Вікіпедія:Кнайпа (мовна консультація)

Цей розділ у кнайпі Української Вікіпедії створений для обговорення правописних питань та надання мовної консультації. Частина вікіпроєкту «Грамотність». Див. також: Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок. Будь ласка, підписуйте свої коментарі (для цього наберіть ~~~~ або натисніть кнопку    над віконцем редагування). Додати нове обговорення

Авторське право + Адміністрування + Допомога + Мовна консультація + Патрулювання + Політики + Пропозиції + Різне + Технічні питання +

Шаблон:Формати об'єктних і виконуваних файлів

Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи правильно я вжив і у даному шаблоні? Чи краще було б та? Дякую. --Yuriz (обговорення) 20:40, 25 березня 2024 (UTC)

Що так, що так, зрозуміло про що шаблон і прочитність однакова. І має два байти менше - тому краще. Ну й може якби було два окремі шаблони, про об'єктні і про виконувані, було б більш SOLIDно, але мене більше хвилює те що на "Закон тривіальності" поки що нема жодного посилання. --Буник (обговорення) 22:16, 25 березня 2024 (UTC)

Написання прізвища Лі

Згідно з системою Концевича і затвердженою традицією прізвище Лі має передаватися як Лі у всіх випадках, однак вже зараз з'явилися випадки заміни Лі на Ї за аналогією до англійської Вікіпедії, де Ї використовується для королівської родини. Наскільки мені відомо в нас такої традиції не має. Тому перед скасуванням правок, я б хотів встановити консенсус щодо цього питання, який потім піде до правила Вікіпедія:Іменування статей/Корея. --Repakr (обговорення) 08:53, 1 квітня 2024 (UTC)

@Repakr: А як його насправді вимовляють корейці?--Oleksandr Tahayev (обговорення) 10:51, 5 квітня 2024 (UTC)

@Oleksandr Tahayev, корейці спершу вимовляли це прізвище (李) Лін або Рін (корейська буква ㄹ має звук, який десь посередині між л і р) або Ні (згідно з Historical readings (історичне прочитання)). Потім південнокорейці відійшли від вимови Ні (там ще є кілька подібних комбінації), бо для них було складно вимовляти таке поєднання звуків (див. Правило початкових звуків у англійській Вікіпедії), тому зараз південнокорейці вимовлять його як І (이) (порівняйте з Ім, який іноді записуються як Ім, а іноді як Лім залежно від ієрогліфа (в південнокорейській мові у всіх випадках записуються як Ім)). Водночас північнокорейці не відмовлялися від визнання цього правила і записують через л або р (리). Через це в англійській мові це північнокорейське прізвище часто записують як Рі. --Repakr (обговорення) 11:58, 5 квітня 2024 (UTC)

Не знаю, чи можна порівнювати систему Концевича з поліванівкою для японської, але нині дуже багато критикують поліванівку. Якби я сам от зараз писав правила, то прописав би одразу орієнтуватися на західні системи транскрипцій, бо раніше все йшло через московитську мову (та вона власне і піднялася зокрема завдяки українцям), а зараз через англійську і з часом це ще більше посилюватиметься. Хоча сам я раніше завжди орієнтувався на систему Концевича.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:14, 5 квітня 2024 (UTC)

Але це так, моя суб'єктивна думка, можете її взагалі не брати до уваги. Тут все вирішують кілька діяльних адміністраторів, у яких і слід питати.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:23, 5 квітня 2024 (UTC)--Oleksandr Tahayev (обговорення) 12:23, 5 квітня 2024 (UTC)

Я чесно б замінив би Концевича чи Холодовича на щось українське, але, на жаль, поки офіційні українські системи для корейської мови ніхто не розробив або вони на зародковому стані (є стаття Щегеля за 2010 або недавня курсова від КНЛУ за 2023, але повної системи передачі мені не зустрічалася в інтернет) (це на противагу до японської, де є кілька систем). Я взяв Концевича лише тому, що він є системою транслітерації корейською на кирилицю, він є сучаснішою системою ніж Холодович. (Основна різниця між Холодовичем і Концевичем, що Концевич намагається фонетично передавати корейську мову. Основна видима різниця: К. — ч або дж (ч якщо на початку слова або в кінці слова, дж між двома голосними), а Х. у всіх позиціях Чж). Англомовні системи до уваги не брав, бо вони розроблялися для латиниці. Через це багато написань не є доцільними в українській мові, наприклад, «eu» з нова латинізація корейської мови (надалі — нл) не потрібно записувати «еу», бо в нас є кращий відповідник «и». Також англійська система нл має одну кардинальну зміну від Концевича, а саме, розрізнення між звичайною приголосною і придиховою приголосною відбувається як розрізнення дзвінкою і глухою (наприклад, b і p), тоді як в К. (нариклад, п/б (п якщо на початку слова або в кінці слова, б між двома голосними) і пх). Основним недоліком Концевича, як і Полівановки є те, що зміна приголосної «с» при йотації на письмі не передається, а тому «Пак Сінхє», а не «Пак Шінхє».

П.С. Можна, до речі згадки про системи прибрати, вказавши щось типу «застосовувати актуальні системи для кирилізації корейської мови, що вже є авторитетними». --Repakr (обговорення) 14:22, 5 квітня 2024 (UTC)

Ну не знаю. Я от якраз багато перекладаю списків їмен і щоразу доходив висновку, що єдиний вихід - користуватися системою Концевича. Але розумієте, тут же таке діло, що вікіпедійна спільнота (чи сукупність дописувачів) може робити в цій системі поправки, навіть якщо їх ніхто офіційно не робить. Отож вікіпедисти цілком собі можуть домовитися залишити все, як є, а "Лі" окремо поміняти на "Ї", ну чи додатково ще там "сі" на "ші". На практиці, як свідчить Ваш допис, воно так і виходить, принаймні тимчасово допоки хтось не відкотить.--Oleksandr Tahayev (обговорення) 15:58, 5 квітня 2024 (UTC)

Загалом я погоджуюся. Навіть, я не використовую Концевича в повному обсязі при найменуванні осіб. А більшість статей про корейців пишеться як автору зручно. Іноді передають придихові через тх, а інші через т, а іноді взагалі викривляються, бо для непідготовленого читача корейські імена написані англійською є неоднозначними (наприклад, Jung є часто Чон (або Джон), але Jun є часто Чюн (або Джюн)). На поточний час ми з проєкту Корея ми хочемо стандартизувати саме написання власних імен разом (і поки не планували зачіпати системи транслітерації, я Концевича вказав з метою, щоб був якийсь орієнтир, як правильно транслітерувати з корейської на кирилицю), а заодно і написання адмін. одиниць і місцевості. Щодо Лі, до речі, є цікава річ в англійській Вікіпедії всі сучасні прізвища пишуться по традиції Lee, а лише королівська родина пишеться як Yi. Що мене завжди дивувало, бо в інших сферах навпаки нове написання для сучасності, а традиційне для історії (наприклад, Kyiv, але Kievan Rus'). --Repakr (обговорення) 08:36, 6 квітня 2024 (UTC)

В джерелах здебільшого використовується Лі, в правопис ще не заглядав. А взагалі в мене немає особливої думки щодо правильності тієї (Концевич) чи іншої (нова латинізація) системи. На відміну від протистояння Поліванов-Гепберн, де все зводиться до того, як вимовляти та писати окремі звуки (сі-ши, тьо-чо, дза-за), з питанням корейської транслітерації все набагато складніше: з одного боку система, створена для мови, близької до української, але зі своїми підводними каменями по типу Тхехьон, Чін, Чжіхьо; з іншого більш звична для вимовляння система, але з ну дуже дивною трансл. англійською мовою, от мені цікаво, чи зможе непосвячена людина, прочести правильно «Jeongyeon» чи «Seungwan», хоча це проблема скоріше для англосаксів, ніж для нас. Інша скалка в дупі це те, що навіть у англ. мові різницю в написанні імен деяких людей дуже складно помітити: є така актриса Лім Найон (임나영) та співачка Ім Найон (спеціально дав інтервікі-посилання) (임나연) — тут одразу дві проблеми: (а) чому з одним ієрогліфом їхні прізвища написані по різному (навіть англ. мовою); (б) два других ієрогліфи, які позначають другий склад їхніх імен трішки відрізняються (чому? Не знаю), в мові оригіналу це зафіксовано (Na-young та Na-yeon), а тоді нам як писати? Також не забувайте, що трансліт. імена (саме імена) пишуться через дефіс, а ми начи пишемо разом. Що скажете, пан @Repakr? Приблизно така ситуація вибудувалася... --Cherry Blossom (обговорення) 11:06, 9 квітня 2024 (UTC)

По-перше, варто відрізняти систему Концевича і систему Холодовича, я спершу їх теж плутав, але це різні системи. Холодович вважає, що корейський ㅈ є глухою буквою, тому у всіх позиціях він записується як «чж», в той же час Концевич так не вважає і за ним на початку слова ця буква записується як «ч», між двома голосними як «дж» (або якщо на початку особового імені), а вкінці складу як т». (Бо корейці приблизно корейці вимовляють). З цього боку мені Концевич більше до вподоби, бо в українській мові вже є пари приголосних «ч» і «дж», «к» і «ґ» (тому я віддаю саме «ґ», а не «г») тощо. Бо з того, що я читав корейці не розрізняють глухість чи дзвінкість приголосного, тому для ㄱ правильнішою парою мати бути саме «к» і «ґ» (бо така пара в українській мові, а «к» і «г»). Трохи більше фонетики корейської, приголосні розрізняються за придиховістю, подвоєння, прості приголосні та сонорні (здається так вони називаються). Прості приголосні це «с», «ч/дж», «т/д», «к/ґ», «п/б», для чотирьох останніх є придихові варіанти: «тх», «чх», «пх», «кх» та подвоєнні: «тт», «чч», «пп», «кк». Для «с» є лише подвоєння «сс», але при йотації вони перетворюються на «ш» і «шш» відповідно. Сонорним є «н», «нг» (н носова), «м», «р/ль» (звук між цим голосним десь) та придихальний приголосний х». Тому мені більше до вподоби система «п/б — «пх» — «пп», ніж «б» — «п» — «бб» (чи «пп», вже не пам'ятаю як в англійській системі), але це може бути все тому, що така традиція була в кореєзнавстві на теренах України. Тепер голосні є основна пара голосних це: «а», «о» (наближено по вимові до «а»), «о» (наближена по вимові до «у»), «у», «и», «і» та «e» (злиття звуків букв ㅐ і ㅔ). Далі йдуть дифтонги «ва», «во», «ві», «ве» (тут іде злиття звуків кількох букв 외, 웨, 왜, бо в сеульському діалекті вони більше не розрізняються). Також є йотовані варіанти «я», «йо» (наближено по вимові до «я»), «йо» (наближена по вимові до «ю»), «ю» та «є» (злиття звуків букв ㅒ і ㅖ). Щодо англійської транслітерації, то вона може не застосовувати фонетичний підхід, бо в англійській мові й така абетка не є настільки фонетичною, як українська, до того ж деякі звуки в них відсутні. Крім того, англійці вирішили різницю між придиховими і не придиховими передавати різницею дзвінкого і глухого приголосного як це зроблене для китайської транслітерації в піньїні, а також і в нас в академічній системі. Наприклад, на думку англійських лінгвістів корейське «и» відображається буквосполучення «eu», а «о» (наближено по вимові до «а») — «eo». Іноді щось передаються як це колись давно вимовлялося в Кореї, наприклад «е» (ㅐ) є поєднанням «а» та «і», яке зараз не вимовляється, але за традицією лишилося така передача як в Daewoo, де «ae є відтворенням поєднанням «а» та «і». Іноді це просто для візуалізації конкретної голосної, бо, наприклад, можна було б написати «oo» на позначення «у», але тобі це могло викликати сумніви в читачів англійської мови, тому перед таки голосними часто можуть додавати або «w» або «y» (як в Yi). Тепер щодо написання двох акторок там вже в дію вступають авторитетні джерела, через що одне прізвище можуть транслітерувати по різному, бо так вирішила записати англійською агентство, до якої належить особа, або сама особа так постійно себе записує англійською тощо. І тоді можуть з'являтися такі записи як en:Kim Ok-vin, що містять звуки, які відсутні в корейській фонетиці як в у цьому випадку. Тепер щодо ієрогліфів у власному імені, вони відрізняються, по це не одне те саме ім'я, так вона звучить майже однаково, але це різні імена. До того ж варто зауважити, що китайські ієрогліфи мають багато омонімів, тобто ієрогліфів з однаковим прочитанням. Наприклад, Іль (день/сонце (日), один (一), втрата (失) як в дієслова втратити іроборіда тощо). Щодо «звичайного н» і «носового н», то Концевич пропонує писати як звичайне «н», але при зустрічі з голосною після «носового н» ставиться апостроф (в оригіналі (в російській мові) — твердий знак), а після звичайного не ставиться. До того ж ми і так не передаємо різницю між «о» (наближено по вимові до а) та о (наближена по вимові до у), тому і тут можна не передавати цю різницю. Але знову ж таки це питання мають опублікувати в українських наукових роботах щодо цього та створити систему щодо цього. Можна ще порівняти з китайською транслітерацією, то там це вирішили через «н тверде» (для носового) і «н м'яке» (для звичайного н). Щодо написання корейських власних імен, то я схиляюся, то написання разом, тому що китайські імена вже так пишуться, а дефіс лише для виділення складів різних частин імені, тому я особисту не бачу потреби це робити. До того ж це вже є опосередковано вказано в українському правописі 2019 року в правилі 146 пункт 1 підпункт зазначає, що «Окремо пишемо: складники китайських, корейських, в'єтнамських, м'янмських індонезійських особових назв», де серед прикладів вказано Пак Чівон із власним ім'ям, що написано разом. Там, звичайно, є Кім Чен Ин, який написано окремо, але у Вікіпедії ми й так не змінимо написання імен північнокорейських лідерів, бо в авторитетних джерелах вони написані роздільно. А щодо японської, то там питання саме в парах (сі — ші, тьо — джьо, дзя — джя), якщо брати Бондаренка 1999 та більшість новітніх систем транслітерації (але зауважу, що це системи транслітерації саме на українську мову, а не російську мову. Бо кореїстики такого різномаїття систем не має: Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації чи принаймні вони мені не потрапляли на око в інтернеті, можливо, десь всередині університетів і є якість розроблені системи транслітерації).

П.С. Я написав свою думку в цьому тексті може бути зайва інформація або відсутність зв'язності між реченнями. --Repakr (обговорення) 12:41, 9 квітня 2024 (UTC)

Ще є «ий», що на початку складів читається як ий, а після приголосних як і або е. --Repakr (обговорення) 12:58, 9 квітня 2024 (UTC)

Ясно. Просто раніше в росвікі Джіхьо була записана як Чжихё, але зараз її перейменували на Чихё, не помітив просто. До речі хочу ще запитати на майбутнє: як записати ім'я одного чоловіка: Синрі чи Синні? --Cherry Blossom (обговорення) 07:13, 10 квітня 2024 (UTC)

Загалом, тут питання лежить в тому, що відаємо перевагу читанню чи те як ім'я записано. Якщо те як ім'я записано, то Синрі, якщо те, як воно читається, то Синні. Бо корейця простіше вимовити Синні, ніж Синрі. (Джерело: слово «синрі» в Naver Dictionary). --Repakr (обговорення) 08:20, 10 квітня 2024 (UTC)

Хоча якщо бути повністю справедливим, то є умовно розробки системи Щегелем у 2009 році. Він пропонує таку систему «б» — «пх» — «п», «йотовану с» передавати як «ш», а власні імена записувати як На-Йон. Джерело: ПРАКТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ КОРЕЙСЬКИХ ІМЕН УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ: ПОРІВНЯННЯ, ПРОБЛЕМИ І ПРОПОЗИЦІЇ. --Repakr (обговорення) 08:24, 10 квітня 2024 (UTC)

Волхв

Доброго дня, може хтось є хто знається на старих слов'янських мовах, тобто як пишеться староболгарською||староцерковнослов'янською слово "Волхв", бо в українській вікіпедії написано староцерковнослов'янською "вълхвъ", в болгарській вікпедії староболгарською "влъхвъ", тобто або староцерковнослов'янська це не староболгарська або десь помилка, або були різні варіанти напису, просвітіть будь ласка... --Синьйор Карабас Барабас (обговорення) 11:59, 17 квітня 2024 (UTC)

Constrictivity

Добрий вечір! Натрапив на такий термін англійською - en:Constrictivity (не плутати з кнудсенівською дифузією), хотів перекласти статтю, але не можу знайти відповідник українською. --Leon II (обговорення) 19:47, 19 квітня 2024 (UTC)

Можливо, вам допоможуть подібні слова. -- RajatonRakkaus^⇅ 19:58, 19 квітня 2024 (UTC)

Дякую. Звісно, можна запропонувати переклад, на кшталт "стисненості" або "звуженості", але без відповідного фахового АД українською він може виявитися хибним. --Leon II (обговорення) 20:14, 20 квітня 2024 (UTC)

Я в таких випадках ставлю шаблон {{уточнити переклад}}. -- RajatonRakkaus^⇅ 21:41, 20 квітня 2024 (UTC)

Як на мене, цей шаблон доречний в тексті, а не щодо назви статті/терміну в цілому. Десь тут минулого року мені траплявся випадок, коли шукали вузькоспеціалізований термін - чи то з фізики елементарних частинок, чи то генетики - і виявилося, що український термін на свій англомовний аналог взагалі не схожий. Тож, в цьому сенсі є ризик поширення свого роду оригінального дослідження. Я краще спробую знайти АД. --Leon II (обговорення) 13:09, 21 квітня 2024 (UTC)

Так, АД знайти це найкращий варіант. @Білецький В.С., можливо, ви знаєте дещо про цей термін? -- RajatonRakkaus^⇅ 13:46, 21 квітня 2024 (UTC)

Поки що доцільно взяти англомовний термін Констриктивність--Білецький В.С. (обговорення) 16:24, 21 квітня 2024 (UTC)

Це той самий дуже рідкісний та "вузький" випадок, коли вам неминуче доведеться робити щось, "схоже" на оригінальне дослідження. І справа не лише в перекладі як такому, а в тому, що щоб акуратно вказати походження перекладу, вам доведеться писати щось накшталт "в україномовних джерелах термін не зустрічається".

Як не дивно, але одним можливих рішень є не писати статтю на цю тему взагалі. Це вам точно ніхто не заборонить:) --Фіксер (обговорення) 16:38, 21 квітня 2024 (UTC)

А я як раз не знаю, в україномовних джерелах аналогічний термін зустрічається чи ні - бо не фахівець із молекулярної фізики, у відповідні джерела не занурювався. Власне, чому і запитую. А з статтею поспішати немає куди, то є так) --Leon II (обговорення) 18:14, 21 квітня 2024 (UTC)

Власне, в шаблоні {{уточнити переклад}} спеціально для таких уточнень я зробив аргумент, у якому можна уточнити походження. -- RajatonRakkaus^⇅ 19:05, 21 квітня 2024 (UTC)

Як правильно?

Є набір літер - фр. Rochetaillée. Як його передати?

Роштайє чи Роштаїльє? --Fessor (обговорення) 15:38, 28 квітня 2024 (UTC)

«Й» точно не має бути — за прикладом Шантії. Тому якщо перший варіант, то Роштає. -- Gzhegozh _обг. 15:44, 28 квітня 2024 (UTC)

Це я додав ті приклади, що знайшов тут; це не точно правильні варіанти. --Fessor (обговорення) 16:16, 28 квітня 2024 (UTC)

У правописі ще є приклад Rambouillet — Рамбує. -- RajatonRakkaus^⇅ 15:59, 28 квітня 2024 (UTC)

як буде правильно

Доброго дня. категорія: рік у Полтавській області — але засновані в Полтавській області? якось не милозвучно в Полтавській. чи я помиляюся? --Л. Панасюк (обговорення) 10:28, 1 травня 2024 (UTC)

@Леонід Панасюк: вітаю. § 23 Правопису, пункт 1, підпункт 1): «…в українській мові вживають на письмі прийменник у… 1) між буквами, що позначають приголосні.» Тому категорія: рік у Полтавській області. § 23 Правопису, пункт 2: «…в українській мові на письмі вживають прийменник в…» підпункт 6): «після букви на позначення голосного перед більшістю букв, що передають приголосні (крім в, ф і буквосполучень льв-, зв-, св-, дв-, тв-, гв-, хв- та ін.)» Тому засновані в Полтавській області. --Олег (обговорення) 12:45, 6 травня 2024 (UTC)

чемно дякую --Л. Панасюк (обговорення) 12:48, 6 травня 2024 (UTC)

Велика літера у назвах змагань

Є така Категорія:Шаблони:Склади збірної Японії з футболу. В ній, крім іншого, є такі елементи: Шаблон:Склад збірної Японії на кубку Азії з футболу 2019 і Шаблон:Склад збірної Японії на Кубку Америки 2019. В першому випадку «кубку» — з маленької літери, в другому — з великої. Хотілось би такі речі уніфікувати згідно з правописом. У правописі є § 52, пункт 2: «Так само пишемо назви … спортивних та інших заходів міжнародного або загальнодержавного значення: … Бíла олімпіáда, Кубок УЄФА (футбол), Олімпíйські íгри.» Є навіть приклад — Кубок УЄФА (футбол), тож, схоже, за правописом буде Шаблон:Склад збірної Японії на Кубку Азії з футболу 2019. Звідси — глобальніше питання. Чемпіонат світу з футболу є спортивним заходом міжнародного значення. У такому випадку, за правописом мало би бути Шаблон:Склад збірної Японії на Чемпіонаті світу 2018. Відповідно, підкатегорії Категорія:Гравці чемпіонатів світу з футболу мають бути перейменовані на Категорія:Гравці Чемпіонату світу з футболу 1930 і так далі. Якщо я не помиляюсь у своїх міркуваннях, то це стосується всіх чемпіонатів міжнародного або загальнодержавного значення з різних видів спорту, тому перейменування торкнеться дуже багато категорій і статей, тому бажано це обговорити та узгодити. --Олег (обговорення) 13:50, 7 травня 2024 (UTC)

Не знаю, наскільки це релевантно для української мови, але в російській "Кубок" в назвах турнірів традиційно дійсно пишеться з великої літери, а "чемпіонат" - з маленької. --Фіксер (обговорення) 14:37, 7 травня 2024 (UTC)

назви спортивних подій за правописом пишуться з великої пар. 52-2. Там є Кубок УЄФА. --『Shiro Neko』^Обг. 15:05, 7 травня 2024 (UTC)

Наскільки я розумію, практика вживання слова "чемпіонат" така, що воно є синонімічним до "першість", і саме через це де-факто в джерелах (і в більшості вікіпедійних статей) вживається з маленької літери. Тобто воно не сприймається як частина власної назви, і саме тому може не підпадати під дію процитованого (вже двічі) параграфа правопису. --Фіксер (обговорення) 15:26, 7 травня 2024 (UTC)

це лише наші думки --『Shiro Neko』^Обг. 19:34, 7 травня 2024 (UTC)

Вся Вікіпедія — це "лише" наші думки, в яких ми збираємо, аналізуємо та синтезуємо інформацію з різних джерел за допомогою нами ж встановлених правил. --Фіксер (обговорення) 21:31, 7 травня 2024 (UTC)

от зі синтезу джерел нижче, не зрозуміло, чи правопис унормовує це в одне, чи ні. --『Shiro Neko』^Обг. 21:36, 7 травня 2024 (UTC)

Якщо перестати зневажати погляди інших лише через те, що "це лише наші думки", зрозуміти це буде трохи легше. --Фіксер (обговорення) 08:56, 8 травня 2024 (UTC)

зневажати, це витрачати час на дискусію, коли невідомо як відповість НАН України чи мовознавці? Це відповідає меті Вікіпедії? Допустимо, ми ці шаблони перейменуємо, і? Є якась різниця в назві шаблону на одну букву? А у статтях ті хто писав з великої будуть писати з велико, хто писав з маленькою будуть писати з маленької. Нічого не зміниться від будь-якої зміни шаблону, допоки ми не матимемо підтвердження від спеціалістів з лінгвістики.--『Shiro Neko』^Обг. 16:41, 8 травня 2024 (UTC)

Поясніть, будь ласка, чому чемпіонат, через те, що йому знайшли синонім не сприймається, як частина власної назви? Я не можу зрозуміти — цей факт в якомусь вигляді наявний у правописі, чи Ви намагатесь пояснити, чому правопис в цьому випадку порушують? Яка власна назва в конструкції «Чемпіонат світу з футболу 2019», яко чемпіонат не її частина? --Олег (обговорення) 19:52, 7 травня 2024 (UTC)

Ось знайшовся словник-довідник, в якому Кубок з великої, чемпіонат з маленької. Я розумію, що він старіший за Правопис 2019, але принаймні він підтверджує, що певна логіка у написанні одного слова з малої, а іншого — з великою, все ж була. І якою б вона не була, вона точно "сильніша" за мою думку, тому моя відповідь тут не має особливого значення. --Фіксер (обговорення) 21:07, 7 травня 2024 (UTC)

Можливо також варто звернути увагу на примітку 3 до процитованого параграфу Правопису 2019: "Примітка 3. Назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними, пишемо з малої букви: греко-перські війни, громадянська війна, хрестові походи, доба феодалізму, античний світ, середні віки, середньовіччя, неоліт, палеоліт, палеозойська ера, трипільська культура". В тому сенсі, що розіграш турніру може мати якусь дуже офіційну назву, накшталт 2024 Cazoo World Snooker Championship, але його все одно називатимуть "чемпіонатом світу". Ну, подумайте самі, навіть чемпіонат світу з футболу - він же офіційно НЕ чемпіонат, він World Cup 2022; формально він Кубок. Тому якщо вживати офіційну назву, то треба використовувати велику букву - "Кубок світу", "World Cup", а якщо усталену та розповсюджену "неофіційну", то можна і з малої - "чемпіонат світу". --Фіксер (обговорення) 21:15, 7 травня 2024 (UTC)

@Ahonc, NickK, Thevolodymyr та YarikUkraine: ви давно в цій темі. Бачу, моє питання не так давно намагались підняти Питання до Friendа тут. Чим все завершилось — знайти не вдалось. --Олег (обговорення) 20:22, 7 травня 2024 (UTC)

• АД на «Чемпіонат світу» з великої нема. Бо традиційно пишуть з малої. Назви турнірів, де фігурує «Кубок», пишуть з великої. Так склалося. Як написали в підсумку одного обговорення: «Вікіпедія ґрунтується на АД, навіть якщо вони помилкові» (Вікіпедія:Перейменування статей/Фінал Кубка УЄФА 2009 → Фінал Кубку УЄФА 2009). Не хочу витрачати час на дискусії. Написання «Чемпіонат світу» з великої вікіпедисти навряд чи підтримають навіть якщо прийде офіційний лист НАН України. --Friend (обг.) 21:15, 7 травня 2024 (UTC)
• Погоджуюсь із Friend'ом. «Чемпіонат» традиційно пишеться з малої літери, бо це не власна назва змагання, а просто визначення формату турніру яке додається до назви регіону де він проводиться. Так само як чемпіонат певної країни це традиційна назва, яка показує формат турніру, а власна назва це Прем'єр-ліга, Суперліга, Ла Ліга і багато іншого і вони пишуться з великої. Тут так само мало б бути Кубок світу, це правильна власна назва турніру World Cup, і вона дійсно мала б писатись з великої, але традиції інші і вони встановлюють правила. А за ними «чемпіонат світу». --YarikUkraine (обговорення) 22:34, 7 травня 2024 (UTC)

  Думаю, правила мав би встановлювати правопис, спираючись на традиції написання — інакше, нащо він тоді взагалі? Як на мене, ті хто йго писав, не дуже добре справляються. Дякую Фіксеру за надані посилання на словник Віталія Жайворонка 2004 року. Там зазначено: «Щодо написання тих груп назв, які зазначений правописний кодекс не охоплює, автор пропонує власні рішення, продиктовані усталеною практикою написання тих чи інших мовних одиниць з великої або малої літери.» Я відкрив попередній варіант правопису і не знашов там пункту щодо «політичних, культурних, спортивних та інших заходів міжнародного або загальнодержавного значення», який є в чинній редакції правопису. Добре, не чіпатиму футбольні чемпіонати-нечемпіонати. Але лишається питання щодо інших, наприклад, Чемпіонат світу з боротьби, де на логотипах англ. World Wrestling Championships. Думаю — це офіційна назва. Що робити з ними? За Жайворонком — усталена назва з маленької, чи мали намір зберегти цю усталеність автори Правопису-2019 — можливо, але вони не прописали винятку для чемпіонатів. --Олег (обговорення) 09:26, 8 травня 2024 (UTC)

  Ну кажу ж, усталено усі спортивні сайти пишуть слово "чемпіонат" з малої. Я не бачу причин навіщо міняти. --YarikUkraine (обговорення) 21:28, 8 травня 2024 (UTC)