Жіноча консультація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Жіноча консультація (англ. Prenatal care) — це амбулаторно-поліклінічний лікувально-профілактичний заклад, основним завданням якого є амбулаторна і диспансерна допомога жінкам в період вагітності і післяпологовий період, а також гінекологічна допомога. Державні жіночі консультації працюють за дільничними принципами у складі пологових будинків і перинатальних центрів, дільничних та районних лікарень, а також можуть бути самостійними медичними установами.

Поширені на території пострадянського простору і в колишніх країнах соціалістичного блоку. У європейській медичній практиці організаційні функції жіночої консультації виконує лікар-терапевт. Також існують спеціалізовані гінекологічні клініки та амбулаторії.

Історія[ред. | ред. код]

Перша «кімната для вагітних» була відкрита в Москві акушером А. Н. Рахмановим в 1906 році в пологовому будинку ім. Абрикосової. До Жовтневого перевороту 1917 року в країні діяло 9 жіночо-дитячих (змішаних) консультацій, які надавали допомогу вагітним та дітям до 3-х років. В Україні гінекологія почала свій розвиток з утворення у 1805 кафедри повивального мистецтва при Харківському університеті, у 1829 р. вже була організована клініка на 4 ліжка.

У радянські часи розвиток роботи жіночих консультацій контролювався та ініціювався міністерством охорони здоров'я СРСР. Держава повністю взяла на себе опіку про здоров'я жінки та пологів, а також впровадила заходи, спрямовані на профілактику та своєчасне виявлення гінекологічних захворювань, ускладнень вагітності та пологів.

Основні завдання жіночої консультації[ред. | ред. код]

Також до завдань жіночих консультацій входять такі функції:

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Фармацевтична енциклопедія