювання крові, при якому спостерігається множинні крововиливи і різке пониження звертання крові).

У харчуванні[ред. | ред. код]

Смачне та поживне насіння їдять підсмаженим, використовують для приготування арахісової пасти, халви, шоколаду, тортів та інших кондитерських виробів.
Арахісове масло за харчовими якостями перевершує багато рослинних олій. Воно застосовується для приготування різної їжі, в консервній промисловості ним замінюють оливкову олію.

У промисловості[ред. | ред. код]

Неякісні сорти використовують у миловарінні.

У тваринництві[ред. | ред. код]

Стебла арахісу і макуха є дуже цінним кормом для худоби.

Фото[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]