Вис (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Віс (місто))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вис
Vis
Герб
Grb vis hrvastka.png
Вид на місто з моря
Вид на місто з моря
Основні дані
43°04′ пн. ш. 16°11′ сх. д. / 43.067° пн. ш. 16.183° сх. д. / 43.067; 16.183Координати: 43°04′ пн. ш. 16°11′ сх. д. / 43.067° пн. ш. 16.183° сх. д. / 43.067; 16.183
Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Сплітсько-Далматинська жупанія
Район муніципалітет
Засновано IV ст. до н. е.
Населення 1672 (2011)
Агломерація 1934 (2011)
Площа 52 км²
Густота населення 38 осіб/км²
Поштові індекси 21480
Телефонний код 385 021
Часовий пояс UTC+1
Висота НРМ 0 м
Міста-побратими Піран
День міста Покровитель міста — святий Юрій
Міська влада
Веб-сторінка www.gradvis.hr
Мер міста Іво Радіца (ХДС)
Вис. Карта розташування: Хорватія
Вис
Вис
Вис (Хорватія)

Вис у Вікісховищі?
Виська бухта

Вис (хорв. Vis, італ. Lissa, грец. Ισσα, лат. Issa)— місто в Хорватії з довгою, більш ніж 2400-річною історією. Міститься на острові Вис, що в Адріатиці.

Географічний опис[ред. | ред. код]

Місто Вис розташоване у великій природно захищеній затоці Святого Юрія з північно-східного боку острова Вис, проти острова Хвар і материкової Далмації. Порт міститься в південно-західній частині затоки, в бухті, яку невеликий острів Хост і півострів Прирово захищають від відкритого моря. Є ще дві маленькі пристані — Кут і Стонца. Автомобільна дорога сполучає Віс із другим за величиною містом острова — Комижею, а поромна переправа — з островом Хвар і материковим містом Спліт.

Бухта поділяє місто на дві частини — Лука (укр. «порт») і Кут. Пасмо високих пагорбів (250—300 м) відділяє Вис від родючих полів у глибині острова (Драчево і Вело Поле), які становлять основу економічного розвитку (виноградарство). До території міста належать також ділянки на південному і південно-східному узбережжі острова з численними затоками (Милна, Рукавац, Сребрна, Стинива, Стончиця, Руда і ін.) та острівці Будиховац і Равник, які мають великий туристичний потенціал.

Західна частина острова належить до міста Комижа. Територія Виса охоплює східну частину. Крім самого міста, до неї належать вісім сіл: Драчево Поле, Марине Земле, Милна, Плиско Поле, Подселе, Подстраже, Роґачич і Рукавац.

Виська гавань

Історія[ред. | ред. код]

Давня історія[ред. | ред. код]

Перше поселення на місці сьогоднішнього Виса, яке звалося Ісса, заснували грецькі колоністи із Сицилії у IV столітті до н. е., коли правив Доріан Сиракузький. Їх, як і пізніших володарів міста, привабило вигідне стратегічне розташування острова, звідки можна було контролювати водні шляхи сполучення в Адріатичному морі. Звідси почалася еллінська колонізація інших островів і материкової частини нинішньої Далматії, зокрема міст, що недалеко від нинішнього Спліта. Це Епетіон (тепер Стобреч) і Траґуріон (Троґір). Тут також була добре захищена від вітру бухта. Антична Ісса розвивалася як торговельно-адміністративний центр цієї частини моря, карбувала свою монету й мала свої закони. Місто провадило жваву торгівлю, про це свідчать численні експонати місцевого музею — передусім амфори, знайдені на дні моря.

Будучи полісом (містом-державою), Ісса зберігала свою самостійність до I столітті до н. е., коли перейшла під владу Римської імперії. Відтак місто втратило своє значення і тільки зрідка згадується у середньовічних джерелах.

У VIII столітті на острів прийшли слов'яни й змішалися з місцевим населенням.

ХІХ-ХХІ століття[ред. | ред. код]

У середньовіччі Віс перебував переважно під правлінням Венеції аж до 1797 року, а тоді його захопила Франція. Після наполеонівських війн у 1815 острів Віс разом із далматинським узбережжям відійшов до Австрії.

Біля острова відбулися дві великі морські битви, обидві відомі як «Битва при Ліссі». У першій з них 13 березня 1811 року англійський флот під командуванням капітана Вільяма Госта розгромив номінально сильніший франко-венеціанський флот.

У другій 20 липня 1866-го австрійська військова флотилія під командуванням Теґетгофа, у складі якої були переважно хорвати, перемогла італійську, що під командуванням Персано плила походом до східних берегів Адріатики й мала на меті використати острів Вис як переправну базу.

У 19181921 роках острів Віс був під італійською окупацією, відтак став частиною Югославії. У Другу світову війну, від 1941 до 1943 тривала італійська окупація, й Віс належав до провінції Спалато-Далматинського губернаторства. Після Другої світової війни з міста виїхали майже всі італійці, що досі там жили (так званий «Істрійсько-далматинський вихід»). У вересні 1943 владу на острові перейняли партизани. На той час там був військовий аеропорт англійців (нині на ньому вирощують виноград). У червні 1944-го Тіто відступив на Вис під атакою німців. З кінця жовтня 1944-го на острові встановилася югославська влада. Згодом біля Віса побудовано військово-морські об'єкти, а тому до міста не могли приїжджати чужоземці. Заборону знято у 1989 році. 1990 року, після розпаду Югославії, острів став частиною незалежної Хорватії. Югославська армія покинула Віс 30 травня 1992 року.

Руїни терм

Населення[ред. | ред. код]

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 1934 осіб[1], 2 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 1672 осіб.[1]

Динаміка чисельності населення громади[3]:

Динаміка чисельності населення міста[3]:

Населені пункти[ред. | ред. код]

Крім міста Вис, до громади також входять:

Клімат[ред. | ред. код]

Середня річна температура становить 16,26°C, середня максимальна – 27,78°C, а середня мінімальна – 4,82°C. Середня річна кількість опадів – 611 мм.[4][5]

Клімат міста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 13,44 12,67 14,48 17,46 22,18 26,02 27,78 27,70 23,78 19,95 15,90 13,56
Середня температура, °C 9,51 8,75 10,55 13,56 18,26 22,09 25,08 25,00 21,08 17,25 13,19 10,85
Середній мінімум, °C 5,60 4,82 6,63 9,62 14,36 18,17 22,37 22,30 18,37 14,55 10,48 8,14
Норма опадів, мм 59 48 55 48 40 32 20 35 55 67 81 71
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 3.84 4.00 4.03 3.75 3.27 2.96 3.01 2.88 3.24 3.50 4.25 4.13
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 5657 8437 12160 16869 20952 23721 25239 22060 16354 10718 6180 4783
Джерело: [4][5]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

У Висі збереглися руїни античного міста Ісса — давньогрецькі міські стіни, терми, некрополі Мартвило і Влашка Нива, давньоримський амфітеатр, частини порту. Пам'ятки пізнішого часу здебільшого венеціанські. Кілька фортець належать до різних історичних епох: Венеція, Англія, Австрія.

Вис має багату сакральну спадщину. Це парафіяльна церква Успіння (XVI століття), церкви́ святого Ципріяна (XVI століття) i Святого Духа (XVII століття), францисканський монастир (XVI століття) на півострові Прирово, храм Успіння в Подселу.

Є тут вілли хварських і виських аристократів (Хекторович, Якша, Ґарібольді, Мардессі, Доймі Делупіс, Етторео, Петріс, Якіні Ґадзаррі).

У міській архітектурі XIX i початку XX століття переважає неокласицизм і сецесія: Хорватський дім, дім Трамонтана, початкова школа.

Економіка[ред. | ред. код]

До середини XX століття головним заняттям жителів Виса було виноградарство і виноробство. Нині прибутки надходять переважно від туризму й галузі обслуговування. В місті є єдиний на все східне узбережжя Адріатичного моря розсадник пальм.

Адміністративний поділ, міська влада[ред. | ред. код]

Вис поділяється на 11 частин (2006 рік): Брґуяц, Драчево поле, Марине Земле, Милна, Плиско Поле, Подселе, Подстраже, Роґачич, Рукавац, Стончиця і сам Вис.

Муніципалітет Виса налічує 11 депутатів, у тому числі п'ять із коаліції СДП — ХНС — ХСС, три з Незалежного міського списку A. Ацаліновича й три з коаліції ХДЗ — ХСП. Влада належить коаліції НГЛ — ХСП в союзі з ХДЗ.

Освіта[ред. | ред. код]

  • Початкова школа Виса
  • Середня школа імени Антуна Матіяшевича — «Караманео». Заснована 1975 року. У ній є кілька спеціалізацій (торговельна школа, гімназія). Головний навчальний заклад острова, тут навчаються також діти з Комижі.

До 1960-х років були школи в селах Подселе, Подстраже і Марине Земле. Тепер вони закриті через брак учнів.

Францисканський монастир

Культура[ред. | ред. код]

  • Міський духовий оркестр
  • Музей з багатою археологічною збіркою з античної Ісси
  • Віський любительський театр імени Ранка Маринковича
  • Віський осередок Хорватської матиці

Спорт[ред. | ред. код]

  • Крикетний клуб «Sir William Hoste» («Сер Вільям Гост»)
  • Боулінґовий клуб «Віс»
  • Клуб настільного тенісу «Ісса»
  • Футбольний клуб «Вис»
  • Вітрильний клуб «Вис»
  • Вітрильний клуб «Host» («Хост»)
  • Стадіон «Ісса» із спортивно-відпочинковим центром

1944 року у Висі поновився футбольний клуб «Хайдук» (Спліт), розформований у 1941 році з настанням італійської окупації. Нині в місті щоліта відбуваються футбольні турніри місцевих команд.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Цікавинки[ред. | ред. код]

  • Дуже ймовірно, що Вис — це найстарше місто на території Хорватії (тут можуть бути сумніви на користь міста Старі Ґрад, що на сусідньому острові Хвар, яке має понад 2400 років).
  • Тривалий час місто складалося з двох окремих частин — Порту і Кута. Щоб їх краще пов'язати, між ними побудували спершу парафіяльну церкву, а тоді школу.
  • Головним містом острова Вис став тільки після того, як військо Неаполітанського королівства у 1483-му знищило колишній центр Вело Село (тепер село Подселе).
  • У 18071815 роках Вис контролювали англійці, які звели оборонну систему навколо міста й назвали фортеці на честь генерала Бентінка, короля Георга III і герцоґа Веллінґтона).
  • Пам'ятник на честь битви при Ліссі розібрала і вивезла італійська армія після того, як у 1918-му окупувала Вис. Тепер пам'ятник (так званий «Лісський лев») стоїть у Ліворно, перед академією мореплавства.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018. 
  2. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018. 
  3. а б Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 06 червня 2018. 
  4. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  5. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

Посилання[ред. | ред. код]