Онишкевич Мирослав Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Онишкевич Мирослав)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мирослав Онишкевич
 Полковник
Загальна інформація
Народження 26 січня 1911(1911-01-26)
с. Угнів, повіт Сокаль,Львівська область
Смерть 6 липня 1950(1950-07-06) (39 років)
м. Варшава, Польща Польща
Громадянство  Українська держава (1941)
Національність українець
Псевдо «Орест», «Білий», «Богдан», «Олег»
Військова служба
Приналежність  Українська держава (1941)
Вид ЗС  УПА
Командування
ВО-6 «Сян»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Онишкевич.

Онишке́вич Григо́рович Миросла́в (псевдо: «Орест», «Білий», «Богдан», «Олег») (26 січня 1911(19110126), Угнів, повіт Сокаль — 6 липня 1950, Варшава) — полковник УПА, діяч ОУН(б), командир Військової Округи «Сян».

Старший брат Тараса Онишкевича (обласного коменданта боївок СБ Львівщини).

Життєпис[ред. | ред. код]

Мирослав Онишкевич народився 26 січня 1911 року в Угневі, на Львівщині . Після закінчення народної школи в Угневі навчався в мірничій школі в Ковлі. Вчився також в українській гімназії у Львові, яку не закінчив у зв'язку з хворобою.

У 1929—1931 роках навчався, був арештований польською поліцією та засуджений на один рік за співпрацю з ОУН. Після тюрми служив у польському війську, звідки знову потрапив на два роки до тюрми, звідки був звільнений з нагоди амністії після смерті Ю. Пілсудського в 1935 році. Онишкевич повернувся до Угнева, де працював в адвокатській канцелярії д-ра І. Козака. В 1936 році Мирослав Онишкевич одружився з Стефанією Зварич, а через рік пізніше народився їм син Володимир.

Боротьба в лавах ОУН та УПА[ред. | ред. код]

Невдовзі Мирослав Онишкевич переїхав з родиною до Львова, де зайнявся веденням крамниці, а насправді весь свій час віддавав роботі в революційній ОУН. Якийсь час був співробітником націоналістичного просвітницького видавництва «Дешева книжка»[1].

З початком війни взяв активну участь у похідних групах в центральні і східні області України, де перебував до 1943 року. Повернувшись назад в Угнівщину, взяв активну участь у формуванні Української Повстанчої Армії. Його було включено до першого військового штабу ОУН у Галичині. Він відповідав за організацію військових структур УПА в чотирьох округах Львівщини.

У січні 1944 р., після загострення українсько-польських стосунків на Волині Мирослава Онишкевича відряджено на Сокальщину та Равщину для вишколювання нових підрозділів УПА, в чому йому допомагав його рідний брат, сотник УПА Тарас Онишкевич («Галайда»).

В кінці квітня 1944 року був заступником командира 2-ї Воєнної Округи «Буг» Остапа Линди на псевдо «Ярема», зокрема в цей час саме Мирославу командир УПА-Захід Василь Сидор-Шелест підпорядкував новостворену й поповнену новобранцями сотню «Залізняка»[2].

В 1944 році в бою з польськими партизанами його брат «Галайда» загинув.

Перед відходом німців командира «Ореста» перевели до Головного Військового Штабу УПА, де його застав прихід більшовиків.

Перехід німецько-радянської лінії фронту здійснив в липні 1944 року разом з сотнею «Залізняка»[2].

З березня 1945 він перейшов на Закерзоння.

На початку березня 1945 року в Гуті-Любицькій мав особисту зустріч з командиром куреня «Месники» Іваном Шпонтаком, котрого повідомив про його призначення ще й комадиром створеного 27-го тактичного відтинку «Бастіон»[3].

З жовтня обійняв пост командира Військової Округи «Сян». Фактично він розпочав виконувати ці функції лише на початку грудня 1945 р. після зустрічі з провідником ОУН на Закерзонні Ярославом Старухом («Стягом»).

Виконуючи доручення Головної Команди УПА, командир Орест розвантажує терен, висилаючи відділи УПА на Захід і Схід. Сам, незважаючи на важку хворобу легенів та на щораз більший натиск червоних польських військ, залишається на рідних землях.

Після розпуску відділів УПА у листопаді 1947 р. проживав на Західних землях Польщі разом зі своїми краянами з Угнева, які були депортовані туди під час операції «Вісла», а потім переховувався в селі Тоновіще Вроцлавського воєводства.

У березні 1948 р. Онишкевич з одним вояком своєї охорони «Богданом» був арештований польською поліцією, а в травні 1950 р. Військовий районний суд у Варшаві засудив командира «Ореста» до найвищої міру — розстрілу.

Згідно з протоколом страчений 6 липня 1950 р. у в'язниці в Мокотові у Варшаві. Його тіло закопали в безіменній могилі, ймовірно, на військовому комунальному цвинтарі на варшавських Повонзках.

На судовому процесі у Варшаві Онишкевич сказав:

«Зачитаний акт мого засудження я зрозумів, до звинувачень признаюся повністю, але не вважаю себе винним, оскільки я виконував волю своїх патріотичних переконань і обов'язок українця, який боровся за створення Незалежної української держави. Радянський Союз і Польща – це вороги українського народу, і єдиним способом для створення власної Української держави була збройна боротьба...»

Пам'ять[ред. | ред. код]

У 2000 р. в Угневі на будинку, де народилися брати Онишкевичі, відбулося відкриття та освячення пам'ятної таблиці братам Онишкевичам, яку виконав скульптор П. Дзиндра.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Михайленко С. Етюд одного повстанця. Про життя українців Закерзоння, українсько-польські та українсько-німецькі стосунки.//Україна Incognita/Газета «День», 2012-05-31. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 19 квітня 2014.
  2. ↑ а б Іваник, 2012, с. 408.
  3. ↑ Іваник, 2012, с. 409.

Посилання[ред. | ред. код]

УПА на Західних Українських Землях (ЗУЗ) (липень 1943 — осінь 1949)
(Галичина, Буковина, Закарпаття, Закерзоння)
 
1.1. (травень-листопад 1943) Українська Народна Самооборона – командир «Андрієнко» (Луцький Олександр)
Тернопільська область
Командири: «Чугайстер» (Лютий Ілярій)
; «Остап» (Омелян Польовий)
.
Станиславівська область
Командир: «Дзвінчук» (Белейович Іван)

Курінь УНС «Гайдамаки» – кур. «Хмель» (Фрасуляк Степан)
Курінь УНС «Чорні чорти» – кур. «Липей» (Рачок Ілля), «Гуцул» (Бутковський Іван)

Відділ особливого призначення УНС «Змії» – чот. «Різун» (Василь Андрусяк)
Дрогобицька область
Командири: «Вовк» (Павлишин Лука);
«Орел» (Богдан Вільшинський)
Курінь УНС "ім. Кривоноса" – кур. «Омелян» (Шкітак Антін)
 
1.2. (грудень 1943-1944) УПА-Захід – командир групи «Андрієнко»(Луцький Олександр) (грудень 1943-серпень 1944, з перервою);
командир групи «Іван Чорнота» (Гасин-Лицар Олекса)(початок 1944);
командир групи «Шелест» (Сидор-Шелест Василь)(з вересня 1944)
ВО-1 «Башта» (м. Львів, Розточчя, полігон) –
Командир: «Хмара» (Харків Віктор)

Львівський курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр)

Яворівський курінь «Переяслави» – кур. «Бахмач»
ВО-2 «Буг» (Львівська область і Холмщина) –
Командири:
«Ярема» (Линда Остап) (12.1943 - 06.1944);
«Вороний» (Левкович Василь) (06.1944 - арешт 17.12.1946);

Грубешівський курінь «Гайдамаки» – кур. «Юрченко»
Золочівський курінь «Дружинники» – кур. «Шугай» (Котельницький Григорій)
Золочівський курінь «Романовичі» – кур. «Вартовий», кур. «Ткаченко»
Любачівський курінь «Месники» – кур. «Залізняк» (Шпонтак Іван)
Миколаївський курінь «Журби» – кур. «Дир»?

Рава-Руський курінь «Галайда» – кур. «Євшан» (Пелип Дмитро) († 07.11.1944), кур. «Перемога» (Василяшко Василь)
ВО-3 «Лисоня» (Тернопільська область) –
Командири:
«Остап» (Омелян Польовий) (до поранення 27.09.1944);
«Бондаренко» (Якубовський Володимир)

Бережанський курінь – кур. «Остап» (Омелян Польовий)
Бережанський курінь – кур. «Бондаренко» (Якубовський Володимир), кур. «Крук» (Богдан Федик)
Рогатинський курінь – кур. «Роман», кур. «Яструб» (Карпенко Дмитро) († 17.12.1944)
Тернопільський курінь – кур. «Чугайстер» (Лютий Ілярій)

Чортківський курінь – кур. «Гордієнко» (Твердохліб Іван), кур. «Бистрий» (Хамчук Петро)
ВО-4 «Говерла» (Станиславівська обл.) –
Командири:
«Гуцул» (Бутковський Іван);
(з другої половини 1944) КГ «Грім» (Твердохліб Микола)

Буковинський курінь «?» – кур. «Перебийніс» (Данилюк Назарій)
Калуський курінь «Загроза»? – кур. «Ромко» (Мончаківський Роман)
Калуський курінь «Промінь» – кур. «Журавель» (Юсип Ярослав)
Коломийський курінь «Гайдамаки» – кур. «Скуба» (Гах Дмитро), кур. «Чорногора» (Скляновський-Гордієнко Іван)
Коломийський курінь «Гуцульський» – кур. «Книш» (Горнякевич Дмитро)
Коломийський курінь «Карпатський» – кур. «Лісовий»
Коломийський курінь «Перемога» – кур. «Степовий»

Станиславівський курінь «Бескид» – кур. «Довбуш-1» (Гринішак Лука)
Станиславівський курінь «Довбуш» – кур. «Гамалія» (Ґонта Іван)
Станиславівський курінь «Сивуля» – кур. «Іскра» (Дячишин Ігор)
Станиславівський курінь «Скажені» – кур. «Різун» (Андрусяк Василь)

Станиславівський курінь «Смертоносці» – сот. «Благий» (Химинець Олекса)
ВО-5 «Маківка» (Дрогобицька обл.)
Командири: «Орел» (Богдан Вільшинський), «Дзвінчук» (Белейович Іван)
.
ВО-6 «Сян»(Перемиська область і Лемківщина)

Командир: «Ударник» (Чорній Яків) (†23.12.1944)
Нач.штабу:

«Пік» (Павлик Володимир) (03.1944 — 12.1944)

Лемківський курінь «Лемківщина» – кур. «Рен» (Мізерний Василь)

Перемиський курінь «Лютий»? – кур. «Євген»
ВО7/Група «Сучава» (Буковина) – не призначено КГ
.
ВО8/Група «Срібна» (Закарпаття) – не призначено КГ
.
 
1.3. (1945-1949) УПА-Захід – крайовий командир полк. «Шелест» (Сидор Василь) († 14(17).04.1949)
ВО-2 «Буг»(Львівський край)
Командири:
«Вороний» (Левкович Василь) (полон 17.12.1946);
«Червень» (Тершаковець Зиновій) — в.о.(поч.1947 - †4.11.1948)

(До складу ввійшла ВО1)
Тактичні відтинки ВО-2 «Буг» (літо 1945 — літо 1947):

ТВ-11 «Пліснисько» (Золочівський) – Командири: «Шугай» (Котельницький Григорій) (осінь 1944 — 09.1945); «Чайчук» (Грицина Михайло) (09.1945 — †19.12.1945); «Іванко» (Котула Іван) (1946)

  • Відділ ?? «Витязі» – сот. «Оверко» (Федорків Володимир)
  • Відд. ?? «Дружинники» – сот. «Свобода», сот. «Козак»
  • Відд. ?? «Непоборні» – сот. «Малиновий»
  • Відд. ?? «Русичі» – сот. «Павленко»; сот. «Оверко» (Федорків Володимир)

ТВ-12 «Климів» (Сокальський) – Командири: «Летун» (Сенюк Василь), «Лис» (Хвалібота Михайло); «Перемога» (Василяшко Василь) († 16.02.1946)

ТВ-13 «Розточчя» (Львівський) – Командири: «Град» (Маговський Олександр); «Тиміш» (Саляк Юліян); «Угринович»

  • 1-ий курінь «Холодноярці» – кур. «Град» (Маговський Олександр), кур. «Тиміш» (Саляк Юліян), кур. «Глухий» (Гуль Володимир)
    • Відд. ?? «Холодноярці-1» – сот. «Кобзаренко», сот. «Мрія», сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Холодноярці-2» – сот. «Глухий» (Гуль Володимир), сот. «Чорнота»
    • Відд. ?? «Холодноярці-3» – сот. «Грізний», сот. «Дон», сот. «Гонта», сот. «Довбня», сот. «Зорян»
  • 2-й курінь «Переяслави» – кур...?, кур. «Угринович»
    • Відд. ?? «Переяслави-1» – сот. «Бриль» (Гамела Ярослав), сот. «Сагайдачний» (Боднар Роман)
    • Відд. ?? «Переяслави-2» – сот. «Петренко», сот. «Гамалія»
    • Відд. ?? «Переяслави-3» – сот. «Сян»

ТВ-14 «Асфальт» (Городоцький) – Командири: ..?; «Грабенко» (Сколоздра Василь)

  • Відд. ?? «Жубри-1» – сот. «Крутіж», сот. «Осика» (Коростіль Володимир)
  • Відд. ?? «Жубри-2» – сот. «Громовий» (Лагода Петро), сот. «Стрибожич», сот. «Гайдук»
  • Відд. ?? «Наддніпрянці» – сот. ?
  • Відд. ?? «Наддністрянці» – сот. ?

ТВ-15 «Яструб» (Рогатинський) – Командири: ..?; «Білоус» (Шульган Мар’ян), «Шугай» (Котельницький Григорій), «Буря» (Браницький Мирон)

ВО-3 «Лисоня» (Подільський край) –
Командири:
«Бондаренко» (Якубовський Володимир) († 17.06.1947);
«Остап» (Безпалько Осип) (17.06.1947 - †3.08.1947)

Тактичні відтинки ВО-3 «Лисоня» (літо 1945 – літо 1947):

ТВ-16 «Серет» (Тернопільський) – Командири: «Крук» (Федик Іван), «Чорний» (Шепета Василь)

ТВ-17 «Бережани» (Бережанський) – Командир: «Левко»

ТВ-18 «Стрипа» (Чортківський) ? – Командири: «Крук» (Богдан Федик) (01.05.1945 — †7.05.1945); «Бистрий» (Хамчук Петро) (05.1945 — †21.01.1947)

  • Відд. ?? «Сірі вовки» – сот. «Хмель»
  • Відд. ?? «Чорноморці» – сот. «Ростислав»; сот. «Чародій» (Щикульський Іван) (05.1945-09.1945)

ТВ-19 «Камінець» (Кам'янець-Подільський) – Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (01.1945 - †1.08.1945)

ВО-4 «Говерла»(Карпатський край)

Командир:
«Грім» (Твердохліб Микола) († 17.05.1954)
Нач.штабу:

«Хмель» (Фрасуляк Степан) (15.05.1944 — до 1948)

(До складу ввійшли ВО5,ВО7,ВО8)
Тактичні відтинки ВО-4 «Говерла» (літо 1945 – осінь 1949):

ТВ-20 «Чернівці» (Чернівецький) – Командир: «Недобитий»? (Матвіїв Юліан)

  • (без відділів)

ТВ-21 «Гуцульщина» (Коломийський) – Командири: «Степовий» (коротко — †17.01.1945); «Козак» (Яворський Микола) (01.1945 — †01.1946); «Хмара-1» (Мельник Петро) (01.1946 - 09.1949)(†27.04.1953)

ТВ-22 «Чорний ліс» (Станіславський) – Командири: «Грегіт» (Андрусяк Василь) (25.04.1945 — †24.02.1946); «Дунай» (Трач Богдан) (09.1946 - демобілізація 09.1949)

ТВ-23 «Магура» (Калуський) – Командири: «Вухо»; «Хмель» (Фрасуляк Степан); «Сокіл» (Костянтин Петер); «Колчак» (Королюс Федір); «Байрак» (Ярослав Косарчин)

ТВ-24 «Маківка» (Дрогобицький) – Командири: «Андрієнко» (Дмитро Вітовський) (05.1945 — полон 28.03.1946); «Богдан»; «Хрін» (Стебельський Степан)(15.08.1947 - † 9.09.1949)

  • Курінь «Бойки» – кур. «Трясило» (Бобанич Михайло)
    • Відд. 89 «імені Вітовського» – сот. «Моряк», сот. «Бродич»
    • Відд. 90 «імені Хмельницького» – сот. «Буйтур», сот. «Грузин» (Горчин Михайло)
  • Самостійні сотні?
    • Відд. 91 «Басейн» – сот. «Біль», сот. «Мирон», сот. «Тараско» (Ступка Василь), сот. «Ромко», сот. «Чорняк», сот. «Оріх» (Ґудзик Василь)
    • Відд. 92 «Булава» – сот. «Павук» (Фединський Василь), сот. «Зелений», сот. «Мирон», сот. «Орленко»
    • Відд. 93 «Вовки» – сот. «Кармелюк»

ТВ-25 «Закарпаття» (Закарпатський) — Командир: «Довбня» (Кедюлич Іван) (призначений 07.1945 - не заступив †1.08.1945)

  • (без відділів)
ВО-6 «Сян» (Закерзонський край)
Командир: «Орест» (Онишкевич Мирослав (†6.07.1950)

(від листопада 1944 до квітня 1945 входила до ВО2)
Тактичні відтинки ВО-6 «Сян» (осінь 1945 – літо 1947):

ТВ-26 «Лемко» (Лемківський) – Командир: «Рен» (Мізерний Василь) (11.1945 - літо 1947)(†24.08.1949)

ТВ-27 «Бастіон» (Любачівський) – Командир: «Залізняк» (Шпонтак Іван) (осінь 1945 - літо 1947)

ТВ-28 «Данилів» (Холмський) – Командири: «Ягода» (Лукасевич Мар'ян ); «Прірва» (Штендера Євген); «Беркут» (Володимир Сорочак)

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Онишкевич_Мирослав_Григорович&oldid=41805054