Гайдук Мирослав Іванович
| Мирослав Гайдук | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Військовий референт Буковинського окружного проводу ОУН | |||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||
| Народження | 1920 Вижниця, жудець Сторожинець, Румунське королівство | ||||||||||
| Смерть | 11 жовтня 1945 Чернівці, Українська РСР, СРСР | ||||||||||
| Alma Mater | Вижницька гімназія і Карлів університет | ||||||||||
| Псевдо | «Федір», «Бігун», «Степан», «Довбуш», «Гаврило», «Шапка» | ||||||||||
| Військова служба | |||||||||||
| Роки служби | 1941 — 29 грудня 1944 | ||||||||||
| Приналежність |  Українська держава (1941) | ||||||||||
| Вид ЗС |  УПА ОУНР | ||||||||||
| Формування | УПА-Захід | ||||||||||
| Війни / битви | Друга Світова війна Українські визвольні змагання (1938—1950) | ||||||||||
| Командування | |||||||||||
| |||||||||||
Мирослав Іванович Гайдук псевдо.: «Федір», «Бігун», «Степан», «Довбуш», «Гаврило», «Шапка»; нар. 1920, м. Вижниця — пом. 11 жовтня 1945, м. Чернівці) — український віськовик, військовий референт Буковинського окружного проводу ОУН[1], один з організаторів Буковинського куреня УПА[2].
Мирослав Гайдук народився у місті Вижниця. Закінчив Вижницьку гімназію та Празький університет, де навчався на архітектора.
З 1940 року член ОУНР. У 1941 році Мирослав Гайдук провідник Вижницького районного проводу ОУН, з осені 1942 по 1943 рік — провідник Сторожинецького повітового проводу ОУН.
Організаційний референт Буковинського обласного проводу ОУН з березня 1943 до травня 1944 року.
Від травня до листопада 1944 року військовий (організаційно-мобілізаційний) референт Буковинського обласного проводу ОУН. У листопаді 1944 року Буковинська область ОУН була реогранізована в Буковинську округу Карпатського краю ОУН, і Мирослав Гайдук призначений військовим референтом Буковинського окружного проводу (листопад — 29 грудня 1944 року)[3].
Захоплений у полон військовими НКВС 29 грудня 1944 року під час бою біля с. Васловівці Садгірського району[4][5].
22 серпня 1945 року військовим трибуналом військ НКВС Чернівецької області засуджений до вищої міри покарання — страти. Розстріляний у Чернівецькій в'язниці 11 жовтня 1945 року.
- До питання функціонування відділів УПА на Чернівеччині (1944 – 1945) / Василь Ільницький // Східноєвропейський історичний вісник. — 2016. — Вип. 1. — С. 60-68.
- ↑ Літопис УПА. Нова серія. Том 27. Боротьба проти повстанського руху і націоналістичного підпілля: протокол и допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1949-1956. Книга 3 [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] / Упорядник: М. Романюк. — Київ-Торонто, 2017. — 735 с. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. C. Грушевського НАН України; Видавництво «Літопис УПА»; Галузевий державний архів Служби безпеки України
- ↑ ОУН і УПА в 1944 році: Документи. В 2 ч. Ч. 1. [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.] Упорядники: О. Веселова, С. Кокін, О. Лисенко, В. Сергійчук. Відповідальний редактор С. Кульчицький. — Інститут історії України НАН України. — 2009. — 292 с.
- ↑ УПА-«Захід» і збройне підпілля ОУН у боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу у 1942-1960 рр.: монографія [Архівовано 30 грудня 2021 у Wayback Machine.] / Нестор Мизак. — Чернівці: Прут, 2011. — 433 с. — За тебе, свята Україно; кн. 7. — ISBN 978-966-560-469-3
- ↑ Лавріви М. і П. Спогади з оунівського підпілля 1939–1945 років // Визвольний шлях. – 1997 – № 12
- ↑ Група УПА «Говерля»: [у 2 кн.] / зібрав і впоряд. Петро Содоль. — Торонто; Львів: Літопис УПА, 1990-1993. Кн. 2: Спомини, статті та видання історично-мемуарного характеру: з англ. рез. — Торонто, 1992; Львів, 1993. — 359 с.: іл. — Літопис Української Повстанської Армії. т.19
- Андрій Дуда, Володимир Старик. Буковинський Курінь в боях за українську державність: 1918-1941-1944. ‒ Київ; Чернівці, 1995. ‒ 272 с. [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про діяча або діячку ОУНР. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |