Бобівник трилистий

Бобівни́к трили́стий (Menyanthes trifoliata L.) Місцеві назви — бібник трилистий, трилисник, трифолія — багаторічна трав'яниста рослина монотипічного роду Бобівник родини бобівникових з довгим, товстим, повзучим кореневищем, яке у верхній висхідній частині має 2 (З) листки.

Опис

Листки чергові, складні, трійчасті, з овальними, цілокраїми листочками (3—10 см завдовжки, і 5—3 см завширшки) на довгих черешках. Розташовані біля основи стебла, де переходять стеблообгортну піхву.

Квітки правильні, зрослопелюсткові, блідо-рожеві, зібрані у китиці на верхівці довгого, безлистого стебла. Чашечка п'ятироздільна, з яйцеподібно-ланцетними, тупуватими лопатями.

Віночок (10 — 16 мм завдовжки) лійкоподібний, п'ятироздільний, блідо-рожевий або білий. Лопаті його ланцетні, загострені, з внутрішнього боку волохаті.

Тичинок п'ять, маточка одна, з верхньою зав'яззю, довгим, тонким стовпчиком.

Плід — широкояйцеподібна або овальна коробочка, яка звужена на верхівці.

Цвіте у травні — червні.

Розмножується насінням і вегетативно - відрізками кореневищ.

Поширення

Поширений майже по всій Україні, у Степу рідко. Росте бобівник у вільшняках, на лісових болотах і заболочених луках, а також уздовж струмків та канав. Тіньовитривала рослина.

Заготівля можлива у Волинській, Рівненській, Житомирській, Сумській і Харківській областях, на півночі Київської, Чернігівської областей. Запаси сировини значні.

Росте бобівник також на всій Європейській частині Росії і майже по всій Азійській частині, окрім Середньої Азії та Крайньої Півночі, можна знайти навіть в тундрі. Зрідка трапляється на Кавказі та деяких островах далекосхідних морів.

Практичне використання

Лікарська, харчова, медоносна, фарбувальна рослина.

У науковій медицині з лікувальною метою використовують листки бобівника — Folium Trifolii fibrini. Вони містять глікозиди меніантин і мематин, сапоніни, пектин, жирну й ефірну олію, вітамін С, дубильні та інші речовини, мікроелементи. Листки використовують длія збудження апетиту, підсилення шлункової секреції, поліпшення травлення, вони входять до складу жовчогінних, проносних і заспокійливих чаїв. Препарати бобівника призначають також для підвищення тонусу, при диспепсії, мігренях. Екстракт з листків іде для приготування пілюль.

У народній медицині листки застосовують при хворобах шлунка, туберкульозі легень, простуді, недокрів'ї, геморої, задусі, як потогінне, від проносу, при кровотечах з легень, пропасниці, проти цинги, золотухи й грижі, при жовчнокам'яній хворобі.

У ветеринарії застосовують як глистогінний засіб, напувають відваром тварин від простуди.

Листки бобівника використовують у пивоварінні для падання приємного смаку пиву та для приготування лікерів. Бобівник — непоганий літній медонос, охоче відвідується бджолами. Листки бобівника дають зелену фарбу.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають листки без черешків під час цвітіння, зрізуючи їх ножами або серпами. Густі зарості скошують, після чого вибирають листки. Після попереднього пров'ялювання їх сушать на горищах під залізним [дах]ом, наметами з хорошою вентиляцією або в сушарках при температурі 50-60°, розстилаючи тонким шаром на папері, тканині або решетах. Сухі листки пакують у тюки вагою по 50 і 100 кг. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях. Строк зберігання — два роки.

Див. також

• Список дикорослих корисних рослин України

Джерела

• В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Сафонов М.М. Повний атлас лікарських рослин. - Тернопіль:Навчальна книга - Богдан, 2008. - 384 с. ISBN 978-966-408-273-7

Посилання

• БОБІВНИК ТРИЛИСТИЙ Фармацевтична енциклопедія