Село вперше згадується у писемних джерелах 1699 року. На території сучасного села Добрянське було три населених пункти (Добрянське, Гнилівка, Підгірна).
Перші поселення виникли на невеличких острівцях серед боліт, що оточували Ворсклу. Ці місця жителі називали «гнилими». Звідси й пішла перша назва села — Гнилівка.
Радянська окупація у селі встановилася наприкінці грудня 1917 року.
В серпні 1921 року в Добрянському організована перша сільськогосподарська артіль.
520 жителів села Добрянське воювали на фронтах Другої світової війни та в партизанських загонах, 268 з них відзначені нагородами, 176 полягли смертю хоробрих.
На увічнення пам'яті солдатів радянської армії, що загинули в боях за село, споруджено пам'ятник, за яким доглядають учні місцевої школи.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932–1933 та 1946–1947 роках.
27 грудня 1957 року с-ще Мануїльського[2][3] перейменоване на село Мирне (згодом увійшло в смугу села Добрянське).