Джозая Віллард Ґіббс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джозая Віллард Ґіббс
англ. Josiah Willard Gibbs
Josiah Willard Gibbs.jpg
Народився 11 лютого 1839(1839-02-11)
Нью-Гейвен, Коннектикут
Помер 28 квітня 1903(1903-04-28) (64 роки)
Нью-Гейвен, Коннектикут
Місце проживання США
Громадянство Flag of the United States.svg США
Alma mater Єльський університет
Галузь наукових інтересів термодинаміка
Відомий завдяки: фізична хімія
ентальпія
вільна енергія Гіббса
Гіббсова ентропія
Векторний аналіз
рівняння Гіббса-Гельмгольца
рівняння Гіббса-Дюема
алгоритм Гіббса
розподіл Гіббса
Гіббсів стан
Явище Гіббса
парадокс Гіббса
правило фаз
ефект Гіббса-Томсона
ізотерма Гіббса
ефект Гіббса-Донана
лема Гіббса
Нагороди медаль Коплі (1901)

Джоза́я Ві́ллард Ґіббс (англ. Josiah Willard Gibbs, Джовса́я Ви́лард Ґи́бз; 11 лютого 1839, Нью-Гейвен, США — 28 квітня 1903, там же) — американський математик та фізик, один із засновників векторного аналізу та математичної теорії термодинаміки.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в сім'ї професора теології. Спочатку навчався в Єльському університеті Нью-Гейвена і у 1858 році закінчив його. Із 1863 працював над докторською з філософії і отримав її у 1866, а в 1871 р. — посаду професора.

У 18761878 роках написав серію статей із загальною назвою «Про рівновагу гетерогенних субстанцій» англ. «On the Equilibrium of Heterogeneous Substances», яка стала одним з великих досягнень у фізиці XIX-го століття і базою фізичної хімії. У 1880 році отримав премію Румфорда як засновник хімічної термодинаміки. У 1901 році був нагороджений медаллю Коплі́ (англ. Copley Medal).

Векторне вичислення[ред.ред. код]

Гіббс усвідомив необхідність застосування векторної алгебри, за допомогою якої можна легко і доступно висловити досить складні просторові співвідношення, пов'язані з різними розділами фізики. Гіббс завжди усвідомлював елегантність використовуваного ним математичного апарату, тому з особливим бажанням застосовував векторну алгебру. Однак у теорії кватерніонов Гамільтона він не знайшов інструменту, який би задовольняв усі його вимоги. У зв'язку з цим він поділяв погляди багатьох дослідників, які відкидали кватерніонний аналіз, незважаючи на його логічну обґрунтованість, на користь більш простого і прямого описового апарату — векторної алгебри — і в 1881 і 1884 роках професор Гіббс таємно випустив докладну монографію з векторного аналізу, математичний апарат якого він розробив. Під час роботи над своєю книгою Гіббс покладався в основному на працю «Ausdplinungslehre» Грассмана і на алгебру кратних співвідношень. Згадані дослідження надзвичайно зацікавили Гіббса, і, як він згодом відзначав, дали йому найбільшого естетичне задоволення серед усіх його занять. Багато робіт, у яких він відкидав теорію кватерніонів Гамільтона, з'являлися на сторінках журналу Nature. Коли зручність векторної алгебри як математичної системи за наступні 20 років було підтверджено ним самим і його учнями, Гіббс погодився, хоч і неохоче, на публікацію більш докладної роботи з векторного аналізу. Оскільки в той час він був цілком поглинений іншою темою, підготовка рукопису до публікації була довірена одному з його учнів, доктору Е. Б. Вілсону, який упорався з цим завданням. Нині Гіббс заслужено вважається одним з творців векторного числення в його сучасній формі. Крім цього, професор Гіббс був украй зацікавлений у застосуванні векторного аналізу для розв'язання астрономічних задач і навів безліч подібних прикладів у статті «Про визначення еліптичних орбіт за трьома повним спостереженнями». Методи, розвинені в цій роботі, були згодом використані професорами В. Біб (W. Beebe) і А. В. Філліпсом (AW Phillips) для розрахунку орбіти комети Свіфта виходячи з трьох спостережень, що стало серйозною перевіркою методу. Вони виявили, що метод Гіббса має значні переваги над методами Гаусса та Оппольцера, збіжність підходящих наближень була швидшою, а на знаходження фундаментальних рівнянь для розв'язання витрачалося набагато менше сил. Ці дві статті були перекладені на німецьку мову Бухгольца (нім. Hugo Buchholz) і включені в друге видання Theoretische Astronomie Клінкерфуса.

Праці[ред.ред. код]

  • серія статей «On the Equilibrium of Heterogeneous Substances»
  • The collected works, v. 1-2, N. Y. — L., 1928;
  • The scientific papers, v. 1-2, N. Y., 1906 (в перекладі російською мовою — «Основные принципы статистической механики», М. — Л., 1946;

Його ім'ям названо[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Семенченко В. К. . Д. В. Гиббс и его основные работы по термодинамике и статистической механике (К 50-летию со дня смерти) // Успехи химии. — 1953. — Т. 22, вип. 10. — С. 224—243.(рос.)
  • Франкфурт У. И., Френк А. М.  Джозайя Виллард Гиббс. — М. : Наука, 1964.(рос.)
  • Hastings, Charles S.  Biographical memoir of Josiah Willard Gibbs. — Washington: National Academy of Sciences, Biographical Memoirs, Part of Volume VI, 1909.(англ.)
  • Wheeler, Lynde, Phelps.  Josiah Willard Gibbs — the History of a Great Mind. — Ox Bow Press, 1951.  ISBN 1-881987-11-6.(англ.)


Ейнштейн Це незавершена стаття про фізика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.