Період п'яти династій і десяти держав
(Перенаправлено з Епоха п'яти династій та десяти держав)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Період п'яти династій і десяти держав — час політичного безладу в Китаї, що тривав з 907 по 960 (979) роки, між правлінням династії Тан та династії Сун. У цей час на півночі швидко змінилися п'ять династій, і виникло понад 12 незалежних держав, особливо на півдні. Зазвичай приводять тільки 10 найбільших. Династія Ляо на півночі залишилася незалежною навіть після того, як династія Сун підкорила собі більшу частину Китаю.
Мапа Китаю на 923 рік.
- П'ять династій
- Пізня Лян (907-923)
- Пізня Тан (923-936)
- Пізня Цзінь (936-947)
- Пізня Хань (947-951 або 979, залежно від того чи рахувати династію Північна Хань)
- Пізня Чжоу (951-960)
Десять держав: У (907–937), Уюе (907–978), Мінь (909–945), Чу (907–951), Південна Хань (917–971), Рання Шу (907–925), Пізня Шу (934–965), Цзінань (924–963), Південна Тан (937–975), Північна Хань (951–979).
Література[ред. | ред. код]
- Kurz, Johannes L. (2011). China's Southern Tang Dynasty (937-976). Routledge. ISBN -9780415454964.
- http://www.imperialchina.org/5Dynasties10States.html
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Період п'яти династій і десяти держав |
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
|
