Кабаєва Аліна Маратівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Gymnastics (rhythmic) pictogram.svg Аліна Кабаєва
Аліна Кабаєва на церемонії нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» (2005)

Аліна Кабаєва на церемонії нагородження орденом «За заслуги перед Вітчизною» (2005)
Загальна інформація
Повне ім'я Кабаєва Аліна Маратівна
Національність татарка
Місце проживання Москва
Дата народження 12 травня 1983(1983-05-12) (33 роки)
м. Ташкент,
Узбецька РСР, СРСР СРСР
Зріст 166 см[1](164[2] см)
Вага 50 кг[1] (46[2] кг)
Батько Кабаєв Марат Вазихович
Спорт
Країна СРСР СРСРУзбекистан УзбекистанРосія Росія
Вид спорту Gymnastics (rhythmic) pictogram.svg художня гімнастика
Спортивне звання
Заслужений майстер спорту Росії
Клуб МГФСО — «Динамо», Москва
Нац. збірна Росія Росія
Тренери Ірина Вінер (останній)
Завершення виступів 1996—2007 (Художня гімнастика)
[[commons:Category:Alina Kabaeva|Gymnastics (rhythmic) pictogram.svg Аліна Кабаєва на Вікісховищі]]
Нагороди
Орден Дружби
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Olympic rings with transparent rims.svg Олімпійські ігри
Бронза Сідней 2000 багатоборстві
Золото Афіни 2004 багатоборстві
Чемпіонати світу
Золото Осака 1999 багатоборстві
Золото Осака 1999 стрічка
Золото Осака 1999 м'яч
Золото Осака 1999 команда
Срібло Осака 1999 скакалка
Срібло Осака 1999 обруч
Золото Будапешт 2003 багатоборстві
Золото Будапешт 2003 м'яч
Золото Будапешт 2003 команда
золото Будапешт 2003 стрічка
Срібло Будапешт 2003 обруч
Бронза Будапешт 2003 булави
Золото Патри 2007 команда
Бронза Патри 2007 стрічка
Чемпіонати Європи
Золото Матозіньюш 1998 багатоборстві
Золото Будапешт 1999 багатоборстві
Золото Будапешт 1999 обруч
Срібло Будапешт 1999 стрічка
Бронза Будапешт 1999 скакалка
Золото Сарагоса 2000 команда
Золото Сарагоса 2000 обруч
Золото Сарагоса 2000 багатоборстві
Золото Сарагоса 2000 м'яч
Золото Сарагоса 2000 стрічка
Бронза Сарагоса 2000 скакалка
Золото Женева 2001 обруч
Золото Женева 2001 м'яч
Золото Женева 2001 булави
Срібло Женева 2001 скакалка
Золото Гранада 2002 багатоборстві
Золото Гранада 2002 команда
Золото Київ 2004 багатоборстві
Золото Київ 2004 команда
Срібло Москва 2006 багатоборстві

Алі́на Мара́тівна Каба́єва (12 травня 1983(19830512) р., Ташкент) — російська спортсменка (художня гімнастика), заслужений майстер спорту Росії, громадська та політична діячка.

Біографія[ред.ред. код]

Народилась в Ташкенті у спортивній родині. Батько був відомим футболістом, мати займалася баскетболом. Художньою гімнастикою почала займатися з чотирьох років. У 1995 році вона переїхала до Москви, де почала тренуватись під керівництвом відомих тренерів Ірини Вінер і Віри Шаталіної. Вже через рік у 1996 році дебютувала за збірну Росії з художньої гімнастики і виступила на юніорських змаганнях в Японії.

Спортивні досягнення[ред.ред. код]

Аліна Кабаєва на чемпіонаті світу 2001 року в Мадриді, де вона стала чемпіонкою та позбавлена цього звання

Переможниця XXVIII Олімпійських ігор 2004 року в Афінах. Бронзовий призер XXVII Олімпійських ігор 2000 року в Сіднеї. Дворазова абсолютна чемпіонка світу (1999 і 2003). П'ятиразова абсолютна чемпіонка Європи (1998—2000, 2002, 2004). Шестиразова абсолютна чемпіонка Росії (1999—2001, 2004, 2006—2007).

У 2007 році Аліна Кабаєва завершила свою спортивну кар'єру.

Допінг-скандал[ред.ред. код]

У 2001 році разом з партнеркою по збірній Росії Іриною Чащиною була дискваліфікована на 2 роки за вживання допінгу. Після допінг-тесту на Іграх доброї волі 2001 року в австралійському Брісбені в аналізах російських гімнасток був виявлений фуросемід, який хоч і не є допінгом, але заборонений через здатність швидко виводити з організму допінг-препарати та скидувати зайву вагу. Результати спортсменок на Іграх доброї волі та чемпіонаті світу 2001 року, де Кабаєва стала чемпіонкою, були анульовані.[3]

Освіта[ред.ред. код]

У 2007 році закінчила Московський державний університет сервісу, отримавши кваліфікацію фахівця в галузі спортивного менеджменту.

У 2009 році закінчила Санкт-Петербурзький державний університет фізичної культури імені П. Ф. Лесгафта. Обидві освіти — заочні.

Громадська та політична діяльність[ред.ред. код]

У 2001 році Аліна Кабаєва вступила в партію «Єдина Росія», член Вищої ради партії (2001—2005). Член Громадської палати Російської Федерації (2005—2007). Депутат Державної думи Федеральних зборів РФ 5 скликання від партії «Єдина Росія» (з 2007).

Є головою «Благодійного фонду Аліни Кабаєвої». Фонд займається будівництвом спортивного комплексу в Цхінвалі, організацією «Гарячої лінії з ЄДІ», допомогою сільським бібліотекам у виборчому окрузі Аліни Кабаєвої — Нижньокамську районі Татарстану, організацією дитячого фестивалю художньої гімнастики.

У вересні 2014 року після дострокового складання депутатських повноважень Аліна Кабаєва очолила раду директорів холдингу «Національна Медіа Група», яка володіє пакетами акцій петербурзького «П'ятого каналу», РЕН ТВ, газети «Известия», радіостанції «Російська служба новин» і Першого каналу. До цього призначення вона шість років очолювала громадську раду «Національної Медіа Групи».[4]

У березні 2016, після того як «Національна Медіа Група» оголосила про завершення операції з придбання 25 % акцій видання «Спорт-Експрес», було повідомлено, що Аліна Кабаєва стане головою ради директорів «Спорт-Експресу».[5]

Робота на телебаченні[ред.ред. код]

На російському «П'ятому каналі» Аліна Кабаєва вела передачу «Кроки до успіху» (рос. «Шаги к успеху»), присвячену шляхам до успіху окремих людей або колективів.[6]

На РЕН ТВ вела передачу «Шлях до Олімпу» (рос. Путь к Олимпу), присвячену найрізноманітнішим аспектам професійного спорту.[7]

Кабаєва також знімалася в японському художньому фільмі «Red Shadow» («Червона тінь»), а також в кліпі на пісню «Аліна Кабаєва» гурту «Гра Слів».

Визнання[ред.ред. код]

У 2006 році Аліна стала лауреатом загальнонаціональної премії «Жінка року „Glamour“», а також визнана найсексуальнішою в Росії серед 10 лауреатів премії «Top 10 Sexy» в категорії «спорт». Знімалася оголеною в журналі «Maxim», а також у проекті Катерини Рождественської «Календар», журнал «Караван історій», 2003 року.

У 2010 стала однією з небагатьох не-моделей (поряд з Аллою Пугачовою, Анною Курниковою, Ренатою Литвиновою і Інгеборгою Дапкунайте), фотографії яких російський журнал «Vogue» помістив на обкладинку.

У спільному рейтингу радіостанції «Ехо Москви», журналу «Огонёк» і агентства «Інтерфакс» «100 найвпливовіших жінок Росії» посіла 8 місце.[8]

У 2014 році на церемонії відкриття Олімпійських ігор в Сочі Аліна Кабаєва брала участь у фінальній частині естафети Олімпійського вогню.

Державні нагороди[ред.ред. код]

Нагороджена орденами Дружби (2001) і «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2005).

Родина[ред.ред. код]

Батько Аліни Кабаєвої Марат Кабаєв, татарин за національністю, у молодості був професійним футболістом, грав на позиції крайнього нападника в ташкентському «Пахтакорі». У 1989 році виступав за дніпропетровський «Дніпро». У чемпіонатах СРСР провів 276 матчів, забив 48 м'ячів. Після завершення кар'єри перейшов на тренерську роботу. Працює в казанському «Рубіні» старшим тренером-селекціонером. У листопаді 2014 року обраний Президентом Асоціації підприємців-мусульман Російської Федерації.[9]

Аліна Кабаєва з Президентом Росії Володимиром Путіним у 2001 році

Приватне життя[ред.ред. код]

В засобах масової інформації неодноразово з'являлися чутки про те, що Аліну Кабаєву пов'язують любовні стосунки з Президентом Росії Володимиром Путіним і навіть про те, що вона начебто є матір'ю його двох позашлюбних дітей. Першою про зв'язок Путіна з Кабаєвою надрукувала газета «Московский корреспондент» у квітні 2008 року. Через декілька днів після публікації власник видання Олександр Лебедєв закрив його, пояснюючи цей крок нерентабільністю газети. Сайт «The Daily Beast», посилаючись на невідомі джерела, стверджував, що видання припинило своє існування за дзвінком кремлівських спецслужб. Пізніше тему стосунків російського Президента і гімнастки піднімали й інші, в тому числі й іноземні видання, серед яких американське «New York Post» та французьке «Paris Match».[10] У березні 2015 року прес-секретар Президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков спростував повідомлення, які з'явились у швейцарських ЗМІ, про те, що Аліна Кабаєва народила дитину в одній з клінік поруч з Лугано, а батьком дитини називався Володимир Путін.[11]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б Офіційний сайт Міжнародної федерації гімнастики
  2. а б Национальная информационная сеть «Спортивная Россия»
  3. Алину Кабаеву дисквалифицировали // Газета «Известия». 21.02.2002 (рос.)
  4. Алина Кабаева возглавила совет директоров холдинга «Национальная Медиа Группа» // Первый канал. 30.09.2014 (рос.)
  5. Олимпийская чемпионка Алина Кабаева возглавит совет директоров ЗАО «Спорт-Экспресс» // РИА Новости. 09.03.2016 (рос.)
  6. «Шаги к успеху» с Алиной Кабаевой // Пятый канал
  7. Путь к Олимпу. Проект Алины Кабаевой (рос.)
  8. Самые обаятельные и влиятельные. Первая сотня женщин России в совместном проекте радиостанции «Эхо Москвы», журнала «Огонек» и агентства «Интерфакс» // «Коммерсантъ». 03.03.2014 (рос.)
  9. Отец Алины Кабаевой стал главным исламским бизнесменом Татарстана // «Деловая электронная газета Бизнес Online». 20.11.2014 (рос.)
  10. Alina Kabaeva, la Seconde dame de Russie? // Paris Match. 29.01.2013 (фр.)
  11. Песков опроверг слухи о рождении у Путина ребенка // РИА Новости. 13.03.2015 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]