Кармазін Юрій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Анатолійович Кармазін

Юрій Анатолійович Кармазін

Yuriy Karmazin.jpg
Народився 21 вересня 1957(1957-09-21) (60 років)
Звенигородка, Черкаська область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Проживання Київ
Діяльність політик, юрист
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Партія Партія захисників Вітчизни
Конфесія православ'я
Нагороди
Заслужений юрист України

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 11 травня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
безпартійний 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
безпартійний (НУ) 14 травня 2002 25 травня 2006
6-го скликання
Партія захисників Вітчизни (НУНС) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Ю́рій Анато́лійович Карма́зін (нар. 21 вересня 1957, Звенигородка, Черкаська область) — український політичний діяч, суддя, Народний депутат України 2-го, 3-го, 4-го, 6-го скликання.

З травня 1999 — голова Партії захисників Вітчизни. З липня 2001 — співголова Народно-патріотичного об'єднання «За Україну». Радник Президента України (липень — серпень 2007). Заслужений юрист України (1996). Державний радник юстиції 3 класу.

Біографія[ред.ред. код]

Юрій Кармазін народився 21 вересня 1957 у місті Звенигородка Черкаської області. Одружений, має доньку (1982).

Освіта: Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, юридичний факультет (19761981), юрист.

1974 — липень 1976 — робітник Смілянського міськпобуткомбінату.

19761981 — студент Одеського державного університету імені Іллі Мечникова.

Грудень 19801982 — помічник прокурора Центрального району міста Одеси.

19821984 — помічник прокурора Одеської області.

19841985 — заступник спеціального прокурора Одеської області.

Листопад 1985 — серпень 1992 — прокурор Приморського району міста Одеси.

З липня 1992 — суддя Одеського обласного суду.

З липня 1994 — голова слідчої комісії в справі АСК «Бласко».

Політична діяльність[ред.ред. код]

Народний депутат України 2-го скликання з 11 травня 1994 до 12 травня 1998. Обрано у Приморському виборчому окрузі № 299, Одеської області, висунутий трудовим колективом. На час виборів: суддя Одеського обласного суду, позапартійний. У першому турі: явка виборців склала — 56,3%, «за»&nbsp проголосували — 15,17%. У другому турі: явка — 52,1%, «за» — 60,29%. 23 суперники (основний — Анатолій Вассерман.

З січня 1996 — заступник голови Одеської обласної організації Конгресу української інтелігенції.

Народний депутат України 3-го скликання з 12 травня 1998 до 14 травня 2002. Обрано у виборчому окрузі № 134, Одеської області. Явка — 65,0%, «за» проголосувало 40,0%. Обрано з 19 претендентів. На час виборів — народний депутат України. Член фракції «Громада» (травень 1998 — лютий 2000), позафракційний (лютий — липень 2000), член групи «Солідарність» (з липня 2000). Голова Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією (липень 1998 — лютий 2000), голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцієюлютого 2000).

Кандидат у Президенти України на виборах 1999. У першому турі отримав 90793 голосів виборців (0,35%) — 10-е місце серед 13-и претендентів.
Обирався депутатом Одеської обласної ради народних депутатів; двічі — депутатом Приморської районної ради народних депутатів міста Одеси.

Член юридичної служби Громадянського комітету захисту Конституції «Україна без Кучми» ( лютий 2001).

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006) від виборчого блоку політичних партій "Блок Віктора Ющенка «Наша Україна», № 17 в списку. На час виборів: народний депутат України, безпартійний. Член фракції «Наша Україна» (15 травня 2002 — 7 вересня 2005), фракції політичної партії Народний Союз «Наша Україна» (з 7 вересня 2005). Голова підкомітету з питань законотворчості, систематизації законодавства та його відповідності міжнародному праву Комітету з питань правової політики12 червня 2002).

Був членом фракції «Наша Україна» до травня 2006. На виборах 26 березня 2006 балотувався у народні депутати України від «Блоку Юрія Кармазіна», № 1 в списку. До Парламенту не потрапив (блок набрав 0,65% голосів виборців).

Крім участі у виборах до Парламенту, на виборах 26 березня 2006 Юрій Кармазін також був кандидатом на посаду міського голови Києва від «Блоку Юрія Кармазіна» — отримав 4-те місце із 5,45% голосів виборців.

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», № 58 у списку. На час виборів: голова Партії захисників Вітчизни. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона» (з 23 листопада 2007). Перший заступник голови Комітету з питань правосуддя26 грудня 2007).

У виборах до Парламенту 2012 участі не брав, оскільки ЦВК відмовив йому у реєстрації[1].

Родина[ред.ред. код]

  • Одружений, має двох дочок (1982 та 1998 р.н.).

Нагороди[ред.ред. код]

Цікавинки[ред.ред. код]

За статистикою, Юрій Кармазін був найактивнішим депутатом Верховної Ради 4-го скликання за такими показниками:[2]

  • кількість виступів з місця — 1073 (при тому, що середньостатистичний показник депутатів 4-го скликання становив ~40 виступів);
  • кількість виступів з трибуни — 1093 (проти середньостатистичних ~28 виступів);
  • кількість депутатських запитів — 901 (проти середньостатистичного ~31 запита).

За статистикою 6-го скликання на 25 серпня 2011[джерело?]:

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]