Допоміжна репродуктивна технологія

Допоміжна репродуктивна технологія
Метод інтрацитоплазмічної ін'єкції сперми (ІКСІ), приклад ДРТ
Інші назви	ART
MeSH	D027724
Медіафайли у Вікісховищі

Допоміжна репродуктивна технологія (ДРТ) — система методик лікування безпліддя, при яких деякі етапи запліднення (наприклад, отримання статевих клітин або ембріонів) відбуваються поза межами організму людини. До таких технологій належать: внутрішньо-маткова інсемінація (ВМІ), екстракорпоральне («штучне») запліднення in vitro, інтрацитоплазмічна ін'єкція сперми (ІКСІ), аспірація сперміїв з тканини яєчка (TESA), донорство сперми та ооцитів.

Історія

1968 р. — англійський вчений Роберт Едвардс і гінеколог Патрік Стептоу розпочинають дослідження можливостей запліднення яйцеклітини людини in vitro.

1974 р. — в СРСР розпочинають дослідження, розробку та впровадження методів «штучної» інсемінації спермою чоловіка або донора.

1977 р. — в Харкові починають дослідження безпліддя імунного генезу та корекції його шляхом внутрішньо-маткової інсемінації.

1978 р. — 28 липня на світ з'являється перша в світі «людина з пробірки» Луїза Браун — результат 10-річних досліджень Р. Едвардса і П. Стептоу та напруженої роботи вчених та пацієнток.

1986 р. — 25 квітня народжується перша в СРСР «дівчинка з пробірки».

1991 р. — 19 березня народжується Катя Кульова, перша в Україні дитина, яка народилася після запліднення in vitro.

1997 р. — народження першої дитини, зачатої методом ICSI.

1998 р. — перше в Україні успішне застосування методів ICSI+TESA.

Джерела

• Лікування безпліддя. Загальна інформація [Архівовано 20 січня 2013 у Wayback Machine.]
• Допоміжні репродуктивні технології [Архівовано 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]