Вагітність і сон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина серії
Жіноче здоров'я
Портал Проєкт Стиль



Розлади сну у період вагітності поширені як мінімум серед 50 % вагітних жінок.[1] На сон під час вагітності мають вплив різні фізіологічні, гормональні та психологічні фактори, що призводить до зміни тривалості та якості сну.[2][3][4][5] Більшість жінок відчувають порушення сну під час вагітності[6] Вагітні жінки більш схильні до таких розладів сну як безсоння,[7] порушення дихання уві сні[8] та синдром неспокійних ніг.[9][10][11] Перерваний сон суттєво впливає на здоров’я та пов’язаний із підвищеним ризиком несприятливих наслідків вагітності.[2] Американська академія медицини сну офіційно визнала «розлад сну, пов’язаний з вагітністю» окремим станом, що охоплює і безсоння, і підвищену денну сонливість під час вагітності.[12][13]

Етіологія[ред. | ред. код]

Анатомічні та метаболічні зміни[ред. | ред. код]

Вагітність викликає значні та динамічні фізіологічні зміни, які можуть впливати на сон і сприяти розладам сну. Вони охоплюють структурні зміни, які можуть вплинути на тривалість і якість сну, утруднювати дихання під час сну та викликати метаболічні зрушення, які підвищують ризик синдрому неспокійних ніг. Наприклад, такі стани, як гастроезофагеальний рефлюкс, як правило, погіршуються з настанням вагітності, впливаючи на значну частину вагітних і потенційно спричиняючи порушення сну.[14] Часте нічне сечовипускання через підвищену екскрецію натрію також може переривати сон.[15] Крім того, опорно-руховий апарат зазнає змін, щоби підготуватися до розширення матки та пологів, що може призвести до порушень сну.[16] Зміни в метаболізмі заліза та фолієвої кислоти під час вагітності вважаються факторами, що сприяють поширеності синдрому неспокійних ніг серед вагітних.[2][17][18]

Гормони[ред. | ред. код]

Секреція жіночих статевих гормонів, таких як естроген і прогестерон, значно зростає під час вагітності, впливаючи на регуляцію сну (циркадні ритми) та потреби уві сні.[2][19] Порушення сну також може виникнути через нічні скорочення матки як результат нічного підвищення рівня окситоцину.[2][20]

Розлади сну[ред. | ред. код]

Під час вагітності часто виникають розлади сну, і це поширено серед 50 % усіх вагітних.[1] Зазвичай, ці проблеми настають з початку вагітності. Найчастішими розладами є безсоння, синдром ообструктивного апное сну та неспокійних ніг.[1] Американська академія медицини сну офіційно визнала «розлад сну, пов’язаний з вагітністю» як окремий стан, що охоплює і безсоння, і підвищену денну сонливість під час вагітності.[12][13]

Парасомнії[ред. | ред. код]

Парасомнії викликають значне занепокоєння під час вагітності, часто виникають сомнамбулізм, кошмари, нічні страхи та яскраві сни.[11][21] Підвищити імовірність виникнення парасомній можуть не лише порушення сну під час вагітності, але й порушення дихання та розлади руху.[11]

Безсоння[ред. | ред. код]

Безсоння у вагітних дуже часте.[22] З настанням вагітності помітне збільшення порушень сну.[7][23][24][25] Вчені, які використовували полісомнографію для вивчення сну вагітних жінок, спостерігали чіткі закономірності — зростання неспання після першого засинання, зменшення швидких рухів очей уві сні та більшу кількість часу, проведеного в легших стадіях сну порівняно з невагітними жінками.[7][26][27] Крім того, з прогресуванням вагітності у жінок спостерігається тенденція до меншого загального часу сну, збільшення часу неспання після засинання, більшого часу на більш легких стадіях сну, зменшення періодів глибокого та швидкого сну та частіші пробудження порівняно з ранніми стадіями вагітності.[23][28] Крім того, вагітні жінки часто незадоволені якістю свого сну: майже половина з них зазначають про поганий суб’єктивний досвід сну.[5]

Синдром неспокійних ніг[ред. | ред. код]

Синдром неспокійних ніг характеризується дискомфортними відчуттями в ногах і непереборним бажанням рухати ними, особливо в періоди відпочинку або бездіяльності.

Частіше зустрічається серед вагітних жінок, ніж серед населення в цілому.[9] Дослідження дали різні показники поширеності: за оцінками, від 10 % до 34 % вагітних жінок відчувають симптоми СНН у певний момент під час вагітності.[29]

Порушення дихання уві сні[ред. | ред. код]

Хропіння та порушення дихання уві сні значно частіше зустрічаються у вагітних (у 2—3 рази), ніж у невагітних жінок.[30] Це пов'язано зі змінами в анатомії верхніх дихальних шляхів і, зазвичай, повертається до нормального стану після пологів.[30]

Обструктивне апное сну пов'язане з різким зменшенням або повною зупинкою дихання під час сну. Поширена проблема вагітних і пов’язана з різними наслідками для здоров’я жінок та вагітності.[8][31] Поширене серед жінок з ожирінням.[32][33] При ускладнені підвищується ризик розвитку таких станів, як затримка внутрішньоутробного розвитку, прееклампсія та мертвонародження.[32]

Лікування[ред. | ред. код]

Для лікування розладів сну під час вагітності можуть виписуватися психофармакологічні препарати.[34] Первинне безсоння лікується за допомогою когнітивно-поведінкової терапії та медикаментів, вторинне безсоння — через основну медичну проблему.[35] Синдром неспокійних ніг можуть лікувати медикаментозно та зі зменшенням факторів, які на це впливають (куріння, кофеїн і певні ліки).[35]

Сновидіння[ред. | ред. код]

Під час вагітності відбувається значний період емоційної адаптації, що включає думки, почуття та ставлення до себе та плоду, які часто знаходять вираження у снах. Вагітні жінки часто описують свої сни як надзвичайно яскраві та реалістичні.[36] Деякі систематичні дослідження показують, що більшість вагітних жінок (67—88 %) повідомляють, що бачили принаймні один сон, пов’язаний з вагітністю, пологами або дітьми.[37][38][39][40] Крім того, інші дослідження показують, що 30—62 % цих снів стосуються материнства, і їх частота тенденційно збільшується з перебігом вагітності.[37][41][42][43][39] Сни зазвичай стосуються фізичного благополуччя жінки та дитини, але також можуть містити елементи небезпеки або шкоди дитині, матері, батькові, проблем у сім’ї та шлюбі.[37] Зазвичай, вагітні найкраще запам'ятовують сни, а їхній зміст тривожніший, ніж в інших етапах життя.[6][36][44] Порівняльні дослідження показують, що вагітні пригадують більше снів, зосереджених навколо тем, пов’язаних з вагітністю (наприклад, пологи, вагітність, плід, їх власне тіло, тіло дитини), а також із потенційними ризиками для плоду та для них самих.[37][45][40] Вагітність може впливати на моделі сновидінь, що призводить до підвищення ймовірності поганих і кошмарних снів.[6] Вагітним також зазвичай сниться, що вони переживають нещастя, шкоду або стикаються з екологічними загрозами.[37]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Facco, Francesca L.; Chan, Megan; Patel, Sanjay R. (6 липня 2022). Common Sleep Disorders in Pregnancy. Obstetrics & Gynecology. Ovid Technologies (Wolters Kluwer Health). 140 (2): 321—339. doi:10.1097/aog.0000000000004866. ISSN 0029-7844.
  2. ↑ а б в г д Pengo, Martino F.; Won, Christine H.; Bourjeily, Ghada (2018). Sleep in Women Across the Life Span. Chest. Elsevier BV. 154 (1): 196—206. doi:10.1016/j.chest.2018.04.005. ISSN 0012-3692.
  3. ↑ Cai, Shirong; Tan, Sara; Gluckman, Peter D.; Godfrey, Keith M.; Saw, Seang-Mei; Teoh, Oon Hoe; Chong, Yap-Seng; Meaney, Michael J.; Kramer, Michael S. (9 грудня 2016). Sleep Quality and Nocturnal Sleep Duration in Pregnancy and Risk of Gestational Diabetes Mellitus. Sleep. Oxford University Press (OUP). 40 (2). doi:10.1093/sleep/zsw058. ISSN 0161-8105.
  4. ↑ Meers, Jessica M.; Nowakowski, Sara (11 червня 2022). Sleep During Pregnancy. Current Psychiatry Reports. Springer Science and Business Media LLC. 24 (8): 353—357. doi:10.1007/s11920-022-01343-2. ISSN 1523-3812.
  5. ↑ а б Sedov, Ivan D.; Cameron, Emily E.; Madigan, Sheri; Tomfohr-Madsen, Lianne M. (2018). Sleep quality during pregnancy: A meta-analysis. Sleep Medicine Reviews. Elsevier BV. 38: 168—176. doi:10.1016/j.smrv.2017.06.005. ISSN 1087-0792.
  6. ↑ а б в Lara-Carrasco, Jessica; Simard, Valérie; Saint-Onge, Kadia; Lamoureux-Tremblay, Vickie; Nielsen, Tore (2014). Disturbed dreaming during the third trimester of pregnancy. Sleep Medicine. Elsevier BV. 15 (6): 694—700. doi:10.1016/j.sleep.2014.01.026. ISSN 1389-9457.
  7. ↑ а б в Sedov, Ivan D.; Anderson, Nina J.; Dhillon, Ashley K.; Tomfohr‐Madsen, Lianne M. (2 листопада 2020). Insomnia symptoms during pregnancy: A meta‐analysis. Journal of Sleep Research. Wiley. 30 (1). doi:10.1111/jsr.13207. ISSN 0962-1105.
  8. ↑ а б Liu, Lina; Su, Guang; Wang, Shuling; Zhu, Bingqian (25 вересня 2018). The prevalence of obstructive sleep apnea and its association with pregnancy-related health outcomes: a systematic review and meta-analysis. Sleep and Breathing. Springer Science and Business Media LLC. 23 (2): 399—412. doi:10.1007/s11325-018-1714-7. ISSN 1520-9512.
  9. ↑ а б Chen, Si-Jing; Shi, Le; Bao, Yan-Ping; Sun, Ye-Kun; Lin, Xiao; Que, Jian-Yu; Vitiello, Michael V.; Zhou, Yu-Xin; Wang, Yong-Qing (2018). Prevalence of restless legs syndrome during pregnancy: A systematic review and meta-analysis. Sleep Medicine Reviews. Elsevier BV. 40: 43—54. doi:10.1016/j.smrv.2017.10.003. ISSN 1087-0792.
  10. ↑ Gupta, Ravi; Rawat, Vikram Singh (2020). Sleep and sleep disorders in pregnancy. Handbook of Clinical Neurology. Elsevier. с. 169–186. doi:10.1016/b978-0-444-64240-0.00010-6. ISSN 0072-9752.
  11. ↑ а б в Bušková, Jitka; Miletínová, Eva; Králová, Radana; Dvořáková, Tereza; Tefr Faridová, Adéla; Heřman, Hynek; Hrdličková, Kristýna; Šebela, Antonín (18 лютого 2023). Parasomnias in Pregnancy. Brain Sciences. MDPI AG. 13 (2): 357. doi:10.3390/brainsci13020357. ISSN 2076-3425.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  12. ↑ а б Bourjeily, Ghada (2009). Sleep disorders in pregnancy. Obstetric Medicine. SAGE Publications. 2 (3): 100—106. doi:10.1258/om.2009.090015. ISSN 1753-495X. PMC 4989752. PMID 27582822.
  13. ↑ а б American Academy of Sleep Medicine. International Classification of Sleep Disorders, revised: Diagnostic and Coding Manual. Westchester, IL: American Academy of Sleep Medicine, 2000:114–5.
  14. ↑ Habr, Fadlallah; Raker, Christina; Lin, Cui Li; Zouein, Elie; Bourjeily, Ghada (2013). Predictors of gastroesophageal reflux symptoms in pregnant women screened for sleep disordered breathing: A secondary analysis. Clinics and Research in Hepatology and Gastroenterology. Elsevier BV. 37 (1): 93—99. doi:10.1016/j.clinre.2012.03.036. ISSN 2210-7401.
  15. ↑ Parboosingh, J.; Doig, A. (1973). Studies of Nocturia in Normal Pregnancy. BJOG: An International Journal of Obstetrics and Gynaecology. Wiley. 80 (10): 888—895. doi:10.1111/j.1471-0528.1973.tb02147.x. ISSN 1470-0328.
  16. ↑ LT, Goldsmith; G, Weiss; BG, Steinetz. Relaxin and its role in pregnancy. Endocrinology and metabolism clinics of North America. 24 (1). ISSN 0889-8529. PMID 7781625.
  17. ↑ Lee, Kathryn A.; Zaffke, Mary Ellen; Baratte-Beebe, Kathleen (2001). Restless Legs Syndrome and Sleep Disturbance during Pregnancy: The Role of Folate and Iron. Journal of Women's Health & Gender-Based Medicine. Mary Ann Liebert Inc. 10 (4): 335—341. doi:10.1089/152460901750269652. ISSN 1524-6094.
  18. ↑ M I Botez; B Lambert (22 вересня 1977). Folate deficiency and restless-legs syndrome in pregnancy. New England Journal of Medicine. Hysterectomies. Massachusetts Medical Society. 297 (12): 670—671. doi:10.1056/nejm197709222971220. ISSN 0028-4793.
  19. ↑ Deurveilher, Samüel; Rusak, Benjamin; Semba, Kazue (2011). Female Reproductive Hormones Alter Sleep Architecture in Ovariectomized Rats. Sleep. Oxford University Press (OUP). 34 (4): 519—530. doi:10.1093/sleep/34.4.519. ISSN 1550-9109.
  20. ↑ Hirst, Jonathan J.; Haluska, George J.; Cook, Michael J.; Hess, David L.; Novy, Miles J. (1991). Comparison of Plasma Oxytocin and Catecholamine Concentrations with Uterine Activity in Pregnant Rhesus Monkeys. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. The Endocrine Society. 73 (4): 804—810. doi:10.1210/jcem-73-4-804. ISSN 0021-972X.
  21. ↑ Schredl, Michael; Gilles, Maria; Wolf, Isabell; Peus, Verena; Scharnholz, Barbara; Sütterlin, Marc; Deuschle, Michael (9 листопада 2016). Nightmare frequency in last trimester of pregnancy. BMC Pregnancy and Childbirth. Springer Science and Business Media LLC. 16 (1). doi:10.1186/s12884-016-1147-x. ISSN 1471-2393.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  22. ↑ Chaudhry, Simriti K.; Susser, Leah C. (2018). Considerations in Treating Insomnia During Pregnancy: A Literature Review. Psychosomatics. Elsevier BV. 59 (4): 341—348. doi:10.1016/j.psym.2018.03.009. ISSN 0033-3182.
  23. ↑ а б Brunner, Daniel P.; Münch, Magdalena; Biedermann, Kurt; Huch, Renate; Huch, Albert; Borbély, Alexander A. (1994). Changes in Sleep and Sleep Electroencephalogram During Pregnancy. Sleep. Oxford University Press (OUP). 17 (7): 576—582. doi:10.1093/sleep/17.7.576. ISSN 1550-9109.
  24. ↑ Maasilta, Paula; Bachour, Adel; Teramo, Kari; Polo, Olli; Laitinen, Lauri A. (2001). Sleep-Related Disordered Breathing During Pregnancy in Obese Women. Chest. Elsevier BV. 120 (5): 1448—1454. doi:10.1378/chest.120.5.1448. ISSN 0012-3692.
  25. ↑ Tomfohr, Lianne M.; Buliga, Elena; Letourneau, Nicole L.; Campbell, Tavis S.; Giesbrecht, Gerald F. (2015). Trajectories of Sleep Quality and Associations with Mood during the Perinatal Period. Sleep. Oxford University Press (OUP). 38 (8): 1237—1245. doi:10.5665/sleep.4900. ISSN 1550-9109.
  26. ↑ Hertz, Gila; Fast, Avital; Feinsilver, Steven H.; Albertario, Claude L.; Schulman, Harold; Fein, Alan M. (1992). Sleep in Normal Late Pregnancy. Sleep. Oxford University Press (OUP). 15 (3): 246—251. doi:10.1093/sleep/15.3.246. ISSN 1550-9109.
  27. ↑ Wilson, Danielle L.; Barnes, Maree; Ellet, Lenore; Permezel, Michael; Jackson, Martin; Crowe, Simon F. (7 грудня 2010). Decreased sleep efficiency, increased wake after sleep onset and increased cortical arousals in late pregnancy. Australian and New Zealand Journal of Obstetrics and Gynaecology. Wiley. 51 (1): 38—46. doi:10.1111/j.1479-828x.2010.01252.x. ISSN 0004-8666.
  28. ↑ Izci-Balserak, Bilgay; Keenan, Brendan T.; Corbitt, Charles; Staley, Beth; Perlis, Michael; Pien, Grace W. (15 липня 2018). Changes in Sleep Characteristics and Breathing Parameters During Sleep in Early and Late Pregnancy. Journal of Clinical Sleep Medicine. American Academy of Sleep Medicine (AASM). 14 (07): 1161—1168. doi:10.5664/jcsm.7216. ISSN 1550-9389.
  29. ↑ Gupta, R.; Dhyani, M.; Kendzerska, T.; Pandi-Perumal, S. R.; BaHammam, A. S.; Srivanitchapoom, P.; Pandey, S.; Hallett, M. (19 жовтня 2015). Restless legs syndrome and pregnancy: prevalence, possible pathophysiological mechanisms and treatment. Acta Neurologica Scandinavica. Hindawi Limited. 133 (5): 320—329. doi:10.1111/ane.12520. ISSN 0001-6314.
  30. ↑ а б Izci, B. (1 лютого 2006). Sleep-disordered breathing and upper airway size in pregnancy and post-partum. European Respiratory Journal. European Respiratory Society (ERS). 27 (2): 321—327. doi:10.1183/09031936.06.00148204. ISSN 0903-1936.
  31. ↑ Sahin, Figen Kir; Koken, Gulengul; Cosar, Emine; Saylan, Filiz; Fidan, Fatma; Yilmazer, Mehmet; Unlu, Mehmet (31 жовтня 2007). Obstructive sleep apnea in pregnancy and fetal outcome. International Journal of Gynecology & Obstetrics. Wiley. 100 (2): 141—146. doi:10.1016/j.ijgo.2007.08.012. ISSN 0020-7292.
  32. ↑ а б Louis, Judette M.; Auckley, Dennis; Sokol, Robert J.; Mercer, Brian M. (2010). Maternal and neonatal morbidities associated with obstructive sleep apnea complicating pregnancy. American Journal of Obstetrics and Gynecology. Elsevier BV. 202 (3): 261.e1—261.e5. doi:10.1016/j.ajog.2009.10.867. ISSN 0002-9378.
  33. ↑ Olivarez, Sofia; Ferres, Millie; Antony, Katherine; Mattewal, Amarbir; Maheshwari, Bani; Sangi-Haghpeykar, Haleh; Aagaard-Tillery, Kjersti (8 квітня 2011). Obstructive Sleep Apnea Screening in Pregnancy, Perinatal Outcomes, and Impact of Maternal Obesity. American Journal of Perinatology. Georg Thieme Verlag KG. 28 (08): 651—658. doi:10.1055/s-0031-1276740. ISSN 0735-1631.
  34. ↑ Miller, Margaret A.; Mehta, Niharika; Clark-Bilodeau, Courtney; Bourjeily, Ghada (2020). Sleep Pharmacotherapy for Common Sleep Disorders in Pregnancy and Lactation. Chest. Elsevier BV. 157 (1): 184—197. doi:10.1016/j.chest.2019.09.026. ISSN 0012-3692.
  35. ↑ а б McLafferty, Laura P.; Spada, Meredith; Gopalan, Priya (2022). Pharmacologic Treatment of Sleep Disorders in Pregnancy. Sleep Medicine Clinics. Elsevier BV. 17 (3): 445—452. doi:10.1016/j.jsmc.2022.06.009. ISSN 1556-407X.
  36. ↑ а б Raphael-Leff, Joan; Trevarthen, Colwyn; Klaus, Marshall (3 травня 2018). Psychological Processes of Childbearing. Routledge. doi:10.4324/9780429482922. ISBN 978-0-429-48292-2.
  37. ↑ а б в г д Lara-Carrasco, Jessica; Simard, Valérie; Saint-Onge, Kadia; Lamoureux-Tremblay, Vickie; Nielsen, Tore (2013). Maternal representations in the dreams of pregnant women: a prospective comparative study. Frontiers in Psychology. Frontiers Media SA. 4. doi:10.3389/fpsyg.2013.00551. ISSN 1664-1078. PMC 3753535. PMID 23986734.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  38. ↑ Van, Paulina; Cage, Tene; Shannon, Maureen (2004). Big Dreams, Little Sleep. Holistic Nursing Practice. Ovid Technologies (Wolters Kluwer Health). 18 (6): 284—292. doi:10.1097/00004650-200411000-00004. ISSN 0887-9311.
  39. ↑ а б RL, Blake; J, Reimann. The pregnancy-related dreams of pregnant women. The Journal of the American Board of Family Practice. J Am Board Fam Pract. 6 (2). ISSN 0893-8652. PMID 8452063.
  40. ↑ а б Nielsen, Tore; Paquette, Tyna (2007). Dream-associated Behaviors Affecting Pregnant and Postpartum Women. Sleep. Oxford University Press (OUP). 30 (9): 1162—1169. doi:10.1093/sleep/30.9.1162. ISSN 0161-8105.
  41. ↑ Ser̀ed, Susan; Abramovitch, Henry (1992). Pregnant dreaming: Search for a typology of a proposed dream genre. Social Science & Medicine. Elsevier BV. 34 (12): 1405—1411. doi:10.1016/0277-9536(92)90149-k. ISSN 0277-9536.
  42. ↑ Gillman, Robert D. (1968). The dreams of pregnant women and maternal adaptation. American Journal of Orthopsychiatry. American Psychological Association (APA). 38 (4): 688—692. doi:10.1111/j.1939-0025.1968.tb02438.x. ISSN 1939-0025.
  43. ↑ Winget, Carolyn; Kapp, Frederic T. (1972). The Relationship of the Manifest Content of Dreams to Duration of Childbirth in Primiparae. Psychosomatic Medicine. Ovid Technologies (Wolters Kluwer Health). 34 (4): 313—320. doi:10.1097/00006842-197207000-00005. ISSN 0033-3174.
  44. ↑ SL, Ablon. The usefulness of dreams during pregnancy. The International Journal of Psycho-analysis. 75 ( Pt 2). ISSN 0020-7578. PMID 8063485.
  45. ↑ Dagan, Yaron; Lapidot, Anat; Eisenstein, Michal (2001). Women's dreams reported during first pregnancy. Psychiatry and Clinical Neurosciences. Wiley. 55 (1): 13—20. doi:10.1046/j.1440-1819.2001.00778.x. ISSN 1323-1316.

Посилання[ред. | ред. код]

Планування сім'ї
Фізіологія вагітності
та пологів
Переривання вагітності
Вагітність та хвороби
Ускладнення вагітності[en] та
материнська смертність
(МКХ-10)
Порушення
перебігу

Позаматкова вагітність (оваріальна[en], інтерстиціальна[en], цервікальна[en], абдомінальна[en], гетеротопічна[en])

Викликані
хвороби
Пологи та
післяпологовий період
Менеджмент та захист
вагітності та пологів
В культурі
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вагітність_і_сон&oldid=42316814