Михайло Вишневецький (козацький гетьман)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Вишневецький
Herb Korybut.jpg
Народився 1529(1529)
Помер 15 жовтня 1584(1584-10-15)
Вишнівець
Громадянство/підданство Польща
Національність русин
Проживання Річ Посполита
Титул князь
Посада Брацлавські каштеляни
Конфесія православний
Батько Олександр Вишневецький
Мати Катарина Скорута
Рід Вишневецькі
Родичі Ярема Вишневецький (внук)
Брати, сестри Вишневецький Максим Олександрович і Вишневецький Олександр Олександрович
Дружина Гальшка Зенович
Діти Вишневецький Олександр Михайлович, Вишневецький Юрій і Вишневецький Михайло Михайлович
POL COA Korybut.svg

Михайло Вишневе́цький (1529 — 15 /16 жовтня[1] 1584) — князь, військовий та державний діяч руських земель Великого князівства Литовського. Князь волинський. Старший Війська Запорозького реєстрового, гетьман українського козацтва, сенатор Речі Посполитої. Йому присвячена поема «Epicedion».[2]

Життєпис[ред.ред. код]

1550 року він, Бернард Претвич, Ян Гербурт, Александр і Прокоп Сенявські стримали татарську навалу, забрали в них награбоване, багатьох взяли в полон.[3]

Після смерті гетьмана Венжика Хмельницького козаками був обраний гетьманом князь Михайло Вишневецький (1569—1574). Був гетьманом України, який уперше в історії одержав від польського короля булаву і клейноди як правитель України.

Король Сигізмунд II Август послав його на допомогу царю під Астрахань. Коли він з запоріжцями дійшов до міста, хан і паша вже були там. М. Вишневецький поділив війська надвоє, домовившись з мешканцями міста, розбив татар і взяв після них велику здобич, яку поділив між своїм військом та московським, чим викликав велике незадоволення запоріжців. Тоді 5000 запорозьких козаків, незадоволені розподілом здобичі після походу на Астрахань, відділилися від війська гетьмана Вишневецького і заснували на березі Дону місто Черкаськ, за назвою свого міста Черкаси, яке стало «головним всьому війську Донському».

У 1579 році князь М. Вишневецький, разом з князем Василем Костянтином Острозьким, в складі частин війська короля Стефана Баторія пішов походом на Московське царство, зайняв Сіверщину, брав участь у взятті Стародуба, Чернігова — його взяти не змогли, тому підпалили[4] — та інших фортець.

За значні військові заслуги 1580 року введений до сенату Речі Посполитої, після чого передає Канівське та Черкаське староства синові Олександрові. Посади старости канівського і черкаського зберіг до смерті. 1580 р. став каштеляном брацлавським, 15 березня 1581 воєводою київським. Був воєводою київським, комендантом (каштеляном) Київського замку.

Разом з дружиною — Гальшкою Юріївною Зенович — залишив добру пам'ять як фундатор трьох православних монастирів.

Помер у Вишневці 15 жовтня 1584 р. у віці 55 років, був похований із почестями в Києво-Печерській Лаврі. За даними Афанасія Калнофойського, помер о 2-й годині ночі з понеділка на вівторок 16 жовтня 1584, був похований в Успенському соборі Києво-Печерської лаври[5], існував його надгробок з епітафією.[6]

Взяття Астрахані 1570[ред.ред. код]

Михайло Вишневецький вирушив на Астрахань з Черкас, взявши з собою по дорозі полки запорожців та «гультяїв». Коли гетьман прибув з військом, паша і хан вже стояли під мурами. Гетьман почав робити план взяття Астрахані. Один з запорожців взявся пробратися у місто і попередити гарнізон, щоб в зазначений день і час зробили вилазку на противника, імітуючи напад. Запорожець вночі, під носом у татар пробрався в місто і повернувся назад, повідомивши гетьмана, що гарнізон готовий. Вишневецький домовився з командувачем допоміжних московських військ, щоб він нападом відволік татар. А сам Вишневецький вишикував в ряд свою кінноту, за нею поставив 15 000 піхоти. Вишневецький пустив вперед кінноту; при наближенні до ворожого табору розійшлася в сторони, на османів ринула піхота, яка, прорвавшись всередину табору, захопила гармати. Османи заволали про допомогу своїх військ, які в цей час билися під мурами з астраханцями. Поки вони прибули, козаки, використовуючи проти османів їхні гармати, розгромили їх повністю. Вночі паша перейшов під укриття до хана, Астрахань була звільнена. М. Вишневецький забрав величезні трофеї з османського табору та важку артилерію.

Посади[ред.ред. код]

Каштелян брацлавський, каштелян і воєвода Київський, староста черкаський, канівський, любецький та лоївський.

Нащадки[ред.ред. код]

У шлюбі з Гальшкою Юріївною Зенович у нього народилось 5 дітей:

Онуки князя по сину Михайлу Вишневецькому

  Михайло Вишневецький Гальшка Зеновичівна
пом. бл. 1594
     
   
Раїна Могилянка
нар. 1588
пом. після 18 січня 1619
Михайло Вишневецький
нар. ?
пом. перед 1616
                   
               
Ярема Вишневецький
nbsp;нар. 1612
 пом. 22 серпня 1651
 
Олександр Роман Вишневецький
 пом. 1629
 
Юрій Криштоф Вишневецький
 пом. 1629
 
Анна Вишневецька 

Примітки[ред.ред. код]

  1. Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — К. : типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 35.
  2. П. Гуцал. Epicedion // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 559. — ISBN 966-528-197-6.
  3. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 545.
  4. Czernihów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1880. — T. I : Aa — Dereneczna. (пол.) — S. 826. (пол.)
  5. Widacki J. Kniaz Jarema. — Katowice, 1984. s.59
  6. Аθанасій Калнофойскій. Эпитафіи фундаторам лавры / Отделъ ІІ. Извѣстія очевидцевъ, современниковъ и иностранныхъ писателей // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей. — Кіевъ: типографія Е. Я. Федорова, 1874. — С. 35—36.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Попередник
Дмитро Вишневецький
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Гетьман України
1569-1570
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Наступник
Іван Свирговський