Петру I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петру І
Petru
Петру І
Воєвода Молдавський
1375 — 1391
Попередник: Юрій Коріятович
Наступник: Роман I (брат)
 
Народження: невідомо
Смерть: 1391(1391)
Віросповідання: православ'я
Династія: Мушати
Батько: Богдан I Мушат
Мати: Маргарита Мушат

Медіафайли у Вікісховищі?

Пе́тру І (рум. Petru I; ? — 1391) — воєвода Молдавський (13751391)[1]. Представник волоського роду Мушатів. Первісток невідомого сина воєводи Богдана (Костя або Петру) і Мушати[1]. Задля захисту від Угорщини став васалом Польщі (1387)[1]. Приєднав до Молдавії Шипинську землю (із фортецями Хмелів, Хотин і Цецин)[1]. Провів адміністративні реформ, запровадивши посади ворника та старости[1]. Дав початок Молдавській митрополії[1]. Заснував Нямецький і Бистрицький монастирі, домініканську церкву в Сіреті[1]. Укріпив столицю Сучаву та фортеці на кордоні з Польщею, зокрема Цецин та Хотин. Першим став використовувати на печатці герб Молдавії з турячою головою. Налагодив торгівельний Волоський (Молдавський) шлях і роботу митниць[1]. Мав достатні фінанси, карбував першу молдавську монету (гроші та півгроші), надавав позики сусіднім правителям[1]. Неповернена позика, надана Ягайлу, із сестрою якого був одружений Петру, призвела до тривалого конфлікту Молдови з Польщею за Покуття[1]. Похований у Нямецькому монастирі, або в Радівцях[1]. У новітніх дослідженнях — Петру ІІ.

Імена[ред. | ред. код]

  • Петру (рум. Petru) — румунське ім'я[2].
  • Петро (лат. Petrus, ст.укр. Петръ) — у тогочасних документах латиною і староукраїнською.
  • Петру Мушат, або Петро Мушатович (рум. Petru Muszat) — Петру, син Мушати (Маргарити).
  • Петру I, або Петру I Мушат — у традиційній історіографії[2].
  • Петру IІ — за новітньою гіпотезою Констянтина Резачевича (2000), згідно з Петру І був сином Штефан, брата Костя Мушата.

Біографія[ред. | ред. код]

Грамота короля польського Владислава на заставу Галича

За молдовськими літописами, був на молдовському троні 16 років. Документально занотований перший раз в 1384 р., коли він обдарував католицьку біскупську церкву, збудовану його мамою Маргаритою в Сереті. 26 вересня 1387 р. у Львові склав присягу на вірність Владиславу Яґайлу. Молдова опинилася під владою Польщі.

1388 року Петру I позичив Яґайлови 3000 талярів, за що той надав Петру І та його братові Роману І Галич та землі, які пізніше назвали Покуттям. Ця грамота була написана Петру I в Луцьку.

В Сучаві 1390 року Владислав II Ягайло, за сприяння Петру I, заключив з волоським господарем — Мірчею (Мірком) Старим союз. Після Петру I за традицією молдовський трон успадкував брат Роман I.

Помер 1391 р., був похований в Церкві Святого Юрія (рум. Мірауті, Сучава).

Срібні гроші[ред. | ред. код]

Докладніше: Молдавський грош
Грош Петру

За Петру І почалося карбування молдавських монет — грошів і полугрошів. На аверсі срібного гроша зображували Молдавський герб — турячу голову із зіркою, трояндою і півмісяцем (які могли мінятися місцями); на реверсі — спрощений герб Угорського Анжуйського дому, сюзеренів Молдавії: розтятий щит, у правій частині якого дві-три балки, а у лівій — дві або більше лілій. Легенда на аверсі проголошувала: SIMPETRIWOIWOD («срібло Петра, воєводи»); легенда реверсі — SIMOLD[AV]IENSIS («Молдавського»).

Титул[ред. | ред. код]

  • З печатки: лат. Petrus voivoda Moldaviensis (Петро, воєвода Молдавський).

Сім'я[ред. | ред. код]

Докладніше: Мушати

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м Огуй 2011:188.
  2. а б Васильєв, Чучко 2010:27.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Довідники[ред. | ред. код]

  • Австрійсько-угорська монархія.- Відень, 1899. ст. 71-73

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Петру I