Костьольна вулиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Костьольна вулиця
Київ
Костёльная улица Киев 2012 01.JPG
Будинок № 9
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Олександрівського костелу
Історичні відомості: колишні назви
вул. Челюскінців
Загальні відомості
Протяжність 270 м
Координати початку 50°27′04″ пн. ш. 30°31′23″ сх. д. / 50.451361° пн. ш. 30.523056° сх. д. / 50.451361; 30.523056Координати: 50°27′04″ пн. ш. 30°31′23″ сх. д. / 50.451361° пн. ш. 30.523056° сх. д. / 50.451361; 30.523056
Координати кінця 50°27′12″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д. / 50.453361° пн. ш. 30.525361° сх. д. / 50.453361; 30.525361
Поштові індекси 01001
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro Second Line logo.svg «Майдан Незалежності»
Тролейбуси Тр 16, 18 (на Майдані Незалежності)
Рух двосторонній
Покриття асфальт
зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
На карті Вулиця Мала Житомирська.jpg
На карті населеного пункту
commons:Костьольна вулиця у Вікісховищі

Костьо́льна ву́лиця[1] — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Майдану Незалежності до Трьохсвятительської вулиці.

Історія[ред.ред. код]

Вулиця виникла у 1830-х роках під сучасною назвою (від Олександрівського костелу, розташованого в горішній частині вулиці). З 1934 року мала назву вулиця Челюскінців, на честь подвигу учасників полярного дрейфу на пароплаві «Челюскін» у 1934 році (назву підтверджено 1944 року[2]). Історична назва вулиці була відновлена 1991 року[3].

Бульвар наприкінці вулиці з'явився у 1880-х роках.

Забудова[ред.ред. код]

Вулиця виділяється тим, що на ній майже повністю збереглася архітектура кінця XIX — початку ХХ століття, переважно представлена прибутковими будинками.

Олександрівський костел[ред.ред. код]

Головною архітектурною домінантою Костьольної вулиці є комплекс католицького Прокафедрального собору святого Олександра, до якого входять власне собор (18171849 рік), зведений у стилі пізнього класицизму архітектором Ф. Мєховичем, будинок домініканського монастиря (перша половина XIX століття), огорожа з брамами (перша половина XIX століття), прибутковий будинок (19131914), зведений за проектом інженера Г. Познякова у стилі модерн, сторожка (1884), флігель для прислуги костелу (1824), флігель із господарським льохом (1862).

Видатні особи, пов'язані з Костьольною вулицею[ред.ред. код]

У будинку № 6 на початку 1960-х проживав учений у галузі гідравліки та гідромеханіки, академік АН УРСР Георгій Сухомел.

У будинку № 8 проживали співак Степан Белина-Скупевський (1910-ті), поет Василь Чумак (1918–1919), композитор Ігор Шамо (1968–1982).

Будинок № 9 — прибутковий будинок, зведений в 1912–1913 за проектом архітектора Абрама Трахтенберга у стилі модерн. Тут, під час свого навчання в Політехнічному інституті у 1924–1925 мешкав майбутній академік Сергій Корольов.

У будинку № 15, зведеному спеціально для українських вчених мешкали: академіки УРСР математик Микола Боголюбов (кінець 1940-х), фізик Віталій Данилов (1946–1954), учений у галузі металургії Микола Доброхотов (1940-ві — 1963), хімік Антон Думанський (1946–1967), археолог П. Єфименко (1940—1950-ті), математик та механік Михайло Лаврентьєв (1940-ві), учений у галузі обчислювальної техніки Сергій Лебедєв (1946–1951), геолог-петрограф Володимир Лучицький (1946–1949), астроном Олександр Орлов (1940—1950-ті), економіст-аграрник Павло Першин (1950–1970), зоолог Павло Свириденко (1947–1971), фізико-хімік і матеріалознавець Іван Францевич (1946–1985), учений в галузі електрозварювання Костянтин Хрєнов (1946–1984), хімік Євген Шилов (1947–1970), Георгій Курдюмов (1950-ті). Також у 1950-х в цьому ж будинку мешкали члени-кореспонденти АН УРСР гідрогеолог А. Бабинець, учений в галузі ливарного виробництва Андрій Горшков, ентомолог Євген Звєрезомб-Зубовський, вчений в галузі електродинаміки Олександр Мілях, цитолог Я. Модилевський, мікробіолог Лев Рубенчик, патофізіолог Микола Сиротинін, патофізіолог і онколог Олександр Тимофєєвський, економіст Яків Фейгін.

У житлових будинках з комплексу Олександрівського костелу проживали митрополит Андрей Шептицький (квітень-травень 1917) та у 1953–1955 поет-шістдесятник Іван Світличний.

Пам'ятники та меморіальні дошки[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. За текстом рішення 1991 року про найменування — Костельна вулиця.
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  3. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 6 вересня 1991 року № 561 «Про найменування вулиць і повернення вулицям історичних назв» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 3864, арк. 79–81. Архівовано з першоджерела 10 березня 2013.

Джерела[ред.ред. код]