Велика Олександрівка (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Велика Олександрівка
Vel alex.gif
Герб Великої Олександрівки
Велика Олександрівка
Velykooleksandrivskyi.jpg
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район/міськрада Великоолександрівський район
Рада Великоолександрівська селищна рада
Код КОАТУУ: 6520955100
Основні дані
Засноване 1784 як Новоолександрівка
Колишня назва Новоолександрівка
Статус з 1956 року
Площа 7,73 км²
Населення 6966 (01.01.2011)[1]
Густота 901,16 осіб/км²
Поштовий індекс 74100
Телефонний код +380 5532
Географічні координати 47°19′29″ пн. ш. 33°18′42″ сх. д. / 47.32472° пн. ш. 33.31167° сх. д. / 47.32472; 33.31167Координати: 47°19′29″ пн. ш. 33°18′42″ сх. д. / 47.32472° пн. ш. 33.31167° сх. д. / 47.32472; 33.31167
Водойма р. Інгулець
Відстань
Найближча залізнична станція: Біла Криниця
До станції: 9 км
До обл. центру:
 - залізницею: 108 км
 - автошляхами: 138 км
Селищна влада
Адреса 74100, Херсонська обл., Великоолександрівський р-н, смт Велика Олександрівка, вул. Свободи, 161
Голова селищної ради Захаренко Костянтин Олександрович
Карта
Велика Олександрівка is located in Україна
Велика Олександрівка
Велика Олександрівка
Велика Олександрівка is located in Херсонська область
Велика Олександрівка
Велика Олександрівка

Велика Олександрівка (до 1803 року — Новоолександрівка) — селище міського типу Великоолександрівського району Херсонської області. Розташована на лівому березі Інгульця, за 138 км від обласного центру. Відстань до найближчої залізничної станції Біла Криниця на лінії Снігурівка — Апостолове — 9 кілометрів.

Історія[ред.ред. код]

Період до Нашої Ери[ред.ред. код]

Про перебування людей на території Великої Олександрівки в старі часи свідчать знахідки кам'яної сокири епохи бронзи (ІІ тисячоліття до н.е.).

Заснування. XVIII ст.[ред.ред. код]

Населений пункт заснований у 1784 році вихідцями з Полтавщини і Чернігівщини. Спочатку його було названо Новоолександрівкою. В 1803 році з Чернігівської і Київської губерній сюди прибули нові партії поселенців, які заснували трохи нижче за течією Інгульця нове поселення, яке дістало назву Мала Олександрівка, а попередня Нова Олександрівка була перейменована у Велику Олександрівку. Про історію району розповідають документи і експозиції районного народного історико-краєзнавчого музею, який відкритий у райцентрі 8 травня 1980 року.

Волосний центр. XIX — початок XX ст.[ред.ред. код]

У 1860 році Велика Олександрівка була віднесена до розряду містечок і стала центром Олександрівської волості Херсонського повіту.

Станом на 1886 рік у містечку мешкало 3300 осіб, налічувалось 629 дворів, православна церква, єврейська молитовний будинок, школа, 11 лавок, відбувалось 6 ярмарків на рік та базари по неділях[2].

Населення щороку збільшувалось. Тяжке і безправне становище було у простого трударя селянина, який в основному займався землеробством, оскільки промисловості не було. В той час в містечку відкривались дрібні підприємства, в основному майстерні. В 1901 році вже діяли 2 бондарні, 4 майстерні бляшаних виробів, 9 з виготовлення возів і саней, 12 швейних майстерень. Тричі на рік проводились ярмарки.

Пригноблений люд Великоолександрівщини виступав проти панського гніту, бо більшість земель зосереджувалися в руках багатіїв.

В 19061907 роках 1073 господарства володіли 11732 десятинами надільної землі. В той же час великі площі землі у Великоолександрівській волості належали монастирю та поміщикам. Григоріє-Бізюковому монастирю належало 20719 десятин землі, а поміщикам Білоусовичам — 3202 десятини.

Великі площі мали поміщики Фальц-Фейн, Балашов, Бабенко та інші. Внаслідок недостатку, а іноді відсутності навіть примітивної техніки, тягла, добрив і покращеного насіння приводило до того, що бідняцькі і середняцькі господарства збирали мізерні врожаї. З 1912 року на всю волость працював один земський агроном.

Украй незадовільне було медичне обслуговування. Великоолександрівська лікувальна ділянка, відкрита в 1908 році, одна обслуговувала більше 70 населених пунктів з населенням понад 20 тисяч чоловік. Лікарня на 10 ліжок відкрилась тільки в 1910 році, в ній працювали лікар, два фельдшери і акушерка.

Зовсім не задовольняла потреби населення і шкільна освіта. В 1894 році в селищі працювала земська двокомплектна школа на 154 учні і дві церковно-приходські школи на 123 учні, з них 38 дівчаток.

Перші визвольні змагання[ред.ред. код]

23 грудня 1918 року у Великій Олександрівці обласний селянський з'їзд підтримав Директорію і петлюрівський рух. У роботі з'їзду взяв участь військовий штаб Великої Олександрівки. Головував на з'їзді Соболєв.[3].

Міжвоєнний період[ред.ред. код]

Пам'ятний знак жертвам Голодомору, який встановлено 23 листопада 2007 року на кладовищі селища Велика Олександрівка

Після окупації України більшовиками у Великій Олександрівці почалась масова колективізація. Згодом, у 19211923 роках Великоолександрівка зазнала штучного голоду, який виник у результаті «продразвьорсткі». В 1925 році посівні площі, одержані врожаї досягли дореволюційного рівня.

Перед Другою світовою війною шкільна мережа складалась із двох неповних середніх і двох початкових шкіл, розширилася за рахунок нової середньої школи. В усіх школах нараховувалось 1199 учнів і 47 вчителів. Був споруджений будинок культури на 325 місць із кімнатами для роботи гуртків. Для юних великоолександрівців відкрився піонерський клуб, дитяча бібліотека.

Внаслідок Голодомору 19321933 рр., організованого більшовиками, у Великій Олексадрівці постраждало 445 осіб[4].

У Великій Олександрівці досі живуть четверо очевидців Голодомору 1932–1933 рр.: Чехутська Валентина Юхимівна, Остапенко Роман Семенович, Золотухіна Наталія Дмитрівна, Борисенко Аксюта Калинівна. У метричній книзі записів про смерть Великоолександрівського підвідділу РАГС зазначені такі особи, що померли під час Голодомору[5]:

  1. Біла Марія Федорівна
  2. Остапенко Роман Семенович
  3. Золотухіна Наталія Дмитрівна

Друга світова війна[ред.ред. код]

До лав ЧА було мобілізовано близько 5 000 чоловіків. Не повернулися з війни понад 3500 чоловік, їхні імена занесені в списки II тому Херсонської обласної Книги Пам'яті. 458 юнаків та дівчат було вивезено на примусові роботи до Німеччини. На честь загиблих в усіх центральних населених пунктах та в райцентрі споруджені обеліски Слави, встановлені пам'ятники.

Екологія[ред.ред. код]

Територію району віднесено до зони особливо небезпечного забруднення атмосфери, а тому господарства перебувають у зоні ризикового землеробства.

Історичні пам'ятки[ред.ред. код]

Із пам'яток архітектури, які охороняються державою, — будова і гребля Великоолександрівської ГЕС на річці Інгулець — одна із перших в Україні, побудована в 1928 році за планом ГОЕРЛО. На полях району багато курганів — ровесників єгипетських пірамід.

Відомі люди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Родной край. — 1919. — 2 січня (20 грудня 1918 року).
  4. Додаток до листа районної державної адміністрації від16.04.2008 № 16-1-111/126. «Списки громадян, які постраждали від Голодомору 1932–1933 років»
  5. http://www.oda.kherson.ua/control/uk/data/poslugy/kpvol1.doc

Посилання[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.