Перейти до вмісту

Корнацький Аркадій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Аркадій Олексійович Корнацький
Народився7 липня 1953(1953-07-07) (72 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Первомайський район, Одеська область, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР СРСР→Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materРосійський університет дружби народів Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України VIII скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяЗ листопада 2014 року — народний депутат України, партія «Блок Петра Порошенка».
Україна Народний депутат України
8-го скликання
безпартійний (Фракція «Блок Петра Порошенка») 27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корнацький.

Арка́дій Олексі́йович Корна́цький (нар. 7 липня 1953, село Чаусове Друге, Первомайський район, Миколаївська область, УРСР) — український політичний діяч та підприємець.

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив факультет економіки та права Університету дружби народів імені Патріса Лумумби в Москві. Здобув освіту за спеціальністю «Міжнародне право» (кваліфікація — юрист) і «Перекладач англійської мови».

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав 1970 р. різноробом у колгоспі «Шлях Леніна» у рідному селі.

1972—1974 рр. — служив у армії СРСР.

1974—1980 рр. — студент Університету дружби народів імені П. Лумумби.

1980—1989 рр. — робота в установах Москви і Московської області на юридичних посадах.

З 1989 р. — підприємницька діяльність в Москві й Московській області.

В Україні з 1998 р. — співзасновник і засновник підприємств: ТОВ «Агрофірма Корнацьких», ТОВ «Юридична фірма Корнацьких», ПП «Будфірма Корнацьких».

У 2007 р. — радник Голови Секретаріату Президента України.

2007—2008 рр. — в. о. заступника голови Миколаївської облдержадміністрації з питань АПК.

З 2008 р. — голова громадської організації «Селянський фронт».

Сімейний стан

[ред. | ред. код]

Розлучений, має трьох дочок і сина.

Громадянство

[ред. | ред. код]

13 вересня 2005 року РФ надала Корнацькому надано дозвіл на вихід із громадянства Росії, після чого він набув громадянство України[1].

Вибори 2012

[ред. | ред. код]

На виборах до Верховної Ради України 2012 року висунутий кандидатом у народні депутати України від об'єднаної опозиції по одномандатному виборчому окрузі № 132. Вибори виграв чинний заступник голови облдержадміністрації Віталій Травянк.

1 листопада Адміністративний суд Миколаєва постановив вилучити протоколи з мокрими печатками з виборчого округу № 132, що призвело до протистояння мітингувальників з бійцями «Беркуту», які силою вдерлися до суду і забрали оригінали протоколів дільничних комісій без жодних актів щодо приймання та передачі документів[2]. Після чого депутати від опозиції заявили, що вони були сфальсифіковані після повернення.

Проти людей, які захищали мирним протестом свій вибір, порушуються кримінальні справи. Заступника Корнацького по виборчій кампанії, Тетяну Нікіткіну, тримають у в'язниці. П'яти працівникам «Агрофірми Корнацьких», які брали участь у мітингу, вручили повідомлення про кримінальне провадження проти них[3].

Рішенням ЦВК результати виборів по округу № 132 не були визнані. Призначено перевибори[4].

17 червня 2013 року близько 120 осіб, озброєних помповими дробовиками і травматичною зброєю, здійснили спробу захопити ТОВ «Агрофірма Корнацьких» у селі Чаусове Друге на Миколаївщині. Один з нападників відкрив стрілянину. Ним виявився віцечемпіон Європи з греко-римської боротьби та віцечемпіон світу з бойового самбо Костянтин Стрижак[5]. Повідомлялося про поранення 5 людей.[6].

Участь у виборах 2013 року

[ред. | ред. код]

5 вересня 2013 року під час вечірнього засідання Верховної Ради України був розглянутий та прийнятий законопроєкт № 2971-д «Про повторні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197, 223», згідно з яким вибори призначено на 15 грудня 2013 року.

16 жовтня 2013 року Всеукраїнський з'їзд партії ВО «Батьківщина» затвердив кандидатуру Аркадія Корнацького на повторних виборах народних депутатів по одномандатному виборчому окрузі № 132[7].

21 жовтня 2013 року Центральна виборча комісія України постановою № 226[8] зареєструвала Аркадія Корнацького кандидатом в народні депутати по 132 мажоритарному округу.

15 грудня 2013 року відбулись повторні вибори у «проблемних» округах, в тому числі і на 132 окрузі. В результаті опрацювання 100 % голосів самовисуванець Микола Круглов набрав 47,85 % або 32 тис. 947 виборців[9].

Участь у виборах 2014 року

[ред. | ред. код]

26 жовтня 2014 року брав участь у виборах народних депутатів України по одномандатному виборчому округу № 132 до від «Блоку Петра Порошенка», набрав 34,82 % голосів і став депутатом VIII скликання[10]

Розслідування

[ред. | ред. код]

Звинувачення в махінаціях з житлом

[ред. | ред. код]

У листопаді 2025 року ВАКС визнав Корнацького винним в отриманні від держави 914 тис. грн "компенсації" за оренду готельного номера у Києві. Його засудили до 3,5 року ув'язнення та штрафу[11]. Аркадій Корнацький оскаржив вирок, оскільки вважає справу повністю сфабрикованою НАБУ та САП як помсту за його боротьбу з корупцією. Він стверджує, що розслідування розпочато з грубими процесуальними порушеннями (неуповноваженою особою, з порушенням особливого порядку для нардепів та поза строками). Корнацький стверджує, що складу злочину взагалі немає: у нього не було придатного для проживання житла в Києві на момент отримання компенсації[12]. За свідченнями журналіста Володимира Бойка ця квартира - офісне приміщення аграрного підприємства Аркадія Корнацького, в якому працював Бойко[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Аркадий Корнацкий ответил на упреки о российском гражданстве//НикВести [Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.]. 24 травня 2013
  2. ↑ У Первомайську готуються розганяти протест — «Спільна справа» // [[Радіо Свобода]], 02.11.2012. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 2 липня 2013.
  3. ↑ У Первомайську завели кримінал за протести проти фальсифікації виборів // [[Українська правда]], 5 червня 2013. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 3 липня 2013.
  4. ↑ На 132 «первомайском» округе будут перевыборы[недоступне посилання](рос.)
  5. ↑ Стрілець з озброєного нападу на фірму Корнацького «засвітився» на окрузі Пилипишина? // [[Українська правда]], 20 червня 2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 жовтня 2015.
  6. ↑ Опозиція вимагає створити комісію через події на фірмі Корнацького // [[Радіо Свобода]], 19.06.2013. Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 2 липня 2013.
  7. ↑ Съезд «Батьківщини» выдвинул Корнацкого кандидатом по 132 округу//НикВести [Архівовано 2 листопада 2013 у Wayback Machine.]. 16 жовтня 2013
  8. ↑ Постанова ЦВК «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України в одномандатних виборчих округах на повторних виборах народних депутатів України 15 грудня 2013 року [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]»//Офіційний вебсервер Центральної виборчої комісії України 21 жовтня 2013
  9. ↑ На 132 округе обработали 100 % протоколов: Круглов выиграл выборы//НикВести [Архівовано 20 грудня 2013 у Wayback Machine.]. 16 грудня 2013
  10. ↑ Одномандатний виборчий округ № 132. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 31 жовтня 2014.
  11. ↑ Екснардепу Корнацькому оголосили вирок за житлову аферу. РБК-Украина (укр.). Процитовано 30 листопада 2025.
  12. ↑ "Я доб'юся справедливості" - Аркадій Корнацький опублікував роз'яснення вироку щодо нього. PERVOMAISK.INFO (укр.). 28 листопада 2025. Процитовано 29 квітня 2026.
  13. ↑ Володимир Бойко: Правосуддя за прейскурантом, або Чому чесність коштує 4 мільйони для фонду Стерненка?. PERVOMAISK.INFO (укр.). 29 квітня 2026. Процитовано 29 квітня 2026.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ creator (14 вересня 2018). Корнацкий Аркадий: как российский шпион и убийца стал украинским феодалом и депутатом от БПП. ЧАСТЬ 2 • SKELET-info. SKELET-info (рос.). Архів оригіналу за 19 травня 2020. Процитовано 12 липня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корнацький_Аркадій_Олексійович&oldid=47974335