Біфобія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Біфобія — (англ. biphobia, від bi — «два» та дав.-гр. φόβος, phóbos — «страх») — різні форми негативної реакції на прояви бісексуальності. Перш за все виражається у неприязні або дискримінації людей з бісексуальною орієнтацією як соціальної групи чи як окремих осіб. Вона може проявлятися у запереченні, що бісексуальність є справжньою сексуальною орієнтацією (хоча зворотнє затверджено ВООЗ) або негативних стереотипах про бісексуальних людей (наприклад, ніби вони сексуально нерозбірливі чи нечесні). Біфобні погляди можуть висловлювати люди будь-якої сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності та статі.

Біфобію не слід розглядати як гомофобію або гетерофобію, оскільки бісексуали та бісексуалки піддаються окремому, властивому лише цій групі, негативізму та упередженості. Крім того, бісексуальні люди також відчувають на собі як гомофобію, так і гетерофобію.

Поняття біфобії отримало достатньо швидке та несподіване поширення наприкінці ХХ століття[1].

Форми[ред. | ред. код]

Біфобія набуває розмаїтих форм, в залежності від конкретного суспільства, проте має й універсальні ознаки.

Біфобія загальна для гетеросексуальних суспільств, проте вона часто проявляється і серед геїв та лесбійок, зазвичай з уявленнями, ніби бісексуали(-ки) можуть уникати тиску з боку гетеросексуального суспільства, підлаштовуючись під соціальні очікування міжстатевого сексу та стосунків. Це дозволяє представляти бісексуальну ідентичність як таку, котрій «недостатньо обох», чи « несправжню».[2] Австралійське дослідження 2016 року встановило, що бісексуальні люди стикаються з мікроагресією, цькуванням та іншою анти-соціальною поведінкою з боку людей з лесбі- та гей-спільнот.[3]

Заперечення та замовчування бісексуальності[ред. | ред. код]

Біфобія може призводити людей до заперечення того, що бісексуальність «реальна», стверджуючи, що люди, котрі ідентифікують себе як бісексуальні, не є бісексуальними по-справжньому, або що феномен бісексуальності набагато менш загальний, ніж це стверджується. Одна з форм такого заперечення базується на гетеросексистському переконанні, ніби гетеросексуальність є єдиною справжньою чи природньою сексуальною орієнтацією. Тоді все, що відрізняється від неї, є або психологічною патологією, або прикладом антисоціальної поведінки. В таких випадках біфобія багато в чому збігається з гомофобією.

Інша форма заперечення корениться в бінарних поглядах на сексуальність: ніби люди є моносексуальними, тобто виключно гомосексуальними (геї/лесбійки) чи гетеросексуальними. Починаючи з 1980-х, дослідження сексуальності керувалися ідеєю, що гетеро- і гомосексуальність є єдиними можливими орієнтаціями, виключаючи бісексуальність як «вторинну гомосексуальність».[4] В такій моделі бісексуальні люди розглядалися або як геї/лесбійки, що не наважуються зробити камінг-аут та бажають виглядати гетеросексуальними,[5] або люди «обох орієнтацій», що експериментують з сексуальністю поза своїм «нормальним» інтересом.[6][7][8] Афоризми на кшталт «люди або гомо-, або гетеро-, або брешуть» втілюють цей дихотомічний погляд на сексуальні орієнтації.[9]

Деякі люди приймають теоретичне існування бісексуальності, проте визначають її у вузькому смислі, як однаковий потяг до чоловіків та жінок.[9] Завдяки цьому багато бісексуальних людей з нерівним потягом категоризуються натомість як або гомо-, або гетеросексуальні. Інші визнають існування бісексуальності у жінок, але заперечують, що чоловіки можуть бути бісексуальними.[10]

Деякі заперечення стверджують, що бісексуальна поведінка чи ідентичність є всього-навсього соціальним трендом — з такими прикладами, як «бісексуальний шик» (bisexual chic) чи «гендер-бендінг» (gender bending) — але не є істинною особистісною рисою.[11] Сексуальна активність між людьми одного гендеру замовчується чи опускається як лише замісна форма поряд з міжстатевим сексом чи як доступна форма сексуального задоволення. Аргументом цього погляду приводиться ситуаційна гомосексуальність у статево-сегрегованих просторах, таких як армія, в'зниця чи релігія.

Замовчуваеея бісексуальності (bisexual erasure[en]) або «бісексуальна невидимість» (bisexual invisibility) — це тенденція опускати, фальсифікувати чи перепояснювати іншими причинами свідоцтва про бісексуальність в історії, науці, новинах та інших первинних джерелах,[12][13] іноді до точки заперечення існування бісексуальності.[14][15]

Упередження проти бісексуальних людей[ред. | ред. код]

Багато негативних стереотипів про бісексуальних людей виростають з запечення бісексуальності чи її замовчування. Оскільки їхня орієнтація не визнається як достовірна, такі люди стереотипізуються як збиті з пантелику, нерішучі, ненадійні, експериментуючі чи такі, що «просто проходять етап».[16]

Асоціювання бісексуальності з сексуальною нерозбірливістю та розпутністю походить з безлічі негативних стереотипів, що позначають бісексуалів(-ок) як психічно чи соціально нестабільних людей, для котрих сексуальних стосунків тільки з чоловіками, тільки з жінками чи тільки з однією людиною недостатньо. Ці стереотипи можуть бути результатом культурних припущень, ніби "чоловіки та жінки настільки відмінні, що потяг до одних є абсолютно відмінним від потягу до інших (визначальна риса гетеросексизму), або ніби «висловлення потягу неминучо веде до спроб задовольнити цей потяг».[17]

Як наслідок, бісексуальні люди отримують соціальну стигму від звинувачень у зрадах їхніх партнерів чи партнерок, ведінні подвійного життя, «таємній гомосексуальності», поширенні ЗПСШ, таких як ВІЛ/СНІД. Ця приписувана поведінка додатково генералізується як неповага, скритність та обман. Бісексуальних людей характеризуують як «розпусних» (slutty), «поступливих» (easy), невибіркових та німфоманіакальних. Більше того, вони тісно асоціюються з поліаморією, свінгом та полігамією[18]. І це незважаючи на факт, що бісексуальні люди настільки ж здатні до моногамії чи серійної маоногамії, як і гомо- чи гетеросексуальні.[19]

Приклади стереотипів, якими найчастіше викликані антибісексуальні настрої[1][20]:

  • Загальні упередження:
  • Упередження з боку гомофобних людей:
    • Бісексуальні люди — ті ж гомосексуальні, між ними немає ніякої різниці.
  • Упередження з боку гетерофобних людей:
    • Бісексуальні люди — насправді гомосексуальні, які користуються всіма привілеями гетеросексуальних і не піддаються гомофобії, «насолоджуючись» гомосексуальним способом життя.
    • Бісексуальні люди не будують серйозних одностатевих відносин з гомо- або бісексуальними, і залишать їх при перших же підходящих гетеросексуальних партнері чи партнерці.

Наслідки[ред. | ред. код]

Крім очевидної шкоди цькування та дискримінації, впливи біфобії на психічне та сексуальне здоров'я бісексуальних людей численні.

Дослідження вказують, що бісексуали та бісексуалки часто ув'язнені в бінарності гетеро- та гомосексуальності, що створює форму знецінення чи позбавлення дійсності їхньої сексуальної ідентичності. Це часто призводить до чітких індикаторів психічного нездоров'я на кшталт низької самооцінки та самоповаги. Ці проблеми та тиски до «вибору» «нормальної» (гомо- чи гетеро-) сексуальної ідентичності у багатьох випадках ведуть до депресії, оскільки люди змушені жити в культурі, котра не розпізнає їхнього існування.[21]

Дослідження жінок з високим ризиком ВІЛ-інфекції з Journal of Bisexuality встановило, що бісексуальні жінки з групи високого ризику більш схильні включатися в різні ризиковані активності та мали вищий ризик отримати ВІЛ та інші ХПСШ.[22] Ці особливості були пов'язані з несхильністю бісексуальних людей обговорювати власну сексуальність та належний захит зі спеціалістами(-ками) в сфері охорони здоров'я через страх осуду чи дискримінації.[23]

Люди з бісексуальною ідентичністю можуть стикатися з нерівністю у більш грубих формах, ніж геї та лесбійки. Наприклад, у США вони можуть зіткнутися з:

  • Нижчим коефіцієнтом успішності в поданні заяв на статус біженця/біженки (також у Канаді та Австралії)[24],
  • Вищими ступенями насильства з боку інтимного партнера чи партнерки[25],
  • Вищою вірогідністю молодіжної ризикованої поведінки під час навчання в старших класах[26],
  • Вищою вірогідністю тривоги та розладів настрою серед бісексуальних жінок та чоловіків, котрі повідомляли, що мали секс з обома статями[27],
  • Вищою вірогідністю життя на менш ніж $30,000 в рік[28],
  • Нижчими рівнями почуття, що вони «дуже прийняті» на робочому місці[28],
  • Вищою схильністю розлучатися з важливими для них людьми[28].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б M.J. Eliason, The prevalence and nature of biphobia in heterosexual undergraduate students, Archives of Sexual Behavior 26 (3), 1997 pp. стор. 317—326. (англ.)
  2. Fahs, Breanne (2009-11-13). Compulsory Bisexuality?: The Challenges of Modern Sexual Fluidity. Journal of Bisexuality 9 (3-4): 431–449. ISSN 1529-9716. doi:10.1080/15299710903316661. 
  3. Roffee, James A.; Waling, Andrea (2016-10-10). Rethinking microaggressions and anti-social behaviour against LGBTIQ+ youth. Safer Communities 15 (4): 190–201. doi:10.1108/SC-02-2016-0004. 
  4. Managing Heterosexism and Biphobia: A Revealing Black Bisexual Male Perspective. ProQuest. 2008-01-01. ISBN 9780549622482. 
  5. Michael Musto, April 7, 2009. Ever Meet a Real Bisexual? Архівовано April 13, 2010, у en:Wayback Machine., The Village Voice
  6. Yoshino, Kenji (January 2000). The Epistemic Contract of Bisexual Erasure. Stanford Law Review (Stanford Law School) 52 (2): 353–461. JSTOR 1229482. doi:10.2307/1229482. 
  7. Why Do Lesbians Hate Bisexuals?. lesbilicious.co.uk. April 11, 2008. Процитовано March 26, 2011. 
  8. Geen, Jessica (October 28, 2009). Bisexual workers 'excluded by lesbian and gay colleagues'. Процитовано March 26, 2011. 
  9. а б Dworkin, SH (2001). Treating the bisexual client. Journal of Clinical Psychology 57 (5): 671–80. PMID 11304706. doi:10.1002/jclp.1036. 
  10. Do Bisexual Men Really Exist? (en). Процитовано 2017-02-12. 
  11. Ka'ahumanu, Lani; Yaeger, Rob. Biphobia. LGBT Resource Center UC San Diego. UC San Diego. Архів оригіналу за вересень 20, 2016. Процитовано September 22, 2016. 
  12. Word Of The Gay: BisexualErasure May 16, 2008 «Queers United»
  13. The B Word Suresha, Ron. "The B Word, " Options (Rhode Island), November 2004
  14. Hutchins, Loraine (2005). Sexual Prejudice: The erasure of bisexuals in academia and the media. American Sexuality magazine (National Sexuality Resource Center) 3 (4). Архів оригіналу за 2007-12-16. 
  15. Hutchins, Loraine. Sexual Prejudice - The erasure of bisexuals in academia and the media. American Sexuality Magazine. San Francisco, CA 94103, United States: National Sexuality Resource Center, San Francisco State University. Архів оригіналу за 2007-12-16. Процитовано 2007-07-19. 
  16. «It's Just A Phase» Is Just A Phrase, The Bisexual Index
  17. «Bisexuals and the Slut Myth», presented at the 9th International Conference on Bisexuality
  18. GLAAD: Cultural Interest Media Архівовано April 19, 2006, у en:Wayback Machine.
  19. Are Bisexuals Really Less Monogamous Than Everyone Else?. Psychology Today (en). Процитовано 2017-02-12. 
  20. Гері Ф. Келлі, Основи сучасної сексології, Пітер, 2000 р. ISBN 5-8046-0089-3, ISBN 0-697-29430-7.
  21. Dodge, Brian; Schnarrs, Phillip W.; Reece, Michael; Martinez, Omar; Goncalves, Gabriel; Malebranche, David; Van Der Pol, Barbara; Nix, Ryan та ін. (2012-01-01). Individual and Social Factors Related to Mental Health Concerns among Bisexual Men in the Midwestern United States. Journal of bisexuality 12 (2): 223–245. ISSN 1529-9716. PMC 3383005. PMID 22745591. doi:10.1080/15299716.2012.674862. 
  22. Gonzales, V; Washienko, K M; Krone, M R; Chapman, L I; Arredondo, E M; Huckeba, H J; Downer, A. Sexual and drug-use risk factors for HIV and STDs: a comparison of women with and without bisexual experiences.. American Journal of Public Health 89 (12): 1841–1846. PMC 1509027. doi:10.2105/ajph.89.12.1841. 
  23. Makadon MD, Harvey J; Ard MD, MPH, Kevin L (2012-07-09). Improving the Health Care of Lesbian, Gay, Bisexual and Transgender People: Understanding and Eliminating Health Disparities. Fenway Institute (U.S. Department of Health and Human Services). 
  24. Sean Rehaag (2010) Bisexuals need not apply: a comparative appraisal of refugee law and policy in Canada, the United States, and Australia, The International Journal of Human Rights, 13:2-3, 415—436, DOI: 10.1080/13642980902758226
  25. Mikel L. Walters, Jieru Chen, and Matthew J. Breiding, «The National Intimate Partner and Sexual Violence Survey: 2010 Findings on Victimization by Sexual Orientation» (Atlanta, GA: National Center for Injury Prevention and Control, Centers for Disease Control and Prevention, January 2013).
  26. Laura Kann, et al. 2011. «Sexual Identity, Sex of Sexual Contacts, and Health-Risk Behaviors among Students in Grades 9-12: Youth Risk Behavior Surveillance, Selected Sites, United States, 2001- 2009.» Morbidity and Mortality Weekly Report Early Release 60: 1–133.
  27. Wendy B. Bostwick et al., «Dimensions of Sexual Orientation and the Prevalence of Mood and Anxiety Disorders in the United States, „ American Journal of Public Health 100, no. 3 (2010): 468—475, doi:10.2105/AJPH.2008.152942.
  28. а б в A Survey of LGBT Americans: The LGBT Population and Its Sub-Groups» (Pew Research Center, June 13, 2013).