Міжнародний день людей з інвалідністю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Міжнародний день людей з інвалідністю відзначають З грудня. Його проголосила Генеральна асамблея в 1992 році на 47-й сесії у спеціальній резолюції.

Мета[ред.ред. код]

Генеральна Асамблея закликала держави - проводити подальшу інтеграцію в життя суспільства осіб з інвалідністю. Міжнародний день людей з інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем людей з інвалідністю, захисту їх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на переваги, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей з інвалідністю. Ця мета була поставлена у Всесвітній програмі дій відносно людей з інвалідністю, прийнятою Генеральною Асамблеєю в 1982 році і названа Десятиліттям людей з інвалідністю.

На сьогодні рівень інвалідізації мешканців планети становить більше 1 мільярда людей, або 15 відсотків населення Землі. За даними Пенсійного фонду України, Міністерства соціальної політики та Міністерства охорони здоров'я, станом на 01 січня 2015 року в Україні інвалідність мають 2 568 532 особи. Це 6,1 відсотка до загальної кількості населення. З них майже 80 відсотків – це люди працездатного віку. Головною причиною інвалідності у дорослих є хвороби системи кровообігу (35%), на другому місті – новоутворення, в тому числі злоякісні (23%), травми (8%), хвороби кістково-м’язової, ендокринної, нервової системи, психічні розлади та ін. Саме це обумовлює головну спрямованість роботи фахівців профілактичної медицини – подолання шкідливих звичок та нездорової поведінки киян, як факторів ризику головних причин інвалідності. Серед дитячого населення України – 2 відсотка з інвалідністю, або понад 167 тисяч дітей. Серед причин дитячої інвалідності на першому місці – вроджені порушення, далі — хвороби центральної нервової системи та розлади психіки і поведінки, великою мірою залежить від стилю життя батьків.

Наша держава взяла на себе і виконує конкретні зобов'язання щодо матеріального забезпечення людей з інвалідністю, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надання ряду пільг, конституційно гарантувала на рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства. За останні 10 років державою створено комплекс законів, які регулюють більшість аспектів життя людей з інвалідністю.

Зокрема, це закони України:

  • «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;
  • «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
  • «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали — внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
  • «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;
  • «Про психіатричну допомогу» та інші нормативно-правові документи.

Створення робочих місць для людей з інвалідністю - питання, яке потребує першочергового вирішення, адже розміну пенсії чи соціальної допомоги недостатньо для гідного існування в суспільстві і як наслідок не дає змоги почувати себе повноцінним членом суспільства.

Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом.

Як і інші соціально пригноблені категорії, інваліди об'єднуються в первинні організації для того, щоб виражати свої погляди, вимагати дотримання своїх громадських прав. Як правило, цього дня проводяться різноманітні форуми, публічні дискусії у ході яких окреслюються тенденції, шляхи та засоби, якими інваліди та їхні родини можуть досягти духовної та матеріальної незалежності в житті.

У цей День всі повинні приєднатися до цієї міжнародної ініціативи і побажати всім, хто не байдужий цій проблемі, сил і здоров’я, засобів і успіху. Захищаючи гідності інвалідів ми захищаємо своє людське обличчя. Інвалідність - це не вирок. Практика показує, що інваліди можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.

Посилання[ред.ред. код]

http://naiu.org.ua - Всеукраїнське громадське соціально-політичне об'єднання «Національна Асамблея людей з інвалідністю України»