Густав Роберт Кірхгоф
.svg){kind=small}
Гу́став (Ґу́став)[14] Ро́берт Кі́рхгоф (нім. Gustav Robert Kirchhoff; 12 березня 1824 — 17 жовтня 1887) — німецькій фізик, оптик. Разом з німецьким вченим Робертом Бунзеном заклав основи спектрального аналізу, відкрив цезій та рубідій. Встановив один із законів випромінювання (закон Кірхгофа) та правила для розрахунку електричних кіл (правила Кірхгофа).
Член Лондонського королівського товариства (1875), іноземний член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук (1862).
Народився 12 березня 1824 року в Кенігсберзі. Батько Карл Фрідріх був радником юстиції. Навчаючись в гімназії Густав охоче займався математикою та фізикою. Тому після її закінчення вступив на Фізико-математичний факультет Кенігсберзького університету (1842—1846).
У 1847 році вже виступив як приват-доцент у Берліні.
У 1850—1854 роках як екстраординарний професор читав лекції в Бреславлі (Сілезія, нині Вроцлав, Польща), потім до 1874 року був на посаді ординарного професора в Гайдельберзі, звідки в 1875 році перейшов в Берлін.
У 1859 році на засіданні Прусської академії наук Кірхгоф оголосив про відкриття закону теплового випромінювання, за яким відношення здатності тіла випромінювати електромагнітні хвилі до його здатності їх поглинати однакове для усіх тіл при тій самій температурі (закон Кірхгофа).
У 1862 році Кірхгоф ввів поняття абсолютно чорного тіла й запропонував його модель — порожнина з невеликим отвором. Розробка проблеми випромінювання абсолютно чорного тіла врешті-решт призвела до створення квантової теорії випромінювання.
З 1862 року був членом-кореспондентом Санкт-Петербурзької академії наук.
У 1875 році обраний членом Прусської академії наук.
Помер у Берліні 17 жовтня 1887 року.
Наукові праці з оптики, електродинаміки, механіки та ін.
Сформулював основні правила для розрахунку струмів та напруг в електричних колах. (Див. Правила Кірхгофа)
Також йому належать роботи з дослідження розряду конденсатора та індукції струмів. В області механіки займався головним чином питаннями деформації, рівноваги та руху пружних тіл, руху рідин.
Головні його праці «Дослідження спектра Сонця та спектрів хімічних елементів» (1861—1862) та «Лекції з математичної фізики» (в чотирьох томах, 1874—1894) відіграли велику роль у розвитку теоретичної фізики.
У Гайдельберзі Кірхгоф пропрацював 20 років. У цей час він разом із Робертом Бунзеном заклав основи спектрального аналізу та разом із ним відкрив цезій (1860) та рубідій (1861). В основі методу лежить експериментально відкритий і теоретично обґрунтований Кірхгофом фундаментальний закон, який названо його іменем: відношення монохроматичної випромінювальної та поглинальної здатностей у всіх тіл — те саме, воно залежить тільки від температури та довжини хвилі.
Метод спектрального аналізу, який Кірхгоф і Бунзен розробили в 1859—1862 роках, став потужним засобом вивчення небесних тіл і знаменував появу нової галузі астрономії — астрофізики. Кірхгоф виміряв положення кількох тисяч фраунгоферових ліній у спектрі Сонця і встановив їхній збіг з емісійними лініями десятка земних елементів, з чого зробив висновок, що ці хімічні елементи зустрічаються в атмосфері Сонця. Відкриття Кірхгофа дали йому змогу по-новому підійти до проблеми фізичної природи Сонця. Показавши, що панівні в той час уявлення про холодне темне сонячне ядро і розпечену зовнішню оболонку неспроможні: він запропонував першу науково обґрунтовану модель Сонця як розпеченої кулі з дуже високою температурою, оточеною менш гарячою атмосферою, у якій всі елементи перебувають в газоподібному стані. Сонячні плями правильно вважав холоднішими областями в цій атмосфері.
- «Poggendorf's Annalen d. Physik»,
- «Crelle's Jonrn. f ü r Math.»
- «Gesammelte Abhandlungen» (Лейпциг, 1882).
- «Vorlesungen über Mathematische Phys ik» (Лейпциг, 1876 та нас.)
- «Untersuchungen ü ber das Sonnenspectrum und die Spectra der chemischen Elemente» (Берлін, 1861; 3 вид., 1876)
- 10358 Кірхгоф — астероїд, названий на честь вченого.
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118723146 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е А. Гершун Кирхгоф, Густав Роберт // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XV. — С. 147.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ http://www.stadtentwicklung.berlin.de/cgi-bin/egab/eg.pl?fieldname=grab&search=messel&Search=Start
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г д е ж Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- ↑ https://ieeexplore.ieee.org/stamp/stamp.jsp?tp=&arnumber=10284549
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Ковалевская, Софья Васильевна // Русский биографический словарь — СПб: 1903. — Т. 9. — С. 20–21.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ а б (unspecified title) — doi:10.5281/zenodo.18315206
- ↑ [[https://web.archive.org/web/20190917112449/https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf Архівовано 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] Правопис-2019. § 122. Звуки [h], [g]]
- Столетов А. Г. Густав Роберт Кирхгоф: Собр. соч. — Т. 2, М. — Л. — 1941.
- Горнштейн Т. Н. Кирхгоф и его исследования по тепловому излучению // Тр. института истории естествознания и техники. — 1960. — В. 34. — С. 110—156.
- Agassi J., The Kirchhoff — Planck radiation law, «Science», 1967, v. 156, № 3771, p. 30-37.
- Коротка біографія (нім.)
- Інститут фізики ім. Г. Р. Кірхгофа [Архівовано 26 жовтня 2008 у Wayback Machine.] (нім.)
- Роботи Кіргофа в Національній бібліотеці Німеччини
- Народились 12 березня
- Народились 1824
- Уродженці Кенігсберга
- Померли 17 жовтня
- Померли 1887
- Померли в Берліні
- Поховані на Старому цвинтарі церкви Святого Матвія
- Випускники Кенігсберзького університету
- Науковці Вроцлавського університету
- Науковці Гайдельберзького університету
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Угорської академії наук
- Члени Нідерландської королівської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Прусської академії наук
- Члени Геттінгенської академії наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени Королівського товариства Единбурга
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Кавалери Баварського ордена Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Нагороджені медаллю Котеніуса
- Нагороджені медаллю Румфорда
- Нагороджені медаллю Маттеуччі
- Нагороджені медаллю Жансена
- Нагороджені медаллю Деві
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Німецькі астрофізики
- Електротехніки Німеччини
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Німецькі астрономи
- Німецькі оптики
- Німецькі фізики
- Члени-кореспонденти Санкт-Петербурзької академії наук
- Німецькі винахідники
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці