Міус
Міус | |
---|---|
48°16′44.0000001004″ пн. ш. 38°32′16.000000100789″ сх. д. / 48.27889° пн. ш. 38.53778° сх. д. | |
Витік | Міус на південний схід від смт Чорнухине |
• координати | 48°16′45″ пн. ш. 38°32′15″ сх. д. / 48.27917° пн. ш. 38.53750° сх. д. |
Гирло | Міуський лиман Таганрозької затоки (Азовське море) |
• координати | 47°16′41″ пн. ш. 38°48′35″ сх. д. / 47.27806° пн. ш. 38.80972° сх. д. |
Країни: | Україна * Луганська область * Донецька область Росія * Ростовська область |
Регіон | Луганська область Ростовська область Донецька область |
Довжина | 258 км |
Площа басейну: | 6 680 км² |
Притоки: | Глуха, Кринка (праві) Кріпенька, Нагольна (ліві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Міу́с — річка в Україні (Перевальський і Антрацитівський райони Луганської області та Шахтарський район Донецької області) і Росії (Куйбишевський, Матвієво-Курганський, Неклинівський райони Ростовської області). Впадає до Міуського лиману Таганрізької затоки (Азовське море).
Довжина 258 км, площа басейну 6680 км². Долина у верхів'ях V-подібна, завширшки від 0,2 до 1,2 км, нижче (у межах степової зони) розширюється до 5—6 км. Заплава у верхів'ях на окремих ділянках відсутня, у середній і нижній течії її ширина становить до 800 м. Береги вкриті лучною рослинністю та чагарником. Річище звивисте, завширшки 15—25 м (в низов'ях — до 45 м). Глибина річки на плесах до 6 м, на перекатах не перевищує 0,5 м. Похил річки 1,1 м/км.
Живлення переважно снігове і дощове. Льодостав з грудня до березня. Характерні весняні повені. У басейні Міуса існує кілька невеликих водосховищ, що використовуються для водопостачання промисловості, гідроенергетики та меліорації. На берегах річки та водосховищ розташовуються рекреаційні об'єкти.
Міус бере початок на схилах Донецького кряжа, на південний схід від смт Чорнухине. Тече спершу на південний схід, в районі міста Міусинська поступово повертає на південь. Перетинає українсько-російський кордон біля села Червона Зоря. Впадає до Міуського лиману біля північно-західної околиці міста Таганрога.
Глуха, Кринка (праві), Міусик, Кріпенька, Нагольна, Дубрівка (ліві).
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- (рос.) Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 3. Крым и Приазовье / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 128 с.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 136. — (№ 2347).
Це незавершена стаття про річку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Міус
- Річки басейну Азовського моря
- Річки Росії
- Річки Донецької області
- Річки Луганської області
- Річки Ростовської області
- Річки Ровеньківського району
- Боково-Хрустальне
- Річки Куйбишевського району (Ростовська область)
- Річки Матвієво-Курганського району
- Міусинськ
- Річки Неклинівського району
- Річки Алчевського району
- Річки Горлівського району
- Міжнародні річки Європи